Рішення № 21831025, 05.03.2012, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" березня 2012 р. Справа № 5023/7812/11

вх. № 7812/11

Суддя господарського суду Жигалкін І.П.

при секретарі судовогозасідання Бережанова Ю.Ю.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1 (дов. № 01/527 від 26.05.2011 р.)

відповідача - ОСОБА_2. (дов. № 327 від 01.03.2012 р.)

розглянувши справу за позовом Приватного акціонерного товариства "Краматорське автотранспортне підприємство 11410", м. Краматорськ

до Дочірнього підприємства "Харківський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" в особі Лозівської філії ДП "Харківський облавтодор", м. Лозова

про стягнення 61 549,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Приватне акціонерне товариство "Краматорське автотранспортне підприємство 11410", звернувся до господарського суду Харківської області з позовом про стягнення з Дочірнього підприємства "Харківський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (надалі - Відповідач) суму у розмірі 61 549,00 грн., де: вартості ремонтно-відновлювальних робіт по автобусу YUTONG ZK6129H (реєстраційний № АН1052АА) - 49 388,00 грн., упущену вигоду - 11 786,00 грн., оплату експортного дослідження - 375,00 грн. та покладення на Відповідача судові витрати.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 20.10.2011 р. призначено судову економічну експертизу, проведення якої доручено експертам Харківського науково-дослідницького інституту судових експертиз ім. засл. проф. М.С.Бокаріуса та провадження у справі 5023/7812/11 зупинено.

Враховуючи, що до господарського суду були повернуті матеріалів справи № 5023/7812/11 та надійшов лист яким зазначено, що експертиза знята з проведення у зв'язку з відсутністю оплати за проведення експертизи по зазначеній справі, обставини, що зумовили зупинення провадження у справі усунуті, суд ухвалою суду від 13 лютого 2012 року провадження у справі № 5023/7812/11 поновив та розгляд справи призначив на "01" березня 2012 р. о 10:30.

У судовому засіданні 01 березня 2012 року представник Позивача позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить суд задовольнити їх. Також надав додаткові документи, які суд долучає до матеріалів справи.

Представник Відповідача у судовому засіданні 01 березня 2012 року проти позовних вимог заперечує та просить суд відмовити у їх задоволенні в повному обсязі. Заявив усне клопотання про перенесення розгляду справи для можливості ознайомитись з матеріалами справи.

Представник Позивача проти клопотання Відповідача про перенесення розгляду справи заперечує.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши представників сторін, судом оголошено про задоволення клопотання Відповідача про перенесення розгляду справи та оголошено про перерву у судовому засіданні до 05 березня 2012 року до 10:00.

05 березня 2012 року судове засідання продовжено у тому ж складі.

Представник Позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить суд задовольнити їх.

Представник Відповідача у судовому засіданні проти позовних вимог заперечує та просить суд відмовити у їх задоволенні в повному обсязі.

Судом виконано процесуальний обов'язок щодо повідомлення учасників процесу про дату, час та місце розгляду справи відповідно до вимог пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 р. № 75 (з подальшими змінами), а тому суд вважає можливим розглядати справу за наявними в ній матеріалами, як це передбачено статтею 75 Господарського процесуального кодексу України.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (розяснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.97 № 02 - 5/289 із змінами “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”).

Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007р. № 01-8/675 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року” (пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. N 01-8/123 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році” зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України (надалі ГПК України), не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України (надалі ЦК України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 ГПК України обовязок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно за статтею 75 ГПК України розглядає справу за наявними матеріалами.

Зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

05.07.2011 року на автошляху Петрівське-Катеринівка 0 км + 100 м трактор ЛТЗ-55 реєстраційний № 039-01 ТН, який належить Лозовської філії Відповідача, проводив роботи по скошуванню трави на узбіччі дороги. У цей час автобус YUTONG ZK6129H реєстраційний НОМЕР_1, який належить Позивачеві, під керуванням водія підприємства ОСОБА_3., виконував перевезення пасажирів за маршрутом Добропілля-Полтава». При об'їзді трактора Відповідача, який рухався попереду автобуса у попутному напрямку, було пошкоджено лобове та праві стекла автобусу камінням, яке вилітало з-під механічної косарки закріпленої на вищевказаному тракторі, на підставі чого завдало суттєву шкоду транспортному засобу автобусу YUTONG ZK6129H реєстраційний НОМЕР_1 Позивача.

24 липня 2011 року судовим експертом Синельником А.І. було складено Звіт № 200 про експертну оцінку колісного транспортного засобу, за визначенням матеріального збитку заподіяного в результаті дорожньо-транспортного випадку автобуса YUTONG ZK6129H реєстраційний НОМЕР_1 (а.с. 22 24). У вищезазначеному звіті експерт у своєму висновку зазначає, що вартість ремонтно-відновлювальних робіт по автобусу YUTONG ZK6129H реєстраційний НОМЕР_1 складає 49 388,00 грн. (Сорок дев'ять тисяч триста вісімдесят вісім грн. 00 коп.) До висновку надано калькуляцію (кошторис) № 192 щодо визначення вартості відновлювального ремонту транспортного засобу (а.с. 25).

