Ухвала суду № 21802605, 14.02.2012, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Чучко В.М.

Суддя-доповідач - Попов В.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 лютого 2012 року справа №2а/0570/21826/2011 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючий Попов В.В.,

судді Лях О.П., Горбенко К.П.,

секретар Іллінов О.Є.

за участю сторін : представників Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Уран" Волосян Л.В., Стасовської О.М., представників Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька Присяжного С.М., Руднєвої Н.Ф.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Уран" на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 27 грудня 2011 р. у справі № 2а/0570/21826/2011 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Уран" до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька про визнання протиправними дії, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фірма Уран» (далі ТОВ «Фірма Уран», позивач) звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька (далі ДПІ у Київському районі м. Донецька, відповідач) про визнання протиправними дій щодо безпідставного та незаконного проведення перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма Уран» з питань правових відносин з товариством з обмеженою відповідальностю «Красногвардейская нефтебаза» (далі ТОВ «Красногвардейская нефтебаза», ідентифікаційний код 32091827) та товариством з обмеженою відповідальністю «Дината» (далі ТОВ «Дината», ідентифікаційний код 37133727), визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень від 07.11.2011 року за № 0007591540/0 на суму 618892,00 грн. та № 000575164 на суму 523669,00 грн.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 27 грудня 2011 р. у справі № 2а/0570/21826/2011 в задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Уран» до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька про визнання дій протиправними, визнання недійсними та скасування податкових повідомлень рішень від 07.11.2011 року № 0007591540/0 про донарахування товариству з обмеженою відповідальністю «Фірма «Уран» грошового зобовязання з податку на прибуток у сумі 618892,00 грн. та № 000575164/0/0 про донарахування товариству з обмеженою відповідальністю «Фірма «Уран» грошового зобовязання з податку на додану вартість в розмірі 523 669,00 грн. відмовлено повністю.

Не погодившись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, яку обґрунтовує неправильним застосуванням судом норм матеріального та процесуального права і просить постанову суду скасувати та постановити нову, якою задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а постанову суду першої інстанції необхідно залишити без змін з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що відповідно до Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 311699 товариство з обмеженою відповідальністю «Фірма Уран» зареєстровано як юридична особа виконавчим комітетом Донецької міської ради 31.03.1997 року за № 1266120 0000 012750, ідентифікаційний код юридичної особи 24802905, місцезнаходження 83114, Донецька область, м. Донецьк, Київський район, вул. Університетська, буд. 80.

ТОВ «Фірма Уран» перебуває на податковому обліку у ДПІ у Київському районі м. Донецька. Згідно Довідки від 04.11.2005 року № 101-1039 з Єдиного державного реєстру підприємства та організацій України (ЄДРПОУ) ТОВ «Фірма Уран» має право займатись наступними видами діяльності за Класифікацією видів економічної діяльності (КВЕД): «51.70.10 Інші види оптової торгівлі», «51.19.0 Посередництво в торгівлі різними товарами», «52.12.0 Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах без переваги продовольчого асортименту», «51.51.0 Оптова торгівля паливом» та «50.50.0 Роздрібна торгівля пальним».

З наявних у справі письмових доказів та пояснень представників сторін судом зокрема встановлено, що ДПІ у Київському районі м. Донецька отримано від державної податкової інспекції у Будьонівському районі м. Донецька акт від 09.06.2011 року № 482/23-311/37133727 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Дината» (код за ЄДРПОУ 37133727) з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.02.2011 р. по 28.02.2011 р. по взаємовідносинам з ПП «ЛФ «Чиж-2010» (код за ЄДРПОУ 37178747). Як слідує зі змісту цього акту перевірки між ТОВ «Дината» (покупець) та ПП «ЛФ «Чиж-2010» (продавець) в перевіряємий період відбувались господарські операції з купівлі-продажу бензину та дизельного палива, яке потребує спеціального перевезення. Виходячи з значного обсягу придбаного товару, відстані його перевезення (м. Луганськ м. Донецьк), часу та кількості бензовозів, при цьому не підтвердження господарських операцій супроводжуючими документами бухгалтерського обліку, відсутність основних засобів, трудових ресурсів, складських приміщень, виробничих потужностей тощо, державною податковою інспекцією у Будьонівському районі м. Донецька визнано такий правочин нікчемним (т.3, а.с. 120-141).

