Рішення № 21830335, 21.02.2012, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.02.12 Справа № 19/211/2011

Суддя Косенко Т.В., за участю секретаря судового засідання Качановської О.А., розглянув матеріали справи за позовом

Первомайської державної сортодослідної станції, м.Первомайськ Миколаївської області

до Луганської державної сільськогосподарської дослідної станції інституту рослинництва імені В.Я.Юр"єва Національної академії аграрних наук України, с.Металіст Слов"яносербського району Луганської області

про стягнення 3441 грн. 42 коп.

в присутності представників сторін:

від позивача – представник не прибув;

від відповідача –представник не прибув.

В С Т А Н О В И В:

Обставини справи: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 3441,42 грн. за невиконання умов договору.

Сторони не скористалися наданим їм правом, передбаченим ст.22 Господарського процесуального кодексу України, не забезпечили участі повноважних представників у судовому засіданні, хоча були належним чином повідомлені про час і місце проведення розгляду справи. Причини неявки сторони суду не повідомили.

До повноважень суду не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій.

Неприбуття у судове засідання сторін не перешкоджає розгляду спору по суті, згідно положень ст.75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається по наявних у ній матеріалах.

Розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, господарський суд Луганської області дійшов наступного.

Між Луганським інститутом агропромислового виробництва Української академії аграрних наук (замовник, відповідач), Українським інститутом експертизи сортів рослин (інститут, виконавець), Луганським обласним державним центром експертизи сортів рослин з Державною інспекцією з охорони прав на сорти рослин Луганської області (обласний центр, виконавець) та Первомайською державною сортодослідною станцією (пункт випробування, виконавець, позивач) 30.09.2010 був укладений договір № 04-10/009/бюдж про надання платних послуг з проведення грунтового та лабораторного сортового контролю, за умовами якого в порядку та на умовах, визначених договором, виконавці зобов"язуються надати замовнику послуги з проведення грунтовного та лабораторного сортового контролю насіння зернових культур (пшениці твердої, пшениці м"якої, жита, ячменю, тритикале, вівса, гречки, рису), кукурудзи і сорго (сорис, просо), занесених до Державного реєстру сортів рослин, придатних для поширення в Україні з метою визначення належності партії насіння до відповідного сорту рослин, із подальшим ставленням його сортової чистоти на підставі відібраних відповідно до ДСТУ 4138-2002 Українською державною насіннєвою інспекцією проб насіння (далі - грунтконтроль).

Кількість насіння, щодо якого буде проведено грунтконтроль (далі –насіння), визначаться на основі Переліку насіння, що є додатком до договору. Перелік насіння узгоджується сторонами при укладенні договору і підписується уповноваженими представниками сторін у тому ж порядку що й договір, та є його невід"ємною частиною; також перелік повинен відповідати пробам насіння, яке відібрано Українською державною насіннєвою інспекцією згідно п.1.1 договору (п.1.2 договору).

На виконання п.1.2 договору сторони підписали додаток до договору, в якому зазначили перелік насіння (а.с.9).

Відповідно до п.2.1 договору вартість проведення грунтконтролю партії насіння становить 1064,00 грн. без ПДВ. Загальна вартість наданих послуг за договором складає 6384,00 грн. без ПДВ.

Згідно до п.2.2 договору оплата послуг замовником здійснюється в безготівковому порядку не пізніше 3 (трьох) робочих днів з дня підписання акта приймання-передачі наданих послуг шляхом перерахування коштів на поточні рахунки виконавців, зазначені у виставлених на оплату окремих рахунках, окрім витрат, визначених в п.2.3 договору.

Пунктом 3.3 договору передбачено, що пунктами випробування проводиться польові дослідження з грунтового та лабораторного сортового контролю.

Після закінчення проведення грунтконтролю (за виключенням випадку, зазначеного в п.3.5 договору) замовником, інститутом та пунктом випробування підписуються акти приймання-передачі наданих послуг. Підписанням актів приймання-передачі сторони підтверджують відсутність претензій одна до одної стосовно якості та строків наданих послуг (п.3.4 договору).

Відповідно до п.4.1.1 договору замовник взяв на себе зобов"язання своєчасно виконати розділ 2 договору та прийняти надані інститутом, обласним центром, пунктом випробування послуги за актами приймання-передачі шляхом їх підписання вповноваженою на це особою та скріплення відтиском печатки. Кожен з актів складається в кількості примірників, що дорівнює кількості зазначених в них сторін один з яких надається замовнику, а інші –залишаються у виконавців.

На виконання умов договору позивач та відповідач підписали проміжний акт прийому-передачі від 30.09.2010 на загальну суму 3441,42 грн., без будь-яких зауважень та заперечень (а.с.24).

Відповідач, в свою чергу, надані йому послуги не оплатив, у зв2язку з чим позивач посилаючись на ст.ст.193, 218, 224 Господарського кодексу України звернувся до господарського суду.

