Постанова № 21802561, 07.02.2012, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Матвєєва В.В.

Суддя-доповідач - Лях О.П.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 лютого 2012 року справа №2а-9037/11/1270

приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів :

Судді-доповідача Лях О.П.,

суддів Горбенко К.П., Попова В.В.

при секретарі Іллінові О.Є.

за участю:

представників позивача - Радченко Л.І., Бєлах С.С.

представників відповідача - Іпатенко Г.О., Новоженіної Л.Р, Халецької О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Канкаст» на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 5 грудня 2011 року у справі № 2а-9037/11/1270 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Канкаст» до спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В :

10 жовтня 2011 року позивач товариство з обмеженою відповідальністю «Канкаст» (далі ТОВ «Канкаст») звернувся із адміністративним позовом до відповідача - спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську (далі СДПІ про скасування податкових повідомлень-рішень від 30.09.2011 року №0001488012 про зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 1 701 741грн. та №0001478013 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 4 015 625грн., з яких 3 212 500грн. - за основним платежем, 803 125грн.- штрафні санкції.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що відповідачем було проведено планову виїзну перевірку підприємства з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.08 по 30.06.2011, за результатами якої відповідачем був складений акт №454/08-3/32718231 від 14.09.2011р. про виявлені порушення .

На підставі вищевказаного акту відповідачем складені оскаржувані податкові повідомлення-рішення №0001478013 від 30.09.2011 р., №0001488012 від 30.09.2011 р.

Позивач вважає, що висновок відповідача про наявність у ТОВ «Канкаст» несплаченого податкового зобов'язання у зв'язку з порушеним зобов'язанням щодо обов'язкового нарахування і сплати дивідендів є помилковим і необгрунтованим, оскільки Закон України «Про господарські товариства» не вимагає обов'язкової сплати дивідендів засновнику господарського товариства та як наслідок, у такого підприємства не виникає обов'язку щодо сплати податків у зв'язку з нарахуванням такого виду доходу.

Щодо зменшення суми від'ємного значення податку на прибуток, то позивач вважає помилковим висновок відповідача щодо повторного включення до складу валових витрат суму амортизації основних засобів, яка була відображена у попередніх періодах у розмірі 1 701 741грн., оскільки такого «задвоєння» не було. Різниця утворилась внаслідок застосування різних методів нарахування амортизаційних відрахувань.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 5 грудня 2011 року у справі № 2а-9037/11/1270 у задоволенні позовних вимог позивачу відмовлено.

В апеляційній скарзі та під час апеляційного розгляду справи представники позивача, посилаючись на неповне зясування обставин справи та невідповідність висновків суду обставинам справи, просять скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог

Представники відповідача проти доводів апеляційної скарги заперечували.

Вислухавши суддю-доповідача та сторін, дослідивши матеріали, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, в період з 10.08.11 по 07.09.11 відповідачем було проведено планову виїзну перевірку ТОВ «Канкаст» з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.08 по 30.06.2011.

За результатами перевірки складено акт від 14.09.11 №454/08-3/32718231 та встановлені порушення п.1.9 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік», ст.15 Закону України «Про господарські товариства» та п.п.138.1.1 п.138.1, п.138.3, п.138.9 ст.138 Податкового кодексу України, а саме:

1) товариство з обмеженою відповідальністю «Канкаст» провело інвентаризацію об'єктів основних засобів станом на 1 квітня 2011 року, за результатами якої виявилось, що загальна вартість усіх груп основних засобів за даними бухгалтерського обліку більша, ніж загальна вартість усіх груп основних фондів за даними податкового обліку.

Залишкова вартість груп основних засобів за даними бухгалтерського обліку станом на 01.04.2011р. складає 453 051 209,19 грн.

Балансова вартість основних засобів за податковим обліком за 1-й квартал 2011 року станом на 31.03.2011 р. склала 285 387 660,44 грн.

