Ухвала суду № 21796589, 02.02.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"02" лютого 2012 р. м. КиївК-12267/09

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Федорова М.О.

суддів:Островича С.Е.

Степашка О.І.

секретар судового засіданняСесемко А.О.

за участю представників згідно журналу судового засіданні від 02.02.2012 (в матеріалах справи)

розглянувши касаційну скаргу Броварської обєднаної державної податкової інспекції на постанову господарського суду Київської області від 24.04.2008 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 17.02.2009

у справі№ А18/048-08

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю „Виробничо -

комерційне підприємство „Українська продовольча компанія”

до Броварської обєднаної державної податкової інспекції

про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Виробничо - комерційне підприємство „Українська продовольча компанія” звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Броварської обєднаної державної податкової інспекції про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення.

Постановою господарського суду Київської області від 24.04.2008 позовні вимоги задоволено у повному обсязі.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 17.02.2009 постанову господарського суду Київської області від 17.02.2009 залишено без змін.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції та ухвалою суду апеляційної інстанції відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції, прийняти нове рішення яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Касаційна скарга вмотивована тим, що судом першої та апеляційної інстанції при вирішенні спору по даній справі порушено норми матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального права, юридичної оцінки обставин справи, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, Вищий адміністративний суд України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, відповідачем проведено виїзну планову перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2005 по 30.06.2007 та валютного законодавства за період з 21.04.2006 по 30.06.2007 та складено акт № 657/232/32499137 від 13.11.2007 та доповнення до акту перевірки №539/232/05472985 від 05.09.2007.

За результатами перевірки відповідачем прийняте податкове повідомлення рішення № 0001272301/0 від 22.11.2007, яким позивачу визначено податкове зобовязання з податку на додану вартість 884175 грн., штрафні санкції 442088 грн.

Перевіркою встановлено порушення пп. 7.4.1, пп. 7.4.5, ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість”, в липні 2005 року, суми податку на додану вартість, включені до складу податкового кредиту в декларації з податку на додану вартість за липень 2005 року після їх отримання.

Відповідно до п. 1.8. ст. 1 Закону України „Про податок на додану вартість” передбачено, що бюджетне відшкодування - це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у звязку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

За змістом пп. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість” придбання товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації, є визначальною умовою для виникнення у платника податку права на формування податкового кредиту.

Податкові накладні позивачем одержано після закінчення податкових періодів, в яких відбулися оплата та отримання товарів, а саме: в липні 2005 року та включені до складу податкового кредиту в декларації з податку на додану вартість за липень 2005 року після отримання відповідних накладних

Право платника на податковий кредит підтверджується податковими накладними, отриманими після закінчення податкових періодів, в яких відбулися оплата та отримання товарів (робіт, послуг), суми податку, вказані в таких податкових накладних, можуть бути включені до складу податкового кредиту в податковому періоді, в якому такі податкові накладні отримані.

Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновком суду першої та апеляційної інстанції стосовно того, що суми податку на додану вартість за податковими накладними отриманими із запізненням, включаються до податкового кредиту того звітного періоду, в якому фактично отримані накладні.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.

З огляду на вищевикладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що касаційну скаргу Броварської обєднаної державної податкової інспекції на постанову господарського суду Київської області від 24.04.2008 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 17.02.2009 у справі № А18/048-08 залишити без задоволення, а оскаржувані рішення залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Броварської обєднаної державної податкової інспекції залишити без задоволення.

Постанову господарського суду Київської області від 24.04.2008 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 17.02.2009 у справі № А18/048-08 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але можу бути переглянута Верховним Судом України з підстав та порядку, передбачених статтями 236-2392 Кодексу адміністративного судочинства України.

ГоловуючийМ.О. Федоров

СуддіС.Е. Острович

О.І. Степашко Суддя М.О. Федоров