Постанова № 21800869, 29.02.2012, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

29 лютого 2012 р. № 2-а- 15932/11/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Піскун В.О.,

при секретарі судового засідання - Мараєвій О.В.,

за участі:

представника позивача - Брильова А.Ю.,

представника відповідача - Іхненко Я.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Чудо База" до Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі м. Харкова про скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Чудо База», звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова від 21.09.2011 року № 0000722320 та № 0000732320.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 21.09.2011 року ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова були прийняті податкові повідомлення рішення № 0000722320, згідно з яким підприємству визначено грошові зобовязання з податку на додану вартість в сумі 105201,00 грн. (105200, 00 грн. за основним платежем та 1,00 грн. за штрафними санкціями); № 0000732320, згідно з яким до підприємства застосовано штрафні санкції в сумі 510,00 грн. на підставі п. 121.1 ст. 121 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI. Вказані податкові повідомлення-рішення було прийнято на підставі акту № 1329/23-206/36984982 від 10.08.2011 р. про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Чудо База» (код 36984982) щод правильності формування податкового кредиту по ПДВ з ТОВ «Ларус Трейд» (код 37188281) за січень 2011 р. Відповідно до висновку вказаного акту, з боку ТОВ «Чудо База» встановлено порушення п. 198.6 ст. 198, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, що призвело до безпідставного завищення податкового кредиту і як наслідок заниження податкових зобовязань з ПДВ на суму 105200,00 грн. по операціям з ТОВ «Ларус Трейд» у січні 2011 року. З такими висновками акту позивач не погоджується, оскільки вважає їх такими, що суперечать фактичним обставинам господарських взаємовідносинам між ТОВ «Чудо База» та ТОВ «Ларус Трейд», факт реальності яких підтверджено первинними документами. А тому позивач вважає, що податкові повідомлення-рішення ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова від 21.09.2011 року № 0000722320 та № 0000732320 підлягають скасуванню.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, посилаючись на факти, викладені в позовній заяві просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечував та просив суд відмовити в їх задоволенні в повному обсязі. При цьому посилався на те, що, правочин, укладений між ТОВ «Чудо База» та ТОВ «Ларус Трейд» є нікчемним, оскільки не має за мету настання реальних юридичних наслідків. Окрім того, вважає, що операції між ТОВ «Чудо База» та ТОВ «Ларус Трейд» в межах укладеного правочину не мають реального характеру, а тому оскаржувані податкові повідомлення-рішення є обґрунтованими та правомірними.

Заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши у сукупності надані ними письмові докази, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі з огляду на наступне.

Судом встановлено, що в період з 28.07.2011 р. по 03.08.2011 р. старшим державним податковим ревізором-інспектором відділу податкового контролю та аналітичної роботи управління податкового контролю юридичних осіб ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова Ємець В.В. на підставі направлення від 28.07.2011 р. № 509 та наказу ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова від 28.07.2011 р. № 285 було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Чудо База» щодо правильності формування податкового кредиту по ПДВ з ТОВ «Ларус Трейд» за січень 2011 року. За результатами перевірки було складено акт від 10.08.2011 р. № 1329/23-206/36984982 (надалі акт перевірки), за висновками якого підприємством по взаємовідносинам з ТОВ «Ларус Трейд» у січні 2011 р. було завищено податковий кредит, та відповідно занижено податкові зобовязання на суму 105200,00 гривень (а.с. 18-25 том 1).

На підставі акту перевірки ДПІ у Комінтернівському районі міста Харкова були прийняті податкові повідомлення-рішення від 21.09.2011 р. № 0000722320, згідно з яким підприємству визначено грошові зобовязання з податку на додану вартість в сумі 105201,00 грн. (105200, 00 грн. за основним платежем та 1,00 грн. за штрафними санкціями); № 0000732320, згідно з яким до підприємства застосовано штрафні санкції в сумі 510,00 грн. на підставі п. 121.1 ст. 121 Податкового кодексу України (а.с. 4-5 том 1).

