Ухвала суду № 21799751, 09.02.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"09" лютого 2012 р. м. КиївК-14071/08

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

ГоловуючогоСтепашка О.І.

СуддівОстровича С.Е.

Федорова М.О.

при секретаріШкляр А.В.

за участю представників сторін:

позивачаБегарука О.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Долинської міжрайонної державної податкової інспекції

на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23.06.2008

у справі №14/1 (6/227)

за позовомДержавного підприємства Дирекція Криворізького гірничо-збагачувального комбінату окислених руд

доДолинської міжрайонної державної податкової інспекції

проскасування рішення

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство Дирекція Криворізького гірничо-збагачувального комбінату окислених руд (далі по тексту позивач, Дирекція КГЗКОРу) звернулося до Господарського суду Кіровоградської області з позовом до Долинської міжрайонної державної податкової інспекції (далі по тексту відповідач, Долинська МДПІ) про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 22.03.2005 №0000292310/0.

Постановою Господарського суду Кіровоградської області від 11.03.2008 у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23.06.2008 скасовано постанову Господарського суду Кіровоградської області від 11.03.2008 та прийнято нове рішення, яким позов задоволено.

В касаційній скарзі позивач просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем було проведено комплексну планову документальну перевірку фінансово-господарської діяльності позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.12.2003 по 31.12.2004, за результатами якої складено акт від 18.03.2005 №102-2310-22-04853709.

В акті перевірки зазначено, що згідно витягів від 13.02.2001 № 313-1317, наданих Інформаційним центром Міністерства юстиції м. Кіровоград, про внесення записів до Державного реєстру застав рухомого майна встановлено, що все майно та майнові права Дирекції КГЗКОРу знаходяться в податковій заставі з 16.01.2001. Застава дійсна по 12.02.2006.

В порушення абз. а пп. 8.6.1 п. 8.6 ст. 8 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 N 2181-III, при наявності податкової застави Дирекцією КГЗКОРу

реалізовано товарно-матеріальні цінності, без письмового узгодження з податковим органом, на загальну суму 685000,00 грн.

Так, на виконання договору від 08.07.2004 №07/290 Дирекцією КГЗКОРу реалізовано ТОВ з іноземними інвестиціями «Кольорові метали» згідно накладної від 30.12.2004 №1286 тепловоз (номенклатурний номер 20721001).

На підставі висновків акта перевірки відповідачем прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 22.03.2005 № 0000292310/0, яким згідно з пп. 17.1.8 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»позивачу визначено штраф у розмірі 685000,00 грн.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що у відповідності з пп. 17.1.8 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»у разі коли платник податків, активи якого перебувають у податковій заставі, відчужив такі активи без попередньої згоди податкового органу, якщо отримання такої згоди є обов'язковим, платник податків додатково сплачує штраф у розмірі суми такого відчуження, визначеної за звичайними цінами.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позов, апеляційний адміністративний суд мотивував своє рішення наступним, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Відповідно до абз. а пп. 8.6.1 п. 8.6 ст. 8, пп. 17.1.8 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»платник податків, активи якого перебувають в податковій заставі, здійснює вільне розпорядження ними, за винятком операцій, що підлягають письмовому узгодженню з податковим органом: купівлі чи продажу, інших видів відчуження або оренди (лізингу) нерухомого та рухомого майна, майнових чи немайнових прав, що використовується у підприємницькій діяльності платника податків (інших видах діяльності, які за умовами оподаткування прирівнюються до підприємницької), а саме: готової продукції, товарів і товарних запасів, робіт та послуг за кошти за ціною, що не є меншими за звичайні; у разі, коли платник податків, активи якого перебувають у податковій заставі, відчужив такі активи без попередньої згоди податкового органу, якщо отримання такої згоди є обовязковим згідно з цим Законом, платник податків додатково сплачує штраф у розмірі суми такого відчуження, визначеної за звичайними цінами.

Підставою для застосування штрафних (фінансових) санкцій згідно з пп. 17.1.8 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», стало виявлене відповідачем в ході документальної перевірки порушення абз. а) пп. 8.6.1 п. 8.6 ст. 8 цього Закону - при наявності податкової застави Дирекцією КГЗКОРу реалізовано товарно-матеріальні цінності на загальну суму 685000,00 грн.

