Постанова № 21823741, 09.11.2011, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" листопада 2011 р.справа № 2а-3993/1170 Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді:                    Коршуна А.О.

          суддів:                     Панченко О.М. Католікяна М.О.

при секретарі судового засідання:          Трахт К.О.

розглянула у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Дмитрівського комунального підприємства Дмитрівської сільської ради «Сількомунгосп» на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 13.12.2010 року у справі №2а-3993/10/1170 за позовом:Кіровоградського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до: про:Дмитрівського комунального підприємства Дмитрівської сільської ради «Сількомунгосп» стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені,- ВСТАНОВИЛА:           03.11.2010р. Кіровоградське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулось до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до Дмитрівського комунального підприємства Дмитрівської сільської ради «Сількомунгосп»про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені /а.с. 3-5/.

          Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 04.11.2010р. відкрито провадження в адміністративній справі №2а-3993/10/1170 за вищезазначеною позовною заявою та справа призначена до судового розгляду /а.с. 1/.

          Посилаючись у позовній заяві на те, що протягом 2009р. на підприємстві відповідача не була працевлаштована жодна особа, якій відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність, тобто відповідачем у справі у 2009р. не було виконано норматив працевлаштування осіб-інвалідів, який для відповідача у 2009р. становить 1 особу, у зв’язку з чим відповідно до вимог Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»відповідач повинен був сплатити адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2009 році у розмірі 4643,75грн., за 1 не зайняту особою-інвалідом посаду виходячи із середньорічної заробітної плати на підприємстві відповідача, оскільки адміністративно-господарські санкції відповідачем у встановлені законом строки не було сплачено, просить стягнути з відповідача на свою користь адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2009 році у розмірі 4643,75грн., та пеню за несвоєчасну сплату у розмірі 279,39 грн.

          Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 13.12.2010р. у справі №2а-3993/10/1170 адміністративний позов задоволено, з Дмитрівського комунального підприємства Дмитрівської сільської ради «Сількомунгосп»стягнуто на користь Кіровоградського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції у розмірі 4643,75грн. та пеню у розмірі 279,39грн. (суддя –Петренко О.С.). /а.с. 46-49/.

          Відповідач –Дмитрівське комунальне підприємство Дмитрівської сільської ради «Сількомунгосп», не погодившись з вищезазначеною постановою суду подав апеляційну скаргу /а.с. 56-58/, у якій посилаючись на те, що висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам справи, судом першої інстанції під час розгляду справи не було з’ясовано обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, що призвело до постановлення судом рішення з порушенням норм чинного матеріального та процесуального права, просить постанову суду першої інстанції від 13.12.2010р. у даній справі скасувати та ухвалити у справі нове рішення, яким відмовити у задоволенні заявлених позовних вимог у повному обсязі.

Представники осіб, які беруть участь у розгляді даної адміністративної справи, у судове засідання не з’явились. Позивач та відповідач про день, годину та місце розгляду даної адміністративної справи повідомлені судом належним чином, про день, годину та місце розгляду даної адміністративної справи повідомлені судом належним чином, про поважність причин не явки своїх представників у судове засідання або про можливість розгляду справи у відсутність їх представників, суд в установленому законом порядку не повідомили.

За таких обставин колегія суддів вважає можливим розглянути дану адміністративну справу у відсутність представників позивача та відповідача.

          Перевіривши у судовому засіданні доводи апеляційної скарги та матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

          Правовідносини, які виникли між сторонами у даній адміністративній справі з приводу здійснення відповідачем свого обов’язку у сфері соціального захисту інвалідів врегульовані Законом України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні».

Так, відповідно до преамбули Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»цей Закон визначає основи соціальної захищеності інвалідів в Україні і гарантує їм рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість інвалідам вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними здібностями і інтересами.

Частиною 1 ст. 19 цього ж закону передбачено, що для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Під час розгляду даної справи судом встановлено, що протягом 2009р. на підприємстві відповідача середньооблікова чисельність штатних працівників становила 8 осіб, середньорічна заробітна плата штатного працівника на підприємстві, обчислена розрахунковим шляхом, становила 9287,50 грн., на підприємстві протягом 2009р. не було працевлаштовано жодної особи, якій відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність, зазначені обставини підтверджуються звітом відповідача про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2009р., який відповідачем було подано до Кіровоградського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів та актом стосовно перевірки виконання вимог Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»№50 від 27.10.2010р. /а. с. 6, 7/.

