Ухвала суду № 21830878, 28.02.2012, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"28" лютого 2012 р. Справа № 5019/13/12

за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю виробничо комерційна фірма "Балакком" до відповідача Фізична особа - підприємець ОСОБА_2

про стягнення в сумі 4 181 грн. 61 коп.

Суддя Качур А.М.

Представники:

від позивача: не зявився

від відповідача : не зявився

Відводи з підстав, передбачених статтею 20 ГПК України, відсутні.

Протокол судового засідання складено відповідно до статті 811 ГПК України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Балакком" звернувся до господарського суду Рівненської області з позовною заявою до відповідача Фізичної особи підприємця ОСОБА_2 про стягнення коштів на загальну суму 4181,61 грн., з яких 3065,01 грн. суми основного боргу, 162,44 грн. інфляційних витрат, 106,87 грн. 3% річних, 613,00 грн. штрафу, 234,27 грн. пені.

Позовні вимоги позивача обґрунтовані тим, що в порушення умов договору поставки №119/10 від 19.10.2011 року відповідачем не сплачено в повному обсязі борг за поставлену продукцію.

Позивач в судове засідання не зявився. Про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується наявним у матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення №5802300645116, разом з тим 23.02.2012 року до господарського суду надійшла заява, в якій позивач просить суд винести рішення по справі №5019/13/12 за наявними документами у справі, а у разі неможливості винесення рішення розгляд відкласти.

Відповідач в судове засідання не зявився. Поштове повідомлення про місце дату та час розгляду справи №3301303645625 повернулось з позначкою: "За зазначеною адресою не проживає".

Судом зроблено спеціальний витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців в якому зазначено наступне місце проживання відповідача: "35600, АДРЕСА_1, Дубно, Дубенський р-н, Рівненська обл., Україна". На таку ж адресу судом направлялись ухвала суду про порушення провадження у справі від 05.01.2012 року та ухвали про відкладення розгляду справи.

Чинним законодавством до повноважень господарських судів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, тому процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі ГПК, не зобов'язує сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах. В разі коли фактичне місцезнаходження учасника судового процесу з якихось причин не відповідає його місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

За таких обставин, керуючись ст.75 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу та вирішити спір без участі представників сторін, за наявними у справі матеріалами.

Вивчивши подані докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, місцевий господарський суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню.

При винесенні рішення суд

ВСТАНОВИВ:

19 жовтня 2010 року між ТОВ ВКФ "Балакком" (далі постачальник, позивач) з однієї сторони та ФОП ОСОБА_2 (далі покупець, відповідач) з другої сторони було укладено договір поставки №119/10, відповідно до предмету якого постачальник передає покупцю товар відповідно до наданого покупцем замовлення , а покупець своєчасно приймає та проводить розрахунок за отриманий товар. Вид розрахунків: готівковий та безготівковий.

Відповідно до п. 2.1. договору постачальник відпускає покупцю товар за цінами , що діють на момент поставки із врахуванням погодженої знижки. Ціни на товар встановлюються в національній валюті та включають вартість упаковки і маркування, та ПДВ.

Відповідно до п. 2.4. договору у випадку не проведення розрахунку покупцем за отриманий товар згідно умов п.5. цього договору, постачальник має право не відпускати наступну партію товару до проведення повного розрахунку покупцем.

Згідно п. 3.1. договору протягом всього строку дії даного договору відвантаження кожної окремої партії товарів здійснюється постачальником протягом 7 робочих днів з моменту отримання замовлення від покупця за умови наявності замовленого товару на складі постачальника.

Відповідно до п. 3.2. договору умови та порядок транспортування кожної партії товару визначаються за домовленістю сторін та зазначаються в замовленні. Датою поставки кожної партії товару вважається дата підписання уповноваженими представниками сторін видаткової накладної на товар, що підтверджує факт отримання товару покупцем.

Згідно п. 5.2. договору покупець оплачує вартість товару за цим договором на умовах відстрочення платежу 14 календарних днів з дня отримання покупцем продукції.

Позивач виконав взяті на себе зобовязання за договором щодо поставки товару, що підтверджується видатковою накладною №LVБМ0003177 від 03 листопада 2010 року на загальну суму 3964,65 грн.. Відповідач оплатив поставлений товар частково, заборгованість відповідача перед позивачем станом на даний час становить 3065,01 грн.

В матеріалах справи відсутні докази розрахунку відповідача в повному обсязі за поставлений товар.

23.08.2011 року позивач звернувся до відповідача з вимогою щодо сплати суми боргу, яка відповідачем залишена без відповіді тазадоволення.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Згідно із статтею 526 Цивільного кодексу України та статтею 193 Господарського кодексу України - зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Частина 1 статті 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

В силу ст.546 Цивільного кодексу України виконання зобовязання може забезпечуватися, зокрема неустойкою (штрафом, пенею), якою, з огляду на положення ст.549 Цивільного кодексу України, є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. При цьому, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п.6.2. договору за несвоєчасний розрахунок за отриманий товар покупець сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день затримки платежу

Відповідно до ч.6 ст.231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобовязань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Позивач на суму боргу за період прострочення нарахував відповідачу пеню в сумі 234,29 грн.

Даний розрахунок судом перевірено, визнано законним та обґрунтованим.

Відповідно до ст.. 625 ЦКУ боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем за період з 18.11.2010 року по 23.11.2011 року нараховано 106,87 грн. 3% річних та 162,44 грн. інфляційних витрат.

Даний розрахунок позивача судом перевірено, визнано законним та обґрунтованим.

Також відповідно до п.6.3 договору за необґрунтовану відмову оплатити поставлений товар обо ухилення від оплати партії товарів покупець сплачує постачальнику штраф у розмірі 20% суми від оплати якої покупець відмовився або ухилився.

Відповідно до даного пункту позивач нарахував відповідачу штраф в сумі 613,00 грн..

З огляду на зазначене суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача коштів на загальну суму 4181,61 грн., з яких 3065,01 грн. суми основного боргу, 162,44 грн. інфляційних витрат, 106,87 грн. 3% річних, 613,00 грн. штрафу, 234,27 грн. пені. є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростовані, а відтак підлягають задоволенню, з покладенням на відповідача витрат по сплаті судового збору за подання до суду позовної заяви.

Керуючись ст.49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (35600, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Балакком»(58023, м.Чернівці, вул. Комунальників, 4 Б, код ЄДРПОУ 30501814) заборгованість за поставлений товар в сумі 3065,01 грн., 162,44 грн. інфляційних витрат, 106,87 грн. 3% річних, 613,00 грн. штрафу , 234,27 грн. пені та 1411,50 грн. судового збору за подання до суду позовної заяви.

3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя Качур А.М.

підписано "05" березня 2012 р.