Ухвала суду № 21799643, 23.02.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 лютого 2012 року м. КиївК-5151/08

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

ГоловуючогоСтепашка О.І.

СуддівОстровича С.Е.

Федорова М.О.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька

на постанову Господарського суду Донецької області від 15.11.2007

та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 12.03.2008

у справі № 37/72а

за позовомОбласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго»

доДержавної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька

провизнання недійсним податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Обласне комунальне підприємство «Донецьктеплокомуненерго»(далі по тексту позивач, ОКП «Донецьктеплокомуненерго») звернулось до суду з позовом про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька (далі по тексту відповідач, ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька) № 0005081640/0 від 24.07.2006.

Постановою Господарського суду Донецької області від 15.11.2007, яка залишена без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 12.03.2008, позов задоволено; визнано недійсним спірне податкове повідомлення-рішення з огляду на протиправність його прийняття.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову, посилаючись на порушення судами норм матеріального права.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідно до податкової декларації з податку на додану вартість за травень 2005 року ОКП «Донецьктеплокомуненерго»визначило податкове зобовязання в сумі 1398 663 грн.

02.11.2005 позивач надав до ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька уточнюючий розрахунок податкових зобовязань з податку на додану вартість за листопад 2005 року у звязку з виправленням самостійно виявлених помилок за травень 2005 року, яким збільшив податкове зобовязання з податку на додану вартість, визначене у податковій декларації за травень 2005 року, на 26 582 грн.

За результатами проведеної перевірки своєчасності сплати податкового зобовязання з податку на додану вартість ОКП «Донецьктеплокомуненерго»складено акт від 19.07.2006 № 611/15-3/03337119, в якому встановлено порушення вимог пп. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», а саме: несвоєчасна сплата самостійно узгодженого податкового зобовязання з податку на додану вартість, визначеного в уточнюючому розрахунку податкових зобовязань з податку на додану вартість у звязку з виправленням самостійно виявлених помилок.

На підставі результатів вказаної перевірки, 24.07.2006 відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення № 0005081640/0 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 50% в сумі 13 291 грн.

Суди попередніх інстанцій, задовольняючи позовні вимоги, виходили з того, що відповідачем безпідставно нараховані штрафні санкції за порушення строків сплати узгодженого податкового зобовязання з податку на додану вартість, оскільки позивачем не було сплачено податкового зобовязання згідно уточнюючого розрахунку податкових зобовязань за травень 2005 року.

Суд касаційної інстанції погоджується з висновком судів попередніх інстанцій, з огляду на наступне.

Відповідно до п. п. 1.2, 1.3 ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»податкове зобовязання - зобовязання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України; податковий борг (недоїмка) - податкове зобовязання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобовязання.

Платник податків самостійно обчислює суму податкового зобовязання, яку зазначає у податковій декларації (пп. 4.1.1 п. 4.1. ст. 4 Закону).

Згідно п. 5.1. ст. 5 цього Закону податкове зобовязання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобовязання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок. Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо такі уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені.

Відповідно до пп. 5.3.1. п. 5.3. ст. 5 вказаного Закону платник податків зобовязаний самостійно сплатити суму податкового зобовязання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пп. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Узгоджена сума податкового зобовязання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків (пп. 5.4.1. п. 5.4. ст. 5 Закону) та, зокрема, згідно абз. 4 пп. 17.1.7. п. 17.1. ст. 17 даного Закону у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобовязання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобовязаний сплатити штраф у таких розмірах: при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання, - у розмірі пятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Як зазначено судами попередніх інстанцій, визначення податкового зобовязання в розмірі 26 582 грн. за травень 2005 року шляхом подачі уточнюючого розрахунку, саме по собі не призвело до порушення строків сплати узгодженого податкового зобовязання, тому застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій, передбачених пп. 17.1.7. п. 17.1. ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», за відсутності сплати суми узгодженого податкового зобовязання, визначеного уточнюючим розрахунком, є безпідставним.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що судами першої та апеляційної інстанцій належним чином зясовані обставини справи та дано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів першої та апеляційної інстанції не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2201, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька відхилити.

Постанову Господарського суду Донецької області від 15.11.2007 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 12.03.2008 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий(підпис)О.І. Степашко Судді(підпис)С.Е. Острович (підпис)М.О. Федоров З оригіналом згідно Помічник судді О.Я. Меньшикова Суддя О.І. Степашко