Також ДПІ у Київському районі м. Донецька отримано від державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька довідку від 23.06.2011 року № 1880/15-312/32091827 «Про результати камеральної перевірки податкової декларації з податку на додану вартість». Податковим органом проведено перевірку ТОВ «Красногвардейская нефтебаза», якою встановлено, що підприємством у квітні 2011 року було придбано товар у ПП «Український центр екології» на суму 1909294,55 грн. , у т.ч. податок на додану вартість (ПДВ) на суму 318215,76 грн., з подальшою реалізацією цього товару ТОВ «Авеста Олеум» на суму 892456,38 (у т.ч. ПДВ 148742,73 грн. ) та ТОВ «Фірма Уран» на суму 753208,38 (у т.ч. ПДВ 125534,73 грн.), торгівельна націнка складає 0 грн., тобто проведені господарські операції не передбачали отримання прибутку. При цьому у ТОВ «Красногвардейская нефтебаза» відсутні необхідна кількість працюючих (2 особи), складські приміщення. транспортні засоби тощо. Отже, вчинений правочин визнаний податковим органом нікчемним (т. 3, а.с. 142-144). Такий же самий результат щодо визнання правочину нікчемним встановлений також іншими перевірками ТОВ «Красногвардейская нефтебаза» (в яких згадується про господарські операції з ТОВ «Фірма Уран»), про що державною податковою інспекцією у Калінінському районі м. Донецька складені довідки: від 30.08.2011 № 3019/15-312/32091827 (т.3, а.с. 145-147), від 30.08.2011 № 3026/15-312/32091827 (т.3, а.с. 148-150).

З метою проведення зустрічної перевірки ТОВ «Фірма Уран» з питань взаємовідносин з ТОВ «Красногвардейская нефтебаза» та ТОВ «Дината», що передбачено приписами ст. 73 Податкового кодексу України, ДПІ у Київському районі направлялись на адресу ТОВ «Фірма Уран» відповідні запити: від 02.06.2011 № 3226/10/23-313, від 14.09.2011 року № 21036/10/23-313, від 05.10.2011 року № 22112/10-313 (т.4, а.с. 50, 53, 56-58).

Однак, ТОВ «Фірма Уран» документи, що запитувались податковим органом, не надавались. Відмова у наданні таких документів обґрунтовувалась підприємством такими причинами, як відсутність у запиті печатки податкового органу, не зазначені підстави для проведення зустрічної перевірки (т. 4, а.с. 48-49, 51-52, 54-55, ).

Згідно рішенню начальника ДПІ у Київському районі м. Донецька від 05.07.2011 року № 886/23-3 та наказу ДПІ у Київському районі м. Донецька від 05.07.2011 року № 906, направленням на проведення перевірки від 05.07.2011 року за № 771 та № 772, працівниками податкового органу 05.07.2011 року здійснено вихід на юридичну адресу ТОВ «Фірма Уран» з метою проведення перевірки. Наказ та направлення врученні під розписку директору підприємства Стасовській О.М.

Втім, перевірка проведена не була, оскільки підприємство повідомило перевіряючих про факт крадіжки документів з офісу підприємства 02.07.2011 року, в підтвердження чого надана довідка про звернення до Пролетарського районного відділу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області та постанова про відмову у порушенні кримінальної справи від 03.07.2011 року.

З огляду на норми п. 44.5 ст. 44 Податкового кодексу України, за якими платник податків зобов'язаний відновити втрачені документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження повідомлення до органу державної податкової служби, митного органу, ДПІ у Київському районі м. Донецька було перенесено проведення перевірки ТОВ «Фірма Уран» для надання можливості підприємству відновити фінансово-господарські документи, що викрадені.