Різниця між вартістю груп основних засобів за даними бухгалтерського обліку та вартістю груп основних фондів за даними податкового обліку становить 167 663 548,75 грн.

Згідно висновків акту, використовуючи для обчислення амортизаційних відрахувань вартість груп основних засобів за даними бухгалтерського обліку станом на 01.04.2011р. в сумі 453 051 209 грн., ТОВ «Канкаст» фактично вдруге включило до складу витрат операційної діяльності суму амортизації, яка вже була відображена у складі амортизаційних відрахувань платника податку у попередніх податкових періодах всього у сумі 1 701 741 грн.

2) згідно звіту про фінансові результати, форма №2, за 2009 рік по рядку 170 «Фінансові результати від звичайної діяльності до оподаткування, прибуток», рядку 190 «Фінансові результати від звичайної діяльності, прибуток», рядку 220 «Чистий прибуток» ТОВ «Канкаст» було зазначено прибуток в розмірі 42 833 тис. грн.

У висновку акту вказано, що ТОВ «Канкаст», в порушення положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» від 27.04.2010 р. №2154-УІ, при наявності за результатами 2009 року чистого та/або нерозподіленого прибутку, не виплатило дивіденди в розмірі 30 % від такого прибутку до 30.06.2010р., отже, ТОВ «Канкаст» зобов'язано нарахувати та внести до бюджету авансовий внесок з податку на прибуток (а.с.8-126).

На підставі вищевказаного акту відповідачем складені податкові повідомлення-рішення №0001478013 від 30.09.2011 р., №0001488012 від 30.09.2011 р.

Податковим повідомленням-рішенням №0001478013 від 30.09.2011 р. встановлені порушення п. 1.9 ст. 1 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств», ЗУ «Про державний бюджет України на 2010 р.», ст.15 ЗУ «Про господарські товариства», внаслідок чого позивачу було збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток підприємств і організацій на суму 3 212 500,00 грн. за основним платежем, 803 125,00 за штрафними санкціями. Разом - 4 015 625 грн. (а.с.164).

Податковим повідомленням-рішенням №0001488012 від 30.09.2011 р. встановлені порушення п. п. 138.1.1 п. 138.1, п. 138.3, п. 138.9, ст. 138 розділу III Податкового кодексу України, внаслідок чого Позивачу було зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 1 701 741,00 грн.(а.с.163).

Згідно приписів Податкового кодексу України від 02.12.10 N 2755-УІ:

п. 14.1.3. розділу І - амортизація - систематичний розподіл вартості основних засобів, інших необоротних та нематеріальних активів, яка амортизується, протягом строку їх корисного використання (експлуатації);

п.138.1. ст.138 розділу III - витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 і- 138.9 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктами 138.5, 138.11, 138.13 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього розділу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього розділу;

п.п.138.1.1. п.138.1. ст.138 розділу III - витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.12 цієї статті, пунктів 140.2-140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього розділу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку;

п.138.9. ст.138 розділу III - собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме: прямих матеріальних витрат; прямих матеріальних витрат; амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з їх виробництвом (наданням); інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну);

п.138.3. ст.138 розділу III у цілях цього розділу суми, відображені у складі витрат платника податку, у тому числі в частині амортизації необоротних активів, не підлягають повторному включенню до складу його витрат.

ТОВ «Канкаст» у II кварталі 2011 року було включено до рядку 05.1.СВ Податкової декларації з податку на прибуток підприємства, затвердженої наказом Державної податкової

адміністрації України від 28.02.2011 року №114, собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг) в сумі 22 125 112 грн.

Як під час розгляду судом першої інстанції так і під час апеляційного розгляду справи сторонами не заперечується, що товариство з обмеженою відповідальністю «Канкаст» відповідно до вимог чинного законодавства провело інвентаризацію об'єктів основних засобів станом на 1 квітня 2011 року, за результатами якої виявилось, що загальна вартість усіх груп основних засобів за даними бухгалтерського обліку більша, ніж загальна вартість усіх груп основних фондів за даними податкового обліку.

