Постанова № 21823744, 19.10.2011, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" жовтня 2011 р.справа № 2а-6978/10/0870 Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді:Коршуна А.О.

суддів: Панченко О.М. Католікяна М.О.

при секретарі судового засідання:Піддубній А.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу: Запорізької митниці

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду

від 06.10.2010р. у справі № 2а-6978/10/0870

(категорія статобліку 5.2.2)

за позовом:Відкритого акціонерного товариства «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь ім.. А.М. Кузьміна»

до:

про:Запорізької митниці

визнання дій неправомірними, визнання неправомірним та скасування рішення про визначення митної вартості

ВСТАНОВИЛА:

08.09.2010р. Відкрите акціонерне товариство «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь ім.. А.М. Кузьміна» (далі ВАТ «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь ім.. А.М. Кузьміна») звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Запорізької митниці (далі митниця) про визнання дій неправомірними, визнання неправомірним та скасування рішення про визначення митної вартості / а.с. 4-8/.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 09.09.2010р. за вищезазначеною позовною заявою відкрито провадження в адміністративній справі №2а-6978/10/0870 та справа призначена до судового розгляду / а.с. 2/.

Позивач, посилаючись у позовній заяві на те, що 16.08.2010р. ним було подано до митниці вантажну митну декларацію (далі ВМД) №112030000/2010/020230 з усіма необхідними документами для проведення процедури митного оформлення вантажу електрод графітований (діаметр 508 мм, довжина- 1800мм, комплектація: з ніпелем) 75 шт., виробник ВАТ «Енергопром-Новочеркаський електродний завод», країна виробництва - Росія, який придбано позивачем на підставі контракту №326ЭМ-6-2010від 24.06.2010р., у якій митна вартість товару, що підлягає митному оформленню, була визначена за методом оцінки - за ціною угоди щодо товарів, які імпортуються, відповідно до ст. 267 Митного кодексу України (метод № 1), у загальному розмірі 931717,21 грн., але митниця не погодилась з визначеною позивачем митною вартістю задекларованого товару та прийняла рішення про визначення митної вартості товару №112000006/2010/001396/1 від 16.08.2010р., яким визначено митну вартість ввезеного позивачем на митну територію України товару у розмірі 1232291,50 грн., яка була визначена у звязку з наявністю у митниці інформації щодо ціни аналогічних (подібних) товарів тобто методу №3, та висунуто вимогу про надання для митного оформлення вантажу ВМД на ввезений позивачем товар у відповідності до рішення про визначення митної вартості №112000006/2010/001396/1 від 16.08.2010р., позивач вважає дії митниці щодо визначення митної вартості товарів ввезених ним на підставі ВМД №112030000/2010/020230 за ціною на аналогічні (подібні) товари неправомірними, оскільки позивачем для здійснення митного оформлення було надано усі документи на підтвердження застосування для визначення митної вартості ввезеного товару методу оцінки - за ціною угоди щодо товарів, які імпортуються, відповідно до ст. 267 Митного кодексу України (метод № 1), який є основним методом визначення митної вартості, також позивач повідомив митний орган про неможливість надання додатково витребуваних документів для підтвердження заявленої митної вартості, тому позивач просив суд визнати неправомірними дії відповідача щодо відмови у прийнятті ВМД №112030000/2010/020230 та відмови у митному оформлені товару за першим методом визначення митної вартості товару, визнати протиправним та скасувати рішення Запорізької митниці про визначення митної вартості №112000006/2010/001396/1 від 16.08.2010р..

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 06.10.2010р. у справі №2а-6978/10/0870 позовні вимоги задоволено частково, визнано нечинним рішення Запорізької митниці №112000006/2010/001396/1 від 16.08.2010р. про визначення митної вартості за третім методом, в іншій частині позову відмовлено. (суддя Батрак І.В.) /а.с. 108-111/.

