Постанова № 21831275, 06.03.2012, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01601, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.03.2012                                                                                           № 59/180

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Сухового В.Г.

суддів:           Чорногуза М.Г

          Агрикової О.В.

при секретарі судового засідання:           Марвано А.Т.,

розглянувши апеляційну скаргу Спільного українсько-польського підприємства «Укрпольреставрація»

на рішення господарського суду м. Києва від 19.12.2011р.

у справі № 59/180 (суддя Картавцева Ю.В.)

за позовом Приватного науково-виробничого підприємства «Енергія»

до Спільного українсько-польського підприємства «Укрпольреставрація»

про стягнення 1396059,06 грн.

за зустрічним позовом Спільного українсько-польського підприємства «Укрпольреставрація» до Приватного науково-виробничого підприємства «Енергія» про визнання актів здачі-приймання виконаних робіт недійсними

ВСТАНОВИВ:

Приватне науково-виробниче підприємство «Енергія» (далі – позивач) звернулося до господарського суду м. Києва з позовом до Спільного українсько-польського підприємства «Укрпольреставрація» (далі – відповідач) про стягнення 1396059,06 грн. заборгованості (т.1, а.с.5-7).

14.11.2011р. відповідач звернувся до господарського суду м. Києва із зустрічним позовом до Приватного науково-виробничого підприємства «Енергія» про визнання актів здачі-приймання виконаних робіт недійсними (т.1, а.с.140-144).

Рішенням господарського суду м. Києва первісний позов задоволено повністю. Стягнуто з відповідача на користь позивача 1 165 658 грн. - основного боргу, 56 718,04 ,04 грн. – 3% річних, 173683,02 грн. – інфляційних втрат. В задоволенні зустрічних позовних вимог відмовлено.

Рішення в частині задоволення первісного позову вмотивовано тим, що позивач виконав та передав підрядні роботи за договором від 11.08.2008 р. № 19 за грудень 2010 р. вартістю 1265658,00 грн., а відповідач прийняв їх та оплатив частково в розмірі 100 000,00 грн. У зв’язку з цим у відповідача перед позивачем виникла заборгованість, яка має бути сплачена з урахуванням вимог ст. 625 ЦК України щодо права на стягнення 3% річних та інфляційних втрат за прострочення виконання зобов’язання відповідачем. Стосовно ж зустрічних позовних вимог суд першої інстанції зазначив, що посилання позивача за зустрічним позовом на те, що акти за грудень 2010 р. не були підписані по причині наявності недоліків у виконаних ремонтно-будівельних роботах, є необґрунтованими та документально не підтвердженими. Місцевий господарський суд дійшов висновку про дійсність укладеного між сторонами договору та актів, оскільки відповідач безпідставно відмовився від підписання та прийняття виконаних підрядних робіт, при цьому від договору не відмовлявся, заяв та вимог стосовно розірвання або зміни умов договору відповідачу не направлялось, доказів заперечень або попереджень з приводу неналежного виконання відповідачем умов даного договору суду не надано.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати повністю рішення господарського суду м. Києва від 19.12.2011р. у справі № 59/180, прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні первісного позову та задовольнити зустрічний позов. В обґрунтування доводів апеляційної скарги скаржник посилається на те, що оскаржуване рішення прийнято з порушенням норм матеріального і процесуального права. Зокрема, відповідач посилається на те, що судом взято до уваги при прийнятті рішення лише пояснення та докази позивача, поясненням та доказам відповідача суд не надав належної оцінки. Скаржник зазначає, що висновки, викладені у рішенні суду, не відповідають обставинам справи, при цьому місцевий суд неповно з’ясував обставини, що мають значення для справи. На думку відповідача, позивач за первісним позовом виконав роботи неякісно із значними недоліками, а також прострочив передання роботи відповідачу.

У запереченнях на апеляційну скаргу позивач просить апеляційну скаргу на рішення господарського суду м. Києва від 19.12.2011р. у справі № 59/180 залишити без задоволення.

УхвалоюКиївського апеляційного господарського суду від 23.01.2012р. апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні на 21.02.2012р.

У судовому засіданні 21.02.2012р. оголошувалась перерва до 06.03.2012р.

Також, 21.02.2012р. представником відповідача подано клопотання про призначення судової будівельно-технічної експертизи.

У судовому засіданні 06.03.2012р. представник позивача заперечив проти задоволення клопотання.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що клопотання про призначення судової будівельно-технічної експертизи слід відхилити враховуючи наступне.

Відповідно до ст. 41 ГПК України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

За приписами ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, які встановлюються зокрема такими засобами як висновки судових експертів.

За приписами ч.ч.1,2 ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Отже, докази та вимоги можуть бути прийняті апеляційною інстанцією за умови доведення неможливості їх подання у суді першої інстанції.

