Ухвала суду № 21796206, 08.12.2011, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"08" грудня 2011 р. м. КиївК-36754/10

Вищий адміністративний суд України у складі:

суддівОстровича С.Е.

Маринчак Н.Є.

Костенко М.І.

Усенко Є.А.

Степашка О.І. секретар судового засідання Хомініч С.В.

розглянувши касаційну скаргу Дергачівської міжрайонної державної податкової інспекції на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 27 квітня 2010 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 21 жовтня 2010 року у справі за позовом відкритого акціонерного товариства «Харківська ТЕЦ-5»до Дергачівської міжрайонної державної податкової інспекції про скасування податкового повідомлення-рішення,

встановив:

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 27 квітня 2010 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 21 жовтня 2010 року, позовні вимоги задоволено. Скасовано податкове повідомлення-рішення Дергачівської міжрайонної державної податкової інспекції у Харківській області № 0000292310/0 від 23.03.2009р. про визначення позивачеві податкового зобов`язання з податку на додану вартість в загальному розмірі - 4681453 грн., у т.ч. за основним платежем - в сумі 3601118,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 1080335 грн. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ВАТ «Харківська ТЕЦ-5»державне мито у розмірі 3,40 грн.

Не погоджуючись із зазначеними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій відповідач звернувся з касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 27 квітня 2010 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 21 жовтня 2010 року та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено наступні фактичні обставини у справі.

В період з 25.02.2009 р. по 03.03.2009 р. фахівцями Дергачівської МДПІ була проведена позапланова виїзна перевірка ВАТ «Харківська ТЕЦ-5»з питань підтвердження правових взаємовідносин із контрагентом ДК «Газ України” НАК „Нафтогаз України” в частині правомірності включення до складу податкового кредиту з ПДВ в грудні 2008 р. витрат в сумі 3601118,00 грн. За результатами перевірки складений акт від 06.03.2009 р. №227/23-104/05471230 (далі акт від 06.03.2009 p.).

Перевіркою встановлено порушення ВАТ «Харківська ТЕЦ-5»пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону про ПДВ завищення податкового кредиту на суму 3601118 грн.

На підставі висновків акту від 06.03.2009 p. відповідачем 23.03.2009 р. було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000292310/0 про визначення позивачеві податкового зобовязання з податку на додану вартість в загальному розмірі 4681453,00 грн., в т.ч. за основним платежем 3601118,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 1080335,00 грн.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судами першої і апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до пп. 7.4.1. п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 7.5. ст.7 цього Закону встановлено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: 7.5.1. дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Судами попередніх інстанцій встановлено, що між ДК «Газ України»НАК «Нафтогаз України»(Постачальник) та ВАТ «Харківська ТЕЦ-5»(Покупець) було укладено договір поставки природного газу № 294-06/08-813/396 від 27 червня 2008 року, за умовами якого позивачем було одержано 14508,0 тис. куб. м. газу по ціні 934,70 грн. за 1000 куб.м. газу, про що складено акт прийому-передачі природного газу від 30 червня 2008 року на суму 21606706,37 грн., в т.ч. ПДВ 3601117,73 грн. Вказаний газ від постачальника до покупця транспортувався закритим акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації «Харківміськгаз», про що свідчить відбиток печатки даного підприємства на акті прийому-передачі.

Оплата природного газу, поставленого на адресу позивача ДК «Газ України», була проведена згідно платіжних доручень №001 від 18.11.2009 р. на суму 15000000,00 грн., №002 від 18.11.2009 р. на суму 5385000,00 грн. та №003 від 21.12.2009 р. на суму 1221706,37 грн.

ДК «Газ України»НАК «Нафтогаз України»було виписано на адресу позивача податкову накладну № 9187 від 30.06.2008 р. на суму 21606706,37 грн., в т.ч. ПДВ 3601117,73 грн. Вказану суму ПДВ позивачем було віднесено до складу податкового кредиту по другій з подій, передбачених пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону про ПДВ в якості дати виникнення права на податковий кредит по даті отримання податкової накладної.