Відповідач, не погодившись з вищезазначеним рішенням суду першої інстанції у даній справі в частині визнання нечинним рішення Запорізької митниці №112000006/2010/001396/1 від 16.08.2010р. про визначення митної вартості за третім методом, подав апеляційну скаргу / а.с. 113-117/, у якій посилаючись на те, що судом першої інстанції під час розгляду даної адміністративної справи не було зясовано усі обставини, які мають значення для вирішення справи та зроблено висновки, які суперечать фактичним обставинам справи, що призвело до постановлення ним у даній справі рішення з порушенням норм чинного матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову суду першої інстанції від 06.10.2010р. в частині визнання нечинним рішення Запорізької митниці №112000006/2010/001396/1 від 16.08.2010р. про визначення митної вартості за третім методом, та відмовити позивачу у задоволенні заявлених ним позовних вимог у повному обсязі.

Публічне акціонерне товариство «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь ім.. А.М. Кузьміна» (далі ПАТ «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь ім.. А.М. Кузьміна»), яке є правонаступником ВАТ «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь ім.. А.М. Кузьміна»/ а.с. 131-148/, у письмових запереченнях на апеляційну скаргу / а.с. 127-130/ посилаючись на те, що судом першої інстанції під час розгляду даної справи було зясовано усі обставини, які мають значення для вирішення даної адміністративної справи, та постановлено рішення без порушень норм чинного законодавства, просив апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, постанову суду першої інстанції від 06.10.2010р. у даній справі залишити без змін.

Заслухавши у судовому засіданні:

-представника відповідача, який підтримав доводи викладені у апеляційній скарзі, та просив суд апеляційну скаргу задовольнити, постанову суду першої інстанції від 06.10.2010р. у даній справі скасувати та постановити у справі нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні заявлених ним позовних вимог у повному обсязі;

-представника позивача, який заперечував проти доводів апеляційної скарги, підтримав доводи викладені у письмових запереченнях на апеляційну скаргу та просив суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, постанову суду першої інстанції від 06.10.2010р. у даній справі залишити без змін,

перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Під час розгляду даної справи як судом першої інстанції, так і апеляційним судом встановлено, що позивачем у даній справі було укладено контракт №326ЭМ-6-2010 від 24.06.2010р. з фірмою ЗАО «Энергопром Менеджмент»/ а.с. 29-33/, в межах якого відповідно до додатку №1 до контракту №326ЭМ-6-2010 від 24.06.2010р, який є невідємною частиною контракту / а.с. 34/, позивачем у справі було ввезено на митну територію України товар електрод графітований (діаметр 508 мм, довжина- 1800мм, комплектація: з ніпелем) 75 шт., виробник ВАТ «Енергопром-Новочеркаський електродний завод», країна виробництва Росія, з метою митного оформлення якого позивачем 16.08.2010р. було надано Запорізькій митниці ВМД №112030000/2010/020230, у якій митна вартість товару, що підлягає митному оформленню, була визначена за методом оцінки - за ціною угоди щодо товарів, які імпортуються, відповідно до ст. 267 Митного кодексу України (метод № 1), у загальному розмірі 931717,21 грн. / а.с. 23-24/. Також судом було встановлено, що для підтвердження заявленої митної вартості вищезазначеного товару, позивачем було надано митному органу передбачені пунктом 7 Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1766 від 20.12.2006р. (далі Порядок) документи, а саме - контракт №326ЭМ-6-2010 від 24.06.2010р. з додатком №1 /а.с. 29-33,34/, рахунок-фактуру (інвойс) / а.с. 35/, акт експертизи /а.с.36-40/, сертифікат походження товару /а.с. 41/, сертифікат якості №369 /а.с.42/, транзитну декларацію /а.с. 43/, пакувальний лист /а.с. 44/.

У зв'язку з виникненням у Запорізької митниці сумнівів щодо правильності визначення митної вартості задекларованого позивачем товару, митним органом були витребувані додаткові документи відповідно до пункту 11 Порядку, про що було зроблено відповідні відмітки на декларації митної вартості (далі ДМВ) №112030000/2010/020230 від 16.08.2010р. / а.с. 25, 25 зворотна сторона/, але представник позивача 16.08.2010р. повідомив митний орган про неможливість надання додатково витребуваних митницею документів, про що також було зроблено відповідну відмітку на ДМВ №112030000/2010/020230 від 16.08.2010р. / а.с. 26, 26 зворотна сторона/.

