Рішення № 21830184, 05.03.2012, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

___________

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "05" березня 2012 р. Справа № 15/5007/17/12

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Кравець С.Г.

при секретарі Пастощук О.А.

за участю представників сторін

від позивача: ОСОБА_1 - представника за довіреністю від 03.01.2012р.,

від відповідача: не з'явився,

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Журавлина" (м. Сарни Рівненської області)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Транс - АШ" (м. Коростень)

про стягнення 11444,29грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Журавлина" звернулось до господарського суду з позовом про стягнення на свою користь з Товариства з обмеженою відповідальністю "Транс-АШ" 8000,00грн. основного боргу, 744,97грн. пені, 1499,32грн. - 50% річних та 1200,00грн. 15% штрафу.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, з підстав викладених у позовній заяві.

Відповідач уповноваженого представника в судове засідання не направив, письмового відзиву на позов не подав, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням №1000210368799, про вручення 25.02.2012р. уповноваженій особі відповідача рекомендованого листа (а.с. 33).

Неявка представника відповідача в судове засідання та неподання відповідачем письмового відзиву на позовну заяву не перешкоджають вирішенню спору по суті, за наявними матеріалами справи, у відповідності із ст. 75 ГПК України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 14.06.2010р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Журавлина" (позивач/виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Транс-АШ" (відповідач/замовник) було укладено договір на технічне обслуговування, ремонт транспортних засобів, продаж запчастин і розхідних матеріалів (а.с. 9-11).

Пунктом 10.1 договору визначено, що даний договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами та діє до 31.12.2012р., а в частині невиконання зобов'язань сторін до повного виконання.

Пункт 1 ч.2 ст. 11 ЦК України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частиною 1 ст. 901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно п. 1.1 договору, виконавець зобов'язується, за замовленням замовника, виконувати роботи по технічному обслуговуванню та ремонту транспортних засобів згідно вимог виробника SCANIA CV AV. Замовник зобов'язується приймати транспортні засоби з обслуговування чи ремонту та відповідно до договору проводити оплату виконавцеві за надані послуги.

Згідно п. 2.1 договору, технічне обслуговування та ремонт транспортних засобів виконавець проводить на власній станції технічного обслуговування (далі СТО) в м.Сарни по вул. Варшавська 9-А.

Представником замовника під час проведення технічного обслуговування і ремонтних робіт на транспортному засобі є водій, який підписує акт виконаних робіт, а з боку виконавця акт виконаних робіт підписує менеджер СТО (п. 2.2 договору).

Відповідно до п. 2.3 договору, менеджер СТО виконавця після огляду (діагностування) транспортного засобу складає та погоджує з водієм перелік рекомендованих до виконання робіт, необхідних запчастин та розхідних матеріалів. Згідно цього переліку складається замовлення, а після виконання технічного обслуговування, ремонту, оформляється акт виконаних робіт.

Відповідно до ч.1 ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Пунктом 3.1 договору сторони погодили, що вартість замовлених робіт по ремонту та технічному обслуговуванню складається із загальної вартості замовлених необхідних запасних частин, витратних матеріалів та факту виконаних робіт і зазначається у акті виконаних робіт, який є невід'ємною частиною цього договору.

Водій, який є представником замовника, при оформленні актів виконаних робіт, накладених на відпущені (установлені) запасні частини та розхідні матеріали, в обов'язковому порядку передає довіреність (п. 3.3 договору).

Згідно п. 6.1 договору сторони визначили, що замовник оплачує вартість робіт по технічному обслуговуванню, ремонту, а також запасних частин на умовах попередньої оплати.

У випадку, якщо за усною домовленістю замовнику спочатку було надано технічне обслуговування, ремонт, запасні частини, то оплата проводиться з відстрочкою 5 (п'ять) календарних днів з дати оформлення акту виконаних робіт або накладної (п. 6.2 договору).

Відповідно до п. 6.4 договору, датою оформлення акту виконаних робіт або накладної є дата зазначена в акті виконаних робіт або накладній, що підтверджується підписом водія який є представником замовника.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем на виконання умов договору №50/10-С від 14.06.2010р., були виконані роботи по обслуговуванню та ремонту транспортних засобів відповідача на загальну суму 25702,82грн.

