Ухвала суду № 21824700, 09.02.2012, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 лютого 2012 р. Справа № 31091/10 Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Дяковича В.П.,

суддів: Обрізко І.М., Яворського І.О.,

з участю секретаря судового засідання:Дембіцькій Х.М.

розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Олекс М Сервіс» на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 22 липня 2010 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Олекс М Сервіс» до Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова про скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

25.03.2010 року представник ТзОВ «Олекс М Сервіс» звернувся до суду з адміністративним позовом до ДПІ у Галицькому районі у м. Львова про скасування податкових повідомлень-рішень № 0001682321/0, № 0001692321/0 від 06.08.2009 року, № 0001682321/1, № 0001692321/1 від 07.09.2009 р., № 0001682321/2, № 0001692321/2 від 08.10.2009 р„ № №0001692321/3, № 0001692321/3 від 14.12.2009 р.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що висновки ДПІ про те, що товариством занижено в 2008 році податок на додану вартість на суму 6 465,52 грн., оскільки ТзОВ «Профліга» з яким ТзОВ «Олекс М Сервіс» мало господарські правовідносини, знаходиться в розшуку та не подає звітність, є необґрунтованим, а тому винесені податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню. Вважає, що ним надано всі необхідні для перевірки первинні документи, які містять відомості про господарські операції, а витрати, здійснені позивачем за укладеним з ТзОВ «Профліга» договором, прямо повязані з його господарською діяльністю.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 22 липня 2010 року у задоволенні позову відмовлено.

Представник ТзОВ «Олекс М Сервіс» постанову суду першої інстанції оскаржив, подав апеляційну скаргу, зазначивши, що оскаржувана постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають обставинам справи, просить її скасувати та прийняти нову, якою задоволити позовні вимоги повністю.

В обґрунтування апеляційної скарги вказує на те, що жодних порушень щодо внесення у 2008 року до складу валових витрат, витрати на придбання у ТзОВ «Профліга» товарно-матеріальних цінностей та отриманих послуг в сумі 32 327,58 грн., а також включення до податкового кредиту сум податку на додану вартість в розмірі 6465,52 нарахованих та отриманих ТзОВ «Профліга» ними допущено не було.

В судовому засіданні представник відповідача надав пояснення та заперечив проти доводів апеляційної скарги.

Інші особи, які беруть участь у справі, в судове засідання на виклик суду не зявилися, що не перешкоджає розгляду справи в їх відсутності згідно з ч.4 ст. 196 КАС України.

Суд, дослідивши матеріали цієї справи, перевіривши доводи апелянта у їх сукупності, приходить до переконання, що апеляційну скаргу необхідно відхилити з наступних підстав.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ДПІ у Галицькому районі м. Львова провела позапланову виїзну перевірку ТзОВ «Олекс М Сервіс» з питань взаємовідносин з ТзОВ «Профліга» за період 2008 року, про що складено акт № 1622/23-209/20796254 від 06.08.2009 року.

Перевіркою встановлено порушення п.1.7 ст.1, п.п.7.2.3 п.7.2, п.п.7.3.1 п.7.3, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до заниження податку на додану вартість в 2008 році на суму 6 465,52 грн., в т.ч. за березень 2008 р. на суму 485,09 грн., за квітень 2008 р. на суму 75,0 грн., за травень 2008 р. 494,80 грн., за червень 2008 р. на суму 200 грн., за липень 2008 р. на суму 345,55 грн., за серпень 2008 р. на суму 2 025,14 грн., за вересень 2008 р. на суму 1 540,84 грн., за жовтень 2008 р. 724 грн., за листопад 2008 р. 575,10 грн. та порушення п.5.1, п.п. 5.2.1 п.5.1, п.п.5.39 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток в сумі 8081,89 грн.

