Ухвала суду № 21798122, 02.02.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"02" лютого 2012 р. м. КиївК-38838/10

Вищий адміністративний суд України у складі:

суддівОстровича С.Е.,

Степашка О.І.

Федорова М.О.

секретаря судового засідання Хомініч С.В.,

розглянувши касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі міста Києва на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 1 грудня 2009 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 9 листопада 2010 року у справі за позовом Закритого акціонерного товариства "Компанія Катран" до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі міста Києва про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення, першої та другої вимоги, зобовязання вчинити певні дії,

встановив:

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 1 грудня 2009 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 9 листопада 2010 року, позов задоволено частково: скасована перша податкова вимога № 1/85 від 05.02.2009 року та друга податкова вимога № 2/519 від 12.05.2009 року, винесені ДПІ у Солом'янському районі м. Києва; скасоване податкове повідомлення-рішення ДПІ у Солом'янському районі м. Києва № 0030821502/0 від 24.11.2009 року; визнано незаконним нарахування відповідачем пені за невиконання позивачем податкових зобов'язань зі сплати орендної плати за землю в сумі 4 835,59 грн.; зобов'язано відповідача внести зміни в картки особових рахунків АІС «Облік податків та платежів», провести перерахунок по орендній платі за землю та включити суму платежів, зарахованих як оплата пені та штрафних санкцій, в платежі по оплаті орендної плати за землю; зобов'язано відповідача звільнити активи позивача від податкової застави шляхом подання відповідної заяви до Київської обласної філії державного підприємства «Інформаційний центр»Міністерства юстиції України.

Не погоджуючись із зазначеними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій відповідач звернувся з касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 1 грудня 2009 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 9 листопада 2010 року та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Судами попередніх інстанцій встановлено, 05.02.2009 року відповідачем була надіслана позивачу перша податкова вимога № 1/85 про наявність податкового боргу по орендній платі за землю в розмірі 73 911,66 гри., а 12.05.2009 року направлена друга податкова вимога № 2/519 про наявність податкового боргу в сумі 76 130,85 грн.

03.08.2009 року в Державному реєстрі обтяжень нерухомого майна було зареєстроване публічне обтяження рухомого майна позивача у вигляді у вигляді податкової застави, а 24.11.2009 року складено акт № 15624/15-3-05441005 «Про результати перевірки дотримання вимог законодавства в частині своєчасності подання платіжних доручень до установ банку ЗАТ «Компанія Катран», на підставі якого відповідачем було винесено податкове повідомленйя-рішення № 0030821502/0 від 24.11.2009 року.

Крім того, як вбачається з облікової картки платника податків ЗАТ «Компанія «Катран», йому була нарахована пеня за невиконання податкових зобов'язань зі сплати орендної плати за землю в розмірі 4 835,59 грн.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Відповідно до п. 8.1 ст. 8 Закону України «Про платіжні доручення системи та переказ коштів в Україні»банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження. У разі надходження розрахункового документа клієнта до обслуговуючого банку після закінчення операційного часу банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в цьому розрахунковому документі, не пізніше наступного робочого дня. Банки та їх клієнти мають право передбачати в договорах інші, ніж встановлені в абз. 1 та 2 цього пункту, строки виконання доручень клієнтів.

Як вірно встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з банківських виписок АКБ «Київ»порушив строк виконання платіжних доручень про перерахування коштів на сплату орендної плати за землю, мотивуючи це призначенням тимчасової адміністрації в АКБ «Київ»та введенням мораторію на задоволення вимог кредиторів з 09.02.2009 року по 09.08.2009 року.

Колегія суддів касаційної інстанції погоджує висновок судів попередніх інстанцій про те, що позивач відповідно до положень пп. 16.5.1 п. 16.5 ст. 16 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»не несе відповідальність за порушення АКБ «Київ»встановлених Законом України «Про платіжні системи та переказ грошей в Україні»строків виконання платіжних доручень для сплати орендної плати за землю, та як наслідок несвоєчасне або неповне зарахування орендної плати за землю до бюджету, включаючи нараховану пеню та штрафні санкції.

Враховуючи наведене, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення не відповідає вимогам пп. 16.5.1 п. 16.5 ст. 16 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Вірним є висновок суду першої інстанції, підтриманий судом апеляційної інстанції, про правомірність винесення податкових вимог, оскільки на момент винесення відповідачем першої та другої податкових вимог податкові зобов'язання з орендної плати за землю, самостійно узгоджені ЗАТ «Компанія «Катран»шляхом подання відповідних податкових деклараціях, не були сплачені. Враховуючи необхідність повного захисту прав та законних інтересів суд першої інстанції правомірно скасував податкові вимоги № 1/85 від 05.02.2009 року та № 2/519 від 12.05.2009 року.

Відповідно до пп. 11.5 п. 11 Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України, сума податкового боргу (його частини), яка виникла в результаті несплати узгодженого податкового зобов'язання, визначеного податковим органом, підлягає скасуванню у разі, якщо судом змінено або скасовано відповідне рішення такого податкового органу.

Згідно з п. «а»пп. 8.7.1 п. 8.7 ст. 8 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»активи платника податків звільняються з податкової застави з дня отримання податковим органом копії платіжного документа, завіреного обслуговуючим банком, що засвідчує факт перерахування до бюджету повної суми податкового зобов'язання, а у разі виникнення права податкової застави у зв'язку із неподанням або несвоєчасним поданням податкової декларації - з дня отримання такої податкової декларації контролюючим органом (за умови відсутності порушень платником податків вимог, визначених абз. 2 пп. 8.2.1 п. 8.2 цієї статті).

Відповідно до ч. 1 ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст.ст. 221, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ухвалив:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі міста Києва залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 1 грудня 2009 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 9 листопада 2010 року без змін.

Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді

С.Е. Острович

О.І. Степашко М.О. Федоров ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ (вступна та резолютивна частини) 2 лютого 2012 рокум. КиївК-38838/10 Вищий адміністративний суд України у складі: суддівОстровича С.Е., Степашка О.І. Федорова М.О. секретаря судового засідання Хомініч С.В., розглянувши касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі міста Києва на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 1 грудня 2009 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 9 листопада 2010 року у справі за позовом Закритого акціонерного товариства "Компанія Катран" до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі міста Києва про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення, першої та другої вимоги, зобовязання вчинити певні дії. Керуючись ст. ст. 160, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, УХВАЛИВ: Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі міста Києва залишити без задоволення. Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 1 грудня 2009 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 9 листопада 2010 року без змін. Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає. Судді С.Е. Острович О.І. Степашко М.О. Федоров Суддя С.Е. Острович