Через 90 календарних днів 05.10.2011 року на підставі наказу начальника ДПІ у Київському районі м. Донецька перевіряючими знову здійснено вихід на юридичну адресу ТОВ «Фірма Уран» з метою проведення перевірки. Наказ та направлення врученні під розписку директору підприємства Стасовській О.М.

Але, документи для проведення перевірки надані не були, оскільки в результаті другої крадіжки з 4-го на 5-те жовтня 2011 року документи знову були вкрадені з офісу позивача (що підтверджено також наявній у матеріалах справи постановою про відмову у порушенні кримінальної справи). Письмово про другу крадіжку документів ТОВ «Фірма Уран» повідомило податковий орган листом від 10.10.2011 року.

Як зазначено у ході розгляду справи представником відповідача, приписами Податкового органу України не передбачається безперервне надання платникам податків часу для відновлення документів. При цьому, у п. 44.6 ст. 44 Податкового кодексу України прямо встановлено, що у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам органу державної податкової служби, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Таким чином, в період з 05.10.2011 року по 11.10.2011 року ДПІ у Київському районі м. Донецька проведено документальну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма Уран» (ТОВ «Фірма Уран») з питань правильності визначення та повноти нарахування податку на додану вартість за квітень-червень 2011 року та податку на прибуток за 2 кв.2011 року при здійсненні правових відносин з ТОВ «Красногвардейськая нефтебаза» (код за ЄДРПОУ 32091827), та ТОВ «Дината» (код за ЄДРПОУ37133727) з питань правильності визначення та повноти нарахування податку на додану вартість за лютий 2011 року та податку на прибуток за 1 кв.2011 року, за результатами якої складений акт від 14.10.2011 року № 6171/15-2/24802905.

Згідно висновку цього акту перевірки податковим органом встановлено:

- на порушення п.5.1, п.п 5.3.9 п. 5.3 ст.5 Закону України від 28.12.94 № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств», на порушення пп.138.1.,138.2 п.138 ст. 138 Податкового кодексу України від 02.12.2010 за № 2755-VI, відповідно до п. 44.6. Податкового кодексу України, встановлено заниження ТОВ «Фірма Уран» податку на прибуток на суму 618892,00 грн., у т. ч. за 1 кв. 2011 року - 208407,00 грн., за 2 кв. 2011 року на суму 410485,00 грн., у звязку з придбанням товарів згідно нікчемних правочинів у ТОВ «Красногвардейськая нефтебаза» та ТОВ «Дината» та ненаданням до перевірки первинних документів.

- на порушення п п. 198.1, 198.2, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 за № 2755-VI, відповідно до п. 44.6. Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI встановлено заниження ТОВ «Фірма «Уран» суми ПДВ, яка підлягає сплаті (рядок 25) у розмірі 523669,00 грн., у т.ч. за лютий 2011 року 166726,00 грн. у звязку з придбанням товарів згідно нікчемних правочинів у ТОВ «Дината» та за квітень 2011 р. 125535,00 грн., за травень 2011 року 140267,00 грн., за червень 2011 року 91141,00 грн., у звязку з придбанням товарів згідно нікчемних правочинів у ТОВ «Красногвардейськая нефтебаза» та ненаданням до перевірки первинних документів.

Укладання ТОВ «Фірма Уран » нікчемних правочинів з ТОВ «Красногвардейськая нефтебаза» та ТОВ «Дината», які не спричинили реального настання правових наслідків, не відповідає вимогам закону, їх вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, а тому згідно з ч. 1 ст. 203, ч. 2 ст. 215 ЦК України є нікчемними, і визнання таких правочинів недійсними судом не вимагається.

На підставі проведеного акту перевірки ДПІ у Київському районі винесені податкові повідомлення-рішення від 07.11.2011 року за № 0007591540/0 на суму 618893,00 грн. (у т.ч. за основним платежем у розмірі 618892,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 1,00 грн.) та № 0005751640/0 на суму 523670,00 грн. (у т.ч. за основним платежем у розмірі 523 669,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 1,00 грн.).