Проведення експертного дослідження (експертизи) Позивачем було сплачено 375,00 грн. платіжним дорученням № 3 від 26.07.2011 року (а.с 31).

З матеріалів постанови Апеляційного суду Харківської області від 08.11.2011 р. по справі № 33-769/2011 р. вбачається, що 6 серпня 2011 року інспектором дізнання ВДАІ по обслуговуванню м. Лозова і Лозівського району та АТІ ГУМВС України в Харківській області Гречко В.В. було складено протокол про адміністративне правопорушення, в якому зазначено, що 5 липня 2011 року о 12 годині 45 хвилин на автошляху Петрівське-Катеринівка 0 км + 100 м начальник філії «Лозівський райавтодор» Фіронов О.О. допустив порушення норм та стандартів СОУ45.2-00018112-006/2006, ДСТУ 4100-2002, ДСТУ 3587-1997р., а саме при проведенні робіт по скошуванню трави на узбіччі не забезпечив огорожу місця проведення робіт та не обладнав його дорожніми знаками, внаслідок чого при роботі косарки закріпленій на тракторі ЛТЗ-55 №03901ТН вилетіло каміння та пошкодило автобус YUTONG ZK6129H реєстраційний НОМЕР_1, що завдало матеріальні збитки.

Оскільки основним видом діяльності Позивача є пасажирські перевезення, останній просить суд стягнути суму у розмірі 11 786,00 грн. (одинадцять тисяч сімсот вісімдесят шість грн., 00 коп.), як збитки у вигляді упущеної вигоди, на підставі простою автобуса на час ремонтних робіт.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, повністю, всесторонньо, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, оцінивши надані сторонами докази та надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог учасників судового процесу, користуючись принципом обєктивної істини, принципами добросовісності, розумності та справедливості суд вважає, що у позові відмовити частково.

Відповідно до ст. 1 Господарського кодексу України (надалі ГК України), підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених ГПК України заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України, підставою виникнення цивільних прав і обов'язків, у тому числі щодо відшкодування кредиторові або іншій особі збитків (шкоди), є зобов'язання, які виникають з договорів та інших правочинів або внаслідок завдання шкоди.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України, ч. 2 ст. 20 Господарського кодексу України, одним із способів захисту прав і законних інтересів субєктів господарювання є відшкодування збитків.

Стандартом Укравтодор СОУ 45.2-00018112-006:2006 Безпека дорожнього руху Порядок огородження та організація дорожнього руху в місцях проведення дорожніх робіт з будівництва, реконструкції, ремонту та утримання автомобільних доріг», який є чинним від 01.03.2006 року, установлений порядок огородження та організація безпеки дорожнього руху на ділянках та місцях проведення робіт у межах смуги відведення автомобільних доріг загального користування.

Пунктом 8.6 Стандарту СОУ 45.2-00018112-006:2006 встановлено, що при проведенні робіт за межами проїзної частини (скошування трави, вирубка чагарнику, ремонт та утримання водовідвідних споруд, нанесення вертикальної розмітки, очищення і ремонт дорожніх знаків, дорожніх огороджень, напрямних пристроїв тощо) та при складуванні матеріалів на узбіччі дороги застосовують типову схему А. 16.

Місце виконання робіт повинно бути обладнане, у тому числі, дорожніми знаками 1.37 (дорожні роботи), який встановлюється на відстані, визначеної ДСТУ 4100-2002, 150-300 м поза населеним пунктом, безпосередньо перед початком дільниці проведення робіт та знаком 3.29 (обмеження максимальної швидкості), також знак 1.37 повинен дублюватися та розміщуватися на переносній опорі перед огорожею ділянки проведення робіт.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Оскільки начальник філії «Лозівський райавтодор» Фіронов О.О. допустив порушення норм та стандартів СОУ45.2-00018112-006/2006, ДСТУ 4100-2002, ДСТУ 3587-1997р., вину якого встановлено постановою Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 04.10.2011 р. та постановою Апеляційного суду Харківської області від 08.11.2011 р. по справі № 33-769/2011 р., а саме під час проведення робіт по скошуванню трави на узбіччі не забезпечив огорожу місця проведення робіт та не обладнав його дорожніми знаками, внаслідок чого при роботі косарки закріпленій на тракторі ЛТЗ-55 № 03901ТН вилетіло каміння та пошкодило автобус YUTONG ZK6129H реєстраційний НОМЕР_1, що завдало матеріальні збитки.

Згідно до ч. 1 ст. 1172 ЦК України юридична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання своїх трудових (службових) обов'язків. При цьому, юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями усім належним їй майном (ч.1 й ч. 2 ст. 96 ЦК України).

У статті 35 ГПК України визначені підстави звільнення від доказування. Обставини, визнані господарським судом загальновідомими, не потребують доказування. Факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони. Вирок суду з кримінальної справи, що набрав законної сили, є обов'язковим для господарського суду при вирішенні спору з питань, чи мали місце певні дії та ким вони вчинені. Рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, є обов'язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору. Факти, які відповідно до закону вважаються встановленими, не доводяться при розгляді справи. Таке припущення може бути спростовано в загальному порядку.