Встановлений ч. 1 ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів на 2009р. для підприємства відповідача становить 1 робоче місце, і цей норматив відповідачем у 2009р. не виконано.

Крім цього судом під час з’ясування фактичних обставин справи та перевірки їх доказами встановлено, що відповідачем у справі – Дмитрівським комунальним підприємством Дмитрівської сільської ради «Сількомунгосп», протягом 2009р. не подавались до районного центру зайнятості щомісячні звіти за ф. №3-ПН про наявність вакансій для працевлаштування осіб, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність.

Системний аналіз норм Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»дає можливість зробити висновок про те, що обов’язок підприємства з створення робочих місць для інвалідів, інформування уповноважених органів, не супроводжується обов’язком підприємства займатись пошуком інвалідів для їх працевлаштування на створених робочих місцях для працівників-інвалідів на підприємстві, а створення робочих місць і введення їх в дію має відбуватись з урахуванням стану здоров’я, здібностей і професійних навичок інвалідів, забезпечення прав яких на працевлаштування та на оплачувану роботу здійснюється, відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», в редакції закону від 23.02.2006р., шляхом безпосереднього звернення інвалідів до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.

Вищенаведені обставини дають можливість зробити висновок про те, що протягом 2009р. відповідачем у справі не було вжито всіх передбачених чинним законодавством заходів щодо створення певної кількості робочих місць для працевлаштування осіб, яким відповідно чинного законодавства встановлена інвалідність, що призвело до невиконання відповідачем у справі у 2009р. нормативу працевлаштування осіб, яким відповідно чинного законодавства встановлена інвалідність, оскільки безпосереднє працевлаштування інвалідів здійснюється суб’єктом господарювання, якому органи державної служби зайнятості лише сприяють у підборі кадрів з осіб-інвалідів, які перебувають на обліку, виходячи з інформації, яка надається цим органам суб’єктами господарювання щомісячно, а враховуючи що відповідачем не подавались звіти за ф.№3-ПН, то районний центр зайнятості був позбавлений можливості надати відповідачу допомогу щодо підбору кадрів для працевлаштування інвалідів у нього на підприємстві.

Приймаючи до уваги вищезазначені обставини, норми чинного законодавства, яке регулює питання надання соціальних гарантій інвалідам в Україні, і враховуючи, що судом першої інстанції під час розгляду даної адміністративної справи встановлено, що відповідачем у 2009р. не було здійснено усі залежні від нього заходи щодо працевлаштування на підприємстві осіб-інвалідів, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції зробив правомірний висновок щодо невиконання відповідачем у 2009р. нормативу працевлаштування на підприємстві осіб, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність, та обґрунтовано стягнув з відповідача на користь Кіровоградського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів за це правопорушення штрафні санкції у розмірі 4643,75грн. на підставі ст. 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності в Україні»та у зв’язку з порушенням відповідачем строків сплати вищезазначених штрафних санкцій обґрунтовано стягнув з відповідача пеню у розмірі 279,39 грн.

З огляду на вищенаведене колегія суддів вважає, що судом першої інстанції під час розгляду даної адміністративної справи об’єктивно, повно та всебічно з’ясовано усі обставини, які мають суттєве значення для вирішення даної справи, та застосовано до правовідносин, які виникли між сторонами у даній справі норми матеріального права, які регулюють саме ці правовідносини і ухвалено законне рішення про задоволення позовних вимог, оскільки порушень чи неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права, які б потягли за собою скасування чи зміну оскаржуваної судової постанови, судовою колегією під час розгляду даної справи не встановлено, тому колегія суддів вважає за необхідне постанову суду першої інстанції від 13.12.2010р. у даній справі адміністративній справі залишити без змін.

Доводи апеляційної скарги відповідача спростовуються дослідженими судом доказами та не можуть бути підставою для скасування постанови суду, а тому апеляційну скаргу відповідача необхідно залишити без задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.196, 198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

          Апеляційну скаргу Дмитрівського комунального підприємства Дмитрівської сільської ради «Сількомунгосп»- залишити без задоволення.

                    Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 13.12.2010р. у справі №2а-3993/10/1170 - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення ухвали повному обсязі до Вищого адміністративного суду України шляхом подання касаційної скарги.

          Повний текст виготовлено –05.01.2012р.

Головуючий:                                                            А.О. Коршун

          Суддя:                                                            О.М. Панченко

          Суддя:                                                            М.О. Католікян