Ухвала суду № 21802684, 14.02.2012, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Абдукадирова К.Е.

Суддя-доповідач - Лях О.П.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 лютого 2012 року справа №2а/0570/21844/2011

приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів :

судді-доповідача Лях О.П.,

суддів Горбенко К.П., Попова В.В.,

при секретарі судового засідання Іллінові О.Є.

за участю представника відповідача ОСОБА_2 за довіренністю

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Краматорську на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 20 грудня 2011 року у справі № 2а/0570/21844/2011 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КАТОІЛ ПЛЮС» до Державної податкової інспекції у м. Краматорську про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення ,-

В С Т А Н О В И В :

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 20 грудня 2011 року у справі № 2а/0570/21844/2011 задоволено адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «КАТОІЛ ПЛЮС» до Державної податкової інспекції у м. Краматорську про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Краматорську № 0001081701/32747/10/17-113 від 18.10.2011р. про донарахування податкового зобов'язання з податку з доходів найманих працівників у розмірі 8 621,25 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 2 155,31 грн.

В апеляційній скарзі та під час апеляційного розгляду справи представник відповідача просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. Апеляційну скаргу мотивує неправильним застосуванням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення спору.

Представник позивача в судове засідання не зявився, про дату , час та місце судового засідання повідомлений належним чином.

Вислухавши доповідь судді доповідача, пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи , колегія суддів приходить до наступного.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, з 12.09.2011р. по 30.09.2011р. ДПІ у м. Краматорську здійснена документальна планова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 13.02.2009р. по 30.06.2011р., валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2009р. по 31.03.2011р., за наслідками якої складено акт перевірки від 07.10.2011р. № 1308/23-2-36332535 (арк. справи 7 - 14).

За результатами акту перевірки відповідачем 18.10.2011р. на підставі пп. 54.3.2. п. 54.3. ст. 54, п. 123.1. ст. 123 Податкового кодексу України, у зв'язку з порушенням пп. 4.2.6. п. 4.2. ст. 4, п.п. 12.1., 12.3. ст. 12, п. 17.2. ст. 17 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001081701/32747/10/17-113, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку з доходів найманих працівників у розмірі 10 776,56 грн., у т.ч. 8 621,25 грн. основного платежу та 2 155,31 грн. - штрафних санкцій (арк. справи 15).

Підставою на нарахування податкових зобов'язань спірним податковим повідомленням-рішенням стало те, що згідно протоколу № 1 загальних зборів засновників ТОВ «КАТОІЛ ПЛЮС» від 06.02.2009р., актів прийому-передачі майна до статутного капіталу ТОВ «КАТОІЛ ПЛЮС» від 06.02.2009р. та від 14.01.2010р., оборотно-сальдових відомостей за лютий 2009р. по рахункам 40 «статутний капітал», 15 «капітальні інвестиції». 10 «основні засоби», 46 «несплачений капітал», встановлено отримання майна на баланс товариства від його учасників, зокрема, від ОСОБА_3 - на загальну суму 57 475,00 грн., у т.ч. диван шкіряний - 1 шт. вартістю 12 500,00 грн., крісло шкіряне - 2 шт. загальною вартістю 10 000,00 грн., крісло офісне - 1 шт. вартістю 1 600,00 грн., стіл офісний - 1 шт. вартістю 1 500,00 грн., тумба - 1 шт. вартістю 1 400,00 грн., шафа - 1 шт. вартістю 2 000,00 грн., ноутбук - 2 шт. загальною вартістю 12 000,00 грн., комплект офісних меблів - 1 шт. вартістю 16 475,00 грн. (арк. справи 39-41, 50- 56).

На думку відповідача, позивачем порушено пп. 4.2.6. п. 4.2. ст. 4, п.п. 12.1., 12.3. ст. 12, п. 17.2. ст. 17 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», оскільки ним не утримано податок з доходів фізичних осіб з суми внесеного до статутного фонду (відчуженого) майна, як податковим агентом.

