Постанова № 21831243, 06.03.2012, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01601, м.Київ, пров. Рильський, 8т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.03.2012 № 16/5026/2463/2011

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Коротун О.М.

суддів: Рябухи В.І.

Верховця А.А.

при секретарі судового засідання Кондратюк О.А.

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_1 представник за довіреністю б/н від 18.09.2011 року,

від відповідача: ОСОБА_2 представник за довіреністю № 1 від 06.01.2012 року,

розглянув апеляційну скаргу Приватного підприємства "Сталь" на рішення господарського суду Черкаської області від 20.12.2011р.

у справі № 16/5026/2463/2011 (суддя Спаських Н.М.)

за позовом Приватного підприємства "Сталь"

до Приватного підприємства "Будівельно-виробнича фірма "Євгенія"

про стягнення 47 938,61 грн.

Суть рішення і апеляційної скарги:

В жовтні 2011 року Приватне підприємство "Сталь" звернулось до господарського суду Черкаської області з позовом до Приватного підприємства "Будівельно-виробнича фірма "Євгенія" про стягнення 47938,61 грн., в тому числі 24667,97 грн. заборгованості за поставлений на підставі накладних товар, 21012,04 грн. інфляційних та 2258,60 грн. 3% річних.

Підстава позову обґрунтовується тим, що на виконання домовленостей між сторонами, позивачем, поставлено відповідачу товар на загальну суму 25258,38 грн. на підставі видаткових накладних: № Ц-00000235 від 26 вересня 2008 року (труба ДУ 32х2,8 Ст.2пс в кількості 0,0820 т) на суму 590,40 грн. (а.с. 8); № Ц-00000252 від 29 вересня 2008 року (труба проф 15х15х2,0 ст1пс в кількості 0,0610 т) на суму 460,07 грн. (а.с. 9); № Ц-00000264 від 03 жовтня 2008 року (труба проф 40х40х3,0ст.3пс5 в кількості 0,4130 т, труба проф. 50х50х3,0 в кількості 1,3670 т, лист б=4х1500х6000 Ст.3ПС-5св г/к в кількості 0,1700 т) на суму 14 196,91 грн. (а.с. 10); № Ц-00000292 від 07 жовтня 2008 року (квадрат 20 Ст.3ПС в кількості 1,4100 т) на суму 10 011,00 грн. Оскільки поставлений товар відповідачем не оплачено, ПП "Сталь" на суму заборгованості в порядку ст. 625 ЦК України нараховано інфляційні та 3 % річних.

Рішенням господарського суду Черкаської області від 20.12.2011 р. у справі №16/5026/2463/2011 в задоволенні позову відмовлено повністю.

Рішення мотивовано тим, що відповідач заявлено про застосування строку позовної давності. А тому ПП "Сталь" хоч і довів факт порушення свого права на отримання оплати за поставлену продукцію за накладними № Ц-00000264 від 03.10.2008 року та № Ц-00000252 від 29.09.2008 року на загальну суму 14 656,98 грн., пропуск строку позовної давності для стягнення цього боргу є підставою для відмови в позові.

Стосовно вимог про стягнення боргу по накладній № Ц-00000292 від 07.10.2008 року на суму 10 011,00 грн., позивач не довів свого права на стягнення оплати через відсутність доказів отримання відповідачем товару по цій накладній, через що в цій частині позовних вимог судом відмовлено.

Щодо вимог про стягнення інфляційних та трьох відсотків річних суд першої інстанції, з посиланням на ст. 266 ЦК України, відмов в їх задоволенні, оскільки вони є похідними від основної вимоги.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, ПП "Сталь" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Черкаської області від 20.12.2011р. у даній справі скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.

Апеляційна скарга мотивована тим, що оскільки відповідач підписавши Акт звірки взаємних розрахунків, вчинив дії, які свідчать про визнання ним боргу, строк позовної давності у відповідності до ст. 264 ЦК України розпочався заново, тобто з червня 2011 року.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 16.01.2012р. апеляційну скаргу Приватного підприємства «Сталь» прийнято до провадження, її розгляд було призначено на 07.02.2012р.

Розпорядженням секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду з розгляду справ у спорах між господарюючими субєктами від 07.02.2011р. № 01-22/1/1 змінено склад судової колегії: головуючий суддя - Коротун О.М., судді Рябуха В.І., Верховець А.А. Вказаний склад колегії розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу та ухвалив постанову.

Розгляд справи у зв'язку з неявкою представників сторін на підставі п. 1 ч. 1 ст. 77 ГПК України відкладено на 06.03.2012 року.