Як вбачається з матеріалів справи, письмових клопотань про призначення судової будівельно-технічної експертизи в суді першої інстанції відповідачем не подавалось, обґрунтування необхідності її проведення та відповідних питань експерту відповідач суду не надав.

При цьому, колегією суддів відхиляються доводи представника відповідача про з’явлення усних клопотань про призначення експертизи у суді першої інстанції, оскільки протоколи судових засідань, наявні у матеріалах справи не містять будь-яких відомостей щодо заявлення відповідачем таких клопотань.

Колегія суддів враховує, що представником відповідача не надано апеляційному суду обґрунтування неможливості заявлення клопотання про призначення експертизи у суді першої інстанції, відтак колегія суддів не знаходить правових підстав для задоволення вказаного клопотання.

Згідно зі ст. 99 ГПК України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.

Частиною 2 статті 101 ГПК України передбачено, що апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Колегія суддів, розглянувши матеріали апеляційної скарги, дослідивши наявні докази у справі, вислухавши пояснення представників сторін, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги з огляду на наступне.

11.08.2008 р. між Спільним українсько - польським підприємством "Укрпольреставрація" (Генпідрядник) та Приватним науково-виробничим підприємством "Енергія" (Субпідрядник) укладено договір № 19 на виконання комплексу робіт з поточного ремонту гідроізоляції та утеплення крівлі (далі – Договір № 19, т.1, а.с.10-15).

Відповідно до ст.ст. 1,2 Договору № 19 предметом Договору є виконання субпідрядником (позивачем) комплексу робіт по поточному ремонту гідроізоляції та утепленню крівлі на об’єкті за адресою: м .Київ, вул. Якутська, 8, а також прийняття та оплата виконаних робіт генпідрядником (відповідачем).

Згідно з п. 2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов‘язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є договором підряду.

Відповідно до ч. 1 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов’язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов’язується прийняти та оплатити її.

Згідно зі ст. 3.1 Договору вартість робіт складає 1 265 658,00 грн., в т.ч. ПДВ –210 943,00 грн. Загальна вартість робіт - 1 265 658,00 грн.

Відповідно до ст. 3.4 Договору оплата по Договору здійснюється в два етапи: передоплата 20%, що становить 20 % від їх вартості в Локальному кошторисі № 1 та № 2, що становить 253 131,60 грн.; останню частину, в розмірі 1 012 526,40 грн. після підписання Акта виконаних підрядних робіт форми КБ-2в, на протязі 10 банківських днів.

Відповідно до п. 5.3 Договору визначено порядок розрахунків за виконані роботи, а саме: Генпідрядник здійснює розрахунки на підставі актів приймання - здачі виконаних робіт підписаних Сторонами. Акт приймання-здачі готує Субпідрядник й передає для підписання Генпідряднику. Генпідрядник на протязі п'яти банківських днів зобов'язаний прийняти виконані роботи та підписати Акт або надати мотивовану відмову від приймання робіт.

Матеріали справи свідчать, що факт належного виконання позивачем своїх зобов’язань за Договором підтверджується Актом № 1 приймання виконаних підрядних робіт за грудень 2009 р. та Актом № 2 приймання виконаних підрядних робіт за грудень 2009 р. ф. КБ№2-в (а.с.24-30). Зазначені акти надіслані позивачем відповідачу 08.01.2010р. і отримані останнім 11.01.2010р., про що свідчать наявні у матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення (т.1, а.с.32) та долучений до матеріалів справи фіскальний чек «Укрпошта» від 08.01.2010р.

Про надіслання йому у січні 2010р. Актів виконаних робіт за грудень 2009р. відповідач зазначає у своєму відзиві на позов (т.1, а.с.107).

Також вказані акти направлялись відповідачу позивачем 28.01.2010р. та 08.08.2011р., що підтверджується документами, наявними у матеріалах справи (т.1, а.с.31, 33).

Однак, відповідачем названі акти підписано не було з невідомих причин, мотивованої відмови від підписання матеріали справи не містять і доказів її наявності відповідачем суду не надано.

Водночас, незважаючи на непідписання відповідачем Актів №1 та №2 ф. КБ№2-в за грудень 2009р. відповідачем частково було проведено оплату вартості вказаних виконаних робіт за договором № 19 на суму 100000 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 678 від 28.05.2010 р. і не заперечується сторонами (т.1, а.с.35).

