Постанова № 21800700, 15.02.2012, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

15 лютого 2012 р. № 2-а- 14545/11/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Кухар М.Д.,

при секретарі - Тайцеві А.Л.,

за участі: представника позивача - Зінченка О.М.,

представника відповідача - Буряківського О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом Закритого акціонерного товариства "Термолайф" до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Харкова про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ПРАТ “ТЕРМОЛАЙФ”, звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції в Жовтневому районі м. Харкова, в якому просив суд визнати незаконним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Жовтневому районі м.Харкова від 17.01.2011 р. за №0000012200 на суму 339,00грн. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що Закон України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" встановлює відповідальність за порушення строків поставки продукції, робіт, послуг (товарів) на митну територію України, а не за неввезення товару в режимі імпорту у строк, передбачений ст.1 цього ж Закону.

В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги та просив позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні адміністративний позов не визнав у повному обсязі, просив у задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на те, що датою імпорту у випадку ввезення продукції на територію України, якщо така продукція згідно із законодавством України підлягає митному оформленню, слід вважати дату завершення оформлення ВМД (типу ІМ-40 “Імпорт”).

Суд, вислухавши представника позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.

ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова проведено позапланову виїзну перевірку ЗАТ “ТЕРМОЛАЙФ” за період з 01.04.2010 року по 01.12.2010 року. При проведенні перевірки складено акт від 30.12.2010 року № 3477/22-17/34015182, яким встановлено порушення позивачем ст.2 Закону України “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” від 23.09.1994 року № 185/94-ВР в частині порушення строків поставки імпортної продукції на митну територію України.

Порушення, зафіксовані актом перевірки, стали підставою для винесення рішення від 17.01.2011 р. за №0000012200, яким позивачу відповідно до ст.4 Закону України “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” нарахована пеня за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД в сумі 339,00грн.

Не погодившись із висновками акту перевірки та винесеним податковим повідомленням-рішенням відповідач скористався правом адміністративного узгодження спірного податкового повідомлення рішення, за результати якого рішення залишено без змін, а скарга без задоволення.

У відповідності з Законом України «Про акціонерні товариства», 29.08.2011 р. Закрите акціонерне товариство «ТЕРМОЛАЙФ» перейменоване в Приватне акціонерне товариство «ТЕРМОЛАЙФ» (ПРАТ «ТЕРМОЛАЙФ»).

Перевіривши оскаржуване рішення на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, суд зазначає наступне.

ЗАТ «Термолайф» уклало з «GAMMA MECCANIСA SPA», Італія, контракт №3/GM від 19.11.2009 року на постачання товарів.

Проведення оплати за контрактом №3/GM від 19.11.2009 року не заперечувалося представниками сторін та підтверджується платіжними документами, дослідженими в судовому засіданні, сума сплати за вказаним контрактами протягом 14.01. 03.03.2010 року дорівнювала 319730,00 євро.

Обладнання на загальну суму 339800,00 євро надійшло до України протягом 08.12.2009 року 15.04.2010 року, що підтверджується проставленими посадовою особою Чопської митниці відбитками штампу "під митним контролем" з відповідною датою і кодом операції "І" на товарно-супровідних документах, а саме рахунках (інвойсах).

ВМД типу ІМ-40 оформлено протягом 21.01.2010 року 17.06.2011 року.

Згідно абз. 14 ст. 1 Закону України “Про зовнішньоекономічну діяльність” імпорт (імпорт товарів) - купівля (у тому числі з оплатою в не грошовій формі) українськими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності в іноземних суб'єктів господарської діяльності товарів з ввезенням або без ввезення цих товарів на територію України, включаючи купівлю товарів, призначених для власного споживання установами та організаціями України, розташованими за її межами.

Згідно абз. 38 ст. 1 Закону України “Про зовнішньоекономічну діяльність” момент здійснення експорту (імпорту) - момент перетину товаром митного кордону України або переходу права власності на зазначений товар, що експортується чи імпортується, від продавця до покупця.

Зокрема, п. 2, 23 ст. 1 Митного кодексу України визначено, що ввезення товарів і транспортних засобів на митну територію України, вивезення товарів і транспортних засобів за межі митної території України це сукупність дій, пов'язаних із переміщенням товарів і транспортних засобів через митний кордон України у відповідному напрямку. Переміщення товарів через митний кордон України у вантажних відправленнях як переміщення товарів через митний кордон України при здійсненні експортно-імпортних операцій, а також інших операцій, пов'язаних із ввезенням товарів на митну територію України, вивезенням товарів за межі митної території України або переміщенням їх митною територією України транзитом. При переміщенні товарів через митний кордон України у вантажних відправленнях оформляється вантажна митна декларація.

Відповідно до Положення про вантажну митну декларацію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.06.1997р. № 574 вантажна митна декларація письмова заява встановленої форми, що подається митному органу і містить відомості про товари та транспортні засоби, які переміщуються через митний кордон України, митний режим, у який вони заявляються, а також іншу інформацію, необхідну для здійснення митного контролю, митного оформлення, митної статистики, нарахування податків, зборів та інших платежів.

Відповідно до ст. 43 МК України у разі ввезення на митну територію України товарів і транспортних засобів митний контроль розпочинається з моменту перетинання ними митного кордону України.

Виходячи із системного аналізу зазначених норм суд дійшов висновку, що Закон України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" слід розуміти так, що ним встановлено відповідальність за порушення строків поставки продукції, робіт, послуг (товарів) на митну територію України, а не за не ввезення товару в режимі імпорту у строк, передбачений ст.1 цього ж Закону.

Це судження підтверджується положеннями Митного кодексу України (далі МК), у статтях 212-214 якого встановлено можливість збереження поставлених резиденту України товарів на митному складі, зокрема протягом трьох років з дати їх поміщення у зазначеному режимі.

За змістом частини 3 ст. 214 МК України товари, ввезені із-за меж митної території України, що зберігаються у режимі митного складу, до закінчення строків зберігання, повинні бути задекларовані власником до іншого митного режиму, зокрема імпорту.

Відповідно до ст.212 МК України митний склад - це митний режим, відповідно до якого ввезені з-за меж митної території України товари зберігаються під митним контролем без справляння податків і зборів і без застосування до них заходів нетарифного регулювання та інших обмежень у період зберігання.

Факт та дата фактичного перетину вантажем митного кордону України по контракту №3/GM від 19.11.2009 року підтверджується проставленими посадовою особою Чопської митниці відбитками штампу "під митним контролем" з відповідною датою і кодом операції "І" на товарно-супровідних документах, а саме рахунках (інвойсах): 08.12., 18.12., 19.12.2009 р., 08.03.,15.04.2010 р., що свідчить про дотримання позивачем граничних строків поставки товарів, визначених Законом України “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” від 23.09.1994р. № 185/9.

У відповідності до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не доведено суду правомірності винесення оскаржуваного рішення про застосування до ЗАТ “Термолайф” пені за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД, за період часу після перетину товаром митного кордону України, що поставлявся за контрактом №3/GM від 19.11.2009 року до часу оформлення ВМД типу ІМ-40.

Враховуючи викладене вище, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, а позов таким, що підлягає задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 94, 160, 161, 162, 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Харківський окружний адміністративний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Закритого акціонерного товариства "Термолайф" до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Харкова про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити у повному обсязі.

Скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Харкова № 0000012200 від 17.01.2011 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Закритого акціонерного товариства "Термолайф" судові витрати в розмірі 3.40 грн. (три гривні сорок копійок).

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного проваджені або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлено 20.02.2012 року.

СуддяКухар М.Д.