Між ТзОВ «Олекс М Сервіс» (Покупцем) та ТзОВ «Профліга» (Постачальник) було укладено договір поставки № 08/01-2 від 02.01.2008 р. Відповідно до п. 1.1 (предмет договору) Постачальник зобовязується систематично поставляти Покупцю будівельні матеріали та ін. цінності, кількість, асортимент, термін, дата поставки і ціна їхвизначається Сторонами в Додатках до даного договору або накладних, що є невід'ємною частиною договору, а Покупець зобовязується прийняти товар та здійснити його оплату на умовах даного Договору.

18 січня 2008 року вказаними вище сторонами укладено договір № 0008/01/18, згідно якого Постачальник зобов'язується систематично поставляти Покупцю матеріали, надалі Товар, кількість, асортимент, термін, дата поставки і ціна визначається Сторонами в Додатках до даного договору або накладних, що є невідємною частиною договору, а Покупець зобов'язується прийняти товар та здійснити його оплату на умовах даного Договору.

Відповідно до п. 2.1 обох Договорів сума, ціна, асортимент та кількість товару встановлюється у двосторонньо підписаних Сторонами Додатках або накладних.

На виконання зазначених договорів сторонами були складені видаткові та податкові накладні за період з березня по листопад 2008 року, згідно з яким ТзОВ «Олекс М Сервіс» отримувало від ТзОВ «Профліга» товар, а саме книги «Елегія Львова», інформаційні картки, обкладинки, етикетки, плакати, календарі.

Оцінюючи господарські операції з отримання ТзОВ «Олекс М Сервіс» товару у вигляді книг, плакатів, етикеток тощо на суму 38 542,06 грн., відповідач в акті перевірки зазначив, що в наданих до перевірки первинних документах відсутня інформація про фактично понесені витрати на отримання товарно-матеріальних цінностей, які б підтверджували подальше їх використання у власній господарській діяльності. В основу зазначеного висновку ДПІ у Галицькому районі м. Львова представлено наступні обставини: ТзОВ «Профліга» не звітується з березня 2008 р., з податку на прибуток з II кв. 2008 року; в товариства відсутні обєкти (основні фонди, та виробничі потужності, трудові ресурси, транспортні засоби), які підпадають під визначення ст.ст. 3, 7 Закону України «Про податок на додану вартість» та ст.ст. 3, 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» по операціях з продажу товару, що вказує про неможливість фактичного здійснення господарської діяльності.

Враховуючи наведене, відповідач вважає, що відсутній факт отримання товарно-матеріальних цінностей від ТзОВ «Профліга» та виникнення валових витрат у ТзОВ «Олекс М Сервіс», а укладений договір між ТзОВ «Олекс М Сервіс» та ТзОВ «Профліга» відповідає ознакам недійсного правочину, є таким, що завідомо суперечить інтересам держави. Сам факт надання податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством, з метою одержання податкової вигоди не є підставою для її одержання, коли податковим органом встановлено, що відомості, які містяться в цих документах є недостовірні та є наслідком укладання нікчемних правочинів. Тому підстав для віднесення відповідачем до складу валових витрат сум вартості товарно-матеріальних цінностей (книг, плакатів, етикеток, календарів тощо) за договором, укладеним з ТзОВ «Профліга» не має.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Таким чином, до складу валових витрат відноситься лише ті суми витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, які фактично понесені на придбання товарів (робіт, послуг) для подальшого використання їх у власній господарській діяльності.

Вирішення спору потребує встановлення реальності господарської операції між ТзОВ «Олекс М Сервіс» та ТзОВ «Профліга». З'ясування наведеної обставини має істотне значення для правильної юридичної оцінки дій позивача з питання щодо віднесення ним до складу валових витрат сум, сплачених за отриманій товар (книги, плакати, етикетки, календарі тощо) від Постачальника - ТзОВ «Профліга».