Колегія суддів звертає увагу на те, що у платіжному дорученні № 678 від 28.05.2010 р. відповідачем зазначено призначення платежу як: оплата за виконані роботи по Якутській зг. дог. № 19 від 11.08.2008 р., що свідчить про прийняття відповідачем та схвалення ним виконаних робіт саме за Договором № 19 від 11.08.2008р. Таким чином, оплату за виконані за Договором №19 відповідач здійснив не у повному обсязі. Відповідно до статті 526 ЦК України зобов’язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 629 ЦК України договір є обов’язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Доказів сплати в повному обсязі позивачу коштів за виконані ним субпідрядні роботи за договором № 19 від 11.08.2008 р. відповідачем ні суду першої, ані суду апеляційної інстанції не надано.

Стосовно посилань відповідача на неналежну якість робіт та прострочення виконання зобов’язань, колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до статті 853 ЦК України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Крім того, відповідно до п. 5.2 Договору у випадку не надання мотивованої відмови, у зазначені строки, роботи вважаються прийнятими та підлягають оплаті.

З матеріалів справи вбачається, що надіслані позивачем акти приймання – здачі виконаних робіт №№1,2 за грудень 2009 р. відповідач не підписав, жодних заперечень, зауважень та відмови від прийняття вказаних актів позивачу не направив, проте сплатив відповідачу кошти в розмірі 100000 грн. за виконані роботи за Договором № 19, що свідчить, фактично, про схвалення та прийняття цих робіт відповідачем без жодних зауважень, та виникнення обов’язку оплати виконаних підрядних робіт, а також втрату ним права посилатись на відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність у відповідача перед позивачем заборгованості у сумі 1165658 грн. за виконані, але неоплачені роботи і, відповідно, у даній справі є всі підстави для задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача основного боргу за Договором № 19 від 11.08.2008 р.

Щодо посилання скаржника на Перелік недоліків при влаштуванні покриття покрівлі супермаркету, то колегія суддів вважає його необґрунтованим, оскільки, по-перше, зазначений перелік є одностороннім, по-друге, він складений у грудні 2008р., а тому не може вважатися доказом вмотивованої відмови від підписання Актів за грудень 2009р.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 1 статті 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Судом встановлено, що в порушення умов договору та закону відповідач своє зобов’язання оплатити виконані роботи за Договором № 19 виконав не належним чином, сплативши лише 100000 грн. і станом на день подання позову заборгованість у сумі 1165658 грн. відповідачем сплачена не була, а отже він є таким, що прострочив виконання зобов’язання, про що вірно зазначив суд першої інстанції.

Згідно з приписами ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов’язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов’язання.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За викладених обставин, колегія суддів також вважає, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 3 % річних у розмірі 56 718,04 грн. та інфляційних втрат у розмірі 173 683,02 грн. також є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Стосовно зустрічних позовних вимог колегія суддів зазначає таке.

Відповідачем заявлено зустрічний позов про визнання актів виконаних робіт №1 та № 2 за грудень 2009р. ф.КБ2в недійсними на підставі п.4 ст. 882 ЦК України. Вказана вимога обґрунтована тим, що акти прийому-передачі виконаних робіт № 1 та №2 за грудень 2009 р., за якими роботи вважаються виконаними позивачем та підлягають оплаті, не можна вважати дійсними, оскільки вони підписані позивачем в односторонньому порядку та направлені на адресу відповідача через рік після фактичного їх виконання. Крім того, вказані акти не відповідають чинному законодавству України.

Проте, на думку колегії суддів, вказані доводи відповідача є необґрунтованими та суперечать матеріалам справи, а також не спростовують правомірності позовних вимог за первісним позовом.

Перш за все, слід зазначити, що 08.01.2010 р. позивачем, на виконання умов Договору № 19 направлено відповідачу для підписання Акти № 1 та № 2 приймання виконаних підрядних робіт за грудень 2009 р., підписані та завірені печаткою в односторонньому порядку позивачем.

Факт отримання відповідачем вказаних Актів відповідачем не заперечується самими сторонами та підтверджується наявними у матеріалах справи доказами.

Відповідно до п. 5.2 Договору Генпідрядник здійснює розрахунки на підставі актів приймання - здачі виконаних робіт підписаних Сторонами. Акт приймання-здачі готує Субпідрядник й передає для підписання Генпідряднику. Генпідрядник на протязі п'яти банківських днів зобов'язаний прийняти виконані роботи та підписати Акт, або надати мотивовану відмову від приймання робіт.

Згідно з п. 4 ст. 882 ЦК України у разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою.

З боку відповідача вказані акти підписані не були, вмотивованої відмови від їх підписання, як і зауважень щодо строків або якості, відповідачем надано також не було.

Відповідно до ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Згідно ст. 627 ЦК України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Колегія суддів звертає увагу на те, що укладений між сторонами Договір № 19 є дійсним, оскільки у встановленому законом (договором) порядку не розірвано, недійсним також судом не визнано. Отже, його умови відповідно до приписів ГК України та ЦК України є обов’язковими для виконання сторонами.