16.08.2010р. Запорізькою митницею було прийнято рішення №112000006/2010/001396/1 про визначення митної вартості задекларованого позивачем за ВМД №112030000/2010/020230 товару - електрод графітований (діаметр 508 мм, довжина - 1800мм, комплектація: з ніпелем) 75 шт., виробник ВАТ «Енергопром-Новочеркаський електродний завод», країна виробництва Росія / а.с. 27/, яким митна вартість цього товару визначена у загальному розмірі 1232291,50 грн., з застосуванням методу №3 визначення митної вартості товару у звязку з наявністю у митниці інформації щодо ціни аналогічних (подібних) товарів, яка відрізнялась від зазначеної декларантом.

Отже вищенаведені обставини дають можливість зробити висновок про те, що митним органом для визначення митної вартості задекларованого позивачем за ВМД №112030000/2010/020230 від 16.08.2010р. товару застосовано метод визначення митної вартості за ціною щодо подібних (аналогічних) товарів (метод №3), ціна на які була наявна у митного органу на момент здійснення позивачем митного оформлення задекларованого ним за ВМД №112030000/2010/020230 від 16.08.2010р.

Правовідносини, що виникли між сторонами у даній адміністративній справі врегульовано нормами Митного кодексу України та Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1766 від 20.12.2006р.

Так, відповідно до ст. 259 Митного кодексу України, митна вартість товарів це заявлена декларантом або визначена митним органом вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, яка обчислюється на момент перетинання товарами митного кордону України.

Відповідно до частини 1 ст. 264 цього ж кодексу - заявлена декларантом митна вартість товарів і подані ним відомості про її визначення мають базуватися на достовірній, документально підтвердженій інформації, що подається у кількісному виразі, а нормами частини 2 ст. 262 Митного Кодексу України передбачено, що порядок та умови декларування митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України, встановлюються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення декларацій митної вартості - спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи.

Статтею 265 Митного кодексу України передбачено, що митний орган здійснює контроль правильності визначення митної вартості товарів згідно з положеннями цього Кодексу, митний орган має право упевнитися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи декларації, поданої для цілей визначення митної вартості. Якщо митний орган дійшов висновку, що визначена декларантом митна вартість нижча, ніж прямі витрати на виробництво цього товару, в тому числі сировини, матеріалів та/або комплектуючих, які входять до складу товару, митний орган має право зобов'язати декларанта визначити митну вартість іншим способом, ніж він використав для її визначення.

Частиною 3 статті 264 Митного Кодексу України передбачено, що митний орган має право прийняти рішення про неможливість використання вибраного декларантом методу митної оцінки.

Тобто вказаною нормою чинного законодавства митному органу надано право контролю за вибраним декларантом методу митної оцінки, у звязку з чим митний орган має право прийняти рішення про неможливість використання того чи іншого методу, який вибрано декларантом.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 266 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України, здійснюється шляхом застосування таких методів:

·за ціною угоди щодо товарів, які імпортуються (метод 1);

·за ціною угоди щодо ідентичних товарів (метод 2);

·за ціною угоди щодо подібних (аналогічних) товарів (метод 3);

·на основі віднімання вартості (метод 4);

·на основі додавання вартості (метод 5); резервного (метод 6).

Основним методом визначення митної вартості товарів є метод за ціною угоди щодо товарів, які імпортуються.

