Ухвала суду № 21835524, 03.03.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 березня 2012 року                               м. Київ                                        К-22809/09

Вищий адміністративний суд України у складі: суддя Костенко М.І. - головуючий, судді Маринчак Н.Є., Острович С.Е.,

розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу державної податкової інспекції у м. Керчі Автономної Республіки Крим (далі –ДПІ)

на постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 26.01.2009

та постанову Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 29.04.2009

у справі № 2-31/11799-2007А

за позовом малого приватного підприємства «АМОТ»(далі –Підприємство)

до ДПІ

про часткове скасування податкових повідомлень-рішень.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий адміністративний суд України

ВСТАНОВИВ:

Постановою господарського суду Автономної Республіки Крим від 26.01.2009 позов задоволено; податкові повідомлення-рішення від 16.05.2007 №000010701/2 та від 01.08.2007 №0000101701/3 в частині донарахування Підприємству податкового зобов’язання з податку з доходів фізичних осіб у сумі 25929,75 грн. У прийнятті цього рішення суд першої інстанції виходив з відсутності доказів на підтвердження факту виплати Підприємством додаткової заробітної плати працівникам без утримання та перерахування до бюджету необхідної суми податку з доходів фізичних осіб.

Постановою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 29.04.2009 назване рішення господарського суду Автономної Республіки Крим змінено; оскаржуване податкове повідомлення-рішення скасовано в частині донарахування позивачеві податкового зобов’язання з податку з доходів фізичних осіб у сумі 25195,18 грн. з мотивів невірного визначення судом першої інстанції оскаржуваної позивачем суми (згідно із заявою Підприємства про уточнення позовних вимог від 23.01.2009, а.с. 112); водночас апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції по суті спору.

У касаційній скарзі до Вищого адміністративного суду України ДПІ просить скасувати прийняті у справі рішення попередніх інстанцій та відмовити у позові, посилаючись на невідповідність висновків судів дійсним обставинам справи. Так, на обґрунтування касаційних вимог скаржник зазначає, що особистими поясненнями працівників Підприємства ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 підтверджується факт виплати їм позивачем заробітної плати «у конвертах», наслідком чого стало заниження Підприємством об’єкта оподаткування податком з доходів фізичних осіб у перевіреному періоді.

Справу розглянуто в попередньому судовому засіданні відповідно до статті 2201 Кодексу адміністративного судочинства України.

Перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги ДПІ з урахуванням такого.

Попередніми судовими інстанціями у розгляді справи встановлено, що фактичною підставою для донарахування позивачеві податкового зобов’язання з податку з доходів фізичних осіб у сумі 25195,18 грн. слугував висновок податкового органу, викладений в акті від 30.01.2007 № 100/17-1-09-19008398 про результати виїзної планової документальної перевірки правильності утримання, повноти і своєчасності внесення до бюджету Підприємством податку з доходів фізичних осіб за період з 01.01.2004 по 31.12.2006, про фактичну виплату позивачем заробітної плати його працівникам ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у сумі більшій, ніж вказана у відомостях, без включення відповідних сум до об’єкта оподаткування податком з доходів фізичних осіб.

Як з’ясовано судами, зазначений висновок ДПІ ґрунтується виключно на письмових поясненнях названих працівників (які не підтвердили ці пояснення під час їх допиту в судовому засіданні як свідків) та не підтверджується документально.

За змістом підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»об'єктом оподаткування резидента є загальний місячний оподатковуваний дохід, до складу якого включаються, зокрема, доходи у вигляді заробітної плати, інші виплати та винагороди, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового або цивільно-правового договору (підпункт 4.2.1 пункту 4.2 статті 4 Закону).

В силу вимог підпункту 8.1.1 пункту 8.1 статті 8 названого Закону податковий агент, який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку, утримує податок від суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену у відповідних пунктах статті 7 цього Закону.

При цьому відповідно до підпункту «а»пункту 17.2 статті 17 цього ж Закону особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з інших доходів, є податковий агент для оподатковуваних доходів з джерелом їх походження з України.

Втім податковим органом не доведено факту порушення Підприємством як податковим агентом обов’язку зі своєчасного та повного нарахування, утримання та сплати до бюджету податку під час виплати доходів названим працівникам. Адже, як з’ясовано судами, висновок ДПІ про додаткову виплату вказаним особам заробітної плати «у конверті»не підтверджується будь-якими документами бухгалтерського обліку.

Отже, в даному разі податковим органом не доведено наявності об’єктивної сторони правопорушення як підстави для притягнення особи до юридичної відповідальності.

Доводи касаційної скарги стосуються фактично оцінки доказів, які вже були предметом дослідження попередніми судовими інстанціями, та правильності встановлення ними обставин справи, що з урахуванням припису частини другої статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України перебуває поза межами перегляду справи в касаційній інстанції.

За таких обставин процесуальні підстави для скасування оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції відсутні.

Керуючись статтями 220, 2201, 223, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу державної податкової інспекції у м. Керчі Автономної Республіки Крим відхилити.

2. Постанову Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 29.04.2009 у справі № 2-31/11799-2007А залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку статей 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя М.І. Костенко