Факт виконання позивачем робіт за договором №50/10-С від 14.06.2010р. на суму 25702,82грн. та прийняття цих робіт відповідачем 05.08.2011р. підтверджується актами виконаних робіт №1104853 від 05.08.2011р. на суму 249,92грн. та №1104854 від 05.08.2011р. на суму 25452,90грн. (а.с. 14-17). Зазначені акти виконаних робіт підписані представником позивача та представником відповідача ОСОБА_2, що діяв на підставі довіреності №0000079 від 04.08.2011р. (а.с. 18-19). Жодних зауважень щодо якості чи кількості робіт в актах не зазначено. Доказів наявності недоліків у виконаній роботі сторони суду не надали.

Матеріали справи свідчать про те, що відповідач взяті на себе зобов'язання по проведенню оплати за виконані позивачем роботи на загальну суму 25702,82грн. у повному обсязі не виконав. Зокрема, з матеріалів справи вбачається, що відповідачем сплачено, а позивачем зараховано в рахунок оплати виконаних робіт по актах виконаних робіт №1104853 від 05.08.2011р. та №1104854 від 05.08.2011р., грошові кошти в сумі 17702,82грн., що підтверджується платіжними дорученням: №1006 від 11.07.2011р. (згідно даного платіжного доручення відповідачем сплачено 7731,93грн., з яких позивачем грошові кошти в сумі 7483,82грн. зараховано за роботи виконані у попередні періоди, а решту коштів в сумі 248,11гр. позивачем зараховано в рахунок оплати за роботи виконані за актами виконаних робіт №1104853 та №1104854 від 05.08.2011р.), №186 від 04.08.2011р. на суму 12681,44грн., №1140 від 31.08.2011р. на суму 2773,27грн., №1181 від 04.10.2011р. на суму 2000,00грн. (а.с. 39-42). Оплата в сумі 8000,00грн. відповідачем проведена не була.

В зв'язку із неналежним виконанням зобов'язань за договором, на адресу відповідача позивачем було направлено вимогу №12-11/240 від 01.12.2011р. щодо сплати заборгованості в сумі 8000,00грн. із попередженням, що в іншому випадку будуть вжиті заходи по примусовому задоволенні вимог в судовому порядку (а.с.24).

Дану вимогу відповідач отримав 05.12.2011р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення уповноваженому представнику відповідача (а.с.25). Сторонами суду не надано доказів щодо відповіді або задоволення відповідачем претензії позивача. Представник позивача в судовому засіданні зазначив, що претензія позивача залишилась без відповіді та задоволення.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідач свої зобов'язання належним чином не виконав, внаслідок чого станом на день подачі позову до суду за останнім утворилась заборгованість перед позивачем в сумі 8000,00грн.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку. Зобовязання виникають зокрема з договору або іншого правочину.

Як зазначено в ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

У відповідності до ч. 1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до абзацу 1 ч.1 ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин, повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до вимог, що у певних умовах ставляться.

З приписами абзацу 2 ч.1 ст.193 ГК України кореспондуються положення статті 526 ЦК України щодо належного виконання сторонами зобов'язання.

Окрім того, відповідно до ч.7 ст.193 ГК України та ч.1 ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, крім випадків, передбачених законом або договором.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до ч.1 ст.229 ГК України та ч.1 ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідач станом на час розгляду справи не подав суду доказів проведення розрахунків з позивачем, його борг перед позивачем становить 8000,00грн.

Враховуючи викладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача 8000,00грн. основного боргу обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Крім суми основного боргу, позивач за неналежне виконання відповідачем зобовязань за договором №50/10-С від 14.06.2010р., просить стягнути з відповідача 744,97грн. пені, 1200,00грн. - 15% штрафу та 1499,32грн. - 50% річних.

Розглядаючи питання про правомірність та обґрунтованість вимог позивача щодо стягнення з відповідача пені, 15% штрафу та 50% річних, господарський суд враховує наступне.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до частини 1 статі 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно із ч. 2 ст. 549 ЦК України, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст.549 ЦК України).