Як зазначено в абз.6 п.3.12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" не вважається зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин, зміна посилання на норми права, посилання суду в рішенні на інші, ніж зазначено позивачем, норми права. Водночас і посилання суду в рішенні на інші норми права, ніж зазначені у позовній заяві, не може розумітися як вихід суду за межі позовних вимог.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України підставою виникнення цивільних прав і обов’язків (зобов’язань) є, зокрема, договір.

Згідно ч.1 ст.638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ст.628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

На виконання вказаних вимог закону сторони уклали договір № 04-10/009/бюдж від 30.09.2010, який за своєю правовою природою є договором підряду.

Згідно ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Згідно ст.837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно ст.526 Цивільного кодексу України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).

Приписами ст.530 Цивільного кодексу України, зокрема, встановлено, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Позивач направив на адресу відповідача претензію № 179 від 28.09.2011 (а.с.10-11), яка отримана останнім, але залишена без відповіді та задоволення.

Порушенням зобов’язання, у відповідності до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання, тобто –неналежне виконання.

Відповідно до ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений до говором або законом.

Таким чином вимоги позивача за позовом підтверджені матеріалами справи, відповідають фактичним обставинам, та підлягають до задоволення у повному обсязі.

Судові витрати покладаються на відповідача, згідно ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України.

З п.10 Роз’яснень Вищого арбітражного суду України від 04.03.1998 № 02-5/78 „Про деякі питання практики застосування розділу VІ Господарського процесуального кодексу України” вбачається, що витрати позивачів та відповідачів, пов’язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об’єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених ч.5 ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

Отже, відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, і платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг.

Відповідно до ч.3 ст.48 Господарського процесуального кодексу України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України „Про адвокатуру”. Дія цього Закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами. Поняття особи, яка є адвокатом, наводиться в ст.2 Закону України „Про адвокатуру”, де зазначено, що адвокатом може бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту, стаж роботи за спеціальністю юриста або помічника адвоката не менше двох років, склав кваліфікаційні іспити, одержав свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю та прийняв присягу адвоката України. Згідно ст.12 вказаного Закону, оплата праці адвоката здійснюється на підставі письмової угоди між громадянином чи юридичною особою і адвокатським об’єднанням чи адвокатом.

Таким чином, визначальним та достатнім для відшкодування стороні витрат по оплаті послуг адвоката є факт здійснення такої оплати за умовами відповідного договору, підтверджений платіжними документами, а також факт надання послуг саме адвокатом, а не іншим представником.

Відповідно до поданих позивачем документів до матеріалів справи, 24.11.2011 між позивачем, Миколаївською обласною колегією адвокатів в особі юридичної консультації м.Первомайська та адвокатом Габун Анжелою Леонідівною укладений договір № 1 про надання правової допомоги (а.с.12).

Позивач згідно платіжного доручення № 852 від 29.11.2011, здійснив оплату наданих юридичних послуг в сумі 9870 грн. 27 коп. (а.с.5).

Пунктом 12 Роз’яснень президії Вищого арбітражного суду України від 04.03.1998 № 02-5/78 „Про деякі питання практики застосування розділу VІ Господарського процесуального кодексу України” зазначено, що вирішуючи питання про розподіл судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування названих витрат, крім державного мита, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним.

Пунктом 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 14.12.2007 № 01-8/973 „Про деякі питання практики застосування у вирішенні спорів окремих норм процесуального права” передбачено, що у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено), вартість економних транспортних послуг, час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець, вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка складається в країні або регіоні, наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг, тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна подавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.

З урахуванням задоволення позовних вимог витрати на послуги адвоката підлягають задоволенню у розмірі 172 грн. 07 коп., що складає 5% від суми позовної заяви.

У судовому засіданні 21.02.2012 були оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Луганської області

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги Первомайської державної сортодослідної станції, м.Первомайськ Миколаївської області, до Луганської державної сільськогосподарської дослідної станції інституту рослинництва імені В.Я.Юр"єва Національної академії аграрних наук України, с.Металіст Слов"яносербського району луганської області, задовольнити у повному обсязі.

2. Стягнути з Луганської державної сільськогосподарської дослідної станції інституту рослинництва імені В.Я.Юр"єва Національної академії аграрних наук України, Луганська область, Слов"яносербський район, с.Металист, вул.Октябрьська, б.14, код 00729327 на користь Первомайської державної сортодослідної станції, Миколаївська область, м.Первомайськ, вул.Київська, б.128, код 04685472 борг в сумі 3441 грн. 42 коп., судовий збір у розмірі 1411 грн. 50 коп. та витрати за надання правової допомоги в розмірі 172 грн. 07 коп., видати наказ позивачу.

Відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання рішення: 27.02.2012

Суддя Т.В.Косенко