Позивач доводить господарську операцію договором та податковими, видатковими накладними. Доказів оплати вартості отриманих послуг ТзОВ «Олекс М Сервіс» не надав, а навпаки, визнав, що така оплата не проводилася. Відтак, жодних витрат на придбання товарів він не поніс, а тому вони й не можуть включатися до складу валових витрат.

Окрім того, Суд оцінює також зміст та форму первинних документів, які не відповідають вимогам закону, адже на підтвердження реальності виконання договору від № 08/01-2 від 02.01.2008 р. та від 18.01.2008 р. №0008/01/18, зокрема, їх п. 2.1, ТзОВ «Олекс М Сервіс» не представило також і додатків до цих договорів, в яких передбачено умови про кількість, асортимент, термін, дату поставки і ціни.

Право платника податків віднести певні витрати до складу валових витрат зумовлене наявністю підтверджуючого первинного документа, який відображає факт здійснення певної господарської операції та складений відповідно вимог законодавства. Надані суду документи містять суперечливі данні, а тому не можуть бути доказами правомірності дій позивача, оскільки ТзОВ «Профліга» не мала матеріально-технічної бази для виконання такого обсягу робіт. Крім цього за даними податкового розрахунку комунального податку у 2008році на ТзОВ «Профліга» працювало лише 4 працівники. Зазначені обставини свідчать про неспроможність ТзОВ «Профліга» виконати роботи з виготовлення книг, плакатів, календарів, етикеток, тощо за договором № 08/01-2 від 02.01.2008 р. та від 18.01.2008 р. № 0008/01/18.

До складу валових витрат, відповідно до пп. 5.2.1 п.5.2. ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Виходячи із вказаних норм Закону, до складу валових витрат платника податку належать витрати, які: 1) підтверджені первинними документами; 2) пов'язані з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці.

Отже, первині документи, повинні містити інформацію про те, за які конкретно послуги, виконані роботи перераховано кошти, тобто містити інформацію про те, що такі послуги повязані з господарською діяльністю.

Пунктом 1.7 Закону України від 03.04.1997, № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» визначено, що податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Порядок формування права на податковий кредит визначений пунктом 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", а основна вимога щодо права платника податку на додану вартість на податковий кредит міститься у підпункті 7.4.1 цієї статті. Так, згідно приписів підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, :плачених, нарахованих платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів, робіт, послуг, вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва, обігу та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації. Згідно з приписами підпункту 7.4.4 пункту 7.4 статті 7 названого Закону у газі, коли платник придбає товари, роботи, послуги, вартість яких не відноситься до складу валових витрат виробництва, обігу і не підлягає амортизації, податки, що сплачені у зв'язку з таким придбанням, відшкодовуються за рахунок відповідних джерел і до складу податкового кредиту не включаються.

Наявність у ТзОВ «Олекс М Сервіс» лише документів, які відповідно до Закону України «Про податок на п дану вартість» необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданої Постачальником ТзОВ «Профліга» податкової накладної, сама по собі не є підставою для їх включення до складу податкового кредиту, якщо судом встановлено, що господарських правовідносин у дійсності не було.

Враховуючи вищенаведене, податковий орган мав підстави вважати договір № 08/01-2 від 02.01.2008 р. та від 18.01.2008 року № 0008/01/18 поставки нікчемними. Відповідно до ч. 2 ст. 215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). Позови податкових органів про визнання такого правочину (угоди, господарського зобов'язання) недійсним розгляду у судовому порядку не підлягають, оскільки визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно до ст. 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Отже суд першої інстанції дійшов до вірного висновку, оцінюючи рішення відповідача на відповідність ч. 3 ст. 2 КАС України, що такі були прийняті на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законами України; з урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), а позовні вимоги є необґрунтованими, а у позові слід відмовити повністю.

Суд вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.

Керуючись статтями ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Олекс М Сервіс» залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 22 липня 2010 року у справі №2a-2720/10 без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддяВ.П. Дякович

СуддіІ.М. Обрізко

І.О. Яворський