Ухвала суду № 21831899, 02.02.2012, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 лютого 2012 р. Справа № 5908/10/9104 Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого суддіПліша М.А.,

суддів Коваля Р.Й., Судової-Хомюк Н.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу дочірнього підприємства «Тиса» відкритого акціонерного товариства «Племзавод «Закарпатський» на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2009 року у справі за позовом прокурора Теребовлянського району в інтересах держави в особі ДПІ в Теребовлянському районі до дочірнього підприємства «Тиса» відкритого акціонерного товариства «Племзавод «Закарпатський» про звернення стягнення на активи боржника ,-

В С Т А Н О В И Л А :

прокурор Теребовлянського району в інтересах держави в особі ДПІ в Теребовлянському районі звернувся в суд першої інстанції з адміністративним позовом до дочірнього підприємства «Тиса» відкритого акціонерного товариства «Племзавод «Закарпатський» в якому просив звернути стягнення на активи боржника в сумі 336460,84 грн.

Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2009 року позовні вимоги задоволено, стягнуто з дочірнього підприємства «Тиса» відкритого акціонерного товариства «Племзавод «Закарпатський» 336460 ( триста тридцять шість тисяч чотириста шістдесят) грн. 84 коп. податкового боргу зі сплати податку з доходів фізичних осіб.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції дочірнє підприємство «Тиса» відкритого акціонерного товариства «Племзавод «Закарпатський» оскаржило його в апеляційному порядку, вважає, що постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права.

В апеляційній скарзі зазначає, що суд упереджено поставився до розгляду справи, всупереч припису КАС України, не сприяв сторонам у встановленні істини у справі, нез'ясував всіх обставин, а саме, неправильного розрахунку позивачем податкового боргу зі сплати податку з доходів фізичних осіб та незаконного застосування звернення стягнення.

Більше того, суд, при винесенні оскарженого рішення вийшов за межі позовних вимог, заявлених позивачем у даній справі.

Крім того позивач у справі, просив суд «порушити справу». Такі позовні вимоги були задоволені судом 28.09.2009р., а саме винесенням ухвали у справі №2а-2849/09/1970 про відкриття (порушення) провадження в адміністративній справі.

Позивач своїх вимог не змінював, а отже суд першої інстанції всупереч приписам КАС України, безпідставно вийшов за межі позовних вимог та виніс рішення, яким звернув стягнення на активи(майно) дочірнього підприємства «Тиса» відкритого акціонерного товариства «Племінний завод «Закарпатський» в рахунок погашення податкового боргу зі сплати податку з доходів фізичних осіб на суму 336 460,84 грн. кошти від реалізації яких повинні бути спрямовані на розподільчий рахунок №34126999700468 в ГУДКУ у Тернопільській області, код одержувача 23588154, МФО 838012.

Враховуючи вище наведене просить скасувати постанову суду першої інстанції .

Особи, що беруть участь у справі, в судове засідання для розгляду апеляційної скарги не прибули, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, клопотань від осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю не поступало, а тому колегія суддів, у відповідності до ч. 1 ст. 197 КАС України, вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки таку може бути вирішено на основі наявних у ній доказів.

Заслухавши суддю доповідача, вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних міркувань.

Судом першої інстанції встановлено, що згідно довідки управління статистики у Теребовлянському районі від 19.06.2009р. №100 дочірнє підприємство «Тиса» відкритого акціонерного товариства «Племінний завод «Закарпатський» зареєстроване як юридична особа Теребовлянською районною державною адміністрацією рішенням від 10 листопада 2006 року №16371060003000409 та включене до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій з присвоєнням йому ідентифікаційного коду 34438500 і є платником податків, зборів (обов 'язкових платежів), через що перебуває на обліку в податковій інспекції та подає податкові декларації, на підставі яких здійснює нарахування та сплату податків і зборів.

Розглядаючи спір суд першої інстанції вірно вказав, що згідно п.3 ч.11 ст.9 Закону України «Про систему оподаткування» платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законом терміни. Згідно п.п. 2.1.4. п. 2.1. пп. 2.3.1. п. 2.3. ст. 2 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» контролюючим органом стосовно сплати податків є податкові органи, які уповноважені здійснювати заходи з погашення податкового боргу.

Крім того, судом першої інстанції встановлено, що податкова інспекція, як контролюючий орган, що здійснює контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та погашення податкових зобовязань (податкове зобов 'язання - зобов 'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та строки визначені законодавством) виявила у відповідача заборгованість перед бюджетами та державними цільовими фондами на загальну суму 336460 гри. 84 коп., а саме зі сплати податку з доходів фізичних осіб. За наслідками дослідження документів податковим органом зроблено висновок про порушення відповідачем вимог п.п. 5.3.1. 5.3 ст. 5 Закону України « Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», відповідач несвоєчасно та не в повному обсязі сплачував узгоджені суми податкового зобов 'язання, що призвело до виникнення податкового боргу.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції правильно вказав, що згідно п.п.5.4.1. п.5.4. ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у визначені законом строки, визнається сумою податкового боргу платника податків. У зв'язку з наведеним податковим органом відповідачу було нараховано заборгованість перед бюджетами та державними цільовими фондами на загальну суму 336460 грн. 84 коп., а саме зі сплати податку з доходів фізичних осіб. Станом на 01.07.2009 р. за відповідачем залишається заборгованість перед бюджетами та державними цільовими фондами на загальну суму 336460 грн. 84 коп., що підтверджено належним чином оформленими: довідкою про результати невиїзної документальної перевірки своєчасності внесення до бюджету сум податку з доходів фізичних осіб, розрахунок повноти сплати податку з доходів фізичних осіб. Несплачена у встановлений строк податкова заборгованість (з урахуванням штрафних санкцій), самостійно узгоджена платником податків або узгоджена в адміністративному порядку, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання, визнається сумою податкового боргу і до нього застосовуються заходи з погашення податкового боргу, визначені даним законом.

Оскільки відповідач суму податкового боргу не сплатив, то суд першої інстанції обгрунтовано прийшов до висновку, що позов про стягнення заборгованості перед бюджетами та державними цільовими фондами на загальну суму 336460 грн. 84 коп., а саме, зі сплати податку з доходів фізичних осіб підлягає до задоволення на підставі пп. 5.3.1. п. 5.3. ст. 5. Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовим фондами», відповідно до якого активи платника податку можуть бути стягнуті в примусовому порядку виключно за рішенням суду.

При цьому колегія суддів зазначає, що розгляд справи у відсутності представника відповідача, що належним чином був повідомлений про час та місце розгляд справи не є підставою для скасування судового рішення.

Враховуючи викладене суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а постанова відповідає нормам матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. 160, ст. 197, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, ст.205, ст.206, ст. 254 КАС України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

апеляційну скаргу дочірнього підприємства «Тиса» відкритого акціонерного товариства «Племзавод «Закарпатський» залишити без задоволення, а постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2009 року у справі № 2а-2849/09/1970 без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя М.А. Пліш

Судді Р.Й. Коваль

Н.М. Судова-Хомюк