Рішення № 21830180, 05.03.2012, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

___________

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "05" березня 2012 р. Справа № 16/5007/18/11

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Терлецької-Байдюк Н.Я.

при секретарі Татуревич С.В.

за участю представників сторін

від позивача не з'явився;

від відповідача ОСОБА_1 - довіреність від 13.02.12р. за вих.№502;

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Державного підприємства Міністерства оборони України "Білоцерківське управління військово-будівельних робіт" (м. Біла Церква Київська область)

до Квартирно - експлуатаційного відділу міста Житомир (м. Житомир)

про стягнення 561 578,00 грн.

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 561578,00грн. за виконані підрядні роботи у військовому містечку №677/1 Житомирського району. Також просить суд стягнути з відповідача судові витрати.

Рішенням господарського суду Житомирської області від10.03.11р. в задоволенні даного позову відмовлено.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 29.09.11р. рішення господарського суду Житомирської області від 10.03.11 р. у справі №16/5007/18/11 залишено без змін, апеляційну скаргу Державного підприємства Міністерства оборони України "Білоцерківського управління військово-будівельних робіт" - без задоволення.

Постановою Вищого господарського суду України від 28.12.11р. касаційну скаргу Державного підприємства Міністерства оборони України "Білоцерківське управління військово-будівельних робіт" задоволено частково.

Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 29.09.2011 р. та рішення господарського суду Житомирської області від 10.03.2011 р. у справі № 16/5007/18/11 скасовано, а справу направлено для нового розгляду до господарського суду Житомирської області.

Розпорядженням керівника апарату від 23.01.12р. призначено повторний автоматизований розподіл даної справи.

Ухвалою від 24.01.2012 року справу прийнято до свого провадження, засідання суду призначено на 14.02.12р.

В зв'язку з необхідністю витребування додаткових доказів розгляд справи було відкладено на 05.03.12р.

Позивач в судове засідання не з'явився, надіслав пояснення по справі від 20.02.2012р., позов просить задоволити в повному обсязі (а.с.15-18 т.2). Зазначив, що підставою даного позову є укладений сторонами в спрощеній формі договір підряду на виконання робіт, акт приймання виконаних робіт за грудень 2007р. (ф.КБ-2в) та довідка про вартість виконаних підрядних робіт за грудень 2007р. (ф.КБ-№3) на суму 561578,00грн., укладених між ДП МОУ "БЦ УВБР" та КЕВ м.Житомира.

Відповідач в засіданні суду позовні вимог не визнав. Вважає, що акт приймання виконаних робіт (ф.№КБ-2в) та довідка про вартість виконаних підрядних робіт (ф.№КБ-3) за грудень 2007р. є похідними, тобто, вони засвідчують факт виконання робіт. Крім того зазначив, що позивачем не надано доказів того, що між КЕВ м.Житомир та ДП Міністерства оборони України "Білоцерківське управління військово-будівельних робіт" досягнуто домовленості про характер виконання робіт, вартість виконання робіт.

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як зазначив позивач, між Державним підприємством Міністерства оборони України "Білоцерківське управління військово-будівельних робіт" (підрядник/позивач) та Квартирно-експлуатаційним відділом міста Житомир (замовник/відповідач) було досягнуто домовленість про те, що позивач зобов'язувався виконати будівельні роботи в військовому містечку 677/1 Житомирського району Житомирської області, а відповідач зобов'язувався прийняти та оплатити виконані роботи.

На виконання усної домовленості позивач виконав будівельні роботи по демонтажу сховищ №№12,13,16,17 у військовому містечку 677/1 Житомирського району Житомирської області на загальну суму 561578,00грн., що підтверджується Актами приймання виконаних підрядних робіт за грудень 2007року та Довідкою про вартість виконаних підрядних робіт, що підписані позивачем та відповідачем.

30.12.2010 року позивач направив відповідачу лист-вимогу про оплату виконаних робіт (а.с.15-16), яка залишена відповідачем без розгляду та задоволення.

Оскільки в добровільному порядку вказану суму боргу відповідач не сплачує, позивач звернувся до суду із зазначеним позовом.

Враховуючи викладені обставини, суд дійшов наступних висновків.

Згідно зі статтею 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 202 Цивільного кодексу України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ч.1 статті 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Отже, між сторонами склалися правовідносини підряду.

Відповідно до припису ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст.173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (ч.2 ст.530 ЦК України).

Відповідно до ст.527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Стаття 610 цього ж Кодексу передбачає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

В силу ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно з положенням ст. 853 Цивільного кодексу України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не робить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Свої зобов'язання за договором підряду позивач виконав належним чином, що підтверджується Актами приймання виконаних підрядних робіт за грудень 2007 року, які підписані відповідачем без зауважень.

У відповідності до ч. 1 ст. 854 Цивільного кодексу України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

В порушення норм закону відповідач не виконав свого обов'язку щодо повного розрахунку з позивачем за виконані роботи після отримання вимоги від 30.12.2010 року, у зв'язку з чим за ним утворилась заборгованість в розмірі 561578,00грн., про що свідчить відсутність в матеріалах справи на момент її розгляду доказів проведення розрахунків (платіжні доручення, виписки банківських установ щодо руху коштів, квитанції до прибуткових касових ордерів) на вказану суму.

Як визначає ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Заперечення відповідача щодо неможливості укладення в усній формі договору підряду спростовуються вищезазначеними приписами чинного законодавства та матеріалами справи.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 561578,00грн. заборгованості обґрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, які є в матеріалах справи, та підлягають задоволенню.

Судові витрати по сплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст.33,43,44,49,82-85 ГПК України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Квартирно - експлуатаційного відділу міста Житомира (10014, м. Житомир, вул.Адмірала Щасного, 20, код 08492505)

- на користь Державного підприємства Міністерства оборони України "Білоцерківське управління військово-будівельних робіт" (09104, Київська область, м. Біла Церква, Гайок, 4, код 07554701) - 561578,00грн. заборгованості, а також 5616,00грн. сплаченого державного мита та 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 12 березня 2012 року.

Суддя Терлецька-Байдюк Н.Я.

Віддрукувати: 1 - в справу

2 - позивачу (рек. з повід.)