Постанова № 21800294, 22.02.2012, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

22 лютого 2012 р. 16:22 Справа №2а-1306/12/0170/15 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Тоскіної Г.Л., при секретарі Кисельовій А.Є., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Приватного акціонерного товариства "Канон"

до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим

про визнання протиправними дій та спонукання до виконання певних дій

за участю представників:

від позивача Горохова А.К.,

від відповідача Бора І.Ю.

Суть спору: Приватне акціонерне товариство "Канон"(далі позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом про визнання протиправними дії Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим (далі відповідач) з невизнання податковою звітністю декларації з податку на додану вартість за грудень 2011 року; зобовязання відповідача відобразити показники декларації з податку на додану вартість за грудень 2011 року у картці особового рахунку з податку на додану вартість.

Вимоги мотивовані тим, що позивачем подана відповідачу декларація з податку на додану вартість за грудень 2011 року, проте останнім таку декларацію не прийнято, у звязку з тим, що товариство на дату подачі звіту (19.01.2012 року) не було платником податку на додану вартість. На думку позивача, такі дії відповідача є протиправними, у звязку з чим відповідач зобовязаний відобразити показники декларації позивача з податку на додану вартість за грудень 2011 року у картці особового рахунку з податку на додану вартість.

У судовому засіданні представник позивача наполягав на задоволенні адміністративного позову у повному обсязі з мотивів, викладених у позовній заяві.

У судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечував та пояснив, що декларації не були прийняті, так як відповідач не являється платником податку на додану вартість.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача та відповідача суд,

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "Канон" відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи, виданого виконкомом Сімферопольської міськради, зареєстроване у якості юридичної особи 18.01.1994 р., ідентифікаційний номер 22278184.

11.03.2011 року проведена державна реєстрація зміни найменування юридичної особи з Акціонерного товариства закритого типу «Канон» на Приватне акціонерне товариство «Канон»

Судом встановлено, що позивачем 19.01.2012 року засобами електронного звязку було відправлено відповідачу декларацію з податку на додану вартість за грудень 2011 року. Проте останню не прийнято податковим органом, у звязку з тим, що Приватне акціонерне товариство "Канон" протягом грудня 2011 року не був платником податку на додану вартість (дата анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість 24.07.2009 року).

Не погодившись з зазначеними діями відповідача, позивач звернувся до суду.

Перевіряючи законність та обґрунтованість позивних вимог, суд зазначає наступне.

Стаття 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органу владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, яких він повинен дотримуватись при реалізації дискреційних повноважень владного субєкта, встановлюючи чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України.

Судом встановлено, що 24.07.2009 р. Державною податковою інспекцією у м. Сімферополі було складено Акт № 138/15-2 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість АТЗП «Канон» (після зміни найменування приватне акціонерне товариство «Канон»).

Вищезазначеним актом № 138/15-2 відповідачем було прийнято рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість АТЗП «Канон».

Не погоджуючись із прийнятим рішенням про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, оформленим актом № 138/15-2 від 24.07.2009 р., АТЗП “Канон” звернулося до суду за захистом своїх порушених прав, свобод та інтересів.

Ухвалою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 03.08.09 р. до набрання судовим рішенням по справі №2а-9114/09/8/0170 законної сили було зупинено дію акту ДПІ в м. Сімферополі № 138/15-2 від 27.07.09 р. про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість.

Постановою Окружного адміністративного суду АР Крим у справі №2а-9114/09/8/0170, що на час розгляду справи вже набрала законної сили згідно з ухвалю Вищого адміністративного суду України від 17.11.2011 року, визнано протиправним та скасовано рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість Акціонерного товариства закритого типу “Канон”, оформлене актом № 138/05-2 від 24.07.09 р.

Ст. 124 Конституції України встановлено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Відповідно до ст. 129 Конституції України основними засадами судочинства є, зокрема, обов'язковість рішень суду.

Ч.ч. 2, 3 ст. 14 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обовязковими до виконання на всій території України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Згідно зі ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

А відтак, на підставі рішення суду, що набрало законної сили, судом під час розгляду даної справи встановлено, що АТЗТ “Канон” (перейменовано у ПАТ «Канон») було зареєстровано як платник податку на додану вартість; інше рішення про скасування його реєстрації як платника ПДВ ДПІ в м. Сімферополі АРК під час розгляду справи не надано.

