Ухвала суду № 21824618, 07.02.2012, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 лютого 2012 р. Справа № 32109/10 Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді:Улицького В.З.

суддів:Олендера І.Я., Каралюса В.М.

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Сторожинецькому районі Чернівецької області на постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 31.08.2010 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Буковинський індустріальний союз" до Державної податкової інспекції у Сторожинецькому районі Чернівецької області про скасування податкового повідомлення-рішення,-

встановила:

У серпні 2010 року позивач звернувся до суду з позовом до ДПІ у Сторожинецькому районі Чернівецької області, в якому просив скасувати податкове-повідомлення рішення №0000421700/0 від 28.07.2010 року на суму 20837, 13 грн.

Позивач позовні вимоги мотивував тим, що ДПІ у Сторожинецькому районі була проведена перевірка ТОВ «Буковинський індустріальний союз» за результатами якої позивачу було донараховано податок на доходи фізичних осіб та штрафні санкції назагальну суму 20837,13 грн. Податок на доходи фізичних осіб був донарахований із вартості товару, який був поставлений позивачу приватним підприємцем ОСОБА_1 відповідно до товарно-транспортних накладних. Разом з тим позивач зазначив, що підприємець ОСОБА_1є платником єдиного податку. Згідно з п.6 Указу Президента №727/98 субєкт підприємницької діяльності, який сплачує єдиний податок, не є платником податку на доходи фізичних осіб. Відповідно до ч.2 ст.1.15 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» (в редакції, що була чинна на час виникнення спірних правовідносин) податковим агентом субєктом підприємницької діяльності є сам субєкт підприємницької діяльності. Отже, позивач не зобовязаний нараховувати та сплачувати податок із сум виплачених приватному підприємцю.

Оскільки чинне законодавство не передбачало обовязку сплати податку при виплаті грошових коштів субєктам підприємницької діяльності, то донарахування податку та застосування до позивача штрафних санкцій є незаконним. Позивач просив позов задоволити.

Постановою Чернівецького окружного адміністративного суду від 31.08.2010 року позов задоволено повністю.

Постанову суду першої інстанції оскаржила ДПІ у Сторожинецькому районі Чернівецької області. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з помилковим застосуванням норм матеріального права та підлягає скасуванню з підстав викладених у апеляційній скарзі. Просить скасувати постанову суду першої інстанції та постановити нову постанову, якою в позові відмовити.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу апелянта слід залишити без задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім, випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до ст.159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухваленим відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обгрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін,якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Судом першої інстанції вірно встановлено, ДПІ у Сторожинецькому районі була проведена планова виїзна перевірка товариства з обмеженою відповідальністю «Буковинський індустріальний союз». Про результати проведеної перевірки був виданий акт №746/23/33395000 від 21.07.2010р. Даним актом було встановлено порушення позивачем вимог ст.7,4, ст.8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» (в редакції, що були чинні на час виникнення спірних правовідносин) №889-ІV від 22.05.2003р. На підставі даного акту позивачу було направлене податкове повідомлення - рішення №0000421700/0 від 28.07.10р. на загальну суму 20837,13 грн. в т.ч. 6945, 71 грн. донарахованого податку на доходи фізичних осіб та 13891,42 грн. штрафні санкції.

З матеріалів справи вбачається, що між ТОВ «Буковинський індустріальний союз» (Покупець) та ОСОБА_1 (Продавець) був укладений договір №73 від 01.04.2009р. відповідно до якого Продавець зобовязується відпустити, а Покупець своєчасно оплатити і прийняти товар згідно з накладними. Відповідно до наданих в матеріали справи копій накладних та платіжних доручень позивачем протягом 2010 року здійснювалася проплата за матеріали приватному підприємцю ОСОБА_1

Відповідно до копії свідоцтва про сплату єдиного податку від 08.12.2009р. субєкт підприємницької діяльності ОСОБА_1 є платником єдиного податку. Разом з тим з 01.02.2010р. він прийнятий на роботу в ТОВ «Буковинський індустріальний союз» наладчиком верстатів згідно з наказом №6 від 01.02.2010р.

Порядок застосування штрафних санкцій визначаються ст.17.1.9 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” № 2181 від 21.12.2000р., а саме : штрафні санкції застосовується за неперерахування податку, якщо таке перерахування передбачено законодавством України.

Згідно п. 6 Указу Президента України №727/98 (в редакції, що був чинний на час виникнення спірних правовідносин), суб'єкт підприємницької діяльності, який сплачує єдиний податок не є платником податку на доходи фізичних осіб.

Отже, судом першої інстанції вірно встановлено, що позивач не зобов'язаний нараховувати та сплачувати податок із сум виплачених приватному підприємцю, а відтак - донарахування ДПІ у Сторожинецькому районі податку та застосування до нього штрафних санкцій є незаконним.

Колегія суддів не бере до уваги твердження апелянта щодо визнання правочину, укладеного між ТОВ "Буковинський індустріальний союз" та ПП "ОСОБА_1" недісним

Так, даний правочин за своєю правовою природою є господарсько-правовим, а тому повинен визнаватися недійсним за правилами статті 207 Господарського кодексу України. Адже відповідно до ч.3 статті 216 Цивільного кодексу України правові наслідки у разі недійсності правочину, передбачені ч.1 та 2 цієї статті застосовуються у випадках, коли законом не встановлені особливі умови їх застосування або особливі правові наслідки окремих видів недійсних правочинів. Саме до таких законів належить ГК України..

Таким чином, колегія суддів не вбачає підстав для скасування постанови суду першої інстанції, позовні вимоги є обгрунтованими, доведеними матеріалами справи, а відтак задоволено правомірно.

З наведеного вбачається, що доводи апеляційної скарги являються безпідставними та необґрунтованими та не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Сторожинецькому районі Чернівецької області залишити без задоволення, а постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 31.08.2010 року у справі №2а-2743/10/2470 без змін.

На ухвалу протягом двадцяти днів з моменту набрання нею законної сили може бути подана касаційна скарга безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий: В. Улицький

Судді: І. Олендер

В. Каралюс