Рішення № 21831110, 05.03.2012, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"05" березня 2012 р.Справа № 16/5025/2245/11 За позовом Прокурора Кам'янець-Подільського району в інтересах держави в особі Регіонального фонду підтримки підприємництва по Хмельницькій області, м. Хмельницький

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, с. Крушанівка Кам'янець-Подільського району

про стягнення 72401,62 грн., з яких: 70000,00 грн. заборгованість по фінансово-кредитній підтримці, 1176,06 грн. заборгованість по пені, 970,34 грн. заборгованість по відсотках, 255,22 грн. інфляційних втрат.

Суддя В. В. Магера

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_2 за довіреністю від 21.03.2010р.;

від відповідача: не зявився;

за участю Шкадько В.В. - прокурора відділу прокуратури Хмельницької області.

В засіданні суду 05.03.2012р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення згідно ст. 85 ГПК України.

Суть спору: Прокурор в інтересах держави в особі позивача звернувся з позовом до суду, з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог, яка прийнята ухвалою суду від 23.02.2012 р., згідно якої просить стягнути з відповідача 72 401, 62 грн. заборгованості, з них: заборгованість по фінансово-кредитній підтримці 70 000,00 грн., заборгованість по сплаті пені по фінансово-кредитній підтримці 1 176,06 грн., заборгованість по відсотках 970,34 грн., заборгованість по інфляційних втратах 255,22 грн. згідно поданих розрахунків.

В обгрунтування позовних вимог прокурор та позивач зазначили, що, дійсно, 25.08.2010 р. між Регіональним фондом підтримки підприємництва по Хмельницькій області, та ФОП ОСОБА_1 був укладений договір про фінансово-кредитну підтримку №02/10.

Згідно з п.1.1. договору, Фонд надав відповідачу фінансову підтримку у формі кредиту за рахунок бюджетних коштів, в рамках реалізації заходів підтримки суб'єктів підприємницької діяльності, згідно з рішенням Інвестиційної ради (протокол № 1/2010 від 17.09.2010 р.), через ГУДКУ у Хмельницькій області, для придбання кнура плідника та сучасного обладнання по штучному заплідненню, сировини, додаткового обладнання по переробці м'яса (виробництво, збут та переробка с/г продукції) в сумі 70 000 грн. строком на 24 місяці з датою погашення кредиту до 25.08.2012 р. із сплатою 9,5 відсотків річних.

З метою забезпечення виконання зобов'язання боржником перед Фондом 26.09.2010 року було укладено договір застави №859, посвідчений приватним нотаріусом Хмельницького районного нотаріального округу ОСОБА_4

Відповідно до п. 2.5 договору позичальник проводить погашення фінансової підтримки згідно додатку №3, який є невід'ємною частиною договору. В порушення умов договору позичальник розрахунку не провів. На даний час за ним рахується фінансово-кредитна підтримка в сумі основного боргу 72 401,62 грн.

Посилається на те, що ст.526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк. На вимогу суду Фонд здійснив детальний, обґрунтований розрахунок позовних вимог, (розрахунок додається).

Відповідно до ст.611 ЦК України за порушення зобов'язання (невиконання або неналежне виконання) настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Нормами ст.549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. При цьому згідно з ч.2 ст.551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до п.6 ст.232 Господарського кодексу України, що передбачає порядок застосування штрафних санкцій зазначено: „нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано”.

Вказують, що договором було передбачено нарахування пені, відсотків за користування коштами, інфляційні та річні. Згідно п. 2.6 розділу 2 договору передбачено: „за порушення строків сплати відсотків та повернення одержаної фінансово-кредитної підтримки позичальник сплачуватиме фонду пеню (за весь період користування фінансово-кредитною підтримкою) за кожен день прострочення платежу, яка обчислюється від суми простроченого боргу за обліковою ставкою НБУ, що діє в період, за який обчислюється пеня, із розрахункової кількості днів у році 365 днів”.