Як свідчать матеріали справи позивач змінив найменування з АТЗТ “Канон” на ПАТ “Канон” на виконання вимог Закону України "Про акціонерні товариства", тобто таку зміну було проведено на виконання вимог діючого нормативно-правового акту для приведення статутних документів позивача у відповідності до вимог законодавства.

Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість затверджено наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 №978, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.12.2010 р. за №1400/18695. Згідно з пунктом 1 розділу IV даного Положення перереєстрація платника ПДВ проводиться та Свідоцтво підлягає заміні у разі виникнення змін у даних платника ПДВ, які стосуються коду ЄДРПОУ, податкового номера, який надається податковими органами, та/або найменування (прізвища, імені, по батькові), та/або місцезнаходження (місця проживання) платника ПДВ, і якщо зміни не пов'язані із припиненням платника ПДВ, крім випадків, визначених підпунктом 16.1 пункту 16 розділу III цього Положення.

Для заміни Свідоцтва платник ПДВ зобов'язаний у двадцятиденний строк після виникнення змін подати до податкового органу, в якому перебуває на обліку, додаткову реєстраційну заяву з позначкою "Перереєстрація". До такої заяви мають бути додані Свідоцтво та всі засвідчені копії Свідоцтва. Податковий орган видає платнику ПДВ нове Свідоцтво (за новим номером) замість старого в такому самому порядку, як і при реєстрації. При цьому дата реєстрації платником ПДВ не змінюється, а датою початку дії нового Свідоцтва та датою анулювання старого Свідоцтва є останній день строку у 10 робочих днів від дня отримання додаткової реєстраційної заяви з позначкою "Перереєстрація" (п. 2 розділу IV Положення).

У період перереєстрації до початку дії нового Свідоцтва платник ПДВ використовує реквізити старого Свідоцтва.

Однак у звязку з невнесенням до Реєстру платників податку на додану вартість запису про відміну анулювання реєстрації, що відбулась за ініціативою податкового органу, податковими органами після набрання законної сили рішеннями судів по справі №2а-9114/09/8/0170, АТЗТ “Канон”, фактично будучи платником податку на додану вартість, не міг після зміни найменування ПАТ “Канон” - здійснити всі необхідні дії для перереєстрації у звязку зі зміною найменування, оскільки реєстрація АТЗТ “Канон”як платника податку на додану вартість не була відновлена.

Оскільки саме у звязку з невиконанням рішень судів, що набрали законної сили, наслідком виконання яких було б поновлення АТЗТ “Канон” в Реєстрі платників податку на додану вартість, позивач і не зміг провести перереєстрацію як платник податку на додану вартість у звязку зі зміною найменування, саме дії та бездіяльність податкових органів є причиною щодо відсутності АТЗТ “Канон” в Реєстрі та неможливості - у звязку з такою відсутністю - провести перереєстрацію (адже перереєстрація можлива лише зареєстрованої особи, тоді як ДПІ в м. Сімферополі АР Крим повідомила позивача про відсутність його в Реєстрі платників ПДВ).

Таким чином, Приватне акціонерне товариство "Канон", у тому числі на момент відправлення декларації з податку на додану вартість за грудень 2011 року, у звязку з набранням законної сили рішенням у справі №2а-9114/09/8/0170, є особою, на яку розповсюджуються в повному обсязі (без обмежень) права та обовязки платника податку на додану вартість, передбачені Податковим кодексом України та іншими нормативними актами України, в тому числі право на складання податкових накладних, формування податкових зобовязань та кредиту з податку на додану вартість, подання звітності та інше.

Відсутність даних про позивача як платника податку на додану вартість в електронному реєстрі платників податку на додану вартість не позбавляє його прав платника податку на додану вартість з моменту прийняття ухвали про забезпечення позову у справі №2а-9114/09/8/0170 з 03.08.2009 р. та й на даний час, у звязку з набранням законної сили постановою Окружного адміністративного суду АР Крим у справі №2а-9114/09/8/0170.

Суд зазначає, що у разі набрання законної сили рішенням про задоволення зазначених позовних вимог та визнання протиправним рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість відповідне рішення податкового органу вважається протиправним з моменту його прийняття.

