Ухвала суду № 21795643, 09.02.2012, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Соколова О.А.

Суддя-доповідач - Чебанов О.О.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 лютого 2012 року справа №2а/0570/15569/2011 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Каменеобробний завод «Омфал» на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 21 листопада 2011 р. у справі № 2а/0570/15569/2011 за позовом Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю «Каменеобробний завод «Омфал» про стягнення адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі 64156,58 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Донецьке обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулося до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Каменеобробний завод «Омфал», в якому просило стягнути адміністративно-господарських санкції за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі 64156,58 грн.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 21 листопада 2011 року позов Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю «Каменеобробний завод «Омфал» про стягнення адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі 64156,58 грн. задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Каменеобробний завод «Омфал» на користь Державного бюджету України адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів у 2010 році у сумі 64156 грн. 58 коп.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції Товариство з обмеженою відповідальністю «Каменеобробний завод «Омфал» звернулось з апеляційною скаргою, в якій зазначило, що судом порушені вимоги матеріального та процессуального права. Відповідач просив скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів відмовити.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши матеріали справи, вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу без задоволення, постанову суду першої інстанції без змін з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено наступне.

Позивач - Донецьке обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів зареєстроване виконавчим комітетом Донецької міської ради,18.07.91, включене до ЄДРПОУ, ідентифі каційний код 13492430 (а.с.10).

Відповідно Положення про Фонд соціального захисту інвалідів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1434 від 26 вересня 2002 року, Фонд соціального захисту інвалідів, як урядовий орган державного управління (та його територіальні відділення) відпові дно до покладених на нього завдань, здійснює контроль за своєчасним перерахуванням сум штрафних санкцій, що надходять від підприємств, установ і організацій за недодержання ними нормативів робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів.

За змістом статті 20 Закону № 875 Фонду соціального страхування захисту інвалідів на дано право на стягнення санкцій за недодержання законодавчо встановленого нормативу робо чих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів.

Таким чином, позивач у справі - орган владних повноважень, якому чинним законодав ством України надані владні управлінські функції у сфері соціального захисту інвалідів, в тому числі контроль щодо забезпечення інвалідів робочими місцями.

Відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю «Камнеобробний завод «Ом-фал». зареєстроване як юридична особа Виконавчим комітетом Шахтарської міської Ради До нецької області, 01.10.04, ідентифікаційний код 30721174 (а.с.40-41), діє на підставі статуту за твердженого загальними зборами учасників товариства, протоколом № 07-03/8 від 28.07.08 (а.с.42-61).

Згідно звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів ТОВ «Камнеобробний завод «Омфал» за 2010 рік № 10-ПІ від 28.02.11, наданого до Донецького обласного відділення Фон ду соціального захисту інвалідів, середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу (осіб) становить 158 осіб, з них середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність (осіб) - 4, кількість інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» становить 0 осіб, фонд оплати праці штатних працівників складає 48 937грн., середньорічна заробітна плата штатного працівника складає 30 972 грн. (а.с.7).

Стаття 19 Закону № 875 встановлює для підприємств (об'єднань), установ і організацій (далі - підприємства) нормативи робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів, абзацом першим якої встановлено, що для підприємств, установ, організацій, у тому числі під приємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, встановлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Відповідно до ст. 19 Закону № 875 підприємства, установи, організації у тому числі під приємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів ро бочих місць виходячи з вимог статті 18 цього Закону.

Відповідно до частини 3 статті 18 Закону № 875 підприємства, установи, організації, фі зичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціа льно-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі за йнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встанов леному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частини 3 статті 18 Закону № 875 підприємства, установи, організації, фі зичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціа льно-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі за йнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встанов леному Кабінетом Міністрів України.

За вимогами ст. 18-1 наведеного Закону працевлаштування інвалідів здійснюється центральним органом виконавчої влади з питань праці та соціальної політики, органами місце вого самоврядування, громадськими організаціями інвалідів.

Згідно з частиною 1 статті 5 Закону України «Про зайнятість населення» № 803 від 01.03.93 р. держава забезпечує надання додаткових гарантій щодо працевлашту вання працездатним громадянам у працездатному віці, які потребують соціального захисту і не здатні на рівних конкурувати на ринку праці, у тому числі - інвалідам, які не досягли пенсійно го віку.

Відповідно частини 4 статті 20 Закону України «Про зайнятість населення» № 803 від 01.03.93р. підприємства, установи і організації незалежно від форми власності реєструються у місцевих центрах зайнятості за їх місцезнаходженням як платники збору до Фонду загально обов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, щомісяця подають цим центрам адміністративні дані у повному обсязі про наявність вільних робочих місць (вакансій), у тому числі призначених для працевлаштування інвалідів, та про працівників, які працюють неповний робочий день (тиждень), якщо це не передбачено трудовим договором, або не працюють у зв'язку з простоєм виробництва з не залежних від них причин, і в десятиден ний строк - про всіх прийнятих працівників у порядку, встановленому законодавством. Несвоє часна реєстрація або відмова від неї, порушення порядку подання адміністративних даних тягне за собою відповідальність, передбачену законом.