Згідно до акту перевірки залишкова вартість груп основних засобів за даними бухгалтерського обліку станом на 01.04.2011 р. складає 453051 209,19 грн. балансова вартість основних засобів за податковим обліком за 1-й квартал 2011 р. станом на 31.03.2011 р. склала 285 387 660,44 грн. Різниця між вартістю груп основних засобів за даними бухгалтерського обліку та вартістю груп основних фондів даними податкового обліку становить 167 663 548,75 грн».

Різниця між вартістю груп основних засобів за даними бухгалтерського обліку та вартістю груп основних фондів за даними податкового обліку виникла через застосування різних методів амортизації, а саме : у бухгалтерському обліку підприємства амортизація нараховувалась за прямолінійним методом; у податковому обліку використовувався податковій метод амортизації. Такий висновок міститься в самому акті перевірки /т.1 а.с.25/.

Колегія суддів вважає заслуговуючим увагу доводи апеляційної скарги про невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи в частині визначення суми 1919995 грн. як таку, що вдруге використовується для нарахування амортизації в податковому обліку у складі витрат з огляду на наступне.

Згідно норм Податкового кодексу України від 02.12.10 № 2755 -VI п.6 підрозділу 4 розділу XX «Для визначення переліку об'єктів основних засобів, інших необоротних та нематеріальних активів за групами відповідно до пункту 145.1 статті 145 цього Кодексу з метою нарахування амортизації з дати набрання чинності розділом III цього Кодексу застосовуються дані інвентаризації, проведеної за станом на 1 квітня 2011 року. Вартість, яка амортизується, по кожному об'єкту основних засобів, інших необоротних та нематеріальних активів визначається як первісна (переоцінена) з урахуванням капіталізованих витрат на модернізацію, модифікацію, добудову, дообладнання, реконструкції тощо, а також суми накопиченої амортизації за даними бухгалтерського обліку на дату набрання чинності розділом Ш цього Кодексу»

Згідно листа ДПАУ від 09.02.11 р. №3610/7/15-0317 «Про застосування і уточнення п.6 підрозділу 4 розділу XX Податкового кодексу: «якщо загальна вартість всіх груп основних засобів за даними бухгалтерського обліку більша, то виникаюча різниця амортизується на загальних підставах». У листі ДПАУ від 20.05.11г. № 14218/7/15-0317 «Про порядок нарахування амортизаційних відрахувань» також вказано: «якщо загальна вартість усіх груп основних засобів за даними бухгалтерського обліку більша, то різниця, яка виникає, амортизується на загальних підставах у складі вартості груп основних фондів».

Згідно листа від 29.12.11 за № 8751/6/15-1415 Державної податкової служби України, якщо за результатами інвентаризації станом на 01.04.2011 загальна вартість усіх груп основних засобів за даними бухгалтерського обліку більша, ніж загальна вартість усіх груп основних фондів за даними податкового обліку, то різниця, яка виникає амортизується на загальних підставах, тобто згідно зазначеного листа Державної податкової служби України можлива ситуація, за результатами інвентаризації станом на 01.04.2011 загальна вартість усіх груп основних засобів за даними бухгалтерського обліку більша, ніж загальна вартість усіх груп основних фондів за даними податкового обліку.

ТОВ «Канкаст» відповідно до ст.145 п.145.1 Податкового кодексу України за станом на 01.04.2011 р. провело інвентаризацію всіх груп основних засобів. Копія наказу про проведення інвентаризації і копія акту інвентаризації були надані під час перевірки . Нарахування податковій амортизації з 01.04.2011 р. проведено згідно п.6 підрозділу 4 розділу XX Податкового кодексу України і листів ГНАУ від 09.02.2011г. № 3610/7/-0317, від 20.05. 2011г. №14218/7/ 15-0317.