1. Відносно вимог позивача щодо визнання дій ДПІ у Київському районі протиправними.

Як зазначив у позові та у ході судового розгляду справи позивач, дії ДПІ у Київському районі із проведення перевірки 05.10.2011 року у порядку пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України (далі за текстом ПКУ) є незаконними, оскільки відповідачем не направлялися ТОВ «Фірма «Уран» письмових запитів, що відповідали б пп. 73.3 ст. 73 цього ж кодексу: запити не містили підстав для їх направлення та один з них не був скріплений гербовою печаткою.

Як слідує з пояснень представника відповідача, запити направлялися у порядку пп. 73.3 ст. 73 ПКУ, оскільки за результатами аналізу податкової інформації, отриманої від ДПІ у Київському та Будьонівському районах м. Донецька (акт перевірки ТОВ «Дината» від 09.06.2011 року № 482/23-311/37133727 (т. 3, а.с. 120-141), та довідки про результати камеральних перевірок ТОВ «Красногвардейская нефтебаза» від 13.07.2011 року № 18292/7/15-312, від 30.08.2011 року № 3019/15-312/32091827, від 30.08.2011 року № 3026/15-312/32091827 (т. 3, а.с. 142-150)) виявлені факти, які могли свідчити про порушення позивачем податкового законодавства, оскільки останній мав господарські взаємовідносини з наведеними товариствами.

Згідно пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Відповідно до пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин, зокрема, за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Правовідносини із приводу підстав та організації направлення такого запиту і надання на нього відповіді визначені пп. 73.3 ст. 73 ПКУ та Порядком періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 року № 1245 (надалі Порядок 1245).

Право органу державної податкової служби на отримання відповідної інформації від платника податків встановлено положеннями зокрема п. 20.1.6 ст. 20 ПКУ, за якими даний орган має право для здійснення функцій, визначених податковим законодавством, отримувати безоплатно від платників податків у порядку, визначеному цим Кодексом, інформацію, довідки, копії документів (засвідчені підписом платника податків або його посадовою особою та скріплені печаткою (за наявності) про фінансово-господарську діяльність, отримувані доходи, видатки платників податків та іншу інформацію, пов'язану з обчисленням та сплатою податків, дотриманням вимог іншого законодавства, здійснення контролю за яким покладено на органи державної податкової служби, а також фінансову та статистичну звітність, в порядку та на підставах, визначених цим Кодексом.

У звязку з цим, органи державної податкової служби мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації, необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій і завдань. Запит підписується керівником (заступником керівника) і повинен містити перелік інформації, яка запитується, та документів, що її підтверджують, а також підстави для надіслання запиту.

За п. 10 Порядку 1245 у запиті зазначаються: посилання на норми закону, відповідно до яких орган державної податкової служби має право на отримання такої інформації; підстави для надіслання запиту; опис інформації, що запитується, та в разі потреби перелік документів, що її підтверджують.

Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав: 1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби; 2) для визначення рівня звичайних цін на товари (роботи, послуги) під час проведення перевірок; 3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків; 4) щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків податкової накладної покупцю або про порушення правил заповнення податкової накладної; 5) у разі проведення зустрічної звірки; 6) в інших випадках, визначених цим Кодексом.

Запит вважається врученим, якщо його надіслано поштою листом з повідомленням про вручення за податковою адресою або надано під розписку платнику податків або іншому суб'єкту інформаційних відносин або його посадовій особі.

У разі коли запит складено з порушенням вимог, викладених в абзацах першому та другому цього пункту, платник податків звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит.

Разом з цим відповідь повинна містити номер та дату запиту органу державної податкової служби, на який надається відповідь, та інформацію, що запитується органом державної податкової служби.