Як свідчать наявні в справі копії матеріалів адміністративного оскарження, ТОВ «Чудо База» у порядку адміністративного оскарження послідовно оскаржило ці податкові повідомлення-рішення до ДПА у Харківській області та до ДПС України, рішеннями яких від 25.10.2011 р. №4776/10/25-103 та від 15.11.2011 р. № 5535/6/10-2115 скарги підприємства залишено без задоволення, а податкові повідомлення-рішення без змін (а.с. 221-226 том 2).

Суд зазначає, що відносини з приводу формування податкового кредиту врегульовані Податковим кодексом України, що набрав чинності з 01.01.2011 року.

Згідно з підпунктом 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна, яка видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача.

Відповідно до п. 198.3. ст. 198 цього кодексу податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до складу податкового кредиту суми податку сплаченого (нарахованого) податку у звязку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформленими з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Відповідно до п. 201.1 ст.201 Податкового кодексу України (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дата виписування податкової накладної;

в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);

ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку;

д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг;

е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг;

є) ціна постачання без урахування податку;

ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні;

з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку;

и) вид цивільно-правового договору.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 цього кодексу датою виникнення права платника податку на віднесення до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбудеться раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів /послуг, що підтверджено податковою накладною.

Отже, наявність у платника податку (позивача у справі) виданих йому податкових накладних і сплата вартості отриманих товарів та послуг з ПДВ є достатніми підставами для визначення податкового кредиту з урахуванням підтвердження реального здійснення господарської операції.

Судом встановлено, що між ТОВ «Чудо База» та ТОВ «Ларус Трейд» було укладено договір поставки № 285/11/10 від 03.11.2010 р. (а.с. 27-34 том 1).

У січні 2011 р. за цим договором на адресу ТОВ «Чудо База» було поставлено товар цукор пісок на суму 631200, 00 грн., у тому числі ПДВ на суму 105200, 00 грн.

Факт поставки товару підтверджено наступними видатковими накладними, оригінали яких було оглянуто у судовому засіданні та їх копії долучено до матеріалів справи (а.с. 35-49 том 1): № ЛТ-0000016 від 05.01.2011 р. на суму 42250,00 грн., у тому числі ПДВ 7 041, 67 грн.; № ЛТ-0000017 від 05.01.2011 р. на суму 42250,00 грн., у тому числі ПДВ 7 041, 67 грн.; № ЛТ-0000022 від 06.01.2011 р. на суму 42250,00 грн., у тому числі ПДВ 7 041, 67 грн.; № ЛТ-0000030 від 10.01.2011 р. на суму 42250,00 грн., у тому числі ПДВ 7 041, 67 грн.; № ЛТ-0000040 від 11.01.2011 р. на суму 42250,00 грн., у тому числі ПДВ 7 041, 67 грн.; № ЛТ-0000053 від 12.01.2011 р. на суму 42250,00 грн., у тому числі ПДВ 7 041, 67 грн.; № ЛТ-0000061 від 13.01.2011 р. на суму 42000,00 грн., у тому числі ПДВ 7 000, 00 грн.; № ЛТ-0000066 від 14.01.2011 р. на суму 42000,00 грн., у тому числі ПДВ 7 000, 00 грн.; № ЛТ-0000082 від 18.01.2011 р. на суму 41750,00 грн., у тому числі ПДВ 6958, 33 грн.; № ЛТ-0000099 від 20.01.2011 р. на суму 42000,00 грн., у тому числі ПДВ 7 000, 00 грн.; № ЛТ-0000109 від 22.01.2011 р. на суму 42100,00 грн., у тому числі ПДВ 7 016, 67 грн.; № ЛТ-0000115 від 24.01.2011 р. на суму 42100,00 грн., у тому числі ПДВ 7 016, 67 грн.; № ЛТ-0000125 від 26.01.2011 р. на суму 42000,00 грн., у тому числі ПДВ 7 000, 00 грн.; № ЛТ-0000133 від 27.01.2011 р. на суму 42000,00 грн., у тому числі ПДВ 7 000, 00 грн.; № ЛТ-0000148 від 31.01.2011 р. на суму 41750,00 грн., у тому числі ПДВ 6958, 33 грн.