Пункт 2.9 договору передбачає - при погашенні фінансово-кредитної підтримки в першу чергу Позичальник перераховує Фонду у повному обсязі суму відсотків за користування фінансово-кредитною підтримкою, а також суму пені, що нараховується в разі несвоєчасного погашення фінансово-кредитної підтримки та відсотків за користування нею відповідно до п. 2.6. цього договору. Крім того, п.2.7. договору вказує, що сплата пені не знімає відповідальності з позичальника по сплаті відсотків за користування фінансово-кредитною підтримкою згідно з п.2.4. цього договору до їх повного погашення.

П.2.4 - Строк нарахування відсотків настає з дня початку дії фінансових зобов'язань і вони сплачуються Позичальником згідно графіка. Розрахунок відсотків за користування фінансово-кредитною підтримкою здійснюється щомісячно з першого по останнє число поточного місяця включно, за фактичну кількість календарних днів користування фінансово-кредитною підтримкою, із розрахункової кількості днів у році 365 днів. Також, передбачено, що у разі порушення строків повернення фінансової підтримки або сплати відсотків за користування нею сплачувати суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Прокурор та позивач в засідання суду прибули, позовні вимоги підтримали, просять про задоволення позову.

Представник відповідача в засідання суду 05.03.2012р. не прибув, про причини неявки не повідомив. У поданому суду відзиві на позов від 30.01.2012 р. відповідач зазначає що відповідно до укладеної з позивачем угоди від 25.08.2010 р. №02/10 отримав 70000 грн. фінансової допомоги. В 2010 р. і до квітня 2011 р. сплачував проценти та інші нарахування згідно договору. В звязку з важким матеріально-фінансовим станом відповідач не в змозі своєчасно провести розрахунки по договору. За таких обставин, відповідач просить надати можливість сплатити суму боргу в строк до 20.08.2012 р. відповідно до умов договору.

Розглядом матеріалів справи встановлено:

Регіональний фонд підтримки підприємництва по Хмельницькій області як юридична особа зареєстрований Хмельницьким міськвиконкомом 17.02.2000 р., про що видано свідоцтво про державну реєстрацію №249450 серія А00, значиться в ЄДР як юридична особа згідно довідки головного управління статистики в Хмельницькій області від 21.05.2008р. №171316.

ОСОБА_1, Кам`янець-Подільський район с. Крушанівка як фізична особа-підприємець зареєстрований 04.11.2005р., про що видано свідоцтво про державну реєстрацію №243177 серія В00.

25.02.2010 р. між Регіональним фондом підтримки підприємництва по Хмельницькій області (Фонд) та фізичною особо-підприємцем ОСОБА_1 (позичальник) був укладений договір про фінансово-кредитну підтримку №02/10. Згідно п.п.1.1 якого Фонд надав Позичальнику фінансову підтримку у формі кредиту за рахунок бюджетних коштів, в рамках реалізації заходів підтримки суб'єктів підприємницької діяльності, згідно з рішенням Інвестиційної ради (протокол № 1/2010 від 17.09.2010 р.), через ГУДКУ у Хмельницькій області, для придбання кнура плідника та сучасного обладнання по штучному заплідненню, сировини, додаткового обладнання по переробці м'яса (виробництво, збут та переробка с/г продукції) в сумі 70 000 (сімдесят тисяч) грн., строком на 24 (двадцять чотири) місяці з датою погашення кредиту до 25.08.2012 р. із сплатою 9,5% річних.

Згідно п.п.1.2, 1.3 вказаного договору передбачено, що надання фінансово-кредитної підтримки здійснюється одноразово або траншами на цілі, визначені у п.1.1 цього договору та додатку №1, який є невід`ємною частиною цього договору шляхом перерахування коштів з розрахункового рахунку, відкритого у Головному управлінні Держказначейства України в Хмельницькій області. Надання фінансово-кредитної підтримки буде здійснюватись за рахунок коштів обласного бюджету відповідно до рішення 19 сесії обласної ради від 28.01.2009р. №9-19/2009 „Про обласний бюджет на 2010 рік”.

П.п.2.4 договору передбачено, що строк нарахування відсотків настає з дня початку дії фінансових зобов'язань і вони сплачуються Позичальником згідно графіка. Розрахунок відсотків за користування фінансово-кредитною підтримкою здійснюється щомісячно з першого по останнє число поточного місяця включно, за фактичну кількість календарних днів користування фінансово-кредитною підтримкою, із розрахункової кількості днів у році 365 днів.

