Постанова № 21800754, 21.02.2012, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

21 лютого 2012 р. № 2-а- 315/12/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого Судді Архіпової С.В.

при секретарі Солуяновій Н.В.,

за участю: представника позивача Загребельний Г.С.,

представника відповідача- Кірсанов Д.Н.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу

за позовом

Товариство з обмеженою відповідальністю НВП "Теплохолодсервіс"

до Державна податкова інспекція у Дзержинському районі міста Харкова

проскасування податкових повідомлень-рішень ,

В С Т А Н О В И В:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство Теплохолодсервіс» звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з зазначеним позовом до відповідача - Державної податкової інспекції в Дзержинському районі м. Харкова та просив, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, скасувати податкові повідомлення-рішення від 25.01.2012р. № 0001062305, від 23.12.2011р. № 0006772305, від 05.12.2011р. № 0005952305, від 05.12.2011р. № 0005962305.

В обґрунтування заявленого позову зазначив, що згідно оскаржуваного податкового повідомлення-рішення № 0005962305 від 05.12.2011р. позивачу збільшено суму грошового зобовязання з податку на додану вартість в розмірі 198260,50 грн. (в тому числі за основним платежем 158816,0 грн. та за штрафними санкціями 39444,50 грн.), згідно податкового повідомлення-рішення № 0005952305 від 05.12.2011р. зменшено розмір відємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 1552,0 грн., згідно податкового повідомлення-рішення № 0006772305 від 23.12.2011р. позивачу збільшено суму грошового зобовязання з податку на додану вартість в розмірі 84177,0 грн. (в тому числі за основним платежем 56118,0 грн. та за штрафними санкціями 28059,0 грн.), згідно податкового повідомлення-рішення № 0001062305 від 25.01.2012р. збільшено суму грошового зобовязання з податку на додану вартість в розмірі 89592,0 грн. (в тому числі за основним платежем 59728,0 грн., за штрафними санкціями 29864,0 грн.)

Позивач з переліченими податковими повідомленнями рішеннями не погоджується, вважаючи їх незаконними, необґрунтованими та такими, що порушують його права та законні інтереси.

В судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача проти позову заперечував та просив в його задоволенні відмовити через безпідставність. Згідно наданих заперечень зазначив, що проведеною перевіркою встановлено неможливість реального здійснення господарської діяльності контрагентами позивача, з якими він мав господарські правовідносини ТОВ «Тех-Агромаркетинг», ТОВ «Тех-Агроремпоставка», ТОВ «Промтехноопт». В звязку з викладеним відповідач вважав, що всі господарські операції, що мали місце між позивачем та зазначеними підприємствами не спричинили реального настання правових наслідків, внаслідок чого позивач не мав права відносини сплачені за ними суми до складу податкового кредиту.

Таким чином відповідач вважає, що оскаржувані в даній справі податкові повідомлення-рішення є цілком законними та обґрунтованими.

Заслухавши пояснення учасників процесу та дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог та необхідність їх задовольнити, виходячи з наступного.

Так, судом встановлено, що фахівцями ДПІ в Дзержинському районі м. Харкова в січні 2012 року проведено позапланову виїзну перевірку позивача щодо документального підтвердження господарських відносин, їх реальності та повноти відображення в обліку з ТОВ «Промтехноопт» за серпень вересень 2011 року.

За результатами перевірки складено акт від 18.01.2012р. (в акті дату складання акту помилково зазначено як 18.01.2011р. та помилково вказано про проведення перевірки з 11.01.2012р. по 18.11.2012р.), за висновками якого встановлено порушення вимог ст.1 п.2 ст. 3, ст. 4, п.6 ст.8 та п.2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п.2 Положення про документальне забезпечення записів бухгалтерського обліку», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. № 88 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України05.06.1995р. за № 168/704) в частині необхідності організації бухгалтерського обліку та складання первинних документів з врахуванням сутності господарської операції (відносин); відповідності змісту операції, що зафіксовано в документах, реальним обставинам; прийняття до обліку та виконання лише документів на операції, що не суперечать нормативно-правовим актам , не завдають шкоди державі, підписаних уповноваженими на те особами; ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності з обовязковим врахуванням вимог, встановлених відповідними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку; відсутність факту реального вчинення господарських операцій з ТОВ «Промтехноопт» за серпень-вересень 2011 року; п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1, п. 201.4 ст. 201 ПК України виявлено заниження суми податку на додану вартість, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету в розмірі 59728,0 грн., в тому числі в серпні 2011 року суми ПДВ 53500,0 грн., вересні 2011 року суми ПДВ 6228,0 грн. При перевірці правильності повноти визначення скоригованих валових витрат за серпень вересень 2011 року з ТОВ «Промтехноопт»встановлено, що за період ІІІ квартал2011 року позивач не включав витрат по взаємовідносинами з ТОВ «Промтехноопт».

