Ухвала суду № 21799644, 16.02.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"16" лютого 2012 р. м. КиївК-26115/10

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

ГоловуючогоСтепашка О.І.

СуддівОстровича С.Е.

Федорова М.О.

при секретаріШкляр А.В.

за участю представників сторін:

позивачаРака В.Л.

відповідачаКеміня В.В.

Генеральної прокуратури УкраїниЧубенка В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Калуської об'єднаної державної податкової інспекції Івано-Франківської області

на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 25.05.2010

у справі № А-12/281

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Карпатнафтохім»

доКалуської об'єднаної державної податкової інспекції Івано-Франківської області

за участю Прокуратури Івано-Франківської області

провизнання нечинним податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Карпатнафтохім»(далі по тексту позивач, ТОВ «Карпатнафтохім») звернулось до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Калуської об'єднаної державної податкової інспекції Івано-Франківської області (далі по тексту відповідач, Калуська ОДПІ), за участю Прокуратури Івано-Франківської області про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення від 15.06.2007 № 0001752304/0.

Постановою Господарського суду Івано-Франківської області від 18.11.2008 у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 25.05.2010 скасовано постанову Господарського суду Івано-Франківської області від 18.11.2008 та прийнято нове рішення, яким позов задоволено.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залиши в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм матеріального права.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, відповідачем було проведено виїзну позапланову перевірку ТОВ«Карпатнафтохім»з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника за березень 2007 року, за результатами якої складено акт перевірки від 14.06.2007 №833/23-04/33129683.

В акті перевірки зазначено, що сума, яка підлягає бюджетному відшкодуванню, повинна дорівнювати сумі податкового кредиту попереднього податкового періоду, фактично сплаченої отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг), тобто 5135354,00 грн.

На підставі висновків акту перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення 15.06.2007 №0001752304/0, яким позивачеві зменшено бюджетне відшкодування ПДВ на суму 2688585,00 грн.

Причиною виникнення спору зі справи стало питання щодо правомірності включення позивачем до розрахунку бюджетного відшкодування сум ПДВ, сплачених у податкових періодах, що передували попередньому звітному періоду.

Згідно з визначенням, наведеним у п. 1.8 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість»бюджетне відшкодування це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Визначення розміру належних платнику податку сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість здійснюється в порядку п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Відповідно до пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 цього Закону сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пп. 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пп. 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

За змістом пп. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пп. 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг).

Таким чином, сума, розрахована за правилами пп. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», відповідно до п. 1.8 ст. 1 цього Закону набуває статусу бюджетного відшкодування і підлягає поверненню з бюджету. При цьому законодавчо установлений порядок повернення з бюджету сум бюджетного відшкодування не передбачає автоматичного погашення сум бюджетного відшкодування у разі, якщо такі суми не були своєчасно заявлені до відшкодування.

Отже, попереднім податковим періодом може бути будь-який податковий період, який передує звітному податковому періоду, а залишок від'ємного значення податку на додану вартість після бюджетного відшкодування, включений до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, підлягає бюджетному відшкодуванню у будь-якому з наступних звітних періодів у разі проведення розрахунків за товари в частині від'ємного значення податку на додану вартість.

Згідно з пп. 5.12.2 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України № 166 від 30.05.1997, бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг).

У назві рядка №3 форми Розрахунку суми бюджетного відшкодування, зазначено, що відшкодуванню підлягає не фактично сплачена сума податку на додану вартість, з якої утворилось від'ємне значення (котре в поточному періоді може утворитись за рахунок від'ємних значень декількох попередніх періодів), а лише податковий кредит попереднього податкового періоду, фактично сплачений отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг).

Колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що формулювання рядка №3 зазначеного Розрахунку не повністю відповідає положенням абзацу «а»пп. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», оскільки цією нормою Закону передбачено право на здійснення бюджетного відшкодування у тій частині, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів, а не сумі податкового кредиту попереднього податкового періоду, сплаченого в такому податковому періоді.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що позивач подав відповідачу розрахунок суми бюджетного відшкодування з уточненим формулюванням рядка №3, про що зазначив у своїх додаткових поясненнях.

При цьому суд вірно зазначив, що назви рядків у формі Розрахунку суми бюджетного відшкодування не є правовими нормами, а існують лише для зручності заповнення відповідної форми та не породжують, не змінюють та не припиняють будь-яких правовідносин, тобто не мають юридичних наслідків, а тому формулювання назви рядка №3 форми розрахунку не може змінювати порядок бюджетного відшкодування, встановлений законом.

Колегія суддів погоджується із судом апеляційної інстанції, що висновок суду першої інстанції про порушення позивачем вимог абз. 3 пп. 4.4.2 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»та п. 9.3 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, є необґрунтованим.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що судом апеляційної інстанції належним чином зясовані обставини справи та дано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального та процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішення суду апеляційної інстанції не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись статтями 221, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Калуської об'єднаної державної податкової інспекції Івано-Франківської області залишити без задоволення.

Постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 25.05.2010 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий(підпис)О.І. Степашко Судді(підпис)С.Е. Острович (підпис)М.О. Федоров З оригіналом згідно Помічник судді О.Я. Меньшикова Суддя О.І. Степашко