Ухвала суду № 21824600, 07.02.2012, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 лютого 2012 р. Справа № 29372/10 Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді:Улицького В.З.

суддів:Олендера І.Я., Каралюса В.М.

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Червонограді Львівської області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 16.06.2010 року у справі за позовом закритого акціонерного товариства "Львівсистеменерго" до Державної податкової інспекції у м. Червонограді Львівської області, третя особа на стороні позивача - регіональне відділення Фонду державного майна України по Львівській області, про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень,-

встановила:

У січні 2010 року позивач звернувся до суду з позовом про визнання протиправними податкових-повідомлень рішень №0000532301/0 від 05.08.2009р., №0000532301/1 від 16.10.2009 р., №0000532301/2 від 11.01.2010 р. виставлених відповідачем, Державною податковою інспекцією у м. Червонограді Львівської області.

Позивач позовні вимоги мотивував відсутністю порушень позивачем Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та безпідставністю нарахування відповідачем податкових зобовязань та штрафних санкцій з податку на прибуток підприємств.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 16.06.2010 року позов задоволено повністю. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 05.08.2009 року №0000532301/0, від 16.10.2009 року №0000532301/1, від 11.01.2010 року №0000532301/2.

Постанову суду першої інстанції оскаржила ДПІ в м. Червонограді Львівської області. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з помилковим застосуванням норм матеріального права та підлягає скасуванню з підстав викладених у апеляційній скарзі. Просить скасувати постанову суду першої інстанції та постановити нову постанову, якою в позові відмовити.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу апелянта слід залишити без задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім, випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до ст.159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухваленим відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обгрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін,якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що ДПІ у м. Червонограді у період з 30.06.2009 р. по 20.07.2009 р. проведено планову перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового за період з 01.04.2008 по 31.03.2009, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2008р. по 31.03.2009р.

За результатами перевірки відповідачем складено Акт №11992301/22396085 від 23.07.2009р. "Про результати планової виїзної перевірки ЗАТ "Львівсистеменерго" (далі Акт перевірки) у якому зафіксовано, зокрема, порушення позивачем пп. 1.20.1 п.20 ст.1., п. 1.26 п. 1.23., п.1.6, п .1.31 п.1.32 ст.1., п. 4.1 ст.4., пп. 4.1.6 п.4.1. ст..4., пп.7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.1997 р. №283/97-ВР (із змінами та доповненнями), далі Закон №283/97-ВР, що призвело до заниження податку на прибуток в сумі 631472,0 грн., за 2 кв. 2008 року.

Відповідно до змісту Акту перевірки, такі порушення відповідач вбачає у не включенні до валового доходу позивача матеріалів, готової продукції, сировини на суму 2525890, 00 грн. з безоплатної передачі, що призвело до заниження податку на прибуток у сумі 631472,0 грн.

Відповідно до спільного рішення засновників від 05.05.2008 р., вирішено створити в процесі приватизації на основі цілісного майнового комплексу державного підприємства "Центральна збагачувальна фабрика "Червоноградська", що переданий в оренду закритому акціонерному товариству "Львівсистеменерго" на умовах договору оренди, відкрите акціонерне товариство "Львівська вугільна компанія",

Згідно статуту відкритого акціонерного товариства "Львівська вугільна компанія", зареєстрованого 08.05.2008 р., ВАТ "Львівська вугільна компанія" засноване відповідно до наказу РВ ФДМ України по Львівській області №1004 від 28.09.2007 р. та спільного рішення засновників від 05.05.2008 р. в процесі приватизації цілісного майнового комплексу державного підприємства "Центральна збагачувальна фабрика "Червоноградська", що згідно із договором №14/2000 від 15.12.2000 р. був зданий в оренду ЗАТ "Львівсистеменерго", в зв'язку із чим державне підприємство припинило свою діяльність шляхом реорганізації через приєднання до орендаря (ЗАТ "Львівсистеменерго") відповідно до наказу Мінпаливенерго №148 від 04.04.2001 р.. Засновником товариства є, зокрема, ЗАТ "Львівсистеменерго".