Відповідно до норм ст. 266 Митного кодексу України, яка встановлює підстави та спосіб застосування того чи іншого методу визначення митної вартості товару, у разі якщо митна вартість не може бути визначена за методом 1 згідно з положенням ст. 267 цього Кодексу, проводиться процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості відповідно до вимог статей 268 і 269 цього Кодексу. У ході таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. У разі неможливості визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, відповідно до вимог статей 268 і 269 цього Кодексу за основу може братися або ціна, за якою оцінювані ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному з продавцем покупцю відповідно до вимог статті 271, або обчислена відповідно до вимог статті 272 цього Кодексу вартість товарів. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на розсуд декларанта. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, установлених статтею 273 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 267 Митного кодексу України митною вартістю за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, є вартість операції, тобто ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби відповідно до частини другої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або які повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів на користь продавця та/або на користь продавця через третіх осіб, та/або на пов'язаних з продавцем осіб. Такі платежі можуть бути здійснені прямо або опосередковано шляхом переказу грошей, акредитиву, інкасування або за допомогою інших розрахунків (вексель, передача цінних документів тощо). Термін "ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті" стосується тільки ціни оцінюваних товарів. Дивіденди або інші платежі покупця на користь продавця, не пов'язані з оцінюваними товарами, не є частиною митної вартості. Додавання до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, згідно з цією статтею робляться лише на основі об'єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню.

Згідно ст. 273 Митного кодексу України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 267-272 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна щонайбільшою мірою ґрунтуватися на раніше визначеній за методами 1-6 митній вартості, однак при визначенні митної вартості відповідно до цієї статті допускається гнучкість при застосуванні цих методів.

Пунктом 7 Порядку передбачено, що для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товарів декларант зобов'язаний подати документи, вичерпний перелік яких зазначений в цьому ж пункті Порядку . Відповідно до положення пункту 11 Порядку для підтвердження митної вартості товарів на вимогу митного органу декларант зобов'язаний подати додаткові документи. Так, для підтвердження заявленої декларантом митної вартості оцінюваних товарів можуть подаватися документи, перелічені в азб.4 цього пункту. Цим же пунктом передбачено, що декларант за власним бажанням подає інші документи для підтвердження заявленої у декларації митної вартості товарів. Відповідно до пункту 13 цього ж Порядку декларант зобов'язаний подати додаткові документи, визначені у пункті 11 цього Порядку, протягом 10 календарних днів після ознайомлення із записом митного органу про їх подання, за вмотивованою заявою декларанта такий строк продовжується. У разі відмови подати додаткові документи декларант робить відповідний запис із зазначенням дати, прізвища та проставлення свого підпису на зворотному боці основного аркуша декларації митної вартості. При цьому, пунктом 14 Порядку передбачено, що якщо декларантом не подано в установлений строк додаткові документи або якщо він відмовився від їх подання, митну вартість товарів визначає митний орган на підставі наявних відомостей згідно із законодавством (п.14 цього Порядку).

Під час розгляду даної адміністративної справи судом встановлено, що позивачем у справі були надані митному органу під час здійснення митного оформлення ввезеного ним на митну територію України за ВМД №112030000/2010/020230 від 16.08.2010р. товару всі необхідні докази на підтвердження заявленої ним митної вартості товару, яка визначена позивачем з застосуванням методу визначення митного вартості цього товару за ціною угоди на товари що імпортуються.

Як вбачається з наданої суду відповідачем у справі інформації з ЄАІС ДМСУ щодо наявної у митного органу інформації щодо ціни на аналогічний (подібний) товар з задекларованим позивачем / а.с. 78-84 ( № п.п. 22) /, митне оформлення аналогічного (подібного) з товаром задекларованим позивачем за ВМД №112030000/2010/020230 від 16.08.2010р. здійснювалось 04.08.2010р. і митна вартість товару за якою здійснювалось митне оформлення становить 3,5 долара США за кг., при цьому необхідно зазначити, що цей товар є аналогічним (подібним) до задекларованого позивачем товару, оскільки тотожними є країна виробництва товару Росія, виробник товару, найменування товару, його якісні характеристики діаметр, довжина, комплектація, та кількість, і строк здійснення митного оформлення є максимально наближеним до здійснення митного оформлення задекларованого за ВМД №112030000/2010/020230 від 16.08.2010р. товару.

