Ухвала суду № 21799729, 16.02.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"16" лютого 2012 р. м. КиївК-13314/08

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючогоСтепашка О.І.

суддів:Островича С.Е.

Федорова М.О.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва

на постанову Господарського суду міста Києва від 31.08.2007

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 15.08.2008

у справі № 32/126-А

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Гросс»

доДержавної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва

провизнання недійсними акту перевірки та податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Гросс»(далі по тексту позивач, ТОВ «Гросс») звернулось до господарського суду з позовом про визнання недійсними акту позапланової документальної перевірки Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва (далі по тексту відповідач, ДПІ у Оболонському районі м. Києва) від 14.07.2006 № 593-17-2-30729660 та податкового повідомлення-рішення від 20.07.2006 № 0000681702/0.

Постановою Господарського суду міста Києва від 31.08.2007, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 15.08.2008, позов задоволено частково; визнано недійсним спірне податкове повідомлення-рішення; в іншій частині позовних вимог відмовлено.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову, посилаючись на порушення судами норм матеріального права.

Представники сторін в судове засідання не зявились, про дату, час і місце судового засідання були повідомлені належним чином.

В звязку з цим касаційний розгляд справи проведено в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 222 Кодексу адміністративного судочинства України.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, за результатами проведеної позапланової документальної перевірки дотримання вимог податкового законодавства ТОВ «Гросс», складено акт №593-1-2-30729660 від 14.07.2006, в якому зафіксовані порушення: ст. ст. 11, 12 Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян»внаслідок перерахування у липні, серпні та вересні 2003 року з розрахункового рахунку підприємства на користь СПД ОСОБА_2 без попереднього нарахування та утримання прибуткового податку з громадян грошових коштів в сумі 1 273 400 грн. за розробку науково-технічної документації на електронних носіях.

На підставі результатів вказаної перевірки, 20.07.2006 відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000681702/0 про визначення суми податкового зобовязання з прибуткового податку з громадян у розмірі 764 040 грн., в т.ч.: 254 680 грн. основного платежу та 509 360 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Зважаючи на оскарження податковим органом судових рішень фактично в частині задоволення позовних вимог та межі перегляду, передбачені ст. 220 КАС України, слід зазначити наступне.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з наступного, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Згідно ст. 11 Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян»від 26.12.1992 №13-92 оподаткуванню підлягають доходи громадян, одержувані ними від підприємств, установ, організацій і фізичних осіб - субєктів підприємницької діяльності не за місцем основної роботи, в тому числі за сумісництвом, за виконання разових та інших робіт, здійснюваних на основі договорів підряду та інших договорів цивільно-правового характеру, та доходи фізичних осіб - субєктів підприємницької діяльності, які разом з доходами за місцем основної роботи (служби, навчання) одержують доходи від здійснення підприємницької діяльності.

Відповідно до ст. 12 зазначеного Декрету з доходів, зазначених у статті 11, податок обчислюється за ставками, наведеними у пунктах 2, 3 і 4 статті 7, утримується у джерела виплати і перераховується до бюджету в порядку, встановленому статтею 10 цього Декрету. При визначенні оподатковуваного доходу в джерела виплати не виключається сума встановленого чинним законодавством неоподатковуваного мінімуму і не надаються пільги, передбачені статтею 6 цього Декрету.

Статтею 10 Декрету на підприємства, установи i організації усіх форм власності, фізичних осіб - субєктів підприємницької діяльності покладено обовязок після закінчення кожного місяця, але не пізніше строку одержання в установах банків коштів на виплату належних громадянам сум, перераховувати до бюджету суми нарахованого i утриманого прибуткового податку за минулий місяць.

Як встановлено судами з підтвердженням матеріалів справи, СПД ОСОБА_2 зареєстрований як субєкт підприємницької діяльності Подільською районною у місті Києві державною адміністрацією 11.06.2003, та у періоді, який перевірявся відповідачем, перебував на спрощеній системі оподаткування.

Відповідно до ст. 2 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування обліку та звітності субєктів малого підприємництва»субєкти малого підприємництва - фізичні особи мають право самостійно обрати спосіб оподаткування доходів за єдиним податком шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку. Ставка єдиного податку для субєктів малого підприємництва - фізичних осіб встановлюється місцевими радами за місцем їх державної реєстрації залежно від виду діяльності і не може становити менше 20 гривень та більше 200 гривень на місяць. У разі коли фізична особа - суб'єкт малого підприємництва здійснює кілька видів підприємницької діяльності, для яких установлено різні ставки єдиного податку, нею придбавається одне свідоцтво і сплачується єдиний податок, що не перевищує встановленої максимальної ставки. У разі коли платник єдиного податку здійснює підприємницьку діяльність з використанням найманої праці або за участю у підприємницькій діяльності членів його сімї, ставка єдиного податку збільшується на 50 відсотків за кожну особу.

Згідно ст. 6 цього Указу субєкт малого підприємництва, який сплачує єдиний податок, не є платником податку на доходи фізичних осіб (для фізичних осіб - субєктів малого підприємництва).

Враховуючи, що Указом Президента України «Про спрощену систему оподаткування обліку та звітності субєктів малого підприємництва»платники єдиного податку звільнені від сплати прибуткового податку, висновок судів про необґрунтованість нарахування позивачу податкових зобовязань з прибуткового податку з громадян є правомірним.

Враховуючи викладене, межі перегляду, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що судами першої та апеляційної інстанцій належним чином зясовані обставини справи та надано їм правильну юридичну оцінку. Порушень норм матеріального права, які могли б призвести до зміни чи скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 222, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва залишити без задоволення.

Постанову Господарського суду міста Києва від 31.08.2007 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 15.08.2008 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через пять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий(підпис)О.І. Степашко

Судді(підпис)С.Е. Острович

(підпис)М.О. Федоров З оригіналом згідно Секретар судового засіданняГончарук І. Ю. Суддя О.І. Степашко