Наведене означає, що таке рішення податкового органу не створює будь-яких правових наслідків. Тому протиправно анульоване свідоцтво платника податку на додану вартість слід вважати чинним протягом усього часу від моменту його видачі, у тому числі в період від дати прийняття протиправного рішення про анулювання такого свідоцтва до набрання чинності відповідним рішенням суду.

Зазначена позиція викладена в інформаційному листі Вищого адміністративного суду України від 02.08.2010 р. №1172/11/13-10.

Згідно з п. 49.15 ст. 49 Податкового кодексу України податкова декларація, надіслана платником податків або його представником поштою або засобами електронного зв'язку, вважається неподаною за умови її заповнення з порушенням норм пунктів 48.3 і 48.4 статті 48 цього Кодексу та надсилання податковим органом платнику податків письмової відмови у прийнятті його податкової декларації.

В силу п. 49.8. ст. 49 Податкового кодексу України прийняття податкової декларації є обов'язком органу державної податкової служби. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

Пунктом 49.9. ст. 49 Податкового кодексу України передбачено, що за умови дотримання платником податків вимог цієї статті посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання органом державної податкової служби.Пункти 48.3. та 48.4. статті 48 вказаного Кодексу містять перелік обовязкових реквізитів, які повинна містити податкова декларація, а саме:

тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий);

звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація;

звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку);

повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами;

код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер;

реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті);

місцезнаходження (місце проживання) платника податків;

найменування органу державної податкової служби, до якого подається звітність;

дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми);

ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток посадових осіб платника податків;

підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).

У окремих випадках, коли це відповідає сутності податку або збору та є необхідним для його адміністрування, форма податкової декларації додатково може містити такі обов'язкові реквізити:

відмітка про звітування за спеціальним режимом;

код виду економічної діяльності ( КВЕД) ;

код органу місцевого самоврядування за КОАТУУ;

індивідуальний податковий номер та номер свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість згідно з даними реєстру платників податку на додану вартість за звітний (податковий) період.

Згідно з п. 49.10. ст. 49 Податкового кодексу України відмова посадової особи органу державної податкової служби прийняти податкову декларацію з будь-яких причин, не визначених цією статтею, у тому числі висунення будь-яких не визначених цією статтею передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої податкової декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо) забороняється.Відповідно до Методичних рекомендацій щодо централізованого приймання та компютерної обробки податкової звітності платників податків до ОДПС України, затверджених наказом ДПА України № 827 від 31.12.2008 року, обовязковими реквізитами є: - тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий);

-звітний (податковий) період;

-назва платника податків;

-код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 22 січня 1996 року № 118 “Про створення Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України”або реєстраційний (обліковий) номер з ТРДПАУ;

-ідентифікаційний номер згідно з ДРФО або, у разі відмови від нього - серія та номер паспорта для фізичної особи;

-місцезнаходження платника податків;

-назва ОДПС, до якого подається звітність;

-дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми);

-підписи посадових осіб, засвідчені печаткою.

Судом досліджено декларацію позивача з податку на додану вартість за грудень 2011 року, яка містить всі вищезазначені обовязкові реквізити.

Виходячи з системного аналізу наведених норм законодавства, суд зазначає, що підставами для неприйняття податкової звітності є: недотримання вимог, встановлених статтями 48 і 49 Податкового кодексу України, перелік яких є вичерпаним та не підлягає розширеному тлумаченню.

Отже, зважаючи на постійний процес вдосконалення та змінення форм податкової звітності з боку ОДПС, визначення її органами переліку обовязкових реквізитів своїми наказами, неприпустимо змінювати перелік таких реквізитів або змінювати перелік підстав, за якими податкові декларації можуть бути не прийняти податковим органом у кожному окремому випадку, не спираючись на норми діючого законодавства.

Таким чином, повноваження органів державної податкової служби щодо прийняття податкових декларацій було обмежено вичерпним переліком дій, а саме: прийняти декларацію або відмовити в її прийнятті з підстав, визначених законом.

Під час розгляду справи судом встановлено, що оскільки відповідач відмовив у прийнятті декларації, направленої позивачем, визначені в ній відомості в особовому рахунку позивача з податку на додану вартість не відображались.

В матеріалах справи відсутні докази правомірності таких дій відповідача.