29.01.2008 року між ЗАТ «УКРГАЗ-ЕНЕРГО»(Постачальник) та ВАТ «Харківська ТЕЦ-5»(Покупець) було укладено договір № 156/77/Т-08/61 на постачання природного газу, згідно умов якого постачальник зобов`язаний передати покупцеві газ в обсязі 575000000 куб. м. протягом періоду з 01 лютого 2008 року по 31 грудня 2011 року включно, ціна поставленого газу визначається згідно додаткових угод до договору на кожний місяць поставки. Приймання-передача поставленого газу було оформлено актом приймання-передачі газу.

30 червня 2008 року ВАТ «Харківська ТЕЦ-5» та ЗАТ «УКРГАЗ-ЕНЕРГО»було складено акт № РНг-002289, відповідно до якого Продавець передав, а Покупець прийняв 14508,000 тис. куб.м. природного газу на загальну суму 19902027,97 грн., в т.ч. ПДВ 3317004,66 грн.

Судами попередніх інстанцій вірно встановлено, що фактичного транспортування та одержання газу позивачем не відбулося, про що свідчить і відсутність на акті прийому-передачі партії природного газу від 30.06.2008 року підпису відповідальної посадової чи службової особи, а також відбитку печатки газотранспортного підприємства. Вказана обставина, з врахуванням положень Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу природного і нафтового газу, затверджених наказом Держкомпідприємництва від 30.09.2005 р. № 89 та постановою Національної комісії регулювання електроенергетики від 30.09.2005 р. № 859, які були чинними на момент постачання природного газу, свідчить про те, що зазначений природний газ не був доставлений (транспортований) до ВАТ «Харківська ТЕЦ-5».

Як зафіксовано в акті перевірки та не заперечується представниками відповідача, ВАТ «Харківська ТЕЦ-5»було оплачено вартість газу згідно акту прийому-передачі від 30.06.2008 року в сумі 19900000,00 грн., оскільки внесення попередньої оплати за газ обумовлено договором № 156/77/Т-08/61 від 29.01.2008 року. Вказана обставина підтверджується реєстром відповідних платіжних доручень: так, позивачем було здійснено передоплату за договором із ЗАТ «УКРГАЗ-ЕНЕРГО»згідно платіжних доручень.

В рамках вказаної господарської операції ЗАТ «УКРГАЗ-ЕНЕРГО»було виписано на адресу позивача податкові накладні.

Суму ПДВ у розмірі 3316666,67 грн., сплачену в рахунок поставки газу по договору із ЗАТ «УКРГАЗЕНЕРГО», позивачем було віднесено до складу податкового кредиту по другій з подій, передбачених пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону про ПДВ в якості дати виникнення права на податковий кредит по даті отримання податкової накладної.

В акті перевірки зазначено, що позивачем було одержано 14508,00 тис. куб.м. природного газу від ЗАТ «УКРГАЗ-ЕНЕРГО», який позивачем було використано в межах господарської діяльності для вироблення електричної енергії в кількості 74007 тис. кВт/год. загальною вартістю 31620 тис. грн.

Вірним є висновок судів попередніх інстанцій, що відповідачем не надано доказів факту одержання ВАТ «Харківська ТЕЦ-5»та використання у господарській діяльності газу в кількості 14508,00 тис. куб.м., поставленого саме ЗАТ «УКРГАЗ-ЕНЕРГО», як не надано і доказів того, що позивачем не було фактично одержано газ від ДК «Газ України»НАК «Нафтогаз України».

Відповідач зробив висновок про подвійне включення до складу податкового кредиту суми ПДВ по вартості одного і того ж газу, ігноруючи письмові пояснення посадових осіб позивача від 03.03.2009 року, згідно яких в червні 2008 року ВАТ «Харківська ТЕЦ-5»помилково було проведено в бухгалтерському обліку газ, отриманий від ЗАТ «УКРГАЗ-ЕНЕРГО»по рахунку 2034 «Виробничі запаси/паливо, газ»та не враховано в бухгалтерському обліку природний газ, отриманий від ДК «Газ України». Вказана помилка була виявлена у грудні 2008 року, внаслідок чого було проведено сторнування по кредиту рахунку 6315 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками»в частині розрахунків за природний газ із ЗАТ «УКРПГАЗ-ЕНЕРГО»та по дебету рахунку 2034 «Виробничі запаси/паливо, газ», і сума ПДВ, сплаченого разом з вартістю природного газу, отриманого від ДК «Газ України», була віднесена до складу податкового кредиту лише у грудні 2008 року.