Умовою для застосування відповідальності згідно з пп. 17.1.8 даного Закону є відчуження платником податків активів, які перебувають у податковій заставі, та у розмірі суми такого відчуження.

Судом апеляційної інстанції зазначено, що положення пп. 8.2.2 п. 8.2 ст. 8 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» визнано такими, що не відповідаютьКонституції України (є неконституційними), в частині поширення права податкової застави на будь-які види активів платника податків без врахування суми його податкового боргу згідно з Рішенням Конституційного суду України від 24.03.2005 N2-рп/2005.

Крім того, Господарський суд Кіровоградської області своїм рішенням від 23.05.2005 у справі №2/133 (застосовано до продажу тепловоза ТЭМ-7 вартістю 685000,00 грн.) встановив, що з огляду на приписи Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» від 18.11.2003 N255-IVдо Державного реєстру застав рухомого майна позивачем (у тому випадку Долинська МДПІ) не надано опису предмету обтяження, що не дозволяє ідентифікувати предмет застави.

В силу п. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Отже, незнаходження в податковій заставі тепловозу ТЭМ-7, відчуження якого по договору купівлі-продажу майна від 08.07.2004 №07/290 стало підставою для застосування штрафних (фінансових) санкцій, є фактом встановленим.

Крім того, відповідно до вимог статті 152 Конституції України, закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним судом України рішення про їх неконституційність.

Водночас, згідно з ч. 3 цієї статті матеріальна чи моральна шкода, завдана фізичним або юридичним особам актами і діями, що визнані неконституційними, відшкодовується державою у встановленому законом порядку.

З огляду на приписи статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду, що набрала законної сили, може бути переглянута у зв'язку з нововиявленими обставинами.

Отже, колегія суддів погоджується із висновком суду апеляційної інстанції, що Господарським судом Кіровоградської області при вирішенні спору помилково не враховано Рішення Конституційного суду України від 24.03.2005 N2-рп/2005 про визнання положень пп. 8.2.2 п. 8.2 ст. 8 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»такими, що не відповідаютьКонституції України (є неконституційними), в частині поширення права податкової застави на будь-які види активів платника податків без врахування суми його податкового боргу.

Також судом апеляційної інстанції встановлено, що Господарським судом Кіровоградської області 29.09.2004 припинено провадження у справі про банкрутство Дирекції КГЗКОРу у звязку з затвердженням мирової угоди.

Таким чином, на думку відповідача, відчуження майна по договору купівлі-продажу від 06.07.2004 відбулося 30.12.2004, що вбачається з накладної №1286 на відпуск матеріалів, тобто поза межами справи про банкрутство.

Відповідно до ст. 35 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»від 14.05.1992 N 2343-XII, в редакції Закону від 30.06.1999 N784-XIV, під мировою угодою у справі про банкрутство розуміється домовленість між боржником і кредиторами стосовно відстрочки та (або) розстрочки, а також прощення (списання) кредиторами боргів боржника, яка оформляється угодою сторін.

Мирова угода набирає чинності з дня її затвердження господарським судом і є обов'язковою для боржника (банкрута), кредиторів, вимоги яких забезпечені заставою, кредиторів другої та наступних черг.

Згідно з пп. 8.7.1 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»активи платника податків звільняються з податкової застави з дня прийняття податковим органом рішення про розстрочення, відстрочення суми податкових зобов'язань (крім податкового боргу) або досягнення податкового компромісу у разі коли умови, визначені в рішенні про розстрочення, відстрочення або податковий компроміс, передбачають зупинення права податкової застави.

Наявність нової (поточної) кредиторської заборгованості, з огляду на Рішення Конституційного суду України від 24.03.2005 N2-рп/2005, в будь-якому випадку потребувала переоформлення податкової застави, з врахуванням суми податкового боргу платника податків, та опису предмета обтяження за індивідуальними ознаками.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що судом апеляційної інстанції належним чином зясовано обставини справи та дано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішення суду апеляційної інстанції не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись статтями 221, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 12.05.2011 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий(підпис)О.І. Степашко Судді(підпис)С.Е. Острович (підпис)М.О. Федоров З оригіналом згідно Помічник судді О.Я. Меньшикова Суддя О.І. Степашко