Через загальний відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від відповідача надійшли заперечення на апеляційну скаргу, в яких останній просить рішення господарського суду Черкаської області від 20.12.2011р. залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. В наведених запереченнях відповідач зазначає, що оскільки ним було заявлено про застосування строку позовної давності, а позивач є таким, що пропустив даний строк, на підставі ст. 267 ЦК України слід відмовити у задоволенні позову в частині стягнення заборгованості за накладними № Ц-00000252 від 29 вересня 2008 року та № Ц-00000264 від 03.10.2008 року. Щодо вимог за видатковою накладною № Ц-00000235 від 26 вересня 2008 року, відповідач зазначає, що вартість товару відповідачем вже була оплачена. Відповідач також зазначає, що судом першої інстанції правомірно відмовлено в задоволенні позову щодо стягнення 10011 грн. за накладною № Ц-00000292 від 07 жовтня 2008 року, оскільки позивачем не доведено факт отримання товару ПП "Будівельно-виробнича фірма "Євгенія".

Представник позивача в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав та просив її задовольнити.

Представник відповідача заперечив проти доводів апеляційної скарги з підстав, викладених у запереченнях.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, заслухавши пояснення представників сторін, Київський апеляційний господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, правовідносини між Приватним підприємством "Сталь" та Приватним підприємством "Будівельно-виробнича фірма "Євгенія" виникли на підставі усної домовленості, згідно якої позивачем здійснено поставку товару на підставі видаткових накладних № Ц-00000235 від 26 вересня 2008 року на суму 590,40 грн. (а.с. 8); № Ц-00000252 від 29 вересня 2008 року на суму 460,07 грн. (а.с. 9); № Ц-00000264 від 03 жовтня 2008 на суму 14 196,91 грн.

Згідно зі ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Статтею 11 ЦК України передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Відповідно до частини 1 статті 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Матеріали справи свідчать про те, що між сторонами виникли та існували зобов'язальні відносини відповідно до ст. ст. 173, 174 Господарського кодексу України (ст. ст. 11, 509 Цивільного кодексу України).

Суд першої інстанції правомірно встановлено, що за правовою природою укладена між сторонами угода є договором поставки, що відповідає ст. 712 ЦК України, за змістом якої - за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

В силу частини 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Вищенаведені видаткові накладні зі сторони відповідача підписані ОСОБА_3, який на підставі довіреностей ЯПИ № 637007 від 20 вересня 2008 року та ЯПИ № 636953 від 01 жовтня 2008 року уповноважений на отримання від ПП «Сталь» матеріальних цінностей. Наведені обставини, як встановлено судом першої інстанції та Київським апеляційним господарським судом, відповідачем не заперечується.

Відповідно до ст. 664 ЦК обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент:

1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар;

2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

На підставі ст. ст. 36, 43 ГПК України не приймаються в якості доказу поставки товару за видатковою накладною № Ц-00000292 від 07 жовтня 2008 року на суму 10011,00 грн., оскільки остання не містить підпису уповноваженого представника відповідача.

Зважаючи на викладене, а також враховуючи, що позивачем інших доказів отримання відповідачем товару за даною накладною не надано, апеляційна інстанція погоджується з висновком суду першої інстанції про недоведеність позивачем обставин поставки товару на суму 10 011,00 грн.

При цьому, Київський апеляційний господарський суд відзначає, що судом першої інстанції правомірно відхилено доводи позивача щодо підтвердження факту поставки товару на суму 10011,00 грн. актом звірки взаємних розрахунків. В цій частині судом апеляційної інстанції приймаються, викладені в запереченнях на апеляційну скаргу доводи відповідача. Оскільки чинним законодавством акту звірки взаєморозрахунків не надано юридичної сили доказу наявності обов'язку сплатити грошові кошти, а у розумінні ст.ст. 9, 10 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", вказаний акт є зведеним обліковим документом, який фіксує стан розрахунків між сторонами, але сам по собі не породжує будь-яких прав та обов'язків сторін, в той час як зобов'язання сторін підтверджуються первинними документами договором, актами, видатковими накладними, рахунками, платіжними дорученнями тощо.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги в частині стягнення за видатковою накладною № Ц-00000292 від 07 жовтня 2008 року грошових коштів в сумі 10 011,00 грн. є необґрунтованими, а тому правомірно судом першої інстанції в цій частині відмовлено в позові.

Як вбачається з матеріалів справи, 11.10.2011р. (згідно чеку поштового відділення) ліквідатор ПП «Сталь» на адресу відповідача направлена претензія, в якій позивач зазначає, що у період з вересня-жовтня 2008 року за накладними № Ц-00000235 від 26 вересня 2008 року; № Ц-00000252 від 29 вересня 2008 року; № Ц-00000264 від 03 жовтня 2008 року; № Ц-00000292 від 07 жовтня 2008 року були поставлені металеві вироби, вартість яких оплачена ПП «Бідівельно-виробнича фірма «Євгенія» частково, а саме на суму 590 грн. У зв'язку з наведеним позивач просив в семиденний строк повернути борг.