На підставі розгляду зазначеного акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001062305 від 25.01.2012р. (з посиланням на акт перевірки від 18.01.2011р. № 130/2305/23003751), яким збільшено суму грошового зобовязання з податку на додану вартість в розмірі 89592,0 грн. (в тому числі за основним платежем 59728,0 грн., за штрафними санкціями 29864,0 грн.)

Судом встановлено, що доходячи висновку про наявність виявлених порушень, відповідач виходив з того, що перевіркою встановлено укладання між позивачем та ТОВ «Промтехноопт» договору № 66/10 від 01.12.2010р. на виконання робіт з постачання теплотехнічного та сантехнічного обладнання та матеріалів, в звязку з чим ТОВ «Промтехноопт» виписано (оформлено) накладні (акти виконаних робіт), податкові накладні на поставку товарів (робіт, послуг).

Суми податку на додану вартість за зазначеними податковими накладними включено до складу податкового кредиту за квітень, червень та липень 2011 року, відображені у реєстрі отриманих податкових накладних. Проте до перевірки не було надано, як встановив відповідач, документів, що підтверджують факт транспортування товару. Крім того, відповідачем враховано отриманий від ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова акт документальної позапланової невиїзної перевірки № 1489/23-03-05/37092055 від 01.07.2011р., акт про неможливість проведення зустрічної звірки від 13.09.2011р. № 9/23-02-05/37092055 ТОВ «Промтехноопт» за червень 2011 року, акт про неможливість проведення зустрічної звірки від 21.10.2011р. № 111/23-02-05/37092055 за липень, серпень 2011 року.

Зазначені документи, на думку відповідача, свідчать про те, що за квітень, червень та липень 2011 року господарська діяльність контрагента позивача - ТОВ «Промтехноопт» має ознаки нереальності її здійснення, в звязку з чим господарські угоди між даним підприємством та позивачем не спричиняють реального настання правових наслідків.

Таким чином, як вважав відповідач, у позивача відсутнім було право щодо включення суми податку на додану вартість за податковими накладними, виписаними за нікчемною угодою, до складу податкового кредиту за квітень, червень та липень 2011 року.

В грудні 2011 року фахівцями ДПІ в Дзержинському районі м. Харкова проведено позапланову виїзну перевірку позивача щодо документального підтвердження господарських відносин, їх реальності та повноти відображення в обліку з ТОВ «Опттехконсалтинг» за грудень 2010 року, ТОВ «Промспец консалтинг» за листопад, грудень 2010 року та ТОВ «Техно-асавир» за серпень-листопад 2010 року.

За результатами проведеної перевірки складено акт № 5865/2305/23003751 від 09.12.2011р. (том ІІ, а.с. 53), згідно висновків якого встановлено порушення вимог ст.1 п.2 ст. 3, ст. 4, п.6 ст.8 та п.2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п.2 Положення про документальне забезпечення записів бухгалтерського обліку», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. № 88 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за № 168/704) в частині необхідності організації бухгалтерського обліку та складання первинних документів з врахуванням сутності господарської операції (відносин); відповідності змісту операції, що зафіксовано в документах, реальним обставинам; прийняття до обліку та виконання лише документів на операції, що не суперечать нормативно-правовим актам , не завдають шкоди державі, підписаних уповноваженими на те особами; ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності з обовязковим врахуванням вимог, встановлених відповідними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку; відсутність факту реального вчинення господарських операцій з ТОВ «Тех-Агромаркетинг» за серпень 2010 року, ТОВ «Тех-Агроремпоставка» за період з 01.04.2010р. по 31.10.2010р. та ТОВ «Промтехноопт» за квітень, червень та липень 2011 року.