Згідно із пп. 4.2.6. п. 4.2. ст. 4 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» до складу загального місячного оподатковуваного доходу включається частина доходів від операцій з майном, розмір якої визначається згідно з положеннями статей 11-12 цього Закону.

Абзацом «а» п. 17.2. ст. 17 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» встановлено, що особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з інших доходів для оподатковуваних доходів з джерелом їх походження з України є податковий агент.

Податковим агентом у розумінні п. 1.15. ст. 1 Закону є юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ) або фізична особа чи представництво нерезидента - юридичної особи, які незалежно від їх організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати цей податок до бюджету від імені та за рахунок платника податку, вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим органам відповідно до закону, а також нести відповідальність за порушення норм цього Закону.

Згідно із п. 12.3. ст. 12 наведеного Закону, якщо об'єкт рухомого майна продається за посередництвом юридичної особи (її філії, відділення, іншого відокремленого підрозділу) або представництва нерезидента, то така особа вважається податковим агентом платника податку стосовно оподаткування доходів, отриманих таким платником податку від такого продажу.

З аналізу наведених норм випливає, що при укладенні угод купівлі-продажу майна, яке належить продавцю - фізичній особі, за посередництвом юридичних осіб, податковим агентом такого платника - фізичної особи стосовно оподаткування доходів, одержаних ним від такого продажу, є така юридична особа.

Свої функції податкових агентів юридичні особи здійснюють відповідно до статей 8, 12 та 16 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», тобто нараховують оподатковуваний дохід, утримують з нього податок за ставкою, встановленою у пункті 7.1 статті 7 Закону (15 %), та перерахувати його до бюджету.

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що юридична особа виступає податковим агентом лише стосовно операцій з відчуження майна.

Порядок оподаткування доходів у вигляді інвестиційного прибутку визначено у п. 9.6 ст. 9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб».

Згідно із пп. 9.6.2. п. 9.6 ст. 9 Закону інвестиційний прибуток розраховується як позитивна різниця між доходом, отриманим платником податку від продажу окремого інвестиційного активу, та його вартістю, що розраховується виходячи з суми витрат, понесених у зв'язку з придбанням такого активу.

Вклад (внесок) учасника та засновника до статутного фонду господарського товариства слід розглядати як придбання ним за власні кошти або за рахунок майна, що знаходиться у його власності, права власності на частку (пай) у статутному фонді товариства, тобто як придбання корпоративного права, а не як дохід у розумінні п. 1.2 ст. 1 Закону.

Визначення терміна «корпоративні права» надано у п. 1.8 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», відповідно до якого корпоративні права - право власності на статутний капітал юридичної особи або його частку (пай), включаючи права на управління, отримання відповідної частки прибутку такої юридичної особи, а також активів у разі її ліквідації відповідно до чинного законодавства, незалежно від того, чи створена така

юридична особа у формі господарського товариства, підприємства, заснованого на власності однієї юридичної або фізичної особи, або в інших організаційно-правових формах.

При відчуженні (продажу, переуступці) у подальшому такого корпоративного права (інвестиційного активу) об'єктом оподаткування податком з доходів фізичних осіб вважатиметься інвестиційний прибуток, при визначенні якого врахуються витрати, пов'язані з придбанням такого корпоративного права, отже об'єктом оподаткування є інвестиційний прибуток учасника товариства, а не сам вклад (внесок) учасника або засновника до статутного фонду господарського товариства,

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст. 160, ст. 167, ст. 195, ст. 196, ст. 198, ст. 200, ст. 205, ст. 206, ст. 211, ст. 212, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Краматорську на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 20 грудня 2011 року у справі № 2а/0570/21844/2011 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КАТОІЛ ПЛЮС» до Державної податкової інспекції у м. Краматорську про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 20 грудня 2011 року у справі № 2а/0570/21844/2011 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КАТОІЛ ПЛЮС» до Державної податкової інспекції у м. Краматорську про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня складення у повному обсязі.

Ухвала в повному обсязі складена 15.02.2012 року.

Колегія суддів : О.П. Лях

К.П. Горбенко

В.В. Попов