У відповідь на претензію відповідач повідомив про непогодження з наведеною сумою боргу та просив, в підтвердження цих вимог надати копії відповідних документів.

Як вірно встановлено господарським судом Черкаської області та вбачається з наявної в матеріалах справи виписки з особового рахунку позивача, 03.11.2008р. ПП "Будівельно-виробнича фірма "Євгенія" перераховано грошові кошти в сумі 590,40 грн. в рахунок оплати товару (труба) згідно рахунку від 26 вересня 2008 року. Тобто, поставлений товар за накладною № Ц-00000235 від 26 вересня 2008 року відповідачем оплачено.

Матеріалами справи підтверджується, що на оплату поставленого товару згідно видаткових накладних, позивачем виставлялись відповідачу рахунки-фактури, які дійсні до сплати протягом двох банківських днів. Факт отримання яких відповідачем не оспорюється. Крім того, як встановлено судом апеляційної інстанції, поставка товару повинна була здійснюватися на умовах попередньої оплати (податкові накладні умова продажу: попередні оплата).

Враховуючи вищевказані обставини, суд апеляційної інстанції встановив, що відповідач на умовах попередньої оплати протягом 3х днів зобовязаний був сплати кошти на підставі виставлених позивачем рахунків, в свою чергу поставка продукції мала здійснюватись після проведення попередньої оплати. Проте, фактично попередня оплата поставленого товару покупцем не здійснювалась, а товар було поставлено відповідачу без здійснення попередньої оплати.

За таких обставин в даному випадку до спірних правовідносин мають застосовуватись положення статей 538, 692, 693 Цивільного кодексу України.

Зокрема, у відповідності до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно з ч. 1 ст. 693 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу.

Частинами 1 та 2 статті 538 Цивільного кодексу України визначено, що виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання; при зустрічному виконанні зобов'язання сторони повинні виконувати свої обов'язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту.

За змістом частини 4 статті 538 Цивільного кодексу України, якщо зустрічне виконання обов'язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов'язку, друга сторона повинна виконати свій обов'язок.

Таким чином, виходячи з аналізу наведених вище норм законодавства, обовязок щодо сплати поставленого товару виникає у відповідача з моменту складання та підписання сторонами видаткових накладних, які містяться в матеріалах справи. В цій частині судом апеляційної інстанції приймаються заперечення відповідача.

Враховуючи, що факт наявності заборгованості за видатковою накладною № Ц-00000292 від 07 жовтня 2008 року на суму 10011,00 грн. позивачем не доведено, а за накладною № Ц-00000235 від 26 вересня 2008 року відповідач розрахувався повністю, Київський апеляційний господарський суд погоджується з висновками суду першої інстанції, що позивач вправі вимагати оплату вартості товару за накладними № Ц-00000264 від 03.10.2008 року на суму 14196,91 грн. та № Ц-00000252 від 29.09.2008 року на суму 460,07 грн., обовязок з оплати за якими виник, відповідно, з 03.10.2008 року та 29.09.2008 року.

Водночас, з матеріалів справи вбачається, що відповідач просить застосувати строк позовної давності (відзив на позов від 17.11.2011 року), оскільки станом на момент звернення з позовом (31.10.2011 року) він вже є пропущеним.

Господарський суд Черкаської області, приймаючи оскаржуване рішення з посиланням на приписи ст. ст. 266, 267 ЦК України, відмовив в задоволенні позовних вимог з огляду на пропуск строку позовної давності.

Проте, Київський апеляційний господарський суд з наведеними висновками суду першої інстанції не погоджується, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно ст. 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Частиною 2 п. 5 ст. 261 Цивільного кодексу України передбачено, що за зобов'язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання.

Згідно із ч. 1, 3 ст. 264 вищезазначеного кодексу, перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

При цьому, законодавством не визначено переліку дій, що свідчать про визнання боржником свого боргу на користь кредитора. Отже, про таке визнання можуть свідчити будь-які дії боржника, з яких вбачається його згода із наявністю певного боргу на користь кредитора. Такі дії можуть полягати й у складанні та підписанні боржником акту звірки взаємних розрахунків.

Як вбачається з матеріалів справи, сторонами був підписаний акт звірки взаємних розрахунків, яким встановлено, що сальдо відповідача станом на 30.06.2011 року становить 24667,97 грн. Наведений акт був підписаний сторонами в межах трьохрічного строку позовної давності та містить, зокрема, суми заборгованості за поставлений, але неоплачений товар за накладними № Ц-00000264 від 03.10.2008 року на суму 14196,91 грн. та № Ц-00000252 від 29.09.2008 року на суму 460,07 грн.