Як слідує із запитів відповідача, що виступили підставою для проведення документальної позапланової виїзної перевірки від 02.06.2011 № 3226/10/23-313, від 14.09.2011 року № 21036/10/23-313, від 05.10.2011 року № 22112/10-313), вони містять всю необхідну інформацію, визначену приписами пп. 73.3 ст. 73 ПКУ та п. 10 Порядку 1245, направлені у виконання повноважень, а тому у позивача виник обовязок надати відповідну інформацію у встановленому порядку та строки.

При цьому зважаючи на юридичний факт ненадання позивачем необхідної інформації та документів щодо взаємовідносин з ТОВ «Дината» та ТОВ «Красногвардейская нефтебаза», тобто невиконання встановленого законодавством обовязку, відповідачем у межах повноважень, визначених п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПКУ, призначена документальна позапланова виїзна перевірка позивача.

Відносно відсутності на запиті саме гербової печатки ДПІ у Київському районі суд зазначає, що нормативно-правові акти, до предмету регулювання яких відноситься питання організації направлення запиту та його змісту, не містять у якості правового наслідку недійсність такого запиту при відсутності саме печатки із зображення Державного Гербу України.

Таким чином, на підставі аналізу наявних у справі документів та пояснень представників сторін судом не встановлено незаконності дій відповідача при організації перевірки позивача, за результатами якої складений акт від 14.10.2011 року № 6171/15-2/24802905 та винесені спірні податкові повідомлення-рішення.

Посилання позивача на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 01.11.2011 року у справі № 2а/0570/17851/2011, у відповідності до якої визнаний протиправним в тому числі акт документальної позапланової невиїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Дината» № 482/23-311/37133727 від 09.06.2011 р., оскільки, як вже зазначалося судом в ухвалі про відмову в зупиненні провадження у справі від 27.12.2011 року, підставою для винесення спірних податкових повідомлень-рішень від 07.11.2011 року за № 0007591540/0 та № 000575164 виступили не результати акту перевірки ТОВ «Дината», а встановлені в ході перевірки факти нікчемності укладених позивачем з постачальниками правочинів у звязку із ненаданням у встановленому Податковим кодексом України порядку та строки документів первинного бухгалтерського обліку, що підтверджували б факти здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ «Дината» і ТОВ «Красногвардейская нефтебаза».

2. Стосовно позовних вимог з приводу скасування податкових повідомлень рішень від 07.11.2011 року № 0007591540/0 та № 000575164/0/0.

Як зазначалося судом вище, правовою підставою для винесення спірних повідомлень-рішень виступили виявлені у ході перевірки порушення позивачем приписів податкового законодавства, зокрема п.5.1, п.п 5.3.9 п. 5.3 ст.5 Закону України від 28.12.94 № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств», пп.138.1.,138.2 п.138 ст. 138, п п. 198.1, 198.2, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України.

У відповідності до п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

За приписами п. 2.1 Положення «Про затвердження Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку» затвердженого Наказом Міністерства Фінансів України від 24.05.1995 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за №168/704 - первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Як встановлено п. 44.3 ст. 44 ПКУ платники податків зобов'язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.

Обсяг обовязків платника податків при втраті, пошкодженні або знищенні первинних документів, та наслідки їх (обовязків) невиконання визначений п. 44.5 44.7 ПКУ.

Зокрема, у разі втрати, пошкодження або дострокового знищення первинних документів платник податків зобов'язаний у п'ятиденний строк з дня такої події письмово повідомити орган державної податкової служби за місцем обліку в порядку, встановленому цим Кодексом для подання податкової звітності, та митний орган, яким було здійснено митне оформлення відповідної митної декларації.

Платник податків зобов'язаний відновити втрачені документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження повідомлення до органу державної податкової служби, митного органу.

У разі неможливості проведення перевірки платника податків у випадках, передбачених цим підпунктом, терміни проведення таких перевірок переносяться до дати відновлення та надання документів до перевірки в межах визначених цим підпунктом строків.

У разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам органу державної податкової служби, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання), крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

За п. 44.7 ст. 44 ПКУ у разі якщо посадова особа контролюючого органу, яка здійснює перевірку, відмовляється з будь-яких причин від врахування документів, наданих платником податків під час проведення перевірки, платник податків має право до закінчення перевірки надіслати листом з повідомленням про вручення та з описом вкладеного або надати безпосередньо до контролюючого органу, який призначив проведення перевірки, копії таких документів (засвідчені печаткою платника податків (за наявності печатки) та підписом платника податків - фізичної особи або посадової особи платника податків - юридичної особи).

Протягом трьох робочих днів з дня отримання акта перевірки платник податків має право надати до контролюючого органу, що призначив перевірку, документи, визначені в акті перевірки як відсутні.

У разі якщо під час проведення перевірки платник податків надає документи менше ніж за три дні до дня її завершення або коли надіслані у передбаченому абзацом першим цього пункту порядку документи надійшли до контролюючого органу менше ніж за три дні до дня завершення перевірки, проведення перевірки продовжується на новий строк.

У разі якщо надіслані у передбаченому абзацом першим цього пункту порядку документи надійшли до контролюючого органу після завершення перевірки або у разі надання таких документів відповідно до абзацу другого цього пункту, контролюючий орган має право не приймати рішення за результатами проведеної перевірки та призначити позапланову документальну перевірку такого платника податків.

Вказані вище загальні норми містяться також і в спеціальних статтях ПКУ, що визначають порядок нарахування та сплати податку на прибуток та податок на додану вартість, зокрема:

- ст. 139 (витрати, що не враховуються при визначенні оподатковуваного прибутку), за нормами п. 139.1.9 не включаються до складу витрат в тому числі витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку. У разі втрати, знищення або зіпсуття зазначених документів платник податку має право письмово заявити про це органу державної податкової служби та здійснити заходи, необхідні для поновлення таких документів. Письмова заява має бути надіслана до/або разом із поданням розрахунку податкових зобов'язань за звітний податковий період. Платник податків зобов'язаний відновити втрачені, знищені або зіпсовані документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження такої заяви до органу державної податкової служби, митного органу.

Якщо платник податку поновить зазначені документи в наступних податкових періодах, підтверджені витрати включаються до витрат за податковий період, на який припадає таке поновлення;

- ст. 198.6 (суми, що не відносяться до податкового кредиту при сплаті податку на додану вартість) не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

На підставі п. 1.15 Методичних рекомендацій щодо порядку організації та проведення перевірок платників податків, затверджені наказом ДПАУ від 14.04.2011 № 213у разі якщо під час проведення документальної перевірки до органу ДПС за місцем обліку від платника податків надійшло повідомлення про втрату, пошкодження або дострокове знищення документів або документи були вилучені правоохоронними та іншими органами, у зв'язку з чим подальше проведення перевірки неможливе, особами, які здійснюють перевірку, складається акт довільної форми. В акті викладаються причини неможливості продовжувати перевірку у терміни, зазначені у направленні та наказі, та робиться відповідний запис про здійснення зазначеної перевірки після усунення причин, які призвели до неможливості проведення.

На підставі цього акта керівником органу ДПС, яким було призначено перевірку, виноситься наказ про перенесення термінів проведення такої перевірки на новий строк, копія якого вручається платнику податків (посадовим особам платника податків або його законним (уповноваженим) представникам). Новий наказ на проведення перевірки не видається та нові направлення на проведення перевірки не виписуються.

Отже, виходячи із системного аналізу вказаних правових норм слідує, що у випадку ненадання платником податків документів первинного бухгалтерського обліку через 90 днів після направлення відповідного повідомлення, незалежно від причин такого ненадання (окрім вичерпних випадків, встановлених п. 44.7. ст. 44 ПКУ) вважається, що такі документи у платника податків відсутні, а отже відсутні і правові підстави для визначення, за даних обставин, валових витрат із податку на прибуток та їх віднесення відповідних грошових сум до податкового кредиту з ПДВ.