Таким чином зроблено висновок про порушення п.п. 7.4.1 та п.п. 7.4.4 п. 7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», що полягає у завищенні податкового кредиту на загальну суму 56119,0 грн.

За результатами розгляду зазначеного акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 00066772305 від 23.12.2011р., згідно якого позивачу збільшено суму грошового зобовязання з податку на додану вартість в сумі 84177,0 грн.

В листопаді 2011 року фахівцями ДПІ в Дзержинському районі м. Харкова проведено позапланову виїзну перевірку позивача щодо документального підтвердження господарських відносин, їх реальності та повноти відображення в обліку з ТОВ «Тех-Агромаркетинг» за серпень 2010 року, ТОВ «Тех-Агроремпоставка» за період з 01.04.2010р. по 31.10.2010р. та ТОВ «Промтехноопт» за квітень, червень та липень 2011 року. За результатами перевірки складено акт № 5486/2305/23003751 від 21.11.2011р. (том ІІІ, а.с. 131-155), за висновками якого встановлено порушення вимог ст.1 п.2 ст. 3, ст. 4, п.6 ст.8 та п.2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п.2 Положення про документальне забезпечення записів бухгалтерського обліку», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. № 88 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за № 168/704) в частині необхідності організації бухгалтерського обліку та складання первинних документів з врахуванням сутності господарської операції (відносин); відповідності змісту операції, що зафіксовано в документах, реальним обставинам; прийняття до обліку та виконання лише документів на операції, що не суперечать нормативно-правовим актам , не завдають шкоди державі, підписаних уповноваженими на те особами; ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності з обовязковим врахуванням вимог, встановлених відповідними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку; відсутність факту реального вчинення господарських операцій з ТОВ «Тех-Агроремаркетинг» за серпень 2010 року, ТОВ «Тех-Агроремпоставка» за період з 01.04.2010р. по 31.10.2010р. та ТОВ «Промтехноопт» за квітень, червень та липень 2011 року, чим, на думку відповідача, порушено п.п. 7.4.1 та п. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» , п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6, ст. 198, п. 201.1, п. 201.4, ст. 201 ПК України, в звязку з чим позивачем завищено податковий кредит на загальну суму 160368,0 грн.

На підставі розгляду вказаного акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_3 від 05.12.2011р., згідно якого позивачу зменшено розмір відємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 1552,0 грн., а також податкове повідомлення-рішення від 05.12.2011р. № 005962305, згідно якого позивачу збільшено суму грошового зобовязання з податку на додану вартість в сумі 198265,0 грн. (в тому числі за основним платежем 158816,0 грн. та за штрафними санкціями 39444,50 грн.)

Судом встановлено, що доходячи висновку про наявність виявлених порушень, відповідач врахував укладення між позивачем та ТОВ «Тех-Агромаркетинг» договору № 45/10 від 02.08.2010р. на виконання робіт з постачання теплотехнічного та сантехнічного обладнання та матеріалів, в звязку з чим ТОВ «Тех-Агромаркетинг» виписано (оформлено) накладні (акти виконаних робіт), податкові накладні на поставку товарів (робіт, послуг).

Суми податку на додану вартість за зазначеними податковими накладними включено до складу податкового кредиту за серпень 2011 року, відображені у реєстрі отриманих податкових накладних, які відповідають даним додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість та даним декларації з ПДВ за серпень 2010 року. Проте до перевірки не було надано, як вважав відповідач, документів, що підтверджують факт транспортування товару.

Крім того, відповідачем враховано отриманий від ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова акт невиїзної позапланової документальної перевірки ТОВ «Тех-Агромаркетинг» № 1487/23-03-05/36988128 від 01.07.2011р., аналізуючи який відповідач дійшов висновку, що за серпень 2010 року господарська діяльність ТОВ «Тех-Агромаркетинг» має ознаки нереальності її здійснення, в звязку з чим господарські угоди між даним підприємством та позивачем не спричиняють реального настання правових наслідків.

Таким чином, як вважав відповідач, у позивача відсутнім було право щодо включення суми податку на додану вартість за податковими накладними, виписаними за нікчемною угодою, до складу податкового кредиту за серпень 2010 року.