Вказаним договором передбачено, що за порушення строків сплати відсотків та повернення одержаної фінансово-кредитної підтримки позичальник сплачуватиме фонду пеню (за весь період користування фінансово-кредитною підтримкою) за кожен день прострочення платежу, яка обчислюється від суми простроченого боргу за обліковою ставкою НБУ, що діє в період, за який обчислюється пеня, із розрахункової кількості днів у році 365 днів. Сплата пені не знімає відповідальності з Позичальника по сплаті відсотків за користування фінансово-кредитною підтримкою згідно із п.2.4 договору і до їх повного погашення. (п.п.2.6, 2.7 договору).

Згідно п.п.2.9 договору передбачено, що при погашенні фінансово-кредитної підтримки в першу чергу Позичальник перераховує Фонду у повному обсязі суму відсотків за користування фінансово-кредитною підтримкою, а також суму пені, що нараховується в разі несвоєчасного погашення фінансово-кредитної підтримки та відсотків за користування нею відповідно до п. 2.6. цього Договору.

П.п.4.7, 4.8 даного договору передбачено, що у разі дострокового припинення дії договору згідно з п.п.5.2 дії договору протягом 30 днів перерахувати фінансово-кредитну підтримку та заборгованість по відсотках за її користування за рахунок Фонду. За порушення строків сплати згідно з п.п.4.7. даного договору сплачувати пеню за кожний день прострочення платежу, яка обчислюється від суми цього платежу за подвійною обліковою ставкою Національного банку України, що діє у період, за який сплачується пеня.

У разі порушення строків повернення фінансово-кредитної підтримки або сплати відсотків за користування фінансово-кредитною підтримкою, сплачувати суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення. (п.п.4.9 договору).

Підписаними між сторонами додатками до кредитного договору сторони погодили між собою план використання коштів (додаток №1), графік погашення відсотків (додаток №2), графік погашення кредиту (додаток №3), перелік звіті та термін їх надання (додаток №4).

На виконання зобовязань по кредитному договору, 26.08.2010р. між Регіональним фондом підтримки підприємництва по Хмельницькій області (заставодержатель) та фізичною особо-підприємцем ОСОБА_1 (позичальник) було укладено договір застави №859 (посвідчено приватним нотаріусом ОСОБА_4.).

Згідно із п.п.1.1 договору застави передбачено, що застава за цим договором забезпечує вимоги заставодержателя за договором про фінансово-кредитну підтримку № 02/10 від 25.08.2010р., а також будь-якими додатковими договорами до нього, укладеними між заставодержателем і позичальником, за умовами якого останній зобов'язаний заставодержателю до 25.08.2012р. повернути кредит у розмірі 70 000,00 грн. сплатити проценти за користування ним у розмірі 9,5% річних та штрафні санкції у розмірі і у випадках, передбачених кредитним договором.

Заставою за цим договором також забезпечуються вимоги заставодержателя щодо відшкодування: штрафних санкцій, передбачених цим договором, витрат, повязаних із предявленням вимоги за основним зобовязанням і зверненням стягнення на предмет застави, витрат на утримання та збереження предмета застави, витрат на страхування предмета застави, збитків, завданих порушенням основного зобов`язання чи умов цього договору.

Відповідач отримав кредит в сумі 70000,0 грн. згідно платіжного доручення №2 від 26.08.2010р.

На виконання зобовязань по кредиту, відповідачем частково сплачувались відсотків за користування кредитом в сумі 7647,33 грн., що підтверджується прибутковими касовими ордерами від 26.10.2010р. №612127 на суму 600,00 грн., від 26.10.2010р. №612137 на суму 530,00 грн., від 02.12.2010р. №612144 на суму 600,00 грн., від 28.12.2010р. на суму 550,00 грн., від 26.01.2011р. №612158 на суму 525,00 грн., від 18.03.2011р. №612162 на суму 511,00 грн., від 08.02.2011р. на суму 510,89 грн., від 24.06.2011р. на суму 1676,16 грн., від 26.09.2011р. на суму 1676,16 грн., від 19.12.2011р. на суму 979,12 грн., банківською випискою від 19.12.2011р.