Приймаючи до уваги, що протягом 90 днів (з 05.07.2011 року по 05.10.2011 року) позивачем не надано ДПІ у Київському документів первинного бухгалтерського обліку, що підтверджували б фактичне здійснення господарських операцій між ТОВ «Фірма «Уран» та ТОВ «Красногвардейская нефтебаза» і ТОВ «Дината», або протоколів виїмки цих документів, що складені правоохоронними органами, висновки відповідача про відсутність таких документів та, відповідно, господарських операцій, ґрунтуються на нормах ст. 44 ПКУ та є правомірними, оскільки інші причини ненадання до перевірки втрачених документів не мають правового значення у контексті вказаної норми ПКУ.

Судом не приймаються доводи позивача відносно того, що відповідач повинен був ще раз надати 90-денний строк для відновлення викрадених документів, оскільки ПКУ не передбачає такого права органів державної податкової служби, більш того, за таких обставин ненадання документів (після вже наданих 90 днів на їх відновлення) вважається неповажним та свідчить про факт їх відсутності.

Наведені доводи позивача (щодо можливості надання ще 90 календарних днів для відновлення втрачених документів), на думку суду, є вільним тлумаченням ст. 44 ПКУ, що протирічить її змісту.

Судом також не приймаються доводи представників позивача з приводу неправомірного неприйняття відновлених документів відповідачем, що направлені ТОВ «Фірма Уран» податковому органу у жовтні 2011 року після складенні спірного акту перевірки, оскільки, як слідує з пояснень представників в тому числі позивача, направлені документи не були засвідчені підписом керівника ТОВ «Фірма «Уран» та печаткою, як то передбачено п. 44.7 ст. 44 ПКУ, а тому відповідачем правомірно наведені документи не прийняті до уваги як такі, що надані з порушенням встановленого порядку їх оформлення.

Ненадання позивачем відповідей на запити відповідача за формальними причинами (відсутність на запитах підстави, при цьому такі підстави у запитах зазначені, та відсутність на одному запиті печатки ДПІ з зображенням Державного Герба України, хоча згідно з п. 10 постанови КМУ від 27.12.2010 року № 1245 наявність печатки на запиті податкового органу, у т.ч. щодо проведення зустрічної перевірки, взагалі не передбачена), є прямим порушенням норм статті 16 Податкового кодексу України, за якими платники податків зобовязані подавати на належним чином оформлену письмову вимогу контролюючих органів документи з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинні документи, регістри бухгалтерського обліку, фінансову звітність, інші документи, пов'язані з обчисленням та сплатою податків та зборів; подавати контролюючим органам інформацію в порядку, у строки та в обсягах, встановлених податковим законодавством.

Таким чином, за даних спірних правовідносин суд вважає не доведеним позивачем факту вчинення господарських операцій з ТОВ «Дината» та ТОВ «Красногвардейская нефтебаза».

Стосовно висновків відповідача відносно нікчемності укладених позивачем з ТОВ «Красногвардейская нефтебаза» та ТОВ «Дината», викладених у акті перевірки від 14.10.2011 року № 6171/15-2/24802905, суд вважає їх (висновки) помилковими з огляду на таке.

Частина перша ст. 203 Цивільного кодексу України (далі ЦКУ) визначає, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Згідно з частиною другою ст. 215 ЦКУ недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно до ст. 219, 220, 221, 224, 228 ЦКУ недійсними, зокрема, є правочини в разі недодержання вимоги закону про нотаріальне посвідчення одностороннього правочину, недодержання сторонами вимоги про нотаріальне посвідчення договору, вчинення правочину малолітньою особою за межами її цивільної дієздатності в разі відсутності його схвалення батьками, усиновлювачем або опікуном, правочин, вчинений без дозволу органу опіки та піклування в порядку ст. 71 ЦКУ, правочин, що порушує публічний порядок.