Проте суд з такими висновками не погоджується та зазначає, що позивачем до суду надано копію договору № 66/10 від 01.12.2010р. (том І, а.с. 85), згідно умов якого позивач (за договором покупець) та ТОВ «Промтехноопт» (за договором продавець) домовились про виконання ТОВ «Промтехноопт» робіт з поставки теплотехнічного та сантехнічного обладнання та матеріалів. При цьому позивач зобовязувався надавати замовлення на товар, що постачається та сплачувати його вартість.

Зазначений договір складено у формі єдиного письмового документу, підписано сторонами та скріплено печатками. Наявність зазначеного договору відповідачем у справі не заперечується.

Як встановлено судом, на виконання зазначеного договору ТОВ «Промтехноопт» здійснювалось постачання товару (теплотехнічного та сантехнічного обладнання та матеріалів) на користь позивача, яким здійснено розрахунок за товар. Наведене підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними за №683 від 14.04.11 на загальну суму 9312,00грн, за №801 від 01.06.11 на загальну суму 6277,60грн та №1212 від 22.07.11 на загальну суму 23344, 16 грн., рахунками фактурами , виписками установи банків про рух коштів (сплату за товар за договором), товарно-транспортними накладними на перевезення товару за №1/140411 від 14.04.2011, №1/010611 від 01.06.2011, № 1/220711 від 22.07.11 (том І, а.с. 86-167) та подорожніми листами. Оприбуткування товару підтверджено прибутковими накладними.

На виконання умов договору виписані податкові накладні за №275 від 13.04.11, за № 2 від 01.06.11 та за №699 від 22.07.11.

Докази сплати по договору підтверджуються залученими до матеріалів справи платіжними дорученнями.

В подальшому, зазначені матеріали використані відповідно до залучених до матеріалів справи договорів підряду, а саме за №08/11 від 04.04.11 укладеного між КУОЗ «Харківська міська клінічна лікарня № 30» та ТОВ «Теплоходсервіс», договір №27/11 від 29.06.11 укладений між Управлінням освіти адміністрації Київського району м. Харкова та ТОВ НВП «Теплохолодсервіс», договір підряду за №57/10 від 01.11.10 укладений між ТОВ «Теплохолодсервіс» та ТОВ «ТАМ АРДИ КОНТУР».

Стосовно правових відносин позивача та ТОВ «Тех-Агромаркетинг», судом встановлено, що між зазначеними підприємствами суд зазначає, що до матеріалів справи надано копію договору № 45/10 від 02.08.2010р. (том ІІІ, а.с. 177), згідно умов якого позивач (за договором покупець) та ТОВ «Тех-Агромаркетинг» (за договором продавець) домовились про виконання ТОВ «Тех-Агромаркетинг» робіт з поставки теплотехнічного та сантехнічного обладнання та матеріалів. При цьому позивач зобовязувався надавати замовлення на товар, що постачається та сплачувати його вартість.

Зазначений договір складено у формі єдиного письмового документу, підписано сторонами та скріплено печатками. Наявність зазначеного договору відповідачем у справі не заперечується.

Як встановлено судом, на виконання зазначеного договору ТОВ «Тех-Агромаркетинг» здійснювалось постачання товару (теплотехнічного та сантехнічного обладнання та матеріалів) на користь позивача, яким здійснено розрахунок за товар. Наведене підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними №629 від 17.08.2010 на загальну суму 58467,92 грн., №572 від 04.08.10 на загальну суму 20359,14 грн., №617 від 31.08.10 на загальну суму 58088,82 грн., рахунками фактурами , виписками установи банків про рух коштів (сплату за товар за договором), товарно-транспортними накладними на перевезення товару № 1/170810 від 17.08.2010, № 1/040810 від 04.08.2010 та № 1/310810 від 31.08.2010 (том ІІІ, а.с. 179-193) та подорожніми листами. Оприбуткування товару підтверджено прибутковими накладними.

В подальшому, зазначені матеріали були використані відповідно до залучених до матеріалів справи договорів підряду, а саме договір за № 01/06/10-1 від 01.06.10 укладений між ТОВ «БК «ФОРТ-ПОСТ» та ТОВ НВП «Теплохолодсервіс», договір за № 35/10 від 30.07.10 укладений між ДДУ № 69 ГУМВД України в Харківській області та ТОВ НВП «Теплохолодсервіс».

