Ухвала суду № 21829666, 07.03.2012, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

           УХВАЛА          

"07" березня 2012 р. Справа № 5004/897/11 Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П. –головуючий, судді Бенедисюк І.М. і Львов Б.Ю.,

розглянувши матеріали касаційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Амріта-Плюс", м. Луцьк,

на рішення господарського суду Волинської області від 11.07.2011

та ухвали Рівненського апеляційного господарського суду від 24.10.2011

зі справи № 5004/897/11

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Фабрика будівельних сумішей "БудМайстер", м. Павлоград Дніпропетровської області,

до товариства з обмеженою відповідальністю "Амріта-Плюс" (далі –Товариство)

про стягнення 109 373,14 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Волинської області від 11.07.2011 позов задоволено.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 24.10.2011 Товариству відмовлено у відновленні пропущеного строку на подання апеляційної скарги. Іншою ухвалою цього ж суду від 24.10.2011 апеляційну скаргу Товариства залишено без розгляду та повернуто скаржникові.

Товариство 15.11.2011 подало касаційну скаргу на названу ухвалу апеляційного суду про залишення апеляційної скарги без розгляду, яку ухвалою Вищого господарського суду України від 22.12.2011 було повернуто скаржникові на підставі пунктів 3, 4, 5 частини першої статті 1113 Господарського процесуального кодексу України (далі –ГПК України).

18.01.2012 (згідно з поштовими відмітками на конверті) Товариство повторно звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Волинської області від 11.07.2011 та зазначені ухвали Рівненського апеляційного господарського суду від 24.10.2011 і прийняти нове рішення. Разом з касаційною скаргою Товариство подало й клопотання про відновлення строку її подання, в якому, виклавши обставини пов’язані з рухом справи, зазначає про наявність поважних причин пропуску ним згаданого строку та можливе обмеження його конституційних прав у випадку відмови в задоволенні його прохання.

Водночас відповідно до пункту 1 статті 107 ГПК України сторони мають право подати касаційну скаргу на рішення місцевого господарського суду після їх перегляду в апеляційному порядку.

Отже, відсутність у даному випадку перегляду рішення господарського суду Волинської області від 11.07.2011 зі справи в апеляційному порядку виключає і можливість його касаційного перегляду, що, у свою чергу, є підставою для відмови в прийнятті касаційної скарги Товариства у відповідній частині.

Разом з тим касаційна скарга Товариства в частині оскарження згаданих ухвал Рівненського апеляційного господарського суду від 24.10.2011 також не підлягає прийняттю до розгляду.

Так, 01.11.2011 набрав чинності Закон України від 08.07.2011 № 3674-VI "Про судовий збір", який визначає правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

Підпунктом 8 пункту 2 частини другої статті 4 цього Закону ставку судового збору за подання касаційної скарги на ухвалу господарського суду встановлено в розмірі 0,5 розміру мінімальної заробітної плати.

Між тим Товариством на порушення вимог частини четвертої статті 111 ГПК України не подано доказів сплати ним судового збору у встановлених порядку і розмірі ні при первісному зверненні з касаційною скаргою 15.11.2011, ані при повторному її поданні 18.01.2012.

Додана до касаційної скарги копія квитанції від 23.09.2011 № 69 про сплату 546,87 грн. державного мита (яка раніше додавалася Товариством до матеріалів апеляційної скарги на рішення місцевого суду; т. 1, а.с. 148, 153) не є доказом сплати скаржником судового збору у встановлених порядку і розмірі, оскільки не засвідчена належним чином (частина друга статті 36 ГПК України), а відповідний платіж не відповідає визначенню судового збору як за призначенням і реквізитами оплати, так і за розміром сплаченої суми.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1113 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Крім того, беручи до уваги: подання первісної касаційної скарги Товариством 15.11.2011 з пропуском строку, встановленого для її подання, та без клопотання про його відновлення; відсутність у матеріалах повторної касаційної скарги відомостей стосовно причин пропуску Товариством строку касаційного оскарження; повторне неподання Товариством необхідних доказів сплати судового збору у встановлених порядку і розмірі, що вже було однією з підстав для повернення скаржникові без розгляду первісної касаційної скарги 22.12.2011, -

касаційна інстанція вважає відсутніми причини, які в даному випадку можуть бути визнані поважними в розумінні статті 53 ГПК України, а тому відповідне клопотання Товариства задоволенню не підлягає.

Пунктом 5 частини першої статті 1113 ГПК України передбачено, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про поновлення цього строку або таке клопотання відхилено.

Керуючись статтями 86, 107, пунктами 4, 5 частини першої статті 1113 ГПК України, Вищий господарський суд України

УХВАЛИВ:

1.          Відмовити товариству з обмеженою відповідальністю "Амріта-Плюс" у прийнятті касаційної скарги на рішення господарського суду Волинської області від 11.07.2011 зі справи № 5004/897/11.

2. Відмовити товариству з обмеженою відповідальністю "Амріта-Плюс" у відновленні строку подання касаційної скарги на ухвали Рівненського апеляційного господарського суду від 24.10.2011 зі справи № 5004/897/11.

3. Касаційну скаргу до розгляду не приймати та повернути товариству з обмеженою відповідальністю "Амріта-Плюс".

Суддя В.Селіваненко

Суддя           І.Бенедисюк

Суддя                                                                                 Б.Львов