З наявних в матеріалах справи копій товарно-транспортних накладних вбачається, що транспортування товару здійснювало ТОВ «Ларус Трейд» шляхом укладення договорів з перевізниками: ФОП ОСОБА_4 та ФОП ОСОБА_5 (а.с. 65-79 том 1).

За поставлений товар з боку ТОВ «Чудо База» було здійснено розрахунок грошовими коштами в повному обсязі, про що свідчать копії платіжних доручень, які знаходяться в матеріалах справи (а.с. 87-100 том 1, а.с. 227 том 2).

На поставлений товар ТОВ «Ларус Трейд» було видано наступні податкові накладні, копії яких знаходяться в матеріалах справи (а.с. 50-64 том 1): № 16 від 05.01.2011 р. на суму 42250,00 грн., у тому числі ПДВ 7 041, 67 грн.; № 17 від 05.01.2011 р. на суму 42250,00 грн., у тому числі ПДВ 7 041, 67 грн.; № 22 від 06.01.2011 р. на суму 42250,00 грн., у тому числі ПДВ 7 041, 67 грн.; № 30 від 10.01.2011 р. на суму 42250,00 грн., у тому числі ПДВ 7 041, 67 грн.; № 39 від 11.01.2011 р. на суму 42250,00 грн., у тому числі ПДВ 7 041, 67 грн.; № 52 від 12.01.2011 р. на суму 42250,00 грн., у тому числі ПДВ 7 041, 67 грн.; № 61 від 13.01.2011 р. на суму 42000,00 грн., у тому числі ПДВ 7 000, 00 грн.; № 66 від 14.01.2011 р. на суму 42000,00 грн., у тому числі ПДВ 7 000, 00 грн.; № 82 від 18.01.2011 р. на суму 41750,00 грн., у тому числі ПДВ 6958, 33 грн.; № 99 від 20.01.2011 р. на суму 42000,00 грн., у тому числі ПДВ 7 000, 00 грн.; № 109 від 22.01.2011 р. на суму 42100,00 грн., у тому числі ПДВ 7 016, 67 грн.; № 115 від 24.01.2011 р. на суму 42100,00 грн., у тому числі ПДВ 7 016, 67 грн.; № 126 від 26.01.2011 р. на суму 42000,00 грн., у тому числі ПДВ 7 000, 00 грн.; № 134 від 27.01.2011 р. на суму 42000,00 грн., у тому числі ПДВ 7 000, 00 грн.; № 150 від 31.01.2011 р. на суму 41750,00 грн., у тому числі ПДВ 6958, 33 грн.

Вказані податкові накладні внесені до реєстру отриманих податкових накладних за січень 2011 року (а.с. 228 том 2).

Оригінали вказаних податкових накладних було оглянуто у судовому засіданні та їх копії було долучено до матеріалів справи. Судом встановлено, та не заперечується відповідачем, що всі податкові накладні виписані ТОВ «Ларус Трейд» оформлено у повній відповідності до приписів Податкового кодексу України.

Таким чином, суд не погоджується з висновками відповідача, викладеними в акті перевірки щодо порушення з боку ТОВ «Чудо База» п. 198.6 ст. 198, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України.

Судом під час розгляду справи також було встановлені ознаки реальності господарських операцій, здійснених між ТОВ «Чудо База» та ТОВ «Ларус Трейд». Зокрема, цукор-пісок, отриманий ТОВ «Чудо База» від ТОВ «Ларус Трейд», зберігався ІП «Малахіт» на підставі договору зберігання № 37/05/10 від 25.05.2010 р., копія якого разом з накладними на зберігання знаходиться в матеріалах (а.с. 195-198, 229-233 том 2).

