Ухвала суду № 21832279, 14.02.2012, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 лютого 2012 р. Справа № 30593/10/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого-судді: Сапіги В.П.

суддів: Попка Я.С., Рибачука А.І.

з участю секретаря судового засідання: Дембіцької Х.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Сокальському районі Львівської області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 02.08.2010 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Клінгспор» до державної податкової інспекції у Сокальському районі Львівської області про скасування рішення щодо застосування штрафних (фінансових) санкцій,-

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Клінгспор» звернулося в суд з адміністративним позовом до державної податкової інспекції у Сокальському районі Львівської області про скасувати рішення щодо застосування штрафних (фінансових) санкцій від 28.01.2010 року № 0000502300 в сумі 110383 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що витрати працівника підприємства на проїзд у таксі під час перебування у відрядженні підтверджено чеками-квитанціями, які долучено до авансових звітів і такі документи є достатнім підтвердженням сплати готівкових коштів за надані послуги (перевезення) в розумінні Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 № 265/95-ВР. Окрім цього позивач вважає, що довідкою № 3946/13/01/23/35749131 від 25.12.2009 року зафіксовано факт виявлення правопорушення, TOB «Клінгспор», яке його вчинило в період з 04.06.2008 року по 28.09.2009 року, а сам штраф до товариства застосовано 28.01.2010 року спірним рішенням № 0000502300, тобто пізніше одного року з дня порушення.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 02.08.2010 року позов задоволено частково та скасовано рішення ДПІ у Сокальському районі Львівської області про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 28.01.2010 року № 0000502300 в частині суми 54400 грн.

Не погодившись з постановою суду її оскаржив відповідач - ДПІ у Сокальському районі, яка просить скасувати дану постанову та винести нову про відмову в задоволенні позовних вимог.

В апеляційній скарзі покликається на те, що застосована ним штрафна санкція в розумінні ст.238 ГК України не відноситься до адміністративно господарської санкції.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення обставин справи, правильність їх юридичної оцінки, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що необхідно апеляційну скаргу відхилити з наступних мотивів.

Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів врахувала наступні обставини справи та норми чинного законодавства.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі і в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Працівниками ДПІ у Сокальському районі Львівської області на підставі направлення на перевірку в період з 16.12.2009 року по 13.01.2010 року провела планову виїзну перевірку TOB «Клінгспор» з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства за період з 26.02.2008 року по 30.09.2009 року.

За наслідками перевірки складено акт № 15/2301/35749131 від 18.01.2010 року, згідно з яким, за період що перевірявся встановлено порушення вимог п. 3.1, п. 3.2 та п. 7.41 Положення № 637, а саме - у фінансових звітах відсутні оформлені належним чином розрахункові документи відповідно до Закону (касовий чек, розрахункова квитанція), які б підтверджували факт продажу товарів, надання послуг підприємству за готівкові кошти на суму 110383 грн.

На підставі акта перевірки ДПІ у Сокальському районі 28.01.2010 року та абз. 6 п.1 Указу Президента «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм регулювання обігу готівки» від 12.06.1995 року № 436/95 винесла рішення № 0000502300 про застосування до TOB «Клінгспор» штрафних (фінансових) санкцій в сумі 110383 грн. за порушення вимог п.3.1, п. 3.2 та п. 7.41 «Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», затвердженого постановою Правління НБУ від 15.12.2004 року № 637.

З абз.6 п.1 Указу Президента від 12.06.1995 року № 436/95 та п.3.1,3.2,7.41 Положення № 637 вбачається, що касові операції з готівкою повинні мати належне документальне підтвердження відповідної форми та змісту і в цих нормативних документах наведено невичерпний перелік розрахункових документів, якими можна підтвердити, в даному випадку, факт надання послуг.

Пункт 1.2 Положення № 367 визначає, що розрахунковий документ - документ встановлених форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», і зареєстрований у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або заповнений вручну.

Вимоги до змісту первинних документів передбачено ст.9 Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-XIV, відповідно до якої обов'язковими їх реквізитами є назва документа (форми); дата і місце складання; назва підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Зі змісту долучених чеків замовлення таксі від TOB «Гранд авто», квитанціїй оплати за проїзд від TOB «Алло таксі» та квитанцій від автокооперативу «Каштан» неможливо встановити, хто брав участь у цих відносинах, тобто кому надано ці послуги і особу та її повноваження, яка видала та підписала квитанції від імені перевізника, в чому ці послуги полягали, терміни їх надання, одиниці виміру, що були основою для розрахунку їх вартості, сам розрахунок наданих послуг.

Окрім цього суд першої інстанції вірно вказав, що у відповідності до ст.9 Закону України «Про автомобільний транспорт» та ст.9 Закону України «Про ліцензування» вказані позивачем перевізники повинні були надати розрахунковий документ надрукованим та зареєстрованим реєстратором розрахункових операцій встановленої форми та зміст зазначених квитанцій не містить всіх необхідних реквізитів, наявність яких дає підстави вважати їх розрахунковими документами, що підтверджують факт надання послуги.

На спростування доводів апелянта, що застосована ним штрафна санкція в розумінні ст.238 ГК України не відноситься до адміністративно господарської санкції необхідно вказати, що дане твердження є хибним.

Так Відповідно до вимог статті 238 ГК України за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб»єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідації його наслідків. Види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються статтею 239 цього Кодексу, іншими законодавчими актами.

При цьому ст.250 ГК України встановлено обмеження строк застосування адміністративно-господарських санкцій: адміністративно-господарські санкії можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Суд першої інстанції обґрунтовано прийняв до уваги наданий позивачем розрахунок авансових звітів, що станом на 28.01.2009 року (з 28.01.2008 року по 18.08.2008 року) становить 54400 грн., а загальна сума згідно з авансовими звітами позивача, складеними після 28.01.2009 року 55983 грн. Даний висновок суду апелянт не оспорює.

Тому при обчисленні розміру штрафних (фінансових) санкцій відповідач в порушення вимог ст. 250 ГК України зарахував суму 54400 грн..

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Аналізуючи чинне законодавство та обставини справи колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції підставно задовольнив позовні вимоги щодо визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 28.01.2010 року № 0000502300 в частині суми 54400 грн..

Відповідно до ст.159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

В звязку з цим, колегія суддів апеляційного суду вважає, що суд першої інстанції при вирішенні даної справи всебічно, повно та обєктивно встановив обставини справи, дослідив та оцінив всі докази, які містяться в матеріалах справи.

З огляду на таке, наведені в апеляційній скарзі доводи не викликають сумнівів щодо правильності висновків суду першої інстанції та застосування норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на те, що Львівський окружний адміністративний суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а постанову без змін.

Керуючись ч.3 ст. 160, ст.196, п.3 ч.1 ст. 198, ст.202, ч.2 ст.205, ст.207, ст. 254 КАС України, суд апеляційної інстанції

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Сокальському районі Львівської області залишити без задоволення.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 02.08.2010 року у справі№2а-4161/10/ - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя : В.П.Сапіга

Судді: Я.С.Попко

А.І.Рибачук

Повний текст виготовлено 17.02.2012р.