Відповідно до п. 4.4 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого Наказом ДПА України від 30.05.1997 р. № 166, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30 червня 2005 р. за № 702/10982, якщо платник самостійно виявив помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації, то такий платник зобов'язаний подати в порядку, установленому для подання декларацій з податку на додану вартість (без урахування граничного терміну подання, але з урахуванням строків давності, встановлених статтею 15 Закону № 2181), уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок (далі - уточнюючий розрахунок). Одним уточнюючим розрахунком може бути виправлено помилки лише однієї раніше поданої декларації.

ВАТ «Харківська ТЕЦ-5»виправила відповідну помилку, включивши до складу податкового кредиту суму ПДВ в розмірі 3601118 грн. по вартості природного газу, отриманого в червні 2008 р. від ДК «Газ України»НАК «Нафтогаз України», шляхом подання уточнюючого розрахунку податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок в податковій декларації з податку на додану вартість за грудень 2008 року, копію якого надано до матеріалів справи. Вказаний уточнюючий розрахунок було отримано Дергачівської МДПІ 30.01.2009 року, про що свідчить відбиток вхідного штампу останньої.

Законом про ПДВ встановлено єдину підставу для відмови у зарахуванні суми ПДВ до податкового кредиту у випадку непідтвердження цієї суми податковими накладними чи митними деклараціями або іншими подібними документами згідно пп.7.2.6 п.7.2 (пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону про ПДВ).

Контрагенти позивача ДК «Газ України»НАК «Нафтогаз України»та ЗАТ «УКРГАЗ-ЕНЕРГО»на момент укладення договорів та сплати позивачем коштів були зареєстровані як платники податку на додану вартість, і відповідно до пп.7.2.4 п.7.2 ст.7 Закону про ПДВ мали право виписувати на адресу позивача спірні податкові накладні.

Колегія суддів касаційної інстанції погоджує висновок судів попередніх інстанцій, що ВАТ «Харківська ТЕЦ-5»було правомірно включено до складу податкового кредиту як суму ПДВ, сплачену по взаємовідносинам із ЗАТ «УКРГАЗ-ЕНЕРГО»в розмірі 3316666,67 грн. (у червні 2008 року), так і суму ПДІ, сплачену по взаємовідносинам з ДК «газ України»НАК «Нафтогаз України»в розмірі 3601118 грн. (за грудень 2008 року), по другій з подій, передбачених п.7.5 ст.7 Закону про ПДВ.

Судами попередніх інстанцій вірно не взято до уваги посилання відповідача на п.13 Порядку забезпечення споживачів природним газом, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 р. № 1729, відповідно до якого постачання природного газу всім категоріям споживачів здійснюється тільки за умови забезпечення його 100-відсоткової оплати грошима, оскільки даною постановою врегульовано відносини щодо забезпечення галузей національної економіки та населення природним газом, а не питання виникнення у платників податку на додану вартість права на податковий кредит.

Також суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку, що посилання відповідача в акті перевірки на пп.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону про ПДВ не відповідають фактичним обставинам справи. Так, відповідно до вказаної норми, у разі відмови з боку постачальника товарів (послуг) надати податкову накладну або при порушенні ним порядку її заповнення отримувач таких товарів (послуг) має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум цього податку до складу податкового кредиту.

Контрагент позивача ДК «Газ України»НАК «Нафтогаз України»не відмовлявся виписати позивачеві податкову накладу. Спірна ситуація мала місце внаслідок допущення помилки у бухгалтерському обліку позивача, яка була самостійно ним виявлена та виправлена відповідно до положень діючого податкового законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст.ст. 221, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ухвалив:

Касаційну скаргу Дергачівської міжрайонної державної податкової інспекції залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 27 квітня 2010 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 21 жовтня 2010 року залишити без змін.

Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя

С.Е. Острович

Судді (підписи) Н.Є. Маринчак

М.І. Костенко

Є.А. Усенко

О.І. Степашко Суддя С.Е. Острович