Таким чином, ВАТ "Львівська вугільна компанія" є правонаступником всіх прав і обов'язків орендаря ЗАТ "Львівсистеменерго", які виникли у останнього під час оренди цілісного майнового комплексу державного підприємства "Центральна збагачувальна фабрика "Червоноградська", в т.ч. - всіх прав і обов'язків реорганізованого через приєднання до орендаря (ЗАТ "Львівсистеменерго") державного підприємства "Центральна збагачувальна фабрика "Червоноградська".

Згідно з балансом ВАТ «Львівська вугільна компанія» на 08 травня 2008р. та актами прийому-передачі, відбулася передача майна від позивача до відкритого акціонерного товариства "Львівська вугільна компанія" на загальну суму 2525890,52 грн., а саме: готова продукція (вугільний концентрат) на суму 392788,15 грн.; сировина і матеріали на суму 1351595,79 грн.; тонкі відходи на суму 305833,78 грн.; паливо на суму 4246,96 грн.; запасні частини на суму 417796,30 грн.; малоцінні та швидкозношувані предмети на суму 53629,49 грн. Факт передачі майна на вказану суму зафіксований відповідачем у акті перевірки (с.7 Акту перевірки).

Питання оподаткування та податкового обліку внесків до статутного фонду визначаються нормами Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Валовим доходом у відповідності до підпункту 4.1 статті 4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" визначається загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Згідно із підпунктом 4.1.6 статті 4 цього Закону , валовий дохід включає, зокрема, доходи з інших джерел, у тому числі, але не виключно, у вигляді сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, вартості товарів (робіт, послуг), безоплатно наданих платнику податку у звітному періоді, крім їх надання неприбутковим організаціям згідно з пунктом 7.11 статті 7 цього Закону та у межах таких операцій між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи, крім випадків, визначених у частині четвертій статті 3 Закону України «Про списання вартості несплачених обсягів природного газу».

Оскільки, безповоротна фінансова допомога - це, зокрема, сума коштів, передана платнику податку згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами, які не передбачають відповідної компенсації чи повернення таких коштів (за винятком бюджетних дотацій і субсидій), або без укладання таких угод, суми коштів, що надійшли до статутного фонду не можуть відповідати визначенню безповоротної фінансової допомоги.

Однак, в Акті перевірки не вказано, вартість яких товарів (робіт, послуг), безоплатно надана позивачу, і які з них на думку відповідача, є об'єктом оподаткування, відповідно до вищенаведених вимог п.4.1.6 п.4.1 ст. 4 Закону

В той же час, вищевказані матеріали, готова продукція та сировина, вартість яких у сумі 2525890,00 грн. були безоплатно надані позивачем, а не позивачу, що вказується в самому ж Акті перевірки.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов до вірного висновку, що оскільки вищезазначені 2525890,00 грн. є вартістю безоплатно наданих позивачем товарів, а не наданих безоплатно позивачу товарів, то відносно позивача вказана сума не є передбаченою п.4.1.6 п.4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» вартістю товарів, безоплатно наданих платнику податків у звітному періоді, в зв'язку з чим вартість зазначених товарів, безоплатно наданих позивачем до статутного фонду ВАТ «Львівська вугільна компанія» не є об'єктом оподаткування згідно вимог п.4.1.6 п.4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Відтак, висновок ДПІ у м. Червонограді Львівської області про те, що позивачем занижено валовий дохід, через не включення до нього вартості безоплатно наданих позивачем матеріалів, сировини та продукції у сумі 2525890,00 грн., зроблений без з'ясування того, чи є вартість зазначених матеріалів, сировини, продукції доходом позивача та без мотивування і підтвердження такої обставини.

Таким чином, колегія суддів не вбачає підстав для скасування постанови суду першої інстанції, позовні вимоги є обгрунтованими, доведеними матеріалами справи, а відтак задоволено правомірно.

З наведеного вбачається, що доводи апеляційної скарги являються безпідставними та необґрунтованими та не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Червонограді Львівської області залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 16.06.2010 року у справі №2а-887/10/1370 без змін.

На ухвалу протягом двадцяти днів з моменту набрання нею законної сили може бути подана касаційна скарга безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий: В. Улицький

Судді: І. Олендер

В. Каралюс