В звязку з договором виписано податкові накладні за №1044 від 05.08.10, №1035 від 04.08.10, №1217 від 31.08.10.

З контрагентом позивача ТОВ «Тех-Агроремпоставка» позивачем укладено договір № 03/10-П від 03.02.2010р. (том ІІІ, а.с.194) згідно умов якого позивач (за договором покупець) та ТОВ «Тех-Агроремпоставка» (за договором продавець) домовились про виконання ТОВ «Тех-Агроремпоставка» робіт з поставки теплотехнічного та сантехнічного обладнання та матеріалів. При цьому позивач зобовязувався надавати замовлення на товар, що постачається та сплачувати його вартість.

Зазначений договір складено у формі єдиного письмового документу, підписано сторонами та скріплено печатками. Наявність зазначеного договору відповідачем у справі не заперечується.

Як встановлено судом, на виконання зазначеного договору ТОВ «Тех-Агроремпоставка» здійснювалось постачання товару (теплотехнічного та сантехнічного обладнання та матеріалів) на користь позивача, яким здійснено розрахунок за товар. Наведене підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними за №179 від 13.04.2010 на загальну суму 12127,80 грн., №203 від 19.04.10 на загальну суму 3030,00 грн., №254 від 26.05.2010 на загальну суму 51060,00 грн., №294 від 17.05.2010 на загальну суму 5 358,96 грн., №483 від 04.08.2010 на загальну суму 61381,32 грн., №517 від 18.08.2010 на загальну суму 114984,00 грн., №485 від 04.08.2010 на загальну суму 60828,00 грн., №421 від 13.07.2010 на загальну суму 14474,52 грн., №488 від 05.08.2010 на загальну суму 37015,08 грн., №774 від 27.09.2010 на загальну суму 26616,12 грн., №653 від 15.09.2010 на загальну суму 57538,80 грн., №717 від 21.09.2010 на загальну суму 66116,10 грн., №721 від 22.09.2010 на загальну суму 37576,80 грн., №776 від 27.09.2010 на загальну суму 5194,15 грн. №789 від 05.10.2010 на загальну суму 17497,50 грн. №563 від 02.09.2010 на загальну суму 97537,45 грн. №520 від 18.08.2010 на загальну суму 36748,46 грн., №568 від 06.09.2010 на загальну суму 3888,18 грн., №773 від 27.09.2010 на загальну суму 40422,12 грн., №811 від 11.10.2010 на загальну суму 22 532,10 грн., №565 від 02.09.2010 на загальну суму 14432,89 грн., рахунками фактурами , виписками установи банків про рух коштів (сплату за товар за договором), товарно-транспортними накладними на перевезення товару № 1/130410 від 13.04.2010р., № 1/190410 від 19.04.2010р., № 1/260510 від 26.05.2010р., № 1/170510 від 17.05.10р., № 1/040810 від 04.08.2010р., № 1/180810 від 18.08.2010р., № 2/040810 від 04.08.2010р., № 1/130710 від 13.07.2010р., № 1/050810 від 05.08.2010р., № 1/020910 від 02.09.2010р., № 2/180810 від 18.08.2010р., №1/060910 від 06.09.2010р., № 1/270910 від 27.09.2010р., 1/111010 від 11.10.2010р., № 2/020910 від 02.09.2010р., № 2/270910 від 27.09.2010р., №1/150910 від 15.09.2010р., № 1/210910 від 21.09.2010р., № 1/220910 від 22.09.2010р., № 3/270910 від 27.09.2010р., № 1/051010 від 05.10.2010р. (том ІІІ, а.с. 196-том IV а.с. 93). Оприбуткування товару підтверджено прибутковими накладними.

В звязку з укладеним договором виписано податкові накладні №1298 від 12.04.10р., №1408 від 19.04.10р., №1777 від 06.05.10р., №1995 від 20.05.10р., №1943 від 17.05.10р., №3092 від 02.07.10р., №3180 від 06.07.10р., №3864 від 04.08.10р., №3093 від 02.07.10р., №3294 від 12.07.10р., №3382 від 16.07.10р., №3584 від 28.07.10р., №3616 від 29.07.10р., №3834 від 03.08.10р., №3831 від 03.08.10р., №3305 від 13.07.10р., №3863 від 04.08.10р., №3897 від 05.08.10р., №4566 від 02.09.10р., №4152 від 18.08.10р., №4597 від 03.09.10р., №4597 від 03.09.10р., №4597 від 03.09.10р., №4561 від 02.09.10р., №4647 від 06.09.10р., №4818 від 14.09.10р., №4947 від 20.09.10р., №5010 від 21.09.10р., №4818 від 27.09.10р. та №5401 від 04.10.10р., які позивачем включено до складу податкового кредиту.

