Рішення № 2180491, 10.07.2008, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" липня 2008 р. Справа № 05/2535

Господарський суд Черкаської області у складі: головуючого - судді Швидкого В.А., секретаря судового засідання Холодної Л. В. , за участю представників:

від позивача: Світлишного В.І. - особисто, Худолія В.М. - за довіреністю;

від відповідача  Горяніна А.О. - за довіреністю;

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовом суб"єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1

до відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Черкасигаз"

про визнання права власності , -

ВСТАНОВИВ:

Суб"єктом підприємницької діяльності-фізичною особою Світлишним Володимиром Івановичем (далі - позивач) заявлено позов до відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Черкасигаз" (далі - відповідач) про визнання права власності на один відсоток приміщень адміністративно-побутового корпусу, розташованого за адресою: АДРЕСА_1

В ході розгляду справи позивач, пославшись на допущену при складанні позову арифметичну помилку, уточнив свої позовні вимоги та просить суд визнати за ним право власності не на один, а на десять відсотків приміщень адміністративно-побутового корпусу.

Позивач та його представник позов в судовому засіданні підтримали.

Відповідач проти позову заперечив, свої заперечення виклав у відзиві на позов. Представник відповідача у судовому засіданні заперечення підтримав.

Матеріалами справи і в судовому засіданні встановлено.

02.11.1999 р. між спільним підприємством (далі - СП) “Тясмин-93” та позивачем укладено договір купівлі-продажу частини приміщення, у відповідності з яким продавець (СП “Тясмин-93) продав, а покупець (позивач) купив частину приміщення, що знаходиться в АДРЕСА_1. В користування покупця відійшли прибудови до будинку “д1, д2” та Ѕ частина сараю “Б”. Продаж вчинено за 2000 грн.

Відповідач також являвся власником іншої частини будинкуАДРЕСА_1

Рішенням виконавчого комітету Черкаської міської ради від 18.04.2000 р. № 346 “Про надання права користування земельними ділянками" при переході права власності на будівлі і споруди підприємцю ОСОБА_1. надано в тимчасове довгострокове користування земельну ділянку строком на 49 років на умовах оренди з коефіцієнтом 1.0 до річної ставки земельного податку за 1 кв.м. на місяць під складські приміщення площею 647,9 кв.м. земель, що використовуються в комерційних цілях, з яких 573,4 кв.м. в спільне користування з колективним сільськогосподарським виробничо-комерційним спільним підприємством (далі -КСВК СП) “Тясмин-93” і відповідачем, вилучивши ділянку із землекористування КСВК СП “Тясмин-93” за його згодою по вул. Гоголя, 303 у м.Черкаси.

18.07.2000 р. між виконавчим комітетом Черкаської міськради і позивачем був укладений договір на право тимчасового користування землею, у відповідності з яким виконком Черкаської міськради на підставі рішення виконкому Черкаської міськради від 18.04.2000 р. № 346 п.1.1 надав, а позивач прийняв в тимчасове користування земельну ділянку загальною площею 642,9 кв.м., в тому числі 573,4 кв.м. у спільне користування, строком на 49 років під складські приміщення поАДРЕСА_1

01.06.2001 р. сторони уклали угоду про розірвання з 01 червня 2001 р. укладеного між ними 01.10 .2000 р. договору оренди не житлового приміщення через необхідність знесення приміщення (об”єкту оренди) за адресою: АДРЕСА_1 і побудови на його місці нового об”єкту - адміністративно-побутового корпусу.

Сторони дійшли згоди, що при будівництві адміністративно-побутового корпусу і введення його в експлуатацію відповідач зобов”язався виділити позивачу рівнозначну площу в новій споруді (відповідно площі забудови і погодження з позивачем), зокрема:

під офіс:

- 1-й поверх кімната № 1,3 лист 20 креслення 54-96-1-АБ площею 43,38 кв.м.;

-5-й поверх, кімната №5,9 лист 22 креслення 54-96-1-АБ площею 26,3 кв.м.;

під гараж і склад:

- підвальне приміщення № 1 лист 5 креслення 554-96-1-АБ площею 44,37 кв.м.

Пунктом 5 цієї угоди зазначено, що на період будівництва нового об”єкту на місці знесеного об”єкту оренди і купленого нежилого приміщення площею 114,5 кв.м., відповідач надає в безоплатне користування тимчасове приміщення (вагончик) і земельну ділянку для встановлення трьох холодильних камер.

