Ухвала суду № 21832638, 01.11.2011, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-11648/10/16/0170

01.11.11 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіГорошко Н.П.,

суддів Кучерука О.В. , Омельченка В. А. секретар судового засіданняРоманенко Г.О.

за участю сторін:

представник позивача, Державного підприємства "Підприємство Керченської виправної колонії Управління Державного департаменту з питань виконання покарань в АРК(№ 126)"- не зявився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив,

представник відповідача, Державної податкової інспекції в м.Керчі Автономної Республіки Крим- не зявився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив,

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м.Керчі Автономної Республіки Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Александров О.Ю. ) від 09.12.10 у справі № 2а-11648/10/16/0170

за позовом Державного підприємства "Підприємство Керченської виправної колонії Управління Державного департаменту з питань виконання покарань в АРК(№ 126)" (вул.Індустріальне шосе, буд.17, м.Керч, Автономна Республіка Крим,98330)

до Державної податкової інспекції в м.Керчі Автономної Республіки Крим (вул. Борзенко буд.40, м.Керч, Автономна Республіка Крим, 98300)

про скасування податкового повідомлення рішення

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 09.12.10 у справі № 2а-11648/10/16/0170 позовні вимоги Державного підприємства "Підприємство Керченської виправної колонії Управління Державного департаменту з питань виконання покарань в АРК(№ 126)" до Державної податкової інспекції в м.Керчі Автономної Республіки Крим про скасування податкового повідомлення рішення задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції в м.Керчі Автономної Республіки Крим форми ІІІ № 0000161502/0 від 04.02.2010 року про стягнення штрафу в розмірі 4490,50 грн.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача 3,40 грн. витрат зі сплати судового збору.

Не погодившись з даною постановою, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, в задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що оскаржувана постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права.

У судове засідання 01 листопада 2011 року сторони не зявилися, про день, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Згідно ч.4 статті 196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач - Державне підприємство «Підприємство Керченської виправної колонії управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в АР Крим (№ 126)»звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в м. Керчі АР Крим, в якому просить скасувати податкове повідомлення-рішення від 04.02.10 № 0000161502/0 про стягнення з позивача штрафу в розмірі 4490,50 грн.

Судом встановлено, що 02.02.10 відповідачем проведена невиїзна документальна перевірка Підприємства Керченської виправної колонії № 126 (назва позивача до зміни найменування юридичної особи з 28.04.10 згідно Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи № 642728) з питання своєчасності сплати узгодженого податкового зобовязання по податку на додану вартість за липень 2007 року в сумі 8981,00 грн. по граничному терміну сплати 30.08.2007р.

За результатами проведення перевірки 02.02.10 складений акт№ 109/15-2/08680307.

В акті відповідач зафіксував порушення позивачем, зокрема, вимог п.п.5.3.1 п.5.3. ст.5 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, а саме позивач порушив терміни сплати узгодженої суми податкового зобовязання по сплати податку на додану вартість за липень 2008року, яка була самостійно задекларована позивачем в сумі 8981,00 грн., а сплачена не до 30.08.07 , а частками: 1)в сумі 1492,60 грн. 18.11.2009р. платіжним дорученням № 200, затримка в сплаті складає 811 календарних днів; 2) в сумі 1376,88 грн. 20.11.2009р. платіжним дорученням № 204, затримка в сплаті складає 813 календарних днів; 3) в сумі 5661,52 грн. 17.12.2009р. платіжним дорученням № 227, затримка в сплаті складає 840 календарних днів.

На підставі акту перевірки відповідачем 04.02.10 прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000161502/0, яким позивачу, у звязку з порушенням граничного строку сплати узгодженого податкового зобовязання, передбаченого п.п. 5.3.1.п.5.3.ст.5. Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” та на підставі п.п.17.1.7 п.17.1.ст.17 вказаного закону, за затримку більш 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання, застосований штраф у розмірі 50% - 4490,50грн.

П.п. 4.1.4 статі 4 закону, визначений порядок подання податкових декларацій та визначення суми податкових зобовязань, у якої визначає, що податкові декларації податкові декларації подаються за базовий податковий період що дорівнює календарному місяцю протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. У п.п.4.1.5.ст. 4 Закону визначено, що якщо останній день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається наступний за вихідним або святковим операційний (банківський) день.

