Ухвала суду № 21799734, 09.02.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"09" лютого 2012 р. м. КиївК/9991/33873/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

ГоловуючогоСтепашка О.І.

СуддівОстровича С.Е.

Федорова М.О.

при секретаріШкляр А.В.

за участю представників сторін:

позивачаТкаченко І.В.

відповідачаКарпенко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків

на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 12.05.2011

у справі № 2а-6340/10/2670

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Арсенал-Центр»

доСпеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків

проскасування рішення

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Арсенал-Центр»(далі по тексту позивач, ТОВ «Арсенал-Центр») звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків (далі по тексту відповідач, СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП) про скасування рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 13.01.2010 №0000024010, №0000014010.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 20.08.2010 у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 12.05.2011 скасовано постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 20.08.2010 та прийнято нове рішення, яким позов задоволено частково. Визнано протиправними та скасованими рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 13.01.2010 №0000014010 у повному обсязі та №0000024010 в частині застосування фінансових санкцій у сумі 201065,70 грн. В решті позовних вимог відмовлено.

В касаційній скарзі позивач просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального права.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем було проведено перевірку позивача за дотриманням субєктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, за результатами якої складено акт від 23.12.2009 №303/2665/40/31202310.

В акті перевірки зазначено порушення позивачем, а саме: невідповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена на момент перевірки у денному звіті реєстратора розрахункових операцій, на 10,64 грн.; неоприбуткування готівкових коштів на суму 132249,02 грн.; у період з 05.02.2009 по 25.11.2009 не видавалися розрахункові документи (видаткові чеки) на загальну суму 40213,14 грн.

На підставі висновків акта перевірки відповідачем прийняті рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 13.01.2010 № 0000024010, яким за порушення вимог п. 1, п. 2, п. 13 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», п. 4 Положення про форму та зміст розрахункових документів до підприємства застосовано санкції у розмірі 201118,90 грн., та № 0000014010, яким, у свою чергу, за порушення вимог п. 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні визначено штрафні (фінансові) санкції у розмірі 661245,10 грн.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції дійшов висновку, що органом податкової служби за результатом виявлених порушень порядку проведення готівкових розрахунків правомірно нараховані штрафні (фінансові) санкції.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи частково позов, апеляційний адміністративний суд мотивував своє рішення наступним, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Відповідно до п. 13 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.

За порушення п. 13 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»відповідно до ст. 22 зазначеного Закону у разі невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня, до суб'єктів підприємницької діяльності застосовується фінансова санкція у п'ятикратному розмірі суми, на яку виявлено невідповідність.

З матеріалів справи вбачається, що за підсумками перевірки відповідачем установлена невідповідність суми готівкових коштів, що знаходились на місці проведення розрахунків, сумі коштів, яка зазначена на момент перевірки у денному звіті РРО, у розмірі 10,64 грн., що підтверджується відповідною копією денного Z-звіту від 09.12.2009.

Отже, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог відносно скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 13.01.2010 №0000024010 у сумі 53,20 грн.

Окрім того, даним рішенням про застосування штрафних (фінансових) санкцій також застосовані санкції у сумі 201065,70 грн. у зв'язку із тим, що позивачем у період з 05.02.2009 по 25.11.2009 при поверненні покупцям грошових коштів не видавалися розрахункові документи (видаткові чеки) на загальну суму 40213,14 грн.

Підставою для застосування до позивача вказаних фінансових санкцій, на думку податкового органу, є порушення ним вимог п.п. 1, 2 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»та п. 4 Положення про форму та зміст розрахункових документів, а саме: непроведення операцій із повернення грошових коштів фізичним особам через РРО та наступною видачею розрахункового документа.

Суд апеляційної інстанції вірно не погодився із таким нарахуванням штрафних санкцій з огляду на наступне.

Відповідно до п.п. 1, 2 ст. 3 вказаного Закону, у редакцій, чинній на день виникнення спірних правовідносин, суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зокрема, зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок; видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.

Стаття 2 зазначеного Закону містить визначення наступних понять: розрахункова операція - приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця; розрахунковий документ - документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених цим Законом, і зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або заповнений вручну.

