Постанова № 21800689, 06.02.2012, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 лютого 2012 р. № 2а- 242/12/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді - Зоркіна Ю.В.

при секретарі судового засідання Русецького І.В.

за участю представників сторін позивача Лукашиної І.А., відповідача Федоренко О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом

ТОВ «Компанія з управління активами «Авантаж Капітал Менеджмент»

до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі міста Харкова

проскасування податкового повідомлення-рішення

встановив:

Позовні вимоги заявлені до ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова про скасування податкових повідомлень-рішень від 16.12.2011 року № 0004061501 та № 0004071501. В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що оскаржувані рішення субєкта владних повноважень не відповідають вимогам діючого податкового законодавства, оскільки зазначені у податковій декларації з податку на прибуток підприємства за 2 квартал 2011 р. показники відємного значення обєкта оподаткування податком на прибуток сформовані без порушення вимог п.3 підрозділу 4 Розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України. Позивач вважає, що від'ємне значення об'єкта оподаткування податку на прибуток за 2 квартал 2011 року правильно визначено у податковій декларації підсумковим значенням з урахуванням суми такого від'ємного значення попереднього періоду. У судовому засіданні представник позивача підтримала вимоги та доводи заявленого позову, просила суд прийняти рішення про задоволення позовних вимог.

Представник відповідача у судовому засіданні адміністративний позов не визнав, просив у задоволенні позову відмовити, посилаючись на те, що під час формування податкової декларації з податку на прибуток за 2 квартал 2011 року позивач не мав права включати до рядку 06.6 - "від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду" загальну суму від'ємного значення 1 кварталу 2011 року, а зобов'язаний був включати лише показники, що виникли саме у 1 кварталі 2011 року без врахування раніше понесених збитків.

Суд, вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши матеріали справи встановив наступні обставини.

Позивач пройшовши передбачену діючим законодавством процедуру державної реєстрації набув статусу субєкта господарювання юридичної особи, про що видане відповідне свідоцтво серії А01 № 087756 та перебуває на обліку в ДПІ у Дзержинському районі м.Харкова.

09.11.2011 року фахівцями відповідача проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на прибуток ТОВ «КУА «Авантаж капітал менеджмент»за результатами якої складено акт від 09.11.2011 року № 5287/1501/35971087.

При проведенні перевірки встановлено, що до складу р.06.6 «відємне значення обєкта попереднього звітного (податкового) періоду (відємне значення обєкта оподаткування за І квартал 2011 року»податкової декларації з податку на прибуток за ІІ квартал 2011 року включено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього періоду відображеного в декларації з податку на прибуток за І квартал 2011 року та р.05.2 «коригування валових витрат, самостійно виявлені помилки за результатами минулих податкових періодів у сумі 31408,00 грн. Внаслідок чого підприємством занижено грошове зобовязання з податку на прибуток на 2565 грн. та завищення відємного значення обєкта оподаткування податком на прибуток на 20254,00 грн.

Порушення встановлені актом перевірки стали підставою для винесення податкового повідомлення рішення від 16.12.2011 року, яким підприємству зменшено суму відємного значення обєкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 20254 грн. за ІІ квартал 2011 року та податкове повідомлення рішення від 16.12.2011 року № 0004071501, яким позивачу збільшено суму грошового зобовязання з податку на прибуток підприємств у розмірі 2565,00 грн.

Перевіряючи оскаржуване рішення на відповідність приписам ч.3 ст.2 КАС України суд встановив наступні обставини.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пункту 48.1 статті 48 Податкового кодексу України (далі ПКУ) податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями пункту 46.5 статті 46 цього Кодексу та чинному на час її подання.

Відповідно наказу Державної податкової адміністрації України “Про затвердження форми податкової декларації по податку на прибуток підприємств” № 114 від 28.02.2011 р., у ред., що діяла на момент виникнення спірних правовідносин, у р.06.6 декларації з податку на прибуток підприємств відображається від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду (від'ємне значення рядка 07 Податкової декларації за попередній звітний (податковий) період або від'ємне значення об'єкта оподаткування за I квартал 2011 року)

Із дослідженої у судовому засіданні декларації з податку на прибуток підприємства за 1 квартал 2011 року від 10.05.2011р. вбачається, що у рядку 05.2 задекларовано показник самостійно виявленої помилки за результатами минулих податкових періодів у розмірі 31408,00 грн., внаслідок чого відбулися зміни у кількісному показнику валових витрат та відповідно визначено обєкт оподаткування зі знаком «-» у розмірі 38581,00 грн. (рядок 08)

Таким чином в декларацію від 04.08.11р. №9005854833 за ІІ квартал 2011 року в рядок 06.6 перенесено відємне значення попереднього звітного в сумі 38581,00 грн. (із рядка 08 декларації від 10.05.11р. за І квартал 2011 р.), що відповідно призвело до визначення показника рядка 07 (рядок 01-рядок 04) із знаком «-»у сумі 20254,00 грн.

Суд не перевіряє правильності формування вказаного показника в межах даної адміністративної справи, оскільки як встановлено із пояснень представника відповідача податкова декларація із зазначенням самостійно виправлених помилок податковою інспекцією прийнята без зауважень та між сторонами відсутній спір, щодо цієї обставини.

