Постанова № 21800601, 16.02.2012, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2а/1770/457/2012

16 лютого 2012 року 17год. 21хв. м. Рівне Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Ткачук Н.С. за участю секретаря судового засідання Боровець І.І. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник не прибув,

відповідача: представник не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Кузнецовської об'єднаної державної податкової інспекції

доТовариства з обмеженою відповідальністю "Управління будівництва Рівненської АЕС"

про надання дозволу на погашення суми податкового боргу, -

ВСТАНОВИВ :

Кузнецовська об'єднана державна податкова інспекція звернулася до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Управління будівництва Рівненської АЕС" про надання дозволу на погашення суми податкового боргу в розмірі 109268,84 грн.

Представник позивача в судове засідання не прибув, однак подав письмове клопотання, яким повідомив, що підтримує позовні вимоги та просив розгляд справи провести без його участі.

Відповідач участі повноважного представника в судовому засіданні не забезпечив. Причини неприбуття суду не повідомив та заперечень на адміністративний позов не подав. Про дату, час і місце судового засідання був повідомлений належним чином. Судом не визнавалася обов’язковою участь сторін в судовому засіданні. Відтак, суд вважає за можливе розглянути справу без участі сторін на підставі наявних доказів.

Враховуючи неявку в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, у відповідності до вимог ч.1 ст. 41 КАС України повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу судом не здійснювалося.

Вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно і всебічно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідач є платником податку на додану вартість, яким зареєстрований відповідно до свідоцтва №25263875 від 16.01.2006 р. (а.с.33).

Станом на день звернення до суду згідно з даними обліку позивача за відповідачем рахується заборгованість перед бюджетом по податку на додану вартість та податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 109268,84 грн.

Заборгованість відповідача по податку на додану вартість, на загальну суму 41000,77 грн. виникла на підставі поданих відповідачем до податкової інспекції податкових декларацій з податку на додану вартість за листопад - грудень 2010 року та лютий 2011 рік (а.с.34-39).

Заборгованість відповідача по податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 68268,07 грн. виникла на підставі поданих відповідачем до податкової інспекції податкових декларацій з податку на доходи фізичних осіб за січень-лютий 2011 року (а.с.40-42).

На момент розгляду справи судом заборгованість перед бюджетом на загальну суму 109268,84 грн. відповідачем не погашено.

Відповідно до п. 1.3 ст. 1 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 року №2181-ІІІ (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) (далі - Закон №2181-III), податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Згідно з пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону №2181-III (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) джерелами погашення податкового боргу платника податків за рішенням органу стягнення, які є виконавчими документами, є будь-які активи платника податків (його філій, відділень, інших відокремлених підрозділів) з урахуванням обмежень, визначених цим Законом, а також іншими законами.

Відповідно до п. 8.1 ст. 8 вказаного Закону (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), з метою захисту інтересів бюджетних споживачів активи платника податків, що має податковий борг, передаються у податкову заставу. Право податкової застави виникає згідно із законом та не потребує письмового оформлення.

Норми аналогічного змісту містить і Податковий кодекс України, що набув чинності з 01.01.2011 року.

Відповідно до п.п.14.1.175. п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Пунктом 87.2 статті 87 Податкового кодексу України встановлено, що джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

У відповідності до п. 88.1. ст. 87 Податкового кодексу України з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу. Пунктом 88.2 цієї статті встановлено, що право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення.

Згідно з п. 89.3 ст. 89 Податкового кодексу України майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу. Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг. Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом державної податкової служби. Відмова платника податків від підписання акта опису майна, на яке поширюється право податкової застави, не звільняє такого платника податків від поширення права податкової застави на описане майно. У такому випадку опис здійснюється у присутності не менш як двох понятих.

З матеріалів справи вбачається, що 03.11.2010 року першим заступником начальника Кузнецовської ОДПІ прийнято рішення №19/24-33837105-5913 про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу (а.с.15). Цього ж дня податковим керуючим, на підставі вказаного рішення, складено акт опису майна відповідача за №5 від 03.11.2010 року (а.с.14).

Пунктами 95.1. та 95.2. статті 95 Податкового кодексу України встановлено, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Судом встановлено, що відповідності до вимог статті 6 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) позивачем відповідачу виставлено першу податкову вимогу форми "Ю1" №1/39 від 24.12.2009 року та другу податкову вимогу форми "Ю2" №2/24 від 09.06.2009 р. (а.с.11), та першу податкову вимогу форми "Ю1" №1/11 від 19.04.2010 року та другу податкову вимогу форми "Ю2" №2/14 від 09.06.2009 р. (а.с.12), які на момент подання адміністративного позову останнім не задоволені. У встановленому порядку податкові вимоги не оскаржувалися.

Відповідно до п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі. Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття органом державної податкової служби рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення органу державної податкової служби підписується його керівником та скріплюється гербовою печаткою органу державної податкової служби. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом державної податкової служби.

За наведених обставин, позовні вимоги підтверджені належними та допустимими доказами і підлягають до задоволення повністю.

Судові витрати по справі згідно ч.4 ст.94 КАС України з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Надати Кузнецовській об'єднаній державній податковій інспекціїдозвіл на погашення податкового боргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Управління будівництва Рівненської АЕС" в розмірі 109268,84 грн. за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя                                                   Ткачук Н.С.