Інструкцією про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України (далі Інструкція), затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 18.07.2005 N 276, зареєстрованій в Міністерстві юстиції України 02.08.2005 за N 843/11123, яка діє на час вирішення спору по суті, встановлюється порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку податків і зборів (обов'язкових платежів), надходження яких контролюється органами державної податкової служби і які передбачені бюджетною класифікацією України за доходами до Державного бюджету України, місцевих бюджетів та державних цільових фондів, надходжень на погашення простроченої заборгованості за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, та бюджетними позичками, а також сум штрафних (фінансових) санкцій та пені, що застосовуються до платників податків відповідно до чинного законодавства.

Відповідно до п. 1.3 Інструкції оперативний облік платежів, що надходять до бюджету, ведеться підрозділом адміністрування облікових показників та звітності органу державної податкової служби відповідно до порядку, установленого для справляння платежів до бюджету.

Проведення операцій в особових рахунках платників здійснюється в хронологічному порядку (п.1.6 Інструкції).

Згідно з п. 3.1 Інструкції з метою обліку нарахованих і сплачених сум платежів до бюджету органами державної податкової служби на кожний поточний рік відкриваються особові рахунки за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися такими платниками.

Нарахуванню в особових рахунках платників підлягають: податкові зобов'язання, штрафні санкції та пеня, самостійно визначені платником; податкові зобов'язання, штрафні санкції та пеня, нараховані органом державної податкової служби та узгоджені платником відповідно до чинного законодавства; пеня за порушення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов'язання; відсотки за користування розстроченням (відстроченням) податкових зобов'язань; непогашені суми векселя, що видається суб'єктом господарювання при здійсненні операцій з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах (п.4.1 Інструкції).

Відповідно до п.п. 4.2.1 Інструкції податкові зобов'язання, штрафні санкції, пеня, самостійно визначені платником у податковій звітності, уносяться до електронної бази даних підрозділами обробки та ведення податкових документів і формуються в електронні та паперові реєстри.

Нарахування податкових зобов'язань та штрафних санкцій, що самостійно визначені та узгоджені платником, обліковується у розділі “Нараховано платежів - зменшено платежів” за відповідними кодами операцій.

Наведені положення законодавства свідчать про наявність у платника податків матеріально-правового інтересу в тому, щоб дані карток особових рахунків правильно відображали фактичний стан платежів до бюджету.

Вивчивши матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що, враховуючи наявність ухвали суду про зупинення дії акту № 138/15-2 від 27.07.09 р. про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість АТЗТ “Канон”, враховуючи набрання на час розгляду справи постановою про скасування рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість Акціонерного товариства закритого типу “Канон” законної сили, відповідач, не прийнявши декларацію позивача з податку на додану вартість за грудень 2011 року та не відобразивши в особовому рахунку платника податків відомості, визначені у його податковій звітності, діяв невмотивовано, без зясування всіх фактичних обставин, з порушенням порядку, визначеного діючим законодавством, у звязку з чим суд вважає, що такі дії відповідача є протиправними, в наслідок чого позовні вимоги належить задовольнити.

Згідно з ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа). Відповідно до листа Вищого адміністративного суду України від 21.11.2011 року № 2135/11/13-11у резолютивній частині судового рішення слід зазначати обов'язок органу Державної казначейської служби України стягнути судові витрати із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунка суб'єкта владних повноважень відповідача.

В судовому засіданні 22.02.2012р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. В повному обсязі постанова виготовлена 27.02.2012 р.

Керуючись ст.ст. 160-163,167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим (95053, АР Крим, м. Сімферополь, вул. М. Залки, 1/9) щодо неприйняття податкової декларації Приватного акціонерного товариства “Канон” (95053, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Самохвалова,19) з податку на додану вартість за грудень 2011 року.

3. Зобовязати Державну податкову інспекцію в м. Сімферополі АР Крим (95053, АР Крим, м. Сімферополь, вул. М. Залки, 1/9) відобразити в особовому рахунку з податку на додану вартість відомості, визначені в податковій декларації Приватного акціонерного товариства “Канон” (95053, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Самохвалова,19) з податку на додану вартість за грудень 2011 року.

4. Стягнути на користь Приватного акціонерного товариства «Канон» з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 32,19 гривень шляхом їх безспірного списання із рахунка суб'єкта владних повноважень - Державної податкової інспекції в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Тоскіна Г.Л.