У судовому засіданні представник відповідача просив у задоволенні вимог відмовити, пославшись на те, що пунктом 37.1 ст. 37 ПКУ визначено, що підстави для виникнення, зміни і припинення податкового обов'язку, порядок і умови його виконання встановлюються цим Кодексом або законами з питань митної справи. Пунктом 1 підрозділу 4 розділу XX Перехідних положень ПКУ визначено, що розділ III ПКУ застосовується під час розрахунків з бюджетом починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 01.04.2011 р., якщо інше не встановлено цим підрозділом. Пунктом 3 підрозділу 4 розділу XX Перехідних положень ПКУ визначено, що п. 150.1 ст. 150 ПКУ застосовується у 2011 р. з урахуванням такого: якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 р. є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 р. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, кварталів 2011 р. здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 р., у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення. Дослівне тлумачення положень пункту 3 підрозділу 4 розділу XX Перехідних положень ПК України дає підстави вважати, що до складу другого кварталу 2011 року включається виключно від'ємне значення об'єкта оподаткування, отримане суб'єктами господарювання за результатами здійсненої господарської діяльності за перший квартал 2011 р. без врахування від'ємного значення, що увійшло до складу першого кварталу 2011 року з 2010 р.

Проте суд не погоджується з такою позицією відповідача по справі з огляду на наступне. Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте на підставі підпунктів 54.3, 58.1 ПК України. Відповідно до зазначеної норми закону контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Порядок урахування від'ємного значення об'єкта оподаткування в результатах наступних податкових періоді з 01.04.2011 встановлений статтею 150 ПКУ, де зазначено, якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Проте суд зазначає, що відповідно до підрозділу 4 Розділу XX "Перехідні положення" ПК України, застосування Розділу III "Податок на прибуток підприємств" починається з 1 квітня 2011 року. Відповідно до статті 3 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.94 № 334/94-ВР, що діяв у 1 кварталі 2011 року, об'єкт оподаткування визначений як прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на: суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

У пункті 22.4 Прикінцевих положень Закону передбачалось, що у 2011 році сума від'ємного значення, яка відповідно до абзацу першого цього пункту не була врахована у складі валових витрат, та від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році, підлягають включенню до складу валових витрат у порядку, встановленому статтею 6 цього Закону, без обмежень, встановлених цим пунктом.

У статті 6 Закону встановлено, якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Тобто показник відємного значення обєкту оподаткування податком на прибуток обчислюється наростаючим підсумком, що призводить до того, що відємне значення обєкту оподаткування податком на прибуток попереднього звітного податкового періоду є невідємною складовою частиною загального показника обєкту оподаткування податком на прибуток поточного звітного податкового.

Таким чином, показник відємного значення обєкту оподаткування податком на прибуток 1 кварталу 2011р. є цілісним показником, формування якого не залежить від періодів його виникнення, оскільки таке не передбачено законом.

Суд не приймає заперечення відповідача про застосування під час розгляду зазначеної справи положень про зворотну дію в часі законів і інших нормативно-правових актів, в частині того, що до складу другого кварталу 2011 року включається виключно від'ємне значення об'єкта оподаткування, отримане суб'єктами господарювання за результатами здійсненої господарської діяльності за перший квартал 2011 р. без врахування від'ємного значення, що увійшло до складу першого кварталу 2011 року з 2010 р. Подібне тлумачення зазначеного положення Податкового кодексу є необгрунтованим, оскільки відповідно до пункту 1 розділу XIX "Прикінцеві положення" ПКУ розділ III "Податок на прибуток" набрав чинності з 1 квітня 2011 року, який згідно з пунктом 1 підрозділу 4 розділу XX "Перехідні положення" ПКУ застосовується під час розрахунків з бюджетом починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 1 квітня 2011 року, якщо інше не встановлено цим підрозділом. Інше встановлено у пункті 3 підрозділу 4 Перехідних положеннях ПКУ, які й регулюють питання щодо формування від'ємного значення 2 кварталу 2011 року.

Також суд не приймає до уваги посилання відповідача щодо того, що при розрахунку об'єкта оподаткування за другий квартал 2011 року до складу витрат включається тільки від'ємне значення об'єкта оподаткування, отримане суб'єктом господарювання за наслідками I кварталу 2011 року. Дослівне тлумачення положень пункту 3 підрозділу 4 розділу XX Перехідних положень ПКУ дає підстави вважати, що у разі наявності від'ємного значення об'єкту оподаткування у 1 кварталі 2011 року, сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу витрат 2 кварталу 2011 року. Обмеження витрат, що мають бути враховані у складі валових витрат 2 кварталу 2011 року, зазначена законодавча норма не містить.

Витрати, що не враховуються при визначенні оподаткування прибутку зазначені у статті 139 ПКУ та п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", ці переліки є вичерпними та не містять такого поняття як "від'ємне значення об'єкта оподаткування за підсумками першого кварталу без врахування від'ємного значення, що увійшло до складу першого кварталу поточного року з минулого року".

Відповідно до ст. 11, 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 71 КАС України)

Враховуючи викладене вище суд приходить до висновку, що відповідачем по справі не доведено правомірності прийняття оскаржуваного податкового повідомлення рішення, а отже вважає адміністративний позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 8-14, 71, 94, 160-163, 167, 186 КАС України, суд,

постановив:

Адміністративний позов ТОВ «Компанія з управління активами «Авантаж Капітал Менеджмент»до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі міста Харкова про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити у повному обсязі

Скасувати податкові повідомлення - рішення від 16.12.2011 року № 0004061501 та від 16.12.2011 року №0004071501

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У повному обсязі постанова виготовлена 10.02.2012 року.

Суддя Зоркіна Ю.В.