В подальшому, зазначені матеріали використані відповідно до залучених до матеріалів справи договорів підряду, а саме відповідно до договору укладеного між ТОВ НВП «Теплохолодсервіс» та ДП «Комфорт плюс», договору підряду № 01/06/10-1 від 01.06.10 укладеного між ТОВ НВП «Теплохолодсервіс» та ТОВ «БК «ФОРТ-ПОСТ», договору підряду № 33/10 від 21.07.10 укладеного між ТОВ НВП «Теплохолодсервіс» та ХНУ ім. В.Н. Каразіна та договору підряду № 52/10 від 17.09.10 укладеного між ТОВ НВП «Теплохолодсервіс» та готель «Старт» та договору підряду № 50/10 від 07.09.10 укладеного між ТОВ НВП «Теплохолодсервіс» та АТ «Житлобуд-2».

Також судом встановлено, що позивачем з його контрагентом ТОВ «Техно-Асавир» 03.02.2010р. укладено договір № 05/10П (том ІІ, а.с. 70-70-а), а також додаткову угоду до нього № 1 від 30.12.2010р. (том ІІ, а.с. 71) згідно умов якого позивач (за договором покупець) та ТОВ «Техно-Асавир» (за договором продавець) домовились про виконання ТОВ «Техно-Асавир» робіт з поставки теплотехнічного та сантехнічного обладнання та матеріалів. При цьому позивач зобовязувався надавати замовлення на товар, що постачається та сплачувати його вартість.

Зазначений договір складено у формі єдиного письмового документу, підписано сторонами та скріплено печатками. Наявність зазначеного договору відповідачем у справі не заперечується.

Як встановлено судом, на виконання зазначеного договору ТОВ «Техно-Асавир» здійснювалось постачання товару (теплотехнічного та сантехнічного обладнання та матеріалів) на користь позивача, яким здійснено розрахунок за товар. Наведене підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними №603 від 17.08.2010р. на загальну суму 19 896,48грн., №618 від 18.08.10 на загальну суму 15709,62грн., №807 від 16.08.2010р. на загальну суму 22 474,98грн., №876 від 23.09.2010р. на загальну суму 16 083,18грн., №986 від 07.10.2010р. на загальну суму 15 205,80грн. №1073 від 27.10.2010р. на загальну суму 13 086,00грн., №1089 від 01.11.2010р. на загальну суму 6635,58грн., №1103 від 05.11.2010р. на загальну суму 8192,70грн., №1121 від 15.11.2010р. на загальну суму 6868,20грн, №107 від 06.01.2011р. на загальну суму 25696,16, рахунками фактурами , виписками установи банків про рух коштів (сплату за товар за договором), товарно-транспортними накладними на перевезення товару за №01/170810 від 17.8.2010р., №02/170810 від 18.08.2010р., № 01/160910 від 16.09.2010р., №02/230910 від 23.09.2010р., №01/011010 від 07.10.2010р., №02/271010 від 27.10.2010р., №01/011110 від 01.11.2010р., №02/151110 від 05.11.2010р., № 03/151110 від 15.11.2010р. та № 01/060111 від 06.01.2011р.(том ІІІ, а.с. 72-143). Оприбуткування товару підтверджено прибутковими накладними.

В звязку з укладеним договором виписано податкові накладні №784 від 05.08.10, №816 від 18.08.10р., №903 від 15.09.10р., №921 від 22.09.10р., №986 від 06.10.10р., №1034 від 25.10.10р., №1079 від 01.11.10р., №1103 від 03.11.10р., №1132 від 15.11.10р. та №1159 від 25.11.10р., які позивачем включено до складу податкового кредиту.