Пунктом 6 статті 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно п. 7.1 договору № 50/10-С від 14.06.2010р. сторони погодили, що при невиконанні умов оплати визначених цим договором замовник сплачує виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми заборгованості платежу за кожний день прострочення.

У відповідності до п. 7.4 договору, при невиконанні п. 6.4 умов цього договору замовник сплачує виконавцю штраф у розмірі 15% від суми заборгованості.

Позивач просить стягнути з відповідача пеню в сумі 744,97грн., порядок нарахування якої наведено у розрахунку (а.с. 7-8).

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, з урахуванням встановлених судом обставин щодо строків оплати, здійснених відповідачем часткових розрахунків та вимог п. 6 ст. 232 ГК України, суд прийшов до висновку, що правомірним є нарахування пені в розмірі 694,13грн., зокрема нарахованої:

- в розмірі 108,49грн., за період з 11.08.2011р. по 30.08.2011р. на суму заборгованості 12773,27грн.;

- в розмірі 144,38грн., за період з 31.08.2011р. по 03.10.2011р. на суму заборгованості 10000,00грн.;

- в розмірі 441,26грн., за період з 04.10.2011р. по 10.02.2012р. на суму заборгованості 8000,00грн.

Таким чином, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню є вимоги позивача про стягнення з відповідача пені в сумі 694,13грн. У задоволенні вимог про стягнення з відповідача пені в розмірі 50,84грн. суд відмовляє за безпідставністю її нарахування.

За несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по оплаті виконаних робіт, позивачем нараховано відповідачу штраф в сумі 1200,00грн., що становить 15% від суми заборгованості, яка існувала на час звернення позивача з позовом до суду.

Вимоги позивача про стягнення на свою користь з відповідача 1200,00грн. штрафу є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно із п. 7.3 договору № 50/10-С від 14.06.2010р., сторони дійшли згоди, що у разі, якщо прострочення платежу триватиме більше одного місяця, виконавець матиме право, крім стягнення передбачених п. 7.1 суми боргу та пені, додатково стягувати з замовника 50 (п'ятдесят) процентів річних від простроченої суми за весь період прострочення.

Згідно із розрахунком позивача (а.с.5), розмір 50% річних нарахованих за період з 04.10.2011р. по 17.02.2012р. на суму заборгованості 8000,00грн. становить 1499,32грн.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 50% річних, господарський суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача 1499,32грн. - 50% річних є правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

Стаття 33 ГПК України визначає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач позовні вимоги не оспорив, доказів сплати заборгованості суду не надав.

Враховуючи вищевикладене, позов обґрунтований, підтверджений належними доказами, що містяться в матеріалах справи та підлягає частковому задоволенню. З відповідача підлягає стягненню на користь позивача 8000,00грн. основної заборгованості, 694,13грн. пені, 1200,00грн. - 15% штрафу та 1499,32грн. - 50% річних. У задоволенні позову в частині стягнення 50,84грн. пені суд відмовляє.

Витрати по сплаті судового збору, у відповідності до ст. 49 ГПК України, розподіляються між сторонами пропорційно сумі задоволених позовних вимог.

На підставі ст.ст. 11, 509, 525, 526, ч. 1 ст.530, ст.ст. 549, 611, ч. 1 ст. 626, ст. ст. 625, 629, ч. 1 ст. 901, ч. 1 ст. 903 ЦК України, ст. 174, ч. 1 ст. 175, ч. 1 ст. 193, ч. 6 ст. 232 ГК України та керуючись ст.ст. 33, 34, 44, 49, 82 85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Транс-АШ" (11500, Житомирська область, м. Коростень, вул. Грушевського, 72а, кв. 3, ідентифікаційний код 33557849)

на користь Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Журавлина" ( 34500, Рівненська область, м. Сарни, вул. Варшавська, 9-А, ідентифікаційний код 13994640)

- 8000,00грн. основної заборгованості;

- 694,13грн. пені;

- 1200,00грн. - 15% штрафу;

- 1499,32грн. - 50% річних;

- 1602,35грн. витрат по сплаті судового збору.

3. Відмовити у задоволенні позову в частині стягнення пені в сумі 50,84грн.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Кравець С.Г.

Повний текст рішення підписано: "12" березня 2012 року.