Згідно ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

На підставі зазначених правових норм, з урахуванням п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України „Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди” від 27.03.1992р. №6 та з урахуванням п. 6 Розяснення Вищого Арбітражного суду України „Про деякі питання практики вирішення спорів пов'язаних з відшкодуванням шкоди” від 01.04.1994р. №02-5/215 суд зазначає таке. Задоволення позовних вимог про стягнення збитків може вважатись законним та обґрунтованим в разі встановлення судом наявності в обставинах справи одночасно чотирьох умов. Ними є наявність правила поведінки, встановленого законом або договором; наявність факту порушення такого правила поведінки винною особою; наявність збитків у потерпілої особи; наявність безпосереднього причинно-наслідкового звязку між протиправною поведінкою особи, яка завдала шкоду, та збитками потерпілої сторони.

Згідно ч. 2 ст.1166 ЦК України особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Головною умовою відшкодування збитків є господарське правопорушення, яке вчинив учасник господарських відносин, притягнення до відповідальності за яке можливо лише при наявності передбачених законом умов, сукупність яких утворює склад правопорушення. До складу правопорушення входять такі елементи: субєкт, обєкт, обєктивна та субєктивна сторона. Субєктом є боржник, обєктом правовідносини по зобовязаннях; обєктивною стороною наявність збитків у майновій сфері кредитора, противоправна поведінка у вигляді невиконання або неналежного виконання боржником свого зобовязання, причинний звязок між противоправною поведінкою боржника і збитками; субєктивну сторону правопорушення складає вина. Відсутність хоча б одного із вище перелічених елементів, звільняє боржника від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання взятих на себе зобовязань.

На підставі вищевикладеного, суд доходить до висновку щодо задоволення позовних вимог Позивача в частині стягнення з Відповідача вартість ремонтно-відновлювальних робіт по автобусу YUTONG ZK6129H реєстраційний НОМЕР_1 в сумі 49 388,00 грн., у зв'язку з порушення зі сторони останнього норм та стандартів СОУ45.2-00018112-006/2006, ДСТУ 4100-2002, ДСТУ 3587-1997р.

В частині задоволення позовних вимог Позивача щодо стягнення з Відповідача збитків у вигляді упущеної вигоди, на підставі простою автобуса на час ремонтних робіт, у розмірі 11 786,00 грн. суд відмовляє виходячи з наступного.

Стосовно стягнення з Відповідача не отриманих доходів, то суд критично оцінює посилання Позивача на останні і особливо в частині їх розрахунку, оскільки Позивачем не доведено не використання ним транспортного засобу після ДТП та не доведено статичного розміру щоденного прибутку в наслідок використання ним майна якому завдано шкоду.

У відповідності до ст. 4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Виходячи з вищевикладеного, обовязок доведення факту невиконання або неналежного виконання зобовязання, прямого причинного звязку між порушенням зобовязанням і завданими збитками і їх розмір покладається на кредитора, на боржника покладається обовязок довести відсутність своєї вини у завданні збитків.

Відповідно статей 55 Конституції України, статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно ч. 1 ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи з загальних засад і змісту законодавства України. Мотивувальна частина рішення повинна містити встановлені судом обставини, а також оцінку всіх доказів. Визнаючи одні і відхиляючи інші докази, суд має це обґрунтувати. Мотивувальна частина рішення повинна мати також посилання на закон та інші нормативні акти матеріального права, на підставі яких визначено права і обов'язки сторін у спірних правовідносинах.

Статтею 129 Конституції України зазначено, що судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкорюються лише закону. Змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості є однією з основних засад судочинства.

Приймаючи до уваги викладені обставини, та враховуючи те, що Відповідач не надав суду жодного документу, який би підтверджував сплату заборгованості у розмірі 49 763,00 грн., документів, що спростовували викладене у позові, суд визнає вимогу Позивача щодо стягнення з Відповідача вказаної суми заборгованості належно обґрунтованою, доведеною матеріалами справи та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до статей 44-49 Господарського процесуального кодексу України, у разі задоволення позовних вимог, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача, оскільки спір з його вини доведено до суду.

На підставі статей 6, 8, 19, 55, 124, 129 Конституції України, статтями 11, 15, 16, 22, 96, 1166, 1172 Цивільного кодексу України, керуючись статтями 1, 4, 12, 32, 33, 35, 43, 44-49, 82-85, 121 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

В позові відмовити частково.

Стягнути з Дочірнього підприємства "Харківський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (61202, м. Харків, вул. Ахсарова, 2, ЄДРПОУ 31941174) на користь Приватного акціонерного товариства «Краматорське автотранспортне підприємство 11410» (84313, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Орджонікідзе, 6, код 03113905) вартість ремонтно-відновлювальних робіт по автобусу YUTONG ZK6129H реєстраційний НОМЕР_1 в сумі 49 388,00 грн., оплату експертного дослідження - 375,00 грн., державне мито - 615,49 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справ - 236,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позову відмовити.

Суддя Жигалкін І.П.

Повний текст рішення підписаний 06 березня 2012 року

по справі № 5023/7812/11.