З пояснень представників позивача, відхилення у нарахуванні амортизації за II квартал 2011 р. виникло через використання при розрахунку різної величини залишкової вартості основних засобів станом на 01.04.2011 р., тобто в податковому обліку, у зв'язку з застосуванням відмінного від бухгалтерського методу нарахування амортизації, зменшення залишкової вартості основних засобів відбувалося прискореними темпами. З огляду на викладене колегія суддів погоджується із доводами позивача про обґрунтованість позовних вимог в частині правомірності нарахування амортизації в 2 кварталі 2011 року в сумі 4 084 321 грн. всіх груп основних засобів.

Щодо збільшення позивачу податку на прибуток у зв'язку з нарахуванням дивідендів у 2010 році, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно звіту про фінансові результати, форма №2, за 2009 рік по рядку 170 «Фінансові результати від звичайної діяльності до оподаткування, прибуток», рядку 190 «Фінансові результати від звичайної діяльності, прибуток», рядку 220 «Чистий прибуток» ТОВ «Канкаст» було зазначено прибуток в розмірі 42 833 тис. грн.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» від 27.04.2010 р. №2154-VI внесено зміни та доповнення до окремих положень законів України: від 17.09.2008 №514-УІ «Про акціонерні товариства», від 19.09.91 №1576-ХП «Про господарські товариства».

Застосування обов'язкової сплати дивідендів для всіх товариств обґрунтовано статтею 15 Закону України від 19.09.91 №1576-ХП «Про господарські товариства», в редакції чинній на момент перевірки, яка визначає обов'язок товариств з балансового прибутку товариства сплачувати проценти по кредитах банків та по облігаціях, а також вносити передбачені законодавством України податки та інші платежі до бюджету. Чистий прибуток, одержаний після зазначених розрахунків та сплати обов'язкової суми дивідендів, залишається у повному розпорядженні товариства, яке відповідно до установчих документів визначає напрями його використання.

Аналізуючи зазначену норму закону суд першої інстанції дійшов до висновку, що обов'язковість сплати дивідендів не залежить від наявності рішення учасників товариства.

1 липня 2010 року є граничною датою сплати дивідендів господарськими товариствами, а отже, саме станом на цю дату їм слід автоматично нараховувати та сплачувати авансовий внесок з податку на прибуток.

Колегія суддів погоджується із доводами апеляційної скарги про те, що стаття 15 Закону України від 19.09.91 №1576-ХІІ «Про господарські товариства», за своїм змістом лише у загальному вигляді встановлює алгоритм розрахунку товариством чистого прибутку. Прибуток товариства утворюється з надходжень від господарської діяльності після покриття матеріальних та прирівняних до них витрат і витрат на оплату праці. З балансового прибутку товариства сплачуються проценти по кредитах банків та по облігаціях, а також вносяться передбачені законодавством України податки та інші платежі до бюджету. Чистий прибуток, одержаний після зазначених розрахунків та сплати дивідендів, залишається у повному розпорядженні товариства, яке відповідно до установчих документів визначає напрями його використання.

Дивіденди не є податком або обов'язковим платежем і питання про їх виплату або невиплату не може самостійно вирішуватися виконавчим органом. Питання про розподіл прибутку відповідно до закону (абзац (5) пункту 4 ст. 145 Цивільного кодексу України) відноситься до виключної компетенції загальних зборів учасників ТОВ «Канкаст» (п.д.п.11.3 Розділу 11 Вищий орган управління Статуту ТОВ «Канкаст»).

Не існує також встановлених законом вимог щодо крайніх строків проведення загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю, у статутному фонді якого немає державної частки, або щодо обов'язкового переліку питань, які мають бути розглянуті (але не обов'язково вирішені) загальними зборами такого товариства.

