Ухвала суду № 21798159, 22.02.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"22" лютого 2012 р. м. КиївК-6001/08

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого - Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Лосєва А.М.

розглянула у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Жовтоводської ОДПІ у Дніпропетровській області на постанову Господарського суду Дніпропетровської області від 03.07.2007 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18.03.2008 року по справі № А27/217-07 за позовом ТОВ «Векта»до Жовтоводської ОДПІ у Дніпропетровській області та Головного управління Державного казначейства України у Дніпропетровській області за участю Прокуратури Дніпропетровської області про визнання недійсним податкового повідомлення рішення та стягнення коштів

Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія:

В С Т А Н О В И Л А :

На розгляд суду передано вимоги ТОВ «Векта»до Жовтоводської ОДПІ у Дніпропетровській області та Головного управління Державного казначейства України у Дніпропетровській області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення №0000112301/0 від 25.01.2007 стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість у розмірі 136883,00грн.

Постановою Господарського суду Дніпропетровської області від 03.07.2007 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18.03.2008 року, позовні вимогизадоволено частково. Стягнуто з державного бюджету на користь позивача бюджетну заборгованість з податку на додану вартість по декларації з ПДВ за жовтень 2006 року в сумі 136272,00грн. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 1362,72грн. Закрито провадження у справі в частині позовних вимог про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення №0000112301/0 від 25.01.2007 у звязку з відмовою позивача від позовних вимог.

Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями, відповідач 18.04.2008 року звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, який своєю ухвалою від 27.02.2009 року прийняв її до свого провадження.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову Господарського суду Дніпропетровської області від 03.07.2007 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18.03.2008 року в частині задоволення позовних вимог.

В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, зокрема, п.п.7.7.1, 7.7.2, 7.7.5 п.7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»та ст. ст.7, 69, 70 КАС України.

Перевіривши матеріалами справи, наведені у скарзі доводи, колегія суддів, дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій було встановлено, що позивач 20.10.2006 подав до Жовтоводської ОДПІ у Дніпропетровській області декларацію з податку на додану вартість, розрахунок суми бюджетного відшкодування та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування у розмірі 136883,00грн.

Жовтоводською ОДПІ у Дніпропетровській області було проведено позапланову виїзну документальну перевірку з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок позивача, за наслідками якої було складено акт №07/23-32433558 від 16.01.2007, відповідно до якого сума бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за жовтень 2006 року підтверджена у розмірі 136272,00грн.

Порядок визначення сум податку, що підлягають відшкодуванню з Державного бюджету України регламентований п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин), вимоги якого платник податків зобов'язаний дотримуватися і виключно за умови порушення якого, заявлення від'ємного значення з податку на додану вартість до бюджетного відшкодування може бути визнано неправомірним.

За виникненням від'ємного значення, визначеного виходячи із вимог п.п. 7.7.1 п. 7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», відсутністю законодавчо визначених обставин, які б позбавляли платника податку (покупця) права на формування податкового кредиту, зокрема за відсутністю з боку платника податку порушення приписів пп. 7.4.5 п. 7.4, 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 цього Закону при формуванні податкового кредиту, за наявності факту дотримання платником податку вимог п.п. «а»п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 щодо заявлення до бюджетного відшкодування частини від'ємного значення у межах суми податку, фактично сплаченої ним у попередньому податковому періоді постачальникам товару, та вимог п.п. 7.7.4 п.7.7. ст.7 щодо подання податковому органу податкової декларації, розрахунку та заяви про повернення суми бюджетного відшкодування, платник податку на додану вартість має право на бюджетне відшкодування.

Отже, за встановлених судом обставин щодо виконання позивачем всіх умов, передбачених Законом, висновок судів попередніх інстанцій про підтвердження права позивача на бюджетне відшкодування є правомірним.

Доводи касаційної скарги зазначених висновків суду не спростовують і не дають підстав для висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права при встановленні фактичних обставин справи.

Відповідно до частини 1 статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст. ст. 210, 2201, 223, 224, 230, 231, ч.5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Жовтоводської ОДПІ у Дніпропетровській області залишити без задоволення, постанову Господарського суду Дніпропетровської області від 03.07.2007 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18.03.2008 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, на підставі та у строки, передбачені статтями 235 238, 240 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ___ Т.М. Шипуліна

Судді: ___ Л.І. Бившева

___ А.М. Лосєв

Суддя Т.М. Шипуліна