Використання придбаного товару в господарській діяльності позивача підтверджено угодами (в тому числі договорами субпідряду) , укладеними позивачем з підприємствами по виконанню робіт, повязаних з облаштуванням, монтажем, реконструкцією, налагодженням теплотехнологічного та сантехнічного обладнання на обєктах замовників - договір № 01/06/10-1 від 01.06.10р. між ТОВ НВП «Теплохолодсервіс» та ТОВ «БК «ФОРТ-ПОСТ», договір підряду за № 52/10 від 17.09.10р., укладеного між ТОВ НВП «Теплохолодсервіс» та готель «СТАРТ», договір підряду №21/10 від 27.07.10р., укладений між ТОВ НВП «Теплохолодсервіс» та ОСОБА_3, договір підряду № 48/10 від 31.08.10 укладеного між ТОВ НВП «Теплохолодсервіс» та ОСОБА_4

Виконання зазначених робіт підтверджується наявними в матеріалах справи договорами підряду, субпідряду, актами виконаних робіт, рахунками-фактурами, видатковими накладними.

01.12.10 між ТОВ НВП «Теплохолодсервіс» та ТОВ «Опттехноконсалтинг» укладено договір № 65/10 про розробку проектної документації «Реконструкції нежилих приміщень в будівлі літера «Г-2» під адміністративним приміщенням квартири за адресою по вул. Стартова,11 в м. Харкові.

На виконання умов договору, 14.12.10 складено та підписано акт прийому передачі виконаних робіт. Докази сплати по договору підтверджуються залученими до матеріалів справи платіжними дорученнями за №660 від 03.12.10 та випискою з банківського рахунку.

Також на виконання умов договору була виписана податкова накладна за №31 від 03.12.10.

Зазначена проектна документація ТОВ НВП « Теплохолодсервіс» відповідно до договору за № 67 /10 від 10.12.2010р. передана ТОВ «ТАМ «АРДИ-КОНТУР» (код ЕГРПОУ 36325287) по акту здачі-прийому №1 від 16.12.2010 р.

В звязку з наведеним суд зауважує, що в даній справі доводи відповідача про відсутність реального характеру відповідних операцій суду не доведено та вони не підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", що мав чинність на час виникнення та реалізації частини спірних правовідносин, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з п.п. 7.2.6 п.7.2 ст. 7 Закону податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

У відповідності до п.п. 7.5.1 п.7.5 ст. 7 Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

У відповідності до п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно з п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту кожного наступного податкового періоду лише в частині суми податку фактично сплаченої отримувачем постачальникам товарів (послуг) та при імпорті і включається до розрахунку бюджетного відшкодування наступного звітного періоду; залишок від'ємного значення, за яким не проведено розрахунків з постачальниками відображається в податковій декларації з податку на додану вартість окремим рядком для визначення суми податку, яка може підлягати відшкодуванню в частині сплачених сум податку в наступних звітних періодах; залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування відображається у декларації з податку на додану вартість окремим рядком та включається до складу податкового кредиту починаючи з першого звітного періоду 2011 року.

Відповідно до п.п. 7.7.4 п. 7.7 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників.

Матеріали справи не містять жодних доказів наявності між позивачем та його контрагентами при здійсненні угод взаємоузгоджених дій, спрямованих на порушення існуючого в державі суспільного ладу або моральних засад.

Таких доказів суду відповідачем не надано, а судом, при виконанні вимог ст.11 КАС України, не виявлено.

Судом встановлено, що позивачем отримано від його контрагентів належним чином оформлені податкові накладні на всю кількість продукції, яка оплачена позивачем в повному обсязі грошовими коштами, в тому числі з урахуванням суми податку на додану вартість. Наявність виписаних та належним чином оформлених податкових накладних в даній справі відповідачем не заперечується.

Такими чином, позивачем додержано встановлений порядок формування податкового кредиту за спірними господарськими операціями. Позивач після одержання від постачальника належним чином оформлених податкових накладних відобразив у податковому обліку податковий кредит в сумі ПДВ, сплаченому продавцю у складі ціни придбання відповідно до вимог п. 7.5.1 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Закон України «Про податок на додану вартість» не встановлював обов'язку покупця сплачувати ПДВ ще й до бюджету, коли такий податок не буде сплачений продавцем або іншою особою, з урахуванням суми податку, отриманого від покупця в ціні товару. Відповідно до положень вказаного Закону України сума ПДВ, що включена до ціни товару, є податковим зобов'язанням продавця товару, і саме продавець товару несе обов'язок зі сплати цього податку до бюджету.