Оскільки відповідач порушив строки сплати відсотків по кредиту, повернення кредиту, позивач направляв листи із вимогою погасити частину боргу по кредиту, відсотків за користування у встановлені строки (листи від 16.03.2011р. №02-03/11-02/10-253/2, від 26.04.2011р. №02-04/11-571/36, від 11.05.2011р. №02-04/11-579/36, від 07.06.2011р. №02-06/11-602/36.).

Оскільки зобовязання по кредитному договору відповідачем вчасно та в повному обсязі не виконувались, прокурор в інтересах позивача звернувся із позовом (із врахуванням зменшення позовних вимог), згідно якого просить суд стягнути з відповідача 72401,62 грн., з яких: 70000,00 грн. заборгованість по фінансово-кредитній підтримці, 1176,06 грн. заборгованість по пені, 970,34 грн. заборгованість по відсотках, 255,22 грн. інфляційних втрат.

Аналізуючи надані докази, пояснення учасників процесу, оцінюючи їх у сукупності, судом приймається до уваги таке:

Згідно ч.2 п.1 ст.175 Господарського кодексу України майнові зобовязання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

У відповідності зі ст.173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 ГК України).

Відповідно до ст.509 ЦК України зобов'язання виникають з договору. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (Боржник) повинна вчинити на користь іншої особи (Кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Положеннями ст.627 ЦК України передбачено свободу договору, тобто відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ст.6 ЦК України сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства. Сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами було підсипано договір про фінансово-кредитну підтримку №02/10, який за правовою природою є кредитним договором, визначивши в ньому умови, права та обов'язки сторін, які є обов'язковими для них.

Згідно ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Судом також встановлено, що підписаними між позивачем та відповідачем додатками до договору було погоджено план використання коштів (додаток №1), графік погашення відсотків (додаток №2), графік погашення кредиту (додаток №3), перелік звіті та термін їх надання (додаток №4). Датою погашення кредиту в сумі 70000,00 грн. є дата до 25.08.2012р.

Так в додатку №3 „графік погашення кредиту” передбачається погашення суми кредиту наступним чином: 3800,00 грн. 28.02.2011р., 3 800,00 грн. 31.03.2011р., 3800,00 грн. 30.04.2011р., 3800,00 грн. 31.05.2011р., 3800,00 грн. 30.06.2011р., 3800,00 грн. 31.07.2011р., 3800,00 грн. 31.08.2011р., 3800,00 грн. 30.09.2011р., 3800,00 грн. 31.10.2011р., 3800,00 грн. 30.11.2011р., 3800,00 грн. 31.12.2011р., 3800,00 грн. 31.01.2012р., 3800,00 грн. 29.02.2012р., 3800,00 грн. 31.03.2012р., 3800,00 грн. 30.04.2012р., 3800,00 грн. 31.05.2012р., 3800,00 грн. 30.06.2012р., 3800,00 грн. 31.07.2012р., 1600,00 грн. 20.08.2012р.

Оскільки згідно графіку погашення кредиту відповідач повинен був провести його часткову сплату в строк до 29.02.2012р., суд вважає правомірною вимогу позивача про стягнення кредиту за період з 28.02.2011р. по 29.02.2012р. в сумі 49400,00 грн.

Натомість, викладені в позовній заяві доводи про дострокове повернення відповідачем всієї суми кредиту в розмірі 70000,00 грн. зважаючи на встановлену між сторонами кінцеву дату його повернення 20.08.2012р., судом до уваги не приймаються, оскільки не передбачалось в договорі.

За таких обставин, вимога позивача про дострокове повернення решти кредиту в сумі 20600,00 грн. є безпідставною та такою, що не узгоджується з матеріалами справи. Тому, в позові в частині стягнення заборгованості по кредиту в сумі 20600,00 грн. суд вважає за необхідне відмовити.

Згідно ст.526 ЦК України зобовязання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк. Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України одностороння відмова від виконання зобовязання і одностороння зміна умов договору не допускається.

Відповідно до вимог ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив зобовязання, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Щодо вимог про стягнення пені судом враховується наступне: ч.2 ст.551 ЦК України передбачено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі.