На даний час будівництво адміністративно-побутового корпусу зупинено, відносно відповідача порушена справа про банкрутство, яка знаходиться в процедурі розпорядження майном боржника.

Рішенням господарського суду Черкаської області від 11.12.2006 р. у справі №03/5408 позивачу відмовлено у задоволенні позову про визнання права власності на приміщення, вказані у договорі від 01.06.2001 р. Постановою Київського міжобласного апеляційного госопдарського суду від 12.09.2007 р. рішення залишено без змін.

Позивач повторно звернувся до госопдарського суду з позовом про визнання за ним права власності на десять відсотків приміщення адміністративно-побутового корпусу.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає, що позов задоволенню не підлягає.

Виходячи із змісту п.3 угоди від 01.06.2001 р., у позивача виникає право власності на приміщення, що вказані у цій угоді, з моменту введення адміністративно-побутового корпусу в експлуатацію.

Згідно з ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно з ч. 2 ст. 331 ЦК України, право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).

Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації.

Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Постановою Кабінету Міністрів України № 1243 від 22.09.2004 р. затверджено Порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об"єктів. Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об"єктів полягає у підтвердженні державними приймальними комісіями готовності до експлуатації об"єктів нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту будівель і споруд як житлово-громадського, так і виробничого призначення, інженерних мереж та споруд, транспортних магістралей, окремих черг пускових комплексів, їх інженерно-технічого оснащення відповідно до затвердженої в установленому порядку проектної документації, нормативних вимог, вихідних даних на проектування (п.1 зазначеного Порядку).

На закінченому будівництвом об"єкті повинні бути виконані всі передбачені проектною документацією та державними нормами роботи, змонтоване і випробуване обладнання.

За результатами роботи державної приймальної комісії складається акт про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об"єкта, форма якого затверджується Держбудом.

Згідно з п. 1.5 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 р. за № 7/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.02.2002 р. за №157/6445, обов"язковій реєстрації прав підлягає право власності на нерухоме майно фізичних та юридичних осіб.

Згідно з п. 1.6 вказаного Положення, реєстрації підлягають права власності тільки на об"єкти нерухомого майна, будівництво яких закінчено та які прийняті в експлуатацію у встановленому порядку, за наявності матеріалів технічної інвентаризації підготовлених тим БТІ, яке проводить реєстрацію права власності на ці об"єкти.

Комунальним підприємством "Черкаське обласне об"єднане бюро технічної інвентаризації" здійснено інвентаризацію незавершеного будівництвом адміністративно-побутового корпусу, якою визначено, що його готовність становить 63 відсотки.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 331 ЦК України, до завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна).

Позивач не надавав відповідачу матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі будівництва адміністративно-побутового корпусу.

Згідно з п. 2 ч. 3 ст. 331 ЦК України, у разі необхідності особа, зазначена в абзаці першому цієї частини, може укласти договір щодо об"єкта незавершеного будівництва, право власності на який реєструється органом, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно на підставі документів, що підтверджують право власності або користування земельною ділянкою для створення об"єкта нерухомого майна, проектно-кошторисної документації, а також документів, що містять опис об"єкта незавершеного будівництва.

Позивач не позбавлений можливості встановити своє право власності шляхом укладення договору, як то передбачено п. 2 ч. 3 ст. 331 ЦК України.

Згідно з вимогами Декрету Кабінету Міністрів "Про державне мито" позивачі при зверненні до господарського суду з позовами матеріального характеру сплачують державне мито у розмірі одного відсотка від суми позову, але не менше 102 грн. і не більше 25500 грн.

При зверненні з позовом до господарського суду позивач сплатив державне мито у сумі 143,40 грн., що є правильним, оскільки, як зазначено в позові, позивач просив визнати право власності на один відсоток приміщень адміністративно-побутового корпусу. В ході розгляду справи позивач уточнив позовні вимоги і просить суд визнати за ним право власності на десять відсотків приміщень адміністративно-побутового корпусу. Державне мито у сумі 1290,72 грн. позивачем недоплачено, тому вказана сума підлягає стягненню з останнього.

Керуючись ст. ст. 49, 82 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

У позові відмовити повністю.

Стягнути з суб"єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1, АДРЕСА_1, в доход державного бюджету, на рахунок № 31117095700002, банк ГУДКУ в Черкаській області, МФО 854018, код бюджетної класифікації 22090200, символ звітності банку 095, отримувач УДК в м. Черкаси, код 22809222, через ДПІ у м.Черкаси - 1290,72 грн. державного мита.

СУДДЯ В.А. Швидкий