Таким чином, підписання даного акту звірки взаємних розрахунків відповідачем є дією, яка свідчить про визнання ним свого боргу, у зв'язку з цим наявні підстави для переривання строку позовної давності та обчислення його заново. В цій частині судом апеляційної інстанції відхиляються доводи заперечень на апеляційну скаргу відповідача.

За наведених обставин, суд апеляційної інстанції вважає, що позивачем строк позовної давності за вимогами про стягнення вартості товару за накладними № Ц-00000264 від 03.10.2008 року на суму 14196,91 грн. та № Ц-00000252 від 29.09.2008 року на суму 460,07 грн. не пропущений, а тому позов в цій частині підлягає задоволенню. Рішення місцевого господарського суду про відмову в задоволенні позовних вимог в частині стягнення 14656,98 грн. (14196,91 грн. + 460,07 грн.) заборгованості підлягає скасуванню.

Звертаючись з позовом ПП "Сталь", також просить стягнути борг з урахування індексу інфляції 21012,04 грн. (за період з 2008 року по вересень 2011 року) та 3% річних в сумі 2258,60 грн. (за 1114 дні)

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно проведеного судом апеляційною інстанцією (з урахуванням строку позовної давності та меж позовних вимог) перерахунку сума, на яку збільшився розмір боргу за поставлений товар за накладною № Ц-00000264 від 03.10.2008 року внаслідок інфляційних процесів за період з 03.10.2008 року по 30.09.2011 року становить 4911,88 грн., а за накладною № Ц-00000252 від 29.09.2008 року за період з 29.09.2008 року по 29.09.2011 року 159,18 грн.

Річні, відповідно, за період з 03.10.2008 року по 30.09.2011 року (1090 днів) становлять 1275,32 грн., за період з 29.09.2008 року по 29.09.2011 року (1093 днів) 41,44 грн. В цій частині відхиляються доводи відповідача щодо необхідності здійснення розрахунку з урахуванням семиденного строку на вимогу з огляду на приписи ч. 1 ст. 693 та ч. 1, ч. 2 ст. 538 ЦК України.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення інфляційних та річних підлягають частковому задоволенню, а саме в сумі, відповідно, 5071,06 грн. та 1316,76 грн. В решті частини позовних вимог про стягнення інфляційних та річних позов підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції в наведені частині без змін.

За таких обставин Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга Приватного підприємства "Сталь" підлягає частковому задоволенню, оскільки рішення суду першої інстанції ухвалене за неправильного застосування норм матеріального права та неповного з'ясування всіх обставин справи, що призвело до прийняття неправильного рішення (ч. 1 п.п. 1, 4 ст. 104 ГПК України), що є підставою для часткового скасування такого рішення з прийняттям нового рішення про часткове задоволення позовних вимог. В решті задоволення позову слід відмовити, тому рішення суду першої інстанції в цій частині підлягає залишенню без змін.

Судові витрати як за розгляд справи в суді першої інстанції, так і за розгляд справи в суді апеляційної інстанції покладаються на сторін пропорційно задоволенню позовних та апеляційних вимог відповідно до приписів частини 4 статті 49 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 33, 36, 43, 49, 99, 101 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Сталь" на рішення господарського суду Черкаської області від 20.12.2011р. у справі №16/5026/2463/2011 задовольнити частково.

2. Рішення господарського суду Черкаської області від 20.12.2011 року у справі №16/5026/2463/2011 скасувати частково з прийняттям нового рішення про часткове задоволення позовних вимог.

3. Стягнути з Приватного підприємства "Будівельно-виробнича фірма "Євгенія" (місцезнаходження: 18016, м. Черкаси, вул. Волкова, 75 кв. 77, Ідентифікаційний код 14182306) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Приватного підприємства "Сталь" (місцезнаходження: 18002, м. Черкаси, вул. Байди-Вишневецького, 38 кв. 7; Ідентифікаційний код 32034140) 14656,98 грн. заборгованості, 5071,06 грн. інфляційних, 1316,76 грн. трьох відсотків річних, 210,45 державного мита та 103,60 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. Стягнути з Приватного підприємства "Будівельно-виробнича фірма "Євгенія" (місцезнаходження: 18016, м. Черкаси, вул. Волкова, 75 кв. 77, Ідентифікаційний код 14182306) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Приватного підприємства "Сталь" (місцезнаходження: 18002, м. Черкаси, вул. Байди-Вишневецького, 38 кв. 7; Ідентифікаційний код 32034140) 210,45 грн. судового збору за розгляд апеляційної скарги.

5. Видачу наказів доручити господарському суду Черкаської області.

6. В решті задоволення апеляційної скарги відмовити, а рішення господарського суду Черкаської області від 20.12.2011 року залишити без змін.

7. Матеріали справи № 16/5026/2463/2011 повернути до господарського суду Черкаської області.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий суддяКоротун О.М.

СуддіРябуха В.І.

Верховець А.А.