Зокрема, перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 ЦК: 1) правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина; 2) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Виходячи з правової позиції Верховного суду України із цього питання, викладеної у Постанові Пленуму від 6 листопада 2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження обєктами права власності українського народу землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України ); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу обєктів цивільного права тощо.

При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК, у відповідності до Постанові Пленуму від 6 листопада 2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо. Вина дістає вияв у намірі порушити публічний порядок з боку осіб, які вчиняють такий правочин. При цьому немає значення, чи такий намір був у однієї сторони правочину, чи він мав місце у обох чи більше учасників договору.

Водночас, умовою для визнання недійсним правочину, який суперечить інтересам держави та суспільства, є встановлення умислу в діях осіб, що уклали такий правочин. При цьому носіями протиправного умислу юридичних осіб-сторін такого правочину є посадові особи цих юридичних осіб. Зокрема, слід установити персоналії посадових осіб, у яких виник умисел на вчинення протиправного правочину, зміст їх умислу, обставини, за яких такий умисел виник, тощо.

Аналізуючи наведені норми суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що питання про недійсність правочину має бути встановлене судом на підставі заяви зацікавленої особи після повного та всебічного розгляду питання про недійсність такого правочину. Про недійсність правочину ухвалюється судове рішення.

Під час розгляду цієї справи судом в тому числі встановлено, що з відповідними позовами про визнання договорів, укладених позивачем з ТОВ «Красногвардейская нефтебаза» та ТОВ «Дината» відповідач не звертався і, відповідно, відсутні судові рішення із цього приводу; кримінальні справи у відношенні посадових осіб позивача та/або його контрагентів за вказаними договорами, або за фактом скоєння злочину не порушувалися, із цього приводу також відсутні судові рішення (вироки).

Таким чином відповідачем не доведено нікчемності вказаних у попередньому абзаці договорів належними та допустимими доказами, оскільки відсутність документів, що підтверджують фактичне виконання зобовязань за цивільно-правовим договором, не може виступати єдиним доказом його нікчемності.

У контексті з наведеним обґрунтуванням суд вважає за необхідне відмітити, що наслідки порушення податкового законодавства повинні застосовуватися незалежно від того, чи визнані відповідні цивільні чи господарські зобовязання недійсними (або нікчемними), оскільки відповідальність за порушення норм податкового законодавства є самостійним видом юридичної відповідальності і застосовується незалежно від відповідальності за порушення правил здійснення господарської діяльності.

Отже, відсутність в укладених договорах ознаків їх нікчемності не є достатнім доказом правомірності відображення їх результатів у податковому обліку.

За даних обставин юридичний факт укладення позивачем договорів з ТОВ «Красногвардейская нефтебаза» та ТОВ «Дината» у звязку з відсутністю ознаків їх нікчемності не є доказом правомірності відображення їх результатів у податковому обліку ТОВ «Фірма «Уран», оскільки під час (та у встановлений законодавством строк після) проведення перевірки останнім не надано ДПІ у Київському районі у встановленому ПКУ порядку документів первинного бухгалтерського обліку, що підтверджували б факт здійснення господарських операцій між позивачем та вказаними платниками податків у перевіряємому періоді.

Таким чином, спірні податкові повідомлення-рішення прийняті відповідачем обґрунтовано та на підставі діючого законодавства, відповідають обставинам справи та правильному застосуванню норм матеріального права.

На підставі викладеного колегія суддів вважає, що судове рішення першої інстанції відповідає вимогам матеріального та процесуального права і не може бути скасовано чи змінено з підстав, що наведені в апеляційній скарзі, судом першої інстанції перевірено доводи сторін, дано їм правильну оцінку, постанова суду є законною і обґрунтованою, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються, підстави для скасування постановленого у справі судового рішення відсутні.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 184, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Уран" - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 27 грудня 2011 р. у справі № 2а/0570/21826/2011 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Уран" до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька про визнання протиправними дії залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Ухвала в повному обсязі складена та підписана колегією суддів 17 лютого 2012 року.

Колегія суддів : В.В. Попов О.П.Лях

К.П. Горбенко