Тобто, відповідно до вимог чинного законодавства сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд, тому встановлена сторонами у договорі відповідальність за прострочення виконання зобов'язання у більшому розмірі не суперечить матеріальному праву України та відповідно не тягне за собою правових наслідків у вигляді визнання угоди недійсною, однак при стягненні її в судовому порядку застосовуються обмеження встановлені в законі.

Відповідно до ч.1 ст.231 ГК України, законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

При цьому судом враховується, що діючим законодавством не встановлено розмір пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань , а передбачено право його встановлення за згодою сторін в договорі .

Ч.2 ст.343 ГК України визначено, що платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Так, відповідно до ст.1 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Статтею 3 вказаного Закону передбачено що розмір пені, передбачений ст.1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Таким чином, нормами Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” встановлено порядок обчислення пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань та обмеження її розміру, що підлягає стягненню.

Із врахуванням вищевикладеного, судом при перерахунку заявлених до стягнення сум пені по кредиту, відсотків за користування кредитом та сум інфляційних приймається до уваги, що останні обраховані правильно та відповідають фактичним обставинам справи.

Виходячи із змісту ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості. Отже, обовязок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.

Згідно ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі усіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

За таких обставин, позов підлягає частковому задоволенню в сумі 49400,00 грн. заборгованість по фінансово-кредитній підтримці, 1176,06 грн. заборгованість по пені, 970,34 грн. заборгованість по відсотках, 255,22 грн. інфляційних втрат, в сього в сумі 51801,62 грн.

В решті 20600,00 грн. заборгованості по кредиту суд вважає за необхідне відмовити із вищевикладених підстав.

Згідно ст.49 ГПК України, судові витрати по справі покладаються на відповідача, оскільки спір виник внаслідок неправильних дій вказаної сторони.

Керуючись ст. ст.1, 12, 33, 43, 44, 49, 82-84, ст.115, 116 Господарського процесуального кодексу України, СУД -

В И Р І Ш И В :

Позов прокурора Кам'янець-Подільського району в інтересах держави в особі Регіонального фонду підтримки підприємництва по Хмельницькій області, м. Хмельницький до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, с. Крушанівка Кам'янець-Подільського району про стягнення 72401,62 грн., з яких: 70000,00 грн. заборгованість по фінансово-кредитній підтримці, 1176,06 грн. заборгованість по пені, 970,34 грн. заборгованість по відсотках, 255,22 грн. інфляційних втрат задовольнити частково.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Регіонального фонду підтримки підприємництва по Хмельницькій області, м. Хмельницький, вул. Грушевського, 87/2 (код ЗКПО 30788223) для зарахування на р/рах.№26505052400992 ПАТР КБ „Приватбанк”, м.Хмельницький, МФО 315405, код ЗКПО 30788223 49400,00 грн. (сорок дев`ять тисяч чотириста гривень 00 коп.) заборгованість по фінансово-кредитній підтримці, 1176,06 грн. (одна тисяча сто сімдесят шість гривень 06 коп.) заборгованість по пені, 970,34 грн. (девятсот сімдесят гривень 34 коп.) заборгованість по відсотках, 255,22 грн. (двісті пятдесят пять гривень 22 коп.) інфляційних втрат.

Видати наказ.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) для зарахування до Державного бюджету України на рахунок №31218206783002 через УДКСУ у м. Хмельницькому, м.Хмельницький, Код ЄДРПОУ отримувача 38045529, банк одержувача ГУДКСУ у Хмельницькій області, м.Хмельницький, МФО 815013 судовий збір в сумі 1411,50 грн. (одна тисяча чотириста одинадцять гривень 50 коп.).

Видати наказ.

В позові в частині стягненні 20600,00 грн. заборгованості по кредиту відмовити.

СуддяВ.В. Магера

Повий текст рішення складено та підписано 06.03.2012 р.:

Віддруковано 3 прим.:

1-до справи;

2-позивачу (м. Хмельницький, вул. Грушевського,87/2- рекомен. із повідомлен., згідно заяви);

3-відповідачу (АДРЕСА_1 - рекоменд. з повід.).