Ухвала суду № 21795427, 08.12.2011, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" грудня 2011 р.справа № 2а-2899/10/1170

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді:Мельника В.В.

суддів: Проценко О.А. Туркіної Л.П.

за участі секретаря:Пасічника Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної митної служби України Кіровоградської митниці на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 24.12.2010 року у справі № 2а-2899/10/1170 за позовом Закритого акціонерного товариства «Креатив» до про1.Державної митної служби України Кіровоградської митниці; 2.Головного управління державного казначейства в Кіровоградській області визнання недійсними рішень та визначення митної вартості товарів, ВСТАНОВИВ: Закрите акціонерне товариство «Креатив»(далі по тексту позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Кіровоградської митниці (далі по тексту відповідач-1) та Головного управління державного казначейства в Кіровоградській області (далі по тексту відповідач-2) в якому просило: - визнати недійсним рішення Кіровоградської митниці Державної митної служби України про визначення митної вартості товару від 21.01.2010 за №901000006/2010/000012/2, від 16.06.2010 за №901000006/2010/000246/2, від 17.06.2010 за №901000006/2010/000250/2, від 25.06.2010 за №901000006/2010/000263/2, від 11.06.2010 за №901000006/2010/000239/2, від 03.06.2010 за №901000006/2010/000222/2; - стягнути з Державного бюджету України на розрахунковий рахунок ЗАТ «Креатив» надмірно сплачені кошти: суму визначення податку на додану вартість у розмірі 70 720,92 грн. та мито від заявленого податку на додану вартість в сумі 707,71 грн. (т.I а.с.5-11).

Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 09.08.2010 року відкрито провадження в адміністративній справі №2а-2899/10/1170 (т. I а.с.2).

Позивач, посилаючись на доводи, викладені у позовній заяві, зазначив, що відповідачем при прийнятті оскаржуваних рішень порушено ст.266 Митного кодексу України, що полягало у здійсненні визначення митної вартості пальмового олеїну та пальмоядрової олії, які імпортується в Україну, за резервним методом, при цьому, необґрунтовуючи неможливість застосування попередніх методів, встановлених законом. Крім того, ЗАТ «Креатив»було подано відповідачу-1 всі необхідні документи для визначення митної вартості товару за методом оцінки за ціною договору щодо товару, який імпортується, які відповідачем не було взято до уваги.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суд від 24.12.2010р. у справі №2а-2899/10/1170 адміністративний позов задоволено частково. Визнано неправомірними та скасувано рішення Кіровоградської митниці Державної митної служби України про визначення митної вартості товару №901000006/2010/000222/2 від 03.06.2010 року, №901000006/2010/000239/2 від 11.06.2010 року, №901000006/2010/000246/2 від 16.06.2010 року та №901000006/2010/000263/2 від 25.06.2010 року. В задоволені інших позовних вимог відмовлено. ( суддя Сагун А.В.) (т. II а.с.34-39).

Постанова суду першої інстанції обґрунтована тим, що під час здійснення митного оформлення товару митним органом у встановленому законом порядку були витребувані від позивача додаткові документи для підтвердження митної вартості товарів (т.1 а.с.96-101). Проте, декларант подав витребувані документи не в повному обсязі (т.1 а.с.225-230), що унеможливило застосування митним органом методу визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну за ціною договору щодо товарів, які імпортуються. Тому на виконання вимог ст.268 Митного кодексу України Відповідачем-1 при прийняті рішень про визначення митної вартості товарів від 21.01.2010 901000006/2010/000012/2, від 17.06.2010 №901000006/2010/000250/2, було застосовано метод оцінки за ціною угоди щодо ідентичних товарів. На підставі викладеного суд дійшов висновку, що оскаржувані рішення Кіровоградської митниці Державної митної служби України про визначення митної вартості від 21.01.2010 №901000006/2010/000012/2, від 17.06.2010 №901000006/2010/000250/2 прийняті на підставі та у межах повноважень, що передбачені діючими нормативно-правовими актами, і тому позовні вимоги в частинні визнання недійсними зазначених рішень задоволенню не підлягають. Щодо позовних вимог про визнання недійсними рішення Кіровоградської митниці Державної митної служби України про визначення митної вартості товару від 16.06.2010 за №901000006/2010/000246/2, від 25.06.2010 за №901000006/2010/000263/2, від 11.06.2010 за №901000006/2010/000239/2, від 03.06.2010 за №901000006/2010/000222/2 то суд виходив з того, що не надано доказів того, що Кіровоградською митницею Державної митної служби України до застосування резервного методу послідовно застосовувались інші методи визначення митної вартості, а також не зазначалось, чому їх неможливо було застосувати.

Відповідач-1 Кіровоградська митниця, не погодившись з вищезазначеною постановою суду першої інстанції у даній адміністративній справі, подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на те, що судом першої інстанції під час розгляду даної справи порушено норми матеріального права, просить постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 24.12.2010р. по адміністративній справі №2а-2899/10/1170 скасувати та прийняти нову постанову, в якій відмовити позивачу в задоволенні позову повністю (т. I а.с.41).

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач-1 зазначає, що у відповідності до п.п «Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її «підтвердження», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.06 № 1766, декларант був ознайомлений із складеним переліком необхідних додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості, про що свідчить відповідний запис на звороті аркушу ДМВ-1. Так як декларантом не надано запропоновані документи для підтвердження заявленої митної вартості, тому в митниці були відсутні підстави для застосування першого методу для визначення митної вартості. Разом з тим надані декларантом відомості не відповідають вимогам останнього абзацу статті 267 МКУ: «Використані декларантом відомості повинні бути об'єктивними, піддаватися обчисленню та підтверджуватися документально». Митний орган прийшов до висновку стосовно неможливості застосування в даному випадку методу оцінки за статтею 267 МКУ. У відповідності до статей 266-273 МКУ митна вартість товару була визначена на підставі методу за ціною договору щодо ідентичних товарів та резервного методу.

14.07.2011р. на адресу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від позивача по справі за вх..№16372\11 надійшли письмові заперечення на апеляційну скаргу, в яких останній просить суд в задоволенні вимог апеляційної скарги відмовити за їх необґрунтованістю, а рішення суду першої інстанції як вмотивоване та законне залишити без змін.

Відповідача-1 - Кіровоградська митниця за вх..№ 17159 від 15.07.2011р. надіслав доповнення до апеляційної скарги, в яких вказав додаткові підстави для скасування рішення суду першої інстанції, та просив суд розглянути справу за відсутності їх представника.

Відповідач-2 - Головне управління державного казначейства в Кіровоградській області та прокурор, котрі були належним чином сповіщені про місце, дату та час розгляду справи в судове засідання не з»явились, про причини своєї неявки суд не сповістили, з заявами про розгляд справи за їх участю не звертались.

За таких обставин колегія суддів, з урахуванням думки представника позивача, ухвалила розглянути справу за відсутності представника відповідача-2 та прокурора.

Представник позивача, посилаючись на доводи, викладені в письмових запереченнях на апеляційну скаргу, та на свої пояснення, надані в судовому засіданні, просив в суд в задоволенні апеляційної скарги відмовити, постанову суду від 24.12.2010р. по даній справі залишити без змін.

У судовому засіданні, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши доводи апеляційної скарги та доповнення до неї, вивчивши матеріали справи в їх сукупності, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що 14 жовтня 2010 року між Компанією "PACIFIS OILS AND FATS INDUSTRIES SND" (Малайзія) (далі -„Продавець") та ЗАТ «Креатив»(далі -„Покупець") укладено контракт №PAC-CR/DDU 091014-1 (далі за текстом Контракт №PAC-CR/DDU 091014-1) (а.с. 12-18).

В межах даного зовнішньоекономічного Контракту Продавцем поставлено Покупцю товар, а саме пальмовий олеїн у кількості 279 650 кг. на загальну суму 1 738 536, 8 грн.

Позивачем для здійснення митного оформлення зазначеного товару, через декларанта/представника ПП «Термінал - Експорт»подано вантажно -митну декларацію № 901000008/0/00261 від 21.01.2010, в якій визначено суму вартості товару у 1 738 536, 8 грн., нараховано ПДВ у розмірі 347 707,37 грн. (т.2, а.с.14).

21.01.2010 відповідачем, Кіровоградською митницею Державної митної служби України, прийнято рішення про визначення митної вартості товару за №901000006/2010/000012/2, яким визначено суму вартості(з використанням методу згідно ст.268 Митного кодексу України) за одиницю товару у розмірі 849,5 дол./США за 1 тонну та збільшено суму податку на додану вартість в розмірі 32 654, 22 грн. від заявленого податку на додану вартість в вантажно -митній декларації№ 901000008/0/00261 (т.1 а.с.53,56, т.2 а.с.14,29).

На виконання Контракту №PAC-CR/DDU 091014-1 Продавцем поставлено Покупцю товар, а саме пальмову олію у кількості 99 460 кг. на загальну суму 694 542,53 грн.

Позивачем для здійснення митного оформлення зазначеного товару, через декларанта/представника ПП «Термінал - Експорт»подано вантажно -митну декларацію № 901000008/2010/004004, в якій визначено суму вартості товару у розмірі 694 542,53грн., нараховано ПДВ у розмірі 138 908,51 грн. (т.2, а.с:9).

17.06.2010 відповідачем, Кіровоградською митницею Державної митної служби України, прийнято рішення про визначення митної вартості товару за №901000006/2010/000250/2 від 17.06.2010, яким визначено суму вартості за одиницю товару у розмірі 925 дол./США (з використанням 2 методу - ст.268 Митного кодексу України) за тону та збільшено суму податку на додану вартість в розмірі 6 689, 22 грн. від заявленого податку на додану вартість в вантажно -митній декларації № 901000008/2010/004004 (т.1 а.с.19,21-24, т.2 а.с.8, 28).

На виконання Контракту №PAC-CR/DDU 091014-1 Продавцем поставлено Покупцю товар, а саме пальмоядрову олію у кількості 2 250 кг. на загальну суму 18 411,42 грн.

Позивачем для здійснення митного оформлення зазначеного товару, через декларанта/представника ПП «Термінал - Експорт»подано вантажно -митну декларацію № 901000008/2010/004281 від 25.06.2010, в якій, визначено суму вартості вказаного вище товару у розмірі 18 411,42 грн., нараховано ПДВ у розмірі З 682,28 грн. (т.2, а.с.6).

25.06.2010 відповідачем, Кіровоградською митницею Державної митної служби України, прийнято рішення про визначення митної вартості товару за №901000006/2010/000263/2, яким визначено суму вартості за одиницю товару у розмірі 979 дол./США за тону(з використанням 6 резервного методу оцінки -ст..273 Митного Кодексу України) та збільшено суму податку на додану вартість в розмірі 266,80 грн. від заявленого податку на додану вартість в вантажно -митній декларації № 901000008/2010/004281 (т.1 а.с.29,30-32, т.2 а.с.6, 24).

На виконання Контракту №PAC-CR/DDU 091014-1 Продавцем поставлено Покупцю товар, а саме пальмову олію у кількості 57 450 кг. на загальну суму 415 087,51 грн.

Позивачем для здійснення митного оформлення зазначеного товару, через декларанта/представника ПП «Термінал - Експорт»подано вантажно -митну декларацію № 901000008/2010/003946 від 15.06.2010, в які, визначено суму вартості вказаного вище товару у розмірі 414 982,62 грн., нараховано ПДВ у розмірі 82 996,52 грн. (т.2, а.с.3-4).

16.06.2010 відповідачем, Кіровоградською митницею Державної митної служби України, прийнято рішення про визначення митної вартості товару за №901000006/2010/000246/2, яким визначено суму вартості за одиницю товару у розмірі 979 дол./США за тону(з використанням 6 резервного методу оцінки -ст.273 Митного Кодексу України) та збільшено суму податку на додану вартість в розмірі 6 013,40 грн. від заявленого податку на додану вартість в вантажно -митній декларації № 901000008/2010/003946 (т.1 а.с.39,43-44, т.2 а.с.З, 26).

На виконання Контракту №PAC-CR/DDU 091014-1 Продавцем поставлено Покупцю товар, а саме пальмову олію у кількості 120 000 кг. на загальну суму 867 242,56 грн.

Позивачем для здійснення митного оформлення зазначеного товару, через декларанта/представника ПП «Термінал - Експорт»подано вантажно -митну декларацію № 901000008/2010/003822 від 11.06.2010, в які, визначено суму вартості вказаного вище товару у розмірі 867 242,56 грн., нараховано ПДВ у розмірі 173 448,51 грн. (т.1 а.с.47).

11.06.2010 відповідачем, Кіровоградською митницею Державної митної служби України, прийнято рішення про визначення митної вартості товару за №901000006/2010/000239/2, яким визначено суму вартості за одиницю товару у розмірі 979 дол./США за тону(з використанням 6 резервного методу оцінки -ст.273 Митного Кодексу України) та збільшено суму податку на додану вартість в розмірі 12 566,97 грн. від заявленого податку на додану вартість в вантажно -митній декларації № 901000008/2010/003822 (т.1 а.с.46,47-48, т.2 а.с. 27).

На виконання Контракту №PAC-CR/DDU 091014-1 Продавцем поставлено Покупцю товар, а саме пальмову олію у кількості 120 000 кг. на загальну суму 868 140,81 грн.

Позивачем для здійснення митного оформлення зазначеного товару, через декларанта/представника ПП «Термінал - Експорт»подано вантажно -митну декларацію № 901000008/2010/003588 від 01.06.2010, в які, визначено суму вартості вказаного вище товару у розмірі 868 140,81 грн., нараховано ПДВ у розмірі 173 628,16 грн. (т.2 а.с. 11).

03.06.2010 відповідачем, Кіровоградською митницею Державної митної служби України, прийнято рішення про визначення митної вартості товару за №901000006/2010/000222/2, яким визначено суму вартості за одиницю товару у розмірі 979 дол./США за тону(з використанням 6 резервного методу оцінки -ст.273 Митного Кодексу України) та збільшено суму податку на додану вартість в розмірі 12 580,31 грн. від заявленого податку на додану вартість в вантажно -митній декларації № 901000008/2010/003588 (т.1 а.с.61,64-66,т.2 а.с.11,25).

Згідно, зазначених вище оскаржуваних рішень, митним органом для визначення митної вартості товару використовувались документи, надані до митного оформлення, ст.ст.260, 264, 266-273 Митного кодексу України, цінова інформація з ПІК „Інформаційно-пошукова система обробки та аналізу цінової інформації при визначенні митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України" бази даних Єдиної автоматизованої інформаційної системи Державної митної служби України.

Правовідносини, що виникли між сторонами у даній адміністративній справі врегульовано нормами Митного кодексу України та Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1766 від 20.12.2006р.

Відповідно до ст.259 Митного кодексу України (надалі -МК України) митна вартість товарів - це заявлена декларантом або визначена митним органом вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, яка обчислюється на момент перетинання товарами митного кордону України.

Митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до положень цього Кодексу (ч.І ст.260 МК України).

Згідно з ч.І ст.262 МК України митна вартість товарів і метод її визначення заявляються (декларуються) митному органу декларантом під час переміщення товарів через митний кордон України шляхом подання декларації митної вартості.

Відповідно до ст.266 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України, здійснюється шляхом застосування таких методів: основним методом визначення митної вартості за ціною угоди щодо товарів, які імпортуються (метод 1); за ціною угоди щодо ідентичних товарів (метод 2); за ціною угоди щодо подібних (аналогічних) товарів (метод 3); на основі віднімання вартості (метод 4); на основі додавання вартості (метод 5); резервного (метод 6).

Основним є метод визначення митної вартості товарів за ціною угоди щодо товарів, які імпортуються. У випадку, якщо основний метод при визначені митної вартості товару не можна використати, проводиться процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості відповідно до вимог ст.268 і 269 МК України. У ході таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. У разі неможливості визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, відповідно до вимог ст.268 і 269 МК України застосовуються інші методи. При цьому МК України встановлено послідовне використання кожного із зазначених методів. Кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Виключення становлять методи 4 і 5, які можна використовувати - якщо неможливо застосувати метод 3 -у будь-якій послідовності на розсуд декларанта (ст.266 МК України). І тільки у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, установлених ст.273 МК України.

Таким чином, митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. Однак, дискреційні функції митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До таких, зокрема, належать процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов'язок послідовного вибору методів (від першого до шостого) визначення митної вартості товарів.

Проте таких консультацій з підприємством позивача Кіровоградською митницею проведено не було, до того ж відсутні будь-які докази про послідовне застосування відповідачем методів визначення митної вартості товару. Як вбачається з матеріалів справи, при декларуванні товару позивач визначив його митну вартість виходячи саме з ціни угоди, що підлягала сплаті згідно до умов контракту, специфікацій, виставлених інвойсів та інших документів постачальника. Відповідно до п. 7 Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.2006 № 1766 для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товарів декларант зобов'язаний подати: зовнішньоекономічний договір (контракт) і додатки до нього; рахунок-фактуру (інвойс) або рахунок-проформу; банківські платіжні документи (якщо рахунок сплачено), а також інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; рішення митного органу про визначення митної вартості раніше ввезених ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів, якщо воно прийнято за одним договором (контрактом); пакувальні листи; копію ліцензії на ввезення (вивезення) товарів, імпорт (експорт) яких підлягає ліцензуванню.

Як вбачається з матеріалів справи, під час здійснення митного оформлення товару митним органом у встановленому законом порядку були витребувані від позивача додаткові документи для підтвердження митної вартості товарів (т.1 а.с.96-101). Проте, декларант подав витребувані документи не в повному обсязі (т.1 а.с.225-230), що унеможливило застосування митним органом методу визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну за ціною договору щодо товарів, які імпортуються.

У зв'язку з тим, що заявлений декларантом рівень митної вартості значно менший рівнів на ідентичні/подібні товари, що оформлювалися іншими митницями по митній системі в максимально наближений час та декларантом не були надані додаткові документи для підтвердження митної вартості товарів митним органом було прийняте рішення про неможливість визначення митної вартості за першим методом (за ціною угоди).

Відповідно до ст. 268 Митного кодексу України у разі якщо митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена згідно з положеннями статті 267 цього Кодексу, за митну вартість береться вартість операції з ідентичними товарами, які продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.

Тому на виконання вимог