Як вбачається з матеріалів справи, в подальшому цукор-пісок, отриманий від ТОВ «Ларус Трейд», з боку ТОВ «Чудо База» було реалізовано Відділу освіти Зміївської районної державної адміністрації (договір № 6 від 10.01.2011 р. та договір № 45 від 18.01.2011 р.); Відділу освіти виконавчого комітету Ізюмської міської ради (договір № 70/01/11 від 17.01.2011 р.); Відділу освіти Дергачівської районної державної адміністрації (договір № 1 від 17.01.2011 р.); Зміївської міської раді (договір № 399/12/10 від 05.01.2011 р.); Управлінню освіти Адміністрації Ленінського району Харківської міської ради (договір № 79/01/11 від 19.01.2011 р.); Санаторію-профілакторію «Містобудівник» ХНАМГ (договір № 379/12/10 від 12.01.2011 р.); Санаторію-профілакторію «Політехнік» НТУ «ХПІ» (договір № 02/01/11 від 10.01.2011 р.); Комунальному закладу охорони здоровя «Зміївська центральна районна лікарня» Зміївської районної ради Харківської області (договір № 152/01/11 від 31.01.2011 р.); ІП «Аврора» (договір поставки № 140/10/10 від 01.06.2010 р.), що підтверджено цивільно-правовими договорами та первинними документами (видатковими та товарно-транспортних накладними) (а.с. 2-193 том 2).

Таким чином, суд вважає доведеним реальність господарських операцій, здійснених між ТОВ «Ларус Трейд» та ТОВ «Чудо База» та їх зв'язок з господарською діяльністю підприємства.

Суми податку на додану вартість сплачені позивачем в ціні отриманого товару, на підставі виданих ТОВ «Ларус Трейд» податкових накладних, були включені позивачем до складу податкового кредиту в податковій декларації з ПДВ за січень 2011 року (а.с. 80-86 том 1).

Отже, позивач виконав вимоги, передбачені п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, сплативши податок на додану вартість в ціні отриманого товару від ТОВ «Ларус Трейд», яке в свою чергу, відповідно до вимог п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України видало позивачу належним чином оформлені податкові накладні на сплачені ним суми податку.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позивачем правомірно включено до складу податкового кредиту за січень 2011 року суми податку на додану вартість, сплачені позивачем в ціні отриманого товару від ТОВ «Ларус Трейд».

Відтак, донарахування відповідачем ТОВ «Чудо База» грошових зобовязань з ПДВ не ґрунтується на приписах чинного законодавства.

Щодо висновків відповідача про нікчемність угод та про відсутність реального характера господарських операцій, укладених між ТОВ «Чудо База» та ТОВ «Ларус Трейд», суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом (нікчемний правочин) або якщо він не визнаний судом недійсним.

З 1 січня 2011 р. набули чинності зміни до ст. 228 Цивільного кодексу України (надалі ЦК України), відповідно до яких нікчемним став лише правочин, який порушує публічний порядок. Відповідно до ч. 1 ст. 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Таким чином, при кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Також суд зазначає, що правочин, який не має за мету створення реальних наслідків є фіктивним (ст. 234 Цивільного кодексу України), та визнається судом недійсним.

Матеріалами справи підтверджено, що на виконання правочину, укладеного між ТОВ «Ларус Трейд» та ТОВ «Чудо База», було отримано майно та сплачено грошові кошти. Відтак, це виключає визнання такого правочину недійсним як такого, який не спрямований на настання реальних юридичних наслідків, тобто фіктивний.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Проте, відповідачем не було доведено належними та допустимими доказами нікчемність угоди, яку було укладено між ТОВ «Чудо База» та ТОВ «Ларус Трейд», та відсутність реального характеру цієї господарської операції.

Окрім цього, як вбачається з акту перевірки, зазначені висновки ґрунтуються виключно на підставі довідки від 28.03.2011 р. № 441/23-304/37188281, складеної ДПІ у Ленінському районі м. Харкова стосовно ТОВ «Ларус Трейд».

Проте, з наданих позивачем до суду постанов Харківського окружного адміністративного суду від 09.08.2011 р. та Харківського апеляційного адміністративного суду від 05.12.2011 р. по справі № 2а-6803/11/2070 вбачається, що дії Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Харкова, які полягають у проведенні перевірки, в результаті якої було складено довідку 441/23-304/37188281 від 28.03.2011 р. про результати проведення документальної невиїзної позапланової перевірки ТОВ "ЛАРУС ТРЕЙД" в частині правомірності нарахування податкового зобов'язання та податкового кредиту з податку на додану вартість за період з 01.12.2010 р. по 31.01.2011р. та в частині правомірності формування валових доходів та валових витрат з податку на прибуток підприємств за період з 01.12.2010р. по 31.01.2011р. визнано протиправними. Також визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Харкова щодо визнання угод ТОВ "ЛАРУС ТРЕЙД" за перевірений період нікчемними (а.с. 101-108 том 1).

Вказані судові рішення, на момент судового розгляду, набрали законої сили.

Щодо донарахування відповідачем штрафних санкцій в розмірі 510,00 грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 121.1 ст. 121 Податкового кодексу України незабезпечення платником податків зберігання первинних документів облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених статтею 44 цього Кодексу строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених цим Кодексом тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 510 гривень.

В якості обґрунтування необхідності застосування штрафних санкцій відповідач посилається на запит від 01.08.2011 р. № 12736/10/23-215 (а.с. 235 том 2) про надання інформації, яка підтверджує подальше використання цукру, у відповідь на який було отримано лише перелік документів з реквізитами, а не самі копії.

Проте, позивачем надано до суду листи до ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова від 04.08.2011 р. № 12-ЧБ та від 09.08.2011 р. № 13-ЧБ (а.с. 236-240 том 2), зі змісту яких вбачається, що працівник податкового органу відмовився отримати для перевірки відповідні документи. Також, в листі від 09.08.2011 р. ТОВ «Чудо База» повідомило про свою готовність надати необхідні документи. Вказані листи отримані відповідачем 04.08.2011 року та 09.08.2011 року, що підтверджено відмітками податкового органу на них.

Суд вважає, що інформація, яка була надана ТОВ «Чудо База» є достатньою, оскільки в акті перевірки не зафіксовано жодних порушень, які є підставою для застосування штрафних санкцій, передбачених п. 121.1 ст. 121 Податкового кодексу України.

Також суд зазначає, що відповідно до п. 85.4 ст. 85 Податкового кодексу України при проведенні перевірок посадові особи органу державної податкової служби мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об'єктів оподаткування, несплату податків, зборів (обов'язкових платежів), порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

На думку суду, документи, які підтверджують подальшу реалізацію товару не є достатнім доказом завищення підприємством податкового кредиту, формування якого було предметом перевірки ТОВ «Чудо База».

Таким чином, суд приходить до висновку про відсутність підстав для донарахування відповідачем штрафних санкцій в розмірі 510,00 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З урахуванням вищевикладеного, суд вважає, що вимоги позивача є правомірними, обґрунтованими та такими, що ґрунтуються на положеннях діючого законодавства, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись ст. ст. 94, 160, 161, 162, 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Харківський окружний адміністративний суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Чудо База" до Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі м. Харкова про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити в повному обсязі.

Скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі м. Харкова від 21.09.2011 року № 0000722320.

Скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі м. Харкова від 21.09.2011 року № 0000732320.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 05.03.2012 року.

Суддя Піскун В.О.