Сама по собі несплата податку продавцем (у тому числі у разі ухилення від сплати) при фактичному здійсненні господарської операції не впливає на податковий кредит покупця і суму бюджетного відшкодування.

Тобто покупець - платник податку на додану вартість не несе відповідальності за податкові зобов'язання продавця, а наявність порушень ведення бухгалтерського обліку, вимог податкового обліку або інші порушення умов ведення господарської діяльності контрагента не може бути підставою для позбавлення права добросовісного платника податку на додану вартість на віднесення сплачених ним у ціні наданих послуг відповідних сум податку на додану вартість до податкового кредиту за умови, що він виконав усі передбачені законом умови щодо цього.

Так само, згідно приписів п.п. 198.1 ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п.п. 198.3. зазначеної статті податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Згідно п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При цьому, відповідно до п. 201.8 ст. 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

З аналізу положень Податкового кодексу України судом встановлено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту витрати зі сплати податку за відсутності податкової накладної, або за наявності податкової накладної, оформленої з порушенням положень ст. 201 Кодексу. Згідно ст. 201 Податкового кодексу України підставою для відповідальності платника податку є не підтвердження сум податку, включеного до податкового кредиту, на момент перевірки платника податку. Інших підстав для не включення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку чинне законодавство не передбачає.

Таким чином, судом встановлено, що позивачем податковий кредит за січень 2011 року сформований на підставі сплачених сум ПДВ від господарських операцій, які підтверджені документально та є належним чином виконані, та в подальшому правомірно відповідні суми заявлені до бюджетного відшкодування.

Згідно ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством (ч. 1 ст. 19 Конституції України).

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ГК України учасниками відносин у сфері господарювання є субєкти господарювання, споживачі, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, наділені господарською компетенцією, а також громадяни, громадські та інші організації, які виступають засновниками субєктів господарювання чи здійснюють щодо них організаційно-господарські повноваження на основі відносин власності.

Згідно з ч. 1 ст. 6 ГК України загальними принципами господарювання в Україні є свобода підприємницької діяльності у межах, визначених законом; обмеження державного регулювання економічних процесів у звязку з необхідністю забезпечення соціальної спрямованості економіки, добросовісної конкуренції у підприємництві, екологічного захисту населення, захисту прав споживачів та безпеки суспільства і держави; заборона незаконного втручання органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб у господарські відносини.

Посилання відповідача про встановлення неможливості ведення контрагентами позивача господарської діяльності не спростовують доказів, досліджених судом, які підтверджують реальне виконання господарських угод, за якими позивачем в подальшому сформовано податковий кредит.

Таким чином, судом встановлено, що позивачем податковий кредит щодо даної справи сформований на підставі сплачених сум ПДВ від господарських операцій, які підтверджені документально та є належним чином виконані, та в подальшому правомірно відповідні суми заявлені до бюджетного відшкодування.

В звязку з наведеним суд відзначає, що будь-яке рішення чи дії субєкта владних повноважень має бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, мати під собою конкретні обєктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до п. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку. Також рішення субєкта владних повноважень на може ґрунтуватися на припущеннях.

Так, перевіривши оскаржувані в даній справі рішення відповідача з урахуванням наведеної норми, суд дійшов висновку, що відповідачем при їх прийнятті, невірно застосовано норми чинного законодавства при неповному та неправильному встановленні всіх дійсних обставин справи, в звязку з чим вони підлягають скасуванню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 8, 11, 94, 104, 159, 160-162 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство Теплохолодсервіс» до Державної податкової інспекції в Дзержинському районі м. Харкова про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити повністю.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Дзержинському районі м. Харкова від 05.12.2011р. № 0005962305;

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Дзержинському районі м. Харкова від 05.12.2011р. № 0005952305;

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Дзержинському районі м. Харкова від 23.12.2011р. № 0006772305;

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Дзержинському районі м. Харкова від 25.01.2012р. № 0001062305.

Стягнути з державного бюджету на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство Теплохолодсервіс» судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 33,00 грн.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги у десятиденний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України з дня отримання копії постанови. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання апеляційної скарги обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не було скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови складено та підписано 24 лютого 2012 року.

Головуючий Суддя С.В. Архіпова