За правилами п. 1 ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»у разі проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих - послуг), у разі непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій, у разі нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність.

Відміною рисою поняття «розрахункова операція»є наявність товарообігу у процесі реалізації такої операції. При цьому, у разі оформлення розрахункової операції із повернення грошових коштів покупцю невідємною її частиною є передача товару на користь продавця.

Судом апеляційної інстанцій встановлено, що позивачем через касу підприємства із оформленням видаткового касового ордеру здійснювалось повернення грошових коштів у зв'язку із відсутністю товарів на складі, помилковим перерахуванням коштів, відмовою покупців отримувати товар, тощо. Інакше кажучи, при поверненні грошових коштів на користь фізичних осіб передача товару підприємству не відбувалась, а тому така операція не може бути віднесена до розрахункових у розумінні Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»та відповідно відсутні підстави для накладення на позивача штрафних санкцій.

Отже, судом правильно задоволено позовні вимоги у частині скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 13.01.2010 №0000024010 у розмірі 201065,70 грн.

Висновок відповідача, щодо порушення позивачем вимог п. 2.6. Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 637, у відповідності до якого уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися, та нарахування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 661245,10 грн., є помилковим виходячи з наступного.

Згідно з п. 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні у разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням розрахункової книжки (далі - РК) оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).

До того ж, відповідно до п. 1.2 розділу 1 вказаного Положення під терміном «оприбуткування готівки»розуміється проведення підприємствами і підприємцями обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, книзі обліку розрахункових операцій.

У відповідності до положень п. 7.5 Порядку реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 01.12.2000 №614, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, використання книги обліку розрахункових операцій (далі КОРО), зареєстрованої на РРО, зокрема, передбачає наявність КОРО на місці проведення розрахунків, де встановлено РРО; підклеювання фіскальних звітних чеків на відповідних сторінках КОРО; щоденне виконання записів про рух готівки та суми розрахунків, при цьому дані за сумами, отриманими від покупців (клієнтів), та дані за сумами, виданими покупцям (клієнтам), записуються окремо.

Згідно з абз. 3 п. 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки»у разі порушення юридичними особами норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, зокрема, за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу - у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.

Судом апеляційної інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 08.12.2009 позивачем був роздрукований та вклеєний в КОРО денний звіт за №1303, згідно з яким позивачем протягом робочого дня через РРО було отримано торгівельну виручку на суму 132249,02 грн. Однак, на момент проведення перевірки позивачем не зроблено запис до розділу 2 КОРО, що є підставою, на думку відповідача, для нарахування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 661245,10 грн. у зв'язку із порушенням п. 2.6. Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні.

Разом з тим, факт оприбуткування готівки позивачем підтверджується проведенням отриманої виручки через реєстратор розрахункових операцій, роздрукуванням денного звіту та вклеюванням останнього до КОРО.

Запис про рух коштів до розділу 2 КОРО виконаний позивачем фактично наступного дня після отримання готівкової виручки, що не може свідчити на користь неоприбуткування виручки позивачем, оскільки щоденне виконання записів до КОРО про рух готівки встановлено Порядком, який затверджено наказом Державної податкової адміністрації України, а фінансові санкції у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми застосовується за порушення норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, які, у свою чергу, були дотримані позивачем.

Отже, колегія суддів погоджується із висновком суду апеляційної інстанції, відповідачем безпідставно застосовано до позивача фінансові санкції у сумі 661245,10 грн. за порушення п. 2.6. Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні з огляду на те, що позивачем допущено порушення порядку ведення КОРО, відповідальність за яке встановлена положеннями ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а не норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, встановлених Національним банком України.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що судом апеляційної інстанції належним чином зясовано обставини справи та дано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішення суду апеляційної інстанції не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись статтями 221, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 12.05.2011 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий(підпис)О.І. Степашко Судді(підпис)С.Е. Острович (підпис)М.О. Федоров З оригіналом згідно Помічник судді О.Я. Меньшикова Суддя О.І. Степашко