Згідно п. 5.3.1 ст. 5 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, платник податків зобовязаний самостійно сплатити суму податкового зобовязання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого п.п.4.1.4 п.4.1. ст.4 Закону для подання декларації платника податків. У разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф, зокрема, при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу (п.п. 17.1.7 п.17.1 ст. 17 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” ).

Відповідно до п.п. 5.4.1.п.5.4. ст. 5 вказаного закону узгодження сума податкового зобов'язання, не сплачена у строки, визначені у Законі, визнається сумою податкового боргу платника податків.

П.п. 6.2.1., 6.2.2. п. 6.2. ст. 6 17 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” передбачено, що у разі, коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги. Податкові вимоги також надсилаються платникам податків , які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суму податкових зобов'язань у встановлені законом строки, без попереднього направлення (вручення податкового повідомлення Матеріали справи свідчать про те, що позивач 20.08.07 подав відповідачу податкову декларацію з податку на додану вартість за липень 2007 ріку в якому визначив податкове зобовязання з ПДВ за липень 2007 року у розмірі 8981,00 грн.

Вказане зобовязання повністю сплачено позивачем платіжним дорученням № 91 від 20.08.07 на суму 8981,00 грн., де у графі “Призначення платежу” зазначено «ПДВ за липень 2007року», копія якого з відміткою Відділення № 619 АКІБ «УкрСиббанк»долучена до матеріалів справи. Сплата вказаних коштів підтверджується також витягом з особового рахунку у банку позивача від 20.08.10, копія якого надана позивачем.

Судом встановлено, що платіжні доручення № 200 від 18.11.10, № 204 від 20.11.09 (призначення платежу ПДВ за жовтень 2009р.) та № 227 від 17.12.09 (призначення платежу ПДВ за листопад 2009р.), якими, згідно акту перевірки, погашено заборгованість позивача з ПДВ за липень 2007 року.

Суд зазначив, що у платіжних дорученнях у графі “Призначення платежу” зазначений зовсім інший період оплати ніж той в рахунок якого відповідач зарахував кошти.

Судова колегія погоджується з висновком суду, що відповідач помилкового встановив факт порушенням позивачем граничного строку сплати узгодженого податкового зобовязання з земельного податку, передбаченого п.п. 5.3.1.п.5.3.ст.5. Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.

Статтею 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно з ст. 13 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” посадові особи органів державної податкової служби зобов'язані дотримувати Конституції і законів України, інших нормативних актів, прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій, забезпечувати виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та повною мірою використовувати надані їм права.

Таким чином, у разі недотримання платником податків порядку погашення податкового боргу та виконання податкових зобовязань, податковий орган не наділений правом або обовязком змінювати призначення платежу, визначене платником податків. За таких обставин самостійне зарахування податковим органом сплачених платником податку сум у рахунок податкового боргу або тих податкових платежів, які не вказані в призначенні платежу під час перерахування платником податків коштів до бюджету, є неправомірним.

Судом встановлено, що позивач перераховував кошти для погашення заборгованості зі сплати податку на додану вартість, визначивши це у графі “Призначення платежу” відповідного платіжного документу.

Отже відповідач не мав правових підстав застосовувати до позивача штрафу у розмірі 50% - 4490,50 грн.

Враховуючи наведене, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000161502/0 від 04.02.2010р, яким до позивача застосований штраф в розмірі 4490,50 грн.

протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000161502/0 від 04.02.10, яким до позивача застосований штраф в розмірі 4490,50 грн.

Виходячи з вищенаведеного суд першої інстанції прийшов до обґрунтованих висновків про наявність підстав для задоволення позивних вимог позивача.

Враховуючи обставини справи постанова суду першої інстанції прийнята з додержанням норм процесуального та матеріального права, підстав для скасування і ухвалення нового рішення не вбачається.

Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

З урахуванням викладеного, судом першої інстанції винесене законне і обґрунтоване рішення, постановлене з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. 159, 195, 196, п. 1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Апеляційна скарга Державної податкової інспекції в м.Керчі Автономної Республіки Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 09.12.10 у справі № 2а-11648/10/16/0170 - залишити без задоволення.

2. Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 09.12.10 у справі № 2а-11648/10/16/0170 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України у порядку та в строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддяпідписН.П.Горошко

Судді підпис О.В.Кучерук підпис В.А.Омельченко З оригіналом згідно

Головуючий суддя Н.П.Горошко