Рішення № 21830185, 06.03.2012, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

___________

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

від "06" березня 2012 р. Справа № 18/5007/10/12

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Соловей Л.А.

при секретарі Лук'янчук Ю.В.,

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність від 31.12.2011р.;

від відповідача: ОСОБА_2, фізична особа-підприємець;

розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Баядера логістик" (м.Горлівка, Донецька область)

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1)

про стягнення 6280,86грн.

Позивачем пред'явлено позов про стягнення з відповідача 6280,86грн. заборгованості, з яких: 3861,30грн. - основного боргу, 191,85грн. - пені, 297,06грн. - 24% річних, 1930,65грн. - 50% штрафу.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, надав заяву, в якій повідомляє, що відповідач після порушення провадження у справі сплатив суму основного боргу у розмірі 3861,30грн., в підтвердження чого надав фіскальні чеки, за таких обставин просить стягнути з відповідача 191,85грн. - пені, 297,06грн. - 24% річних, 1930,65грн. - 50% штрафу.

Відповідач письмового відзиву на позовну заяву не надав, в судовому засіданні повідомив, що сплатив суму основного боргу, в підтвердження чого надав відповідні докази. Повідомив, що дізнався про наявність заборгованості перед позивачем після порушення провадження у справі, оскільки позивач не проводив з відповідачем звірок розрахунків.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 22 вересня 2011 року між ТОВ "Баядера Логістик" (Постачальник, позивач) та ФОП ОСОБА_2 (Покупець, відповідач) укладено Договір поставки №1291 (а.с.7-10), за умовами якого постачальник зобов'язався передати, а покупець прийняти та оплатити алкогольну продукцію (напої) та товари народного споживання на умовах, визначених в цьому договорі (п.1.1 Договору).

Пунктом 4.1 договору сторони передбачили, що розрахунки за товар здійснюються покупцем за кожною поставленою партією протягом 14 календарних днів з дати поставки такої партії.

На виконання умов договору №1291 від 22.09.2011р. позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 3861,30рн., що підтверджується видатковими накладними №43421/43355, №43422//43356, №43423/43357, №43423/43358 (а.с.15-18).

Внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань щодо оплати, за останнім утворилась заборгованість за отриманий товар в сумі 3861,30грн.

Під час розгляду справи в суді відповідач оплатив позивачу суму основного боргу у розмірі 3861,30грн., що підтверджується фіскальними чеками (а.с.30-33), тому провадження у справі в частині стягнення суми основного боргу необхідно припинити за відсутністю предмету спору відповідно до ч.1 п.1-1 ст.80 ГПК України.

Крім того, позивач відповідно до розділу 7 договору за порушення строків оплати нарахував відповідачу пеню в сумі 191,85грн. та 1930,65грн. штрафу.

Згідно п.3 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Частиною 3 ст.549 ЦК України передбачено, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Наведені норми свідчать, що за порушення грошового зобов'язання боржник на вимогу кредитора, зобов'язаний сплатити неустойку (штраф, пеню).

Згідно п.п.7.2.1, 7.2.2 договору від 22.09.2011р. за несвоєчасну оплату товару покупець додатково сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення, у разі, якщо заборгованість не буде погашено протягом 10 днів з дати її виникнення, покупець зобов'язаний сплатити на користь постачальника штраф у розмірі 50% від суми поставки, строк розрахунків по якій було порушено.

Перевіривши розрахунок пені та штрафу (а.с.2,3), суд вважає його обґрунтованим, оскільки пеня в сумі 191,85грн. та штраф у розмірі 1930,65грн. нараховані відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства України.

Позивач також просить суд стягнути з відповідача 297,06грн. 24% річних.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 7.2 договору сторони погодили, що за несвоєчасну оплату товару покупець додатково сплачує постачальнику 24% річних від суми заборгованості.

Суд, перевіривши розрахунок 24% річних (а.с.3) прийшов до висновку, що річні в розмірі 297,06грн. нараховані позивачем обґрунтовано, тому задовольняє позовні вимоги в цій частині.

Разом з тим, здійснивши правову оцінку застосованих позивачем заходів відповідальності за порушення грошового зобов'язання, господарський суд вважає за необхідне застосувати приписи статті 233 Господарського кодексу України про випадки зменшення розміру штрафних санкцій.

Так, згідно частини першої цієї статті, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції (неустойка, штраф, пеня згідно ст.230 ГК України) надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Згідно ч.3 ст.551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Оскільки позивачем не доведено факту завдання йому чи іншим учасникам господарських відносин збитків внаслідок несвоєчасної сплати відповідачем коштів, враховуючи, що відповідач сплатив суму основного боргу, а також за прострочку у виконанні зобов'язання відповідачу крім штрафу нараховані пеня та 24% річних, господарський суд, керуючись п.3 ч.1 ст.83 ГПК України, вважає за необхідне зменшити розмір застосованого позивачем штрафу до 200,00грн.

Згідно з вимогами ст.ст.525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Посилання відповідача на непроведення позивачем звірок розрахунків з відповідачем не приймаються судом до уваги, оскільки умовами договору сторони не передбачили такого обов'язку позивача. Натомість, згідно приписів розділу 4 договору сторони домовились, що розрахунки за отриманий товар здійснюються на протязі 14 календарних днів з дня його отримання; днем оплати є день зарахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника. Допустивши прострочку в оплаті за отриманий товар, відповідач порушив строк виконання зобов'язання.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані, заявлені відповідно до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, наявними в матеріалах справи, на суму 6280,86рн., з яких: 3861,30грн. основного боргу, 191,85грн. пені, 1930,65грн. штрафу та 297,06грн. 24% річних.

В частині стягнення 3861,30грн. основного боргу провадження у справі слід припинити за відсутністю предмету спору згідно п.1-1 ст.80 ГПК України.

Разом з тим, як зазначалось вище, суд зменшує розмір штрафу до 200,00грн.

Таким чином, до стягнення підлягає сума 688,91грн., з яких: 191,85грн. пені, 200,00грн. штрафу та 297,06грн. 24% річних.

Витрати, пов'язані з оплатою судового збору покладаються на відповідача, оскільки він спонукав позивача звернутись з позовом до суду.

Керуючись ст.ст.32, 33, 43, 44, 49, п.1.1 ч.1 ст.80, ст.82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Зменшити розмір штрафу до 200,00грн.

3. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний код НОМЕР_1 )

на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Баядера логістик" (84601, Донецька область, м.Горлівка, вул.Озерянівська, 2, код 35871504)

- 191,85грн. пені;

- 200,00грн. штрафу;

- 297,06грн. 24% річних;

- 1609,50грн. судового збору.

4. Припинити провадження у справі в частині стягнення 3861,30грн. основного боргу за відсутністю предмету спору згідно п. 1-1 ст. 80 ГПК України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя Соловей Л.А.