Рішенням Конституційного суду України від 30.11.2010 р. № 22-рп/2010 у справі щодо відповідності положень статей 14, 24, 64, пунктів 7-13 розділу VII „Прикінцеві положення" Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» (далі - Рішення) визначено, що перелік правовідносин, які регулюються законом про Державний бюджет України, є вичерпним; закон про Державний бюджет України як правовий акт має особливий предмет регулювання; законом про Державний бюджет України не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію чи скасовувати; у разі необхідності зупинення дії законів, внесення до них змін і доповнень, визнання їх нечинними мають використовуватися окремі закони.

Даним Рішенням, зазначені вище зміни до Закону України «Про акціонерні товариства» та Закону України «Про господарські товариства» визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).

Колегія суддів не приймає до уваги посилання відповідача на норми Закону України «Про деякі питання організації бюджетного процесу у 2010 році» від 03.12.2010 р. № 2774-УІ, яким внесено зміни до Закону України «Про акціонерні товариства» та Закону України «Про господарські товариства» аналогічні тим, що втратили чинність, оскільки відповідно до приписів статті 6 Закону України «Про деякі питання організації бюджетного процесу у 2010 році» цей закон набирає чинності з дня його опублікування, застосовується з 30 листопада 2010 року та діє до 1 січня 2011 року , однак на час прийняття оскаржуваного повідомлення-рішення був відсутній.

З огляду на викладене , колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції про правомірність донарахування позивачу податку на прибуток у розмірі 4 015 625грн. із яких 3 212 500грн. - за основним платежем, 803 125грн.- штрафні санкції.

Крім того, в акті перевірки відповідач посилається на норми Закону України «Про акціонерні товариства» , зокрема частину друга статті 30 Закону України від 17.09.2008 №514-VI «Про акціонерні товариства» (з урахуванням змін та доповнень), яка зобов'язує господарські товариства виплачувати дивіденди з чистого прибутку звітного року та/або нерозподіленого прибутку, у строк не пізніше шести місяців після закінчення звітного року.

Відповідно до абзаців 2 і 3 частини 2 та абзацу 1 частини 3 ст. 30 Закону України від 17.09.2008 №514-VI «Про акціонерні товариства» кожне акціонерне товариство зобов'язане виплатити дивіденди своїм акціонерам у розмірі не меншому 30 відсотків від чистого прибутку та/або нерозподіленого прибутку, незалежно від того, чи приймалося відповідне рішення зборами акціонерів (з абзацу 1 частини 2 ст. 30 Закону України «Про акціонерні товариства» виключено фразу «в обсязі, встановленому рішенням загальних зборів акціонерного товариства»).

Однак сфера дії Закону України від 17.09.2008 №514-УІ «Про акціонерні товариства» розповсюджується лише на акціонерні товариства (Стаття 1. Сфера застосування Закону) і лише з моменту отримання ними статусу публічного або приватного (пункти 4 і 5 Прикінцевих та перехідних положень),а тому не можу застосовуватися при вирішенні спірних правовідносин.

За приписами частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субёєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Пунктом 3 частини 1 статті 202 КАС України встановлено, що підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи.

На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення, про задоволення позовних вимог позивача.

Керуючись статтями 24, 160, 167, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Канкаст» на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 5 грудня 2011 року у справі № 2а-9037/11/1270 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Канкаст» до спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську про скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 5 грудня 2011 року у справі № 2а-9037/11/1270 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Канкаст» до спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську про скасування податкових повідомлень-рішень скасувати. Прийняти нову постанову.

Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Канкаст» на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 5 грудня 2011 року у справі № 2а-9037/11/1270 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Канкаст» до спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську про скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити.

Скасувати податкові повідомлення-рішення від 30.09.2011 року №0001488012 про зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 1 701 741грн. та №0001478013 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 4 015 625грн., з яких 3 212 500грн. - за основним платежем, 803 125грн.- штрафні санкції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня складення в повному обсязі.

В повному обсязі постанову складено 10.02.2012 року.

Колегія суддів : О.П. Лях

В.В. Попов

К.П. Горбенко