Отже, враховуючи вищенаведені обставини, які були встановлені у судовому засіданні та підтверджуються належними письмовими доказами, та приймаючи до уваги вищенаведені норми чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, колегія суддів вважає, що неможливість застосування митним органом методу № 1 оцінки митної вартості товару була обумовлена недостатністю документів для підтвердження митної вартості товару, яке виникло у звязку з ненаданням таких документів саме декларантом (позивачем у справі), застосування наступного методу №2 згідно ст. 268 Митного кодексу України виявилось неможливим у звязку з відсутністю у митного органу на момент здійснення митного оформлення товару позивача інформації щодо ціни на ідентичні оцінюваним товари, і у звязку з наявністю на момент здійснення митного оформлення задекларованого позивачем за ВМД №112030000/2010/020230 від 16.08.2010р. товару у митного органу інформації про аналогічні (подібні) з задекларованим позивачем товари, які продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту, яких є максимально наближеним з часом експорту оцінюваних товарів, митним органом для визначення митної вартості товару було обрано метод №3 відповідно до ст. 269 Митного кодексу України , і застосування цього методу виявилось можливим, оскільки на момент здійснення митного оформлення ввезеного позивачем товару електрод графітований (діаметр 508 мм, довжина- 1800мм, комплектація: з ніпелем) 75 шт., виробник ВАТ «Енергопром-Новочеркаський електродний завод», країна виробництва Росія, згідно даних Єдиної автоматизованої інформаційної системи Державної митної служби України (далі ЄАІС ДМСУ) 04.08.2010р. подібного (аналогічного) товару за ціною 3,5 долари США за 1 кг..

Таким чином, враховуючи той факт, що база даних ЄАІС ДМСУ містить цінову інформацію щодо митного оформлення подібного (аналогічного) товару, яка відрізняється від заявленої позивачем вартості ввезеного ним товару, та приймаючи до уваги що декларантом (позивачем) не були надані додаткові документи, необхідні для підтвердження митної вартості товару, на підставі ст. ст. 265, 273 Митного кодексу України та вимог Порядку митним органом здійснена митна оцінка товару з урахуванням цінової інформації ЄАІС ДМСУ із застосуванням методу оцінки №3, а попередні методи не були застосовані з причин невідповідності умов, передбачених ст. ст.268, 269 Митного кодексу України, щодо товарів, що оцінюються, і за таких обставин колегія суддів вважає, що відповідач у справі під час прийняття рішення про визначення митної вартості товару №112000006/2010/001396/1 від 16.08.2010р. дів в межах повноважень та у спосіб, які визначені чинним законодавством України, і підстави для визнання такого рішення неправомірним відсутні.

З огляду на вищенаведені обставини, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції під час розгляду даної адміністративної справи зробив помилковий висновок про неправомірність дій запорізької митниці щодо визначення вартості ввезеного позивачем товару, що призвело до постановлення ним рішення у справі з порушенням норм чинного матеріального та процесуального права, а тому необхідно апеляційну скаргу відповідача задовольнити, постанову суду першої інстанції від 06.10.20102010р. у даній справі скасувати.

Вирішуючи по суті заявлені позивачем у справі вимоги, та приймаючи до уваги обставини, які були встановлені судом під час розгляду справи, а також і те, що під час розгляду даної справи не було надано доказів відмови митного органу у митному оформленні задекларованого товару, оскільки відповідне рішення митним органом не приймалось, та приймаючи до уваги правомірність дій митного органу щодо визначення митної вартості задекларованого позивачем товару з застосуванням методу №3 визначення митної вартості, шляхом прийняття відповідного рішення / а.с. 27/, колегія суддів вважає, що заявлені позивачем позовні вимоги не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи, а тому у задоволенні таких позовних вимог необхідно відмовити у звязку з їх необґрунтованістю та безпідставністю.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 196, 198, 202, 205, 207 КАС України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Запорізької митниці задовольнити.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 06.10.2010р. у справі №2а-6978/10/0870 скасувати.

В позові відмовити

Постанова суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення постанови в повному обсязі шляхом подання касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст виготовлено 06.01.2012р.

Головуючий:А.О. Коршун

Суддя:О.М. Панченко

Суддя:М.О. Католікян