Стосовно недоліків або невідповідностей в роботах слід також зазначити, що відповідачем позивачу передано матеріали, які використовувались при виконанні робіт, про що свідчить Акт приймання-передачі обладнання № ПМ-100Г від 20.10.2008 р., який підписаний обома сторонами та скріплений печатками підприємств.

Крім того, разом з актами відповідачем позивачу передано й "Протоколы испытаний № 26 образцов эмали ЭП У-71 эпоксиполиуретановой (универсальной, химически стойкой) производства ООО "Композит" г. Киев в соответствие с ТУ У 24.3-30553286-004-2002" та висновки державної санітарно-епідеміологічної експертизи, державної санітарно-гігієнічної експертизи нормативної документації та сертифікат відповідності.

Про якість та відповідність умовам Договору виконаних в грудні 2009 р. позивачем робіт свідчить "Техническое заключение по проектному решению покрытия здания по ул. Якутская 6 в г. Киеве" від 10.11.2010 р., згідно з яким застосування в якості теплоізоляційного шару матеріалу на пенополіурітановой основі "Еластопор - Н1652/2/ОТ" на покритті будівлі по вул. Якутська 8 у м. Києві відповідає вимогам державних будівельних норм.

Відповідність пожежним нормам виконаних робіт підтверджується листом Державного департаменту Пожежної Безпеки № 30/4/2077 від 09.04.2010 р., згідно з яким Державний департамент пожежної безпеки, беручи до уваги листи Науково - дослідницького інституту будівельного виробництва Мінрегіонбуду України від 12.11.2009 р. № 1291/01-14, ЗАТ "Гідроцівільпромбуд" від 17.09.2009 № 11-489 та Державного науково-дослідного інституту будівельних конструкцій від 28.09.2009 р. № 219-2702, погодив проект Перевірочного розрахунку плит покриття на навантаження, що діють після реконструкції на торгівельно-розважальному центрі "Материк" по вул. Якутській в м. Києві. Водночас, на думку колегії суддів, посилання відповідача на існування переліку недоліків при влаштуванні покриття покрівлі супермаркету та акт обстеження технічного стану готовності об’єкту "Поточний ремонт будівель по вул. Якутська, 8" для передачі будівлі супермаркету, АБК замовнику, які були складені та передані підряднику в грудні 2008 р., правомірно не прийняті судом першої інстанції до уваги, з тих підстав, що і Перелік, і акт не підтверджують якість робіт станом на момент їх здачі, оскільки роботи були виконані у грудні 2009 р.

Колегія суддів також враховує, що жодних зауважень до виконаних та відображених у Актах №1 та №2 робіт відповідачем не заявлено ні в частині якості, ані в частині строків та недоліків тощо. А тому, з урахуванням наведеного, часткова оплата відповідачем виконаних позивачем робіт свідчить про їх схвалення та прийняття.

При цьому, відповідно до ст. 853 ЦК України замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки робіт, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки).

Доказів того, що відповідач виявив будь-які недоліки, про які заявив позивачу, або надав відмову від підписання актів у зв’язку з цими недоліками, відповідачем суду не надано.

Згідно з п. 4 ст. 882 ЦК України акт підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

З урахуванням наведених обставин та норм законодавства, колегія суддів не може визнати мотиви відмови від підписання спірних Актів №№1 і 2 обґрунтованими, а тому вказані акти правомірно визнано судом першої інстанції дійсними, відповідач же безпідставно відмовився від їх підписання, прийняття та повної оплати виконаних підрядних робіт, після отримання зазначених Актів від позивача.

У зв’язку з цим, висновки про відсутність правових підстав для задоволення зустрічного позову Спільного українсько-польського підприємства «Укрпольреставрація», яких дійшов місцевий господарський суд, є цілком обґрунтованими та такими, що відповідають закону.

Помилкове посилання у рішенні суду першої інстанції на Акти за 2010р. (правильно – 2009р.) не вплинуло на правильність висновків суду.

За вказаних обставин доводи апеляційної скарги колегією суддів відхилено як необґрунтовані, оскільки вони спростовуються викладеним вище.

Виходячи з наведеного, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення господарського суду м. Києва від 19.12.2011 року у справі № 59/180 є законним та обґрунтованим, а тому його слід залишити без змін з урахуванням мотивувальної частини даної постанови. У зв’язку з цим апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

Керуючись ст. ст. 34, 43, 99, 101, 103, 105 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду міста Києва від 19.12.2011 року у справі № 59/180 залишити без змін, а апеляційну скаргу Спільного українсько-польського підприємства «Укрпольреставрація» без задоволення.

2. Матеріали справи № 59/180 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Головуючий суддя                                                                      Суховий В.Г.

Судді                                                                                          Чорногуз М.Г

                                                                                          Агрикова О.В.

12.03.12 (відправлено)