З листів Шахтарського центру зайнятості № 02-11/2397 від 10.10.11 та № 02-11/2586 від 01.11.11 вбачається, що протягом 2010 року товариством не надавались звіти за кві тень, жовтень, грудень. Крім того, 24 вересня 2010 року центром зайнятості було видано на правлення на працевлаштування безробітному, інваліду 3 групи ОСОБА_2 на посаду при биральник території. Підприємством було відмовлено в прийнятті на роботу з причин того, що згідно висновкам довідки МСЕК та індивідуальної програми реабілітації інваліда, умови та ха рактер праці даної посади не відповідають відновленню трудової діяльності ОСОБА_2 (а.с.71,103).

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідач до суду не надав належних доказів щодо подачі до центру зайнятості звітів (форма 3-ПН) за квітень, жовтень, грудень 2010 року та не виконав вимоги діючого законодавством України, відповід но якого передбачений обов'язок повідомлення підприємствами, установами та організаціями про наявність вільних робочих місць, за наслідками розгляду якого компетентні органи направ ляють на підприємство для працевлаштування інвалідів.

Крім того, згідно довідки міжрайонної медико-соціальної експертної комісії м. Торез ДОП 070949 від 09.07.09 ОСОБА_2 має третю групу інвалідності, інвалід дитинства. Від повідно висновку про умови та характер праці ОСОБА_2 рекомендовано труд без підйому важкості, без перебування білля вогню, на висоті, рухаючих механізмів, електрики (а.с.104).

У листі шахтарського міського центру зайнятості № 02-11/2586 від 01.11.11 зазначено, що ОСОБА_2 знаходився на обліку в центрі зайнятості з серпня 2010 року (а.с.103).

Відповідно статті 181 Закону № 875 інвалід, який не досяг пенсійного віку, не працює, але бажає працювати, має право бути зареєстрованим у державній службі зайнятості як безробі тний. Рішення про визнання інваліда безробітним і взяття його на облік для працевлаштування приймається центром зайнятості за місцем проживання інваліда на підставі поданих ним реко мендації МСЕК та інших передбачених законодавством документів. Державна служба зайнято сті здійснює пошук підходящої роботи відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у інваліда кваліфікації та знань, з урахуванням його побажань. Отже, щодо можливості працевлаштування інваліда на певну роботу центр занятості по винен враховувати рекомендації МСЄК.

В вересні 2010 року Шахтарський міський центр за йнятості направив до відповідача для працевлаштування інваліда третьої групи ОСОБА_2

Приказом № 152/1 від 24.09.10 відповідачем утворена тимчасова комісія з питання пра цевлаштування ОСОБА_2 (а.с.83).

Відповідно висновків, викладених в протоколі засідання тимчасової комісії № 1 від 29.09.10, комісією прийнято рішення відмовити ОСОБА_2 в працевлаштуванні з метою запобігання наслідків для підприємства та в першу чергу для самого робітника (а.с.84-85).

Згідно позиції представника відповідача товариство не мало можли вості працевлаштувати ОСОБА_2 оскільки в висновку МСЄК зазначено про наявність пси хічного захворювання (а.с. 102).

Відповідно частини 3 статті 17 Закону № 875 відмова в укладенні трудового договору або в просуванні по службі, звільнення за ініціативою адміністрації, переведення інваліда на іншу роботу без його згоди з мотивів інвалідності не допускається, за винятком випадків, коли за висновком медико-соціальної експертизи стан його здоров'я перешкоджає виконанню професійних обов'язків, загрожує здоров'ю і безпеці праці інших осіб, або продовження трудової дія льності чи зміна її характеру та обсягу загрожує погіршенню здоров'я інвалідів.

В частині 3 стаття 19 Закону № 875 визначено, що у межах нормативів, зазначених в цієї статті, здійснюється також працевлаштування інвалідів унаслідок психічного розладу відповід но до Закону України «Про психіатричну допомогу».

В статті 9 Закону України «Про психіатричну допомогу» № 1489-ІП від 22.02.2000 за значені обмеження, пов'язання з виконанням окремих видів діяльності.

Особа може бути визнана тимчасово (на строк до п'яти років) або постійно непридатною внаслідок психічного розладу до виконання окремих видів діяльності (робіт, професій, служби), що можуть становити безпосередню небезпеку для неї або оточуючих.

З метою встановлення придатності особи до виконання окремих видів діяльності (робіт, професій, служби) з особливими вимогами до стану її психічного здоров'я вона підлягає обов'я зковому попередньому (перед початком діяльності) та періодичним (у процесі діяльності) пси хіатричним оглядам.

Рішення про визнання особи внаслідок психічного розладу тимчасово або постійно не придатною до виконання окремих видів діяльності (робіт, професій, служби), що можуть стано вити безпосередню небезпеку для неї або оточуючих, приймається відповідною лікарською ко місією за участю лікаря-психіатра на підставі оцінки стану психічного здоров'я особи відповід но до переліку медичних психіатричних протипоказань і може бути оскаржено до суду.

Відповідно до п. 32 Положення про медико-соціальну експертизу, затверджену постано вою Кабінету Міністрів України від 22.02.1992 № 83, медико-соціальні експертні комісії вида ють особам, визнаним інвалідами, довідки МСЕК та індивідуальні реабілітаційні програми і в триденний строк надсилають копії цих документів управлінню праці та соціального захисту населення районної, районної в містах Києві та Севастополі державної адміністрації та відпові дному відділу, управлінню міської, районної у місті ради, на території якої проживає інвалід. Копія програми надсилається також підприємству, установі, організації, яка зобов'язана надава ти соціальну допомогу і здійснювати реабілітацію інваліда.

Отже, з огляду на викладенні норми діючого законодавства суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що відмовити інваліду в працевлаштуванні унаслідок психічного розладу можливо тільки, якщо з цього приводу є висновок відповідної лікарської комісії щодо тимчасової або постійної не придатності до виконання окремих видів діяльності (робіт, професій, служби).

Шахтарський міський центр зайнятості направляв ОСОБА_2 для працевлаштування до відповідача на посаду - прибиральник території, оскільки в ви сновках МСЄК не встановлена тимчасова або постійна непридатність ОСОБА_2 до вико нання роботи по прибиранню території.

Підприємства, які використовують працю інвалідів, зобо в'язані створювати для них умови праці з урахуванням рекомендацій медико-соціальної експер тної комісії та індивідуальних програм реабілітації, вживати додаткових заходів безпеки праці, які відповідають специфічним особливостям цієї категорії працівників (ст. 12 Закону України «Про охорону праці»).

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем необхідні заходи для забезпечення пра цевлаштування інвалідів не вживались, інформація про наявність вакансій, виділення робочих місць та бажання товариства працевлаштувати інвалідів до центру зайнятості, управління праці та соціального захисту населення, відділення Фонду не надавалась щомісячно, відповідно до вимог ч. 4 ст. 20 «Про зайнятість населення».

Таким чином, суд першої інстанції вірно дійшов до висновку, що відповідачем не виконано покладений на ньо го чинним законодавством обов'язок по створенню робочих місць для працевлаштування інва лідів та інформування щомісяця відповідних органів, які займаються працевлаштуванням інва лідів.

Згідно розрахунку, наданого позивачем, виходячи з середньої кількості штатних праців ників 158 осіб на підприємстві повинно створено 6 робочих місць, призначених для забезпечен ня працевлаштування інвалідів, відповідно до нормативу (а.с.7).

Відповідно до частини першої статті 19 Закону №875 для підприємств, установ, органі зацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних праців ників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Таким чином у 2010 році на ТОВ «Камнеобробний завод «Омфал» повинно бути праце влаштовані 6 інвалідів, фактично за даними звіту, працювало 4 інваліда. Отже, відповідач не виконав норматив по створенню 2 робочих місць по працевлаштуванню інвалідів.

Відповідно розрахунків, наданих позивачем, сума адміністративно-господарських санк цій за не створення робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у 2010 році складає 61 945,56 грн., та сума пені на заборгованість по сплаті адміністративно - господарсь ких санкцій за нестворені робочі місця складає 2 211,02 грн. (а.с.8-9).

Адміністративно-господарські санкції за незайняті інвалідами робочі місця не є подат ком, збором (обов'язковим платежем), обов'язкова сплата яких передбачена Конституцією України та Законом України від 25 червня 1991 року N 1251-XII «Про систему оподаткування», а є заходом впливу на правопорушника у сфері господарювання, у зв'язку зі скоєнням правопо рушення.

Разом із тим, відповідно до частини першої статті 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Частиною другою наведеної статті передбачено, що учасник господарських відносин відповідає, зокрема, за порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопору шення.

За таких обставин суд апеляційної інстанції вважає за необхідне залишити постанову суду першої інстанції без змін та відмовити у задоволенні апеляційної скарги.

Керуючись статтями 195, 197, 198, 200, 205, 206, 212 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Каменеобробний завод «Омфал» на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 21 листопада 2011 р. у справі № 2а/0570/15569/2011 залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 21 листопада 2011 р. у справі № 2а/0570/15569/2011 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через пять днів після направлення її копії особам, які беруть участь в справі, та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий суддяО.О. Чебанов

Судді М.І. Старосуд

В.П. Юрченко