Ухвала суду № 21812983, 02.02.2012, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

Україна

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

22-ц/490/1714/12 Головуючий у 1 й інстанції - Спаї В.В.

Категорія 56 Доповідач - Повєткін В.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 лютого 2012 р. Апеляційний суд Дніпропетровської області в складі:

Головуючого судді: Повєткіна В.В.

суддів: Глущенко Н.Г., Куценко Т.Р.

при секретарі: Поздняковій Р.В.

Розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2

на рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 22 листопада 2011 року

за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання договору дійсним, третя особа: Амур-Нижньодніпровський відділ державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції, -

В с т а н о в и в :

У березні 2011 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про визнання договору недійсним посилаючись на те, що 15 лютого 2008 року придбав у відповідача автомобіль ВАЗ-21070, 1997 року випуску, держномер НОМЕР_1, про що сторони уклали письмовий договір, на виконання та підтвердження якого відповідач видав на ім'я позивача та на ім'я дружини позивача довіреність на право користування та розпорядження вказаним автомобілем від 15 лютого 2008 року. За умовами договору ОСОБА_2 передав ОСОБА_3 грошову суму в розмірі 20000,00 грн., а ОСОБА_3 в свою чергу передав автомобіль, документи і ключі від автомобіля та зобов'язався через деякий час засвідчити договір нотаріально і здійснити належне переоформлення. Зобов'язання щодо переоформлення автомобіля відповідач й досі не виконав, посилаючись на важке матеріальне становище та інші причини побутового характеру, тому ним було видано довіреність на користування та розпорядження автомобілем. У зв'язку з тим, що позивач не має можливості в повному обсязі розпоряджатися автомобілем через обмеження, накладені за зобов'язаннями відповідача в межах виконавчого провадження ВП № 23759058, позивач просив суд визнати дійсним договір купівлі-продажу автомобіля та таким, що відбувся, а також визнати за ним право власності на вищевказаний автомобіль (а.с.3).

Рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 22 листопада 2011 року в задоволенні позовних вимог - відмовлено (а.с.26).

В апеляційній скарзі (а.с.29) ОСОБА_2 просить рішення суду скасувати, як ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги, оскільки:

- суд залишив поза увагою вимоги позовної заяви щодо визнання права власності на автомобіль за позивачем;

- перехід права власності на автомобіль за договором купівлі-продажу відбувається в момент передачі автомобіля, якщо сторонами не передбачено іншого порядку, а тому позивач став власником у 2008 році в момент отримання автомобіля від відповідача та технічного паспорта на транспортний засіб;

- порушення правил реєстрації транспортного засобу передбачених постановою КМУ № 1388 від 07 вересня 1998 року не може впливати на законність набуття права власності на автомобілі;

- суд не навів правових норм, яким суперечить визнання позову відповідачем.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що скарга є необґрунтованою і не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи в задоволені позовних вимог, суд першої інстанції встановив, що відповідач є власником автомобіля, право на керування яким надав позивачу на підставі довіреності з правом розпорядження на свій вибір, договір купівлі-продажу автомобяля обов'язковому нотаріальному посвідченню не підлягає.

Колегія суддів вважає, що такий висновок суду першої інстанції відповідає вимогам закону та матеріалам справи.

Згідно з п.3 ч.1 ст.208 ЦК України угоди громадян між собою на суму понад сто карбованців повинні укладатись у письмовій формі та підписуватись особами, які їх укладають.

Письмова форма договору купівлі-продажу автомобіля передбачена і постановою Кабінету Міністрів України від 07 вересня 1998 № 1388, якою затверджені «Правила державної реєстрації та обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин на шасі, автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів та мотоколясок»з наступними змінами (останні № 559 від 07 липня 2010 року), згідно з п.2 яких вони є обов'язковими для всіх юридичних і фізичних осіб.

Відповідно до п.4 зазначених Правил перед відчуженням транспортний засіб повинен бути знятий з обліку в підрозділі ДАІ.

Згідно з п.40 цих Правил зняття з обліку транспортних засобів здійснюється після їх огляду в підрозділі ДАІ на підставі заяви власника з поданням документа, що посвідчує його особу.

Як вбачається з матеріалів справи спірний автомобіль не був знятий з обліку в органах ДАІ, заява від ОСОБА_3 про зняття з обліку автомобіля не подавалась і його огляд органами ДАІ не здійснювався, автомобіль і на цей час залишається зареєстрованим за ОСОБА_3 (а.с.7).

Не надходила така заява й від позивача, який має на це повноваження за дорученням від власника автомобіля ОСОБА_3, виданої 15 лютого 2008 року, яка дісна до її скасування (а.с.8).

В п.42 Правил передбачено: якщо транспортний засіб знімається з обліку у зв'язку з його відчуженням, у свідоцтві про реєстрацію (технічному паспорті) робиться відмітка про зняття з обліку транспортного засобу для реалізації в межах України.

До вчинення цих дій відповідач не мав права відчужувати спірний автомобіль, а позивач його придбати.

Відповідно до п.8 зазначених Правил правомірність придбання транспортного засобу підтверджується зазначеними в них документами, зокрема довідкою-рахунком, виданою за формою згідно з додатком N 1 до цих Правил, договором та іншими посвідченими в установленому порядку документами, що встановлюють право власності на автомобіль.

Сукупність зібраних судом доказів свідчить про те, що в установленому порядку договір купівлі-продажу спірного автомобіля між його позивачем та відповідачем не укладався, а з огляду на викладене посилання позивача як на підставу набуття ним права власності на автомобіль на договір з відповідачем у простій письмовій формі від 15 лютого 2008 року. та на довіреність від 15 лютого 2008 року є безпідставними, оскільки суперечить вищезазначеним вимогам закону.

Зазначена довіреність не надає позивачу права укласти угоду від імені відповідача, інтереси якого він представляє за довіреностю, у відношенні себе особисто, тому посилання позивача на її надання відповідачем, не може бути визнана підставою для задоволення позову.

Оскільки в установленому законом порядку позивач не набув права власності на спірний автомобіль, в нього відсутнє право вимоги щодо решти заявлених ним позовних вимог.

З огляду на це колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги про необґрунтованість рішення суду першої інстанції є безпідставними.

Суд першої інстанції всебічно і повно дослідив обставини справи, надав належну оцінку доказам, які надані суду сторонами, і по становив законне і обґрунтоване рішення про відмову у задоволенні позову.

Порушень матеріального і процесуального права при ухваленні судового рішення не допущено.

Тому підстав для скасування або зміни рішення суду першої інстанції немає.

У зв'язку з викладеним і керуючись ст.ст.307,308,314,315 Цивільного процесу ального кодексу України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.

Рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 22 листопада 2011 року залишити без змін.

Ухвала Апеляційного суду Дніпропетровської області набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий:

Судді: