Постанова № 21800860, 28.02.2012, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Харків

28.02.2012 р. справа № 2а- 1608/12/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Сліденко А.В.,

за участі:

секретаря судового засідання - Алексєєнко О.В.,

представників:

позивача - Кравченко С.П.,

відповідача - не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом

Фірма "Рубін ЛТД"

до Державна податкова інспекція у Зміївському районі у Харківській області

провизнання дій незаконними, скасування рішення, - встановив:

Позивач, Фірма «Рубін ЛТД», звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом (а.с. 3-6) до ДПІ у Зміївському районі Харківської області, в якому просив: 1) визнати неправомірними дії щодо прийняття рішення про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки Фірми «Рубін ЛТД»з питань дотримання податкового законодавства з ПДВ по взаємовідносинам з ТОВ «Промтехноопт»за вересень 2011 р.; 2) визнати протиправним наказ №12 від 10.01.2012 р. про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки Фірми «Рубін ЛТД»з питань дотримання податкового законодавства з ПДВ по взаємовідносинам з ТОВ «Промтехноопт»за вересень 2011 р., на підставі якого був складений акт №44/23/23324159 від 25.01.2012 р.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що у спірних правовідносинах податковий орган не мав визначених Податковим кодексом України підстав для прийняття рішення про призначення документальної позапланової невиїзної перевірки, а відтак це рішення є протиправним. У судовому засіданні представник позивача підтримав доводи і вимоги поданого позову, просив суд позов задовольнити.

Відповідач, ДПІ у Зміївському районі Харківської області, з поданим позовом не погодився.

В обґрунтування заперечень проти позову (а.с. 30-32) відповідач зазначив, що у спірних правовідносинах діяв у відповідності до вимог Податкового кодексу України на підставі та у спосіб, що визначені чинним законодавством, а тому цілком правомірно прийняв рішення у формі наказу №12 від 10.01.2012 р. про проведення спірної перевірки.

Суд, вивчивши доводи позову та заперечень проти позову, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.

За матеріалами справи судом встановлено, що з 20.01.2012 р. по 24.01.2012 р. відповідачем, ДПІ у Зміївському районі Харківської області, була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка Фірми «Рубін ЛТД» (ідентифікаційний код 23324159) з питання дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинам з підприємством ТОВ «Промтехноопт»(ідентифікаційний код - 37092055) за вересень 2011 р.

Результати перевірки оформлені актом від 25.01.2012 р. №44/23/23324159 (а.с. 10-16).

З наявних у справі документів вбачається, що спірна перевірка була проведена субєктом владних повноважень на реалізацію наказу ДПІ у Зміївському районі м. Харкова від 10.01.2012р. №12 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки Фірми «Рубін ЛТД»( ідентифікаційний код 23324159)».

Як зясовано судом, юридичною підставою для прийняття наказу про призначення перевірки субєкт владних повноважень обрав положення п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78 та п. 79.1, п. 79.2 ст.79 Податкового кодексу України.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, які покладені субєктом владних повноважень в основу рішення про призначення спірної перевірки, на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, суд встановив наступне.

21.12.2011 р. за вих. №3820/10/23-075 відповідачем, ДПІ у Зміївському районі Харківської області, був складений і того ж дня вручений позивачеві письмовий запит про надання інформації та документального підтвердження з питань взаємовідносин з ТОВ «Промтехноопт»(ідентифікаційний код 37092055) за період вересень-жовтень 2011 р. (а.с. 18-19).

Юридичною підставою для складання згаданого запиту субєкт владних повноважень обрав положення п.п. 20.1.6 п. 20.1 ст. 20, п.73.3 ст. 73 Податкового кодексу України, фактичною ж підставою слугувало встановлення сумнівності факту здійснення операцій з ТОВ «Промтехноопт», а саме: отримання матеріалів щодо відсутності факту реального вчинення господарських операцій.

При вирішенні справи суд бере до уваги, що відповідно до п.п.20.1.6 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право для здійснення функцій, визначених податковим законодавством, отримувати безоплатно від платників податків, у тому числі благодійних та інших неприбуткових організацій, у порядку, визначеному цим Кодексом, інформацію, довідки, копії документів (засвідчені підписом платника податків або його посадовою особою та скріплені печаткою (за наявності) про фінансово-господарську діяльність, отримувані доходи, видатки платників податків та іншу інформацію, пов'язану з обчисленням та сплатою податків, дотриманням вимог іншого законодавства, здійснення контролю за яким покладено на органи державної податкової служби, а також фінансову та статистичну звітність, в порядку та на підставах, визначених цим Кодексом.

Системно проаналізувавши положення Податкового кодексу України, суд доходить висновку, що такий випадок визначений п.73.3 ст.73 Податкового кодексу України, згідно з яким органи державної податкової служби мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та її документального підтвердження (абз.1 п.п.73.1); такий запит підписується керівником (заступником керівника) органу державної податкової служби і повинен містити перелік інформації, яка запитується, та документів, що її підтверджують, а також підстави для надіслання запиту (абз.2 п.73.1); письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав: 1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби; 2) для визначення рівня звичайних цін на товари (роботи, послуги) під час проведення перевірок; 3) в інших випадках, визначених цим Кодексом (абз.3 п.73.1); запит вважається врученим, якщо його надіслано поштою листом з повідомленням про вручення за податковою адресою або надано під розписку платнику податків або іншому суб'єкту інформаційних відносин або його посадовій особі (абз.4 п.73.1); платники податків та інші суб'єкти інформаційних відносин зобов'язані подавати інформацію, визначену у запиті органу державної податкової служби, та її документальне підтвердження протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом). У разі коли запит складено з порушенням вимог, викладених в абзацах першому та другому цього пункту, платник податків звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит (абз.5 п.73.1).

З положень наведеної норми кодексу слідує, що запит податкового органу в обовязковому порядку повинен містити викладення визначених Податковим кодексом України підстав отримання інформації, зокрема, зазначення фактів порушення платником податків законодавства.

Суд відзначає, що правовідносини з приводу проведення органами державної податкової служби України документальних позапланових невиїзних перевірок унормовані ст.79 Податкового кодексу України.

Відповідно до п.79.2 ст.79 Податкового кодексу України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Згідно з п.79.1 ст.79 Податкового кодексу України обставини, котрі є підставами для прийняття податковим органом рішення про проведення перевірки діяльності платника податків, визначені ст.ст.77 і 78 Податкового кодексу України.

Підпунктом 78.1.1 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України передбачено, що документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється в разі, коли за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Аналізуючи положення наведеної норми матеріального права в кореспонденції з приписами ст.42 Податкового кодексу України, суд доходить висновку, що рішення про проведення документальної позапланової виїзної перевірки може бути прийнято податковим органом лише в разі одночасної наявності таких умов: 1) належного складення податковим органом і направлення адресу платника податків обовязкового письмового запиту, 2) фактичного отримання платником податків такого запиту, тобто вручення запиту під підпис посадовій (службовій) особі платника податків або уповноваженому представнику платника податків чи повернення до податкового органу поштового повідомлення про вручення такого запиту платнику податків, 3) минування строку в 10 робочих днів від дня отримання платником податків письмового запиту податкового органу, 4) ненадання платником податків до податкового органу письмових пояснень та документальних підтверджень по суті отриманого запиту.

У ході розгляду справи судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, представником позивача визнано, що запит було одержано платником податків, який надав відповідь разом з документами не в повному обсязі.

Оскільки платник податків надав відповідь на адресу податкового органу, то суд не знаходить підстав для поширення на спірні правовідносини приписів абз.5 п.п.73.3.1 п.73.3 ст.73 Податкового кодексу України.

За таких обставин, суд не вбачає підстав для задоволення позову в частині вимоги про скасування спірного наказу, позаяк на отриманий від податкового органу письмовий запит платник податків надав відповідь, до якої не долучив ані письмових пояснень у повному обсязі по суті викладених у запиті питань, ані документів на підтвердження письмових пояснень у повному обсязі, внаслідок чого у податкового органу виникло право прийняти рішення про проведення документальної перевірки.

Згідно з ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Частиною 2 ст.49 КАС України передбачено, що особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

Дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності за правилами ст.86 КАС України, суд доходить висновку, що заявлені позивачем вимоги про скасування спірного наказу стосовно призначення перевірки та визнання неправомірними дій податкового органу по прийняттю спірного наказу стосовно призначення перевірки за своєю правовою суттю є фактично однією вимогою, суть якої полягає у незгоді платника податків з правомірністю рішення податкового органу про призначення перевірки. Окрім мотиву незаконності наказу з підстав неналежного його оформлення, жодних інших доводів в обґрунтування висунутих вимог позивач ані в тексті позову, ані в ході розгляду справи не навів.

Суд наголошує, що в силу ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Перевіривши обґрунтованість доводів позивача наявними у справі доказами, суд відзначає, що управлінська діяльність відповідача у спірних правовідносинах, яка полягала у вчиненні дій по прийняттю рішення та оформленню прийнятого рішення наказом, цілком відповідає вимогам ч.3 ст.2 КАС України, що зумовлює необхідність залишення позову без задоволення.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Оскільки в ході судового розгляду не встановлено факту порушення прав та охоронюваних законом інтересів Фірми «Рубін ЛТД», то в задоволенні позову належить відмовити.

Керуючись ст.ст. 8 і 19 Конституції України, ст.ст.7-11, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

постановив:

Адміністративний позов Фірми "Рубін ЛТД" до Державної податкової інспекції у Зміївському районі у Харківській області про визнання дій незаконними, скасування рішення залишити без задовоення.

Постанова набирає законної сили згідно з ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду згідно з ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: шляхом подачі через Харківський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення (у разі застосування судом ч.3 ст.160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, у разі повідомлення суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч.4 ст.167 цього Кодексу, про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду) апеляційної скарги з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Постанова у повному обсязі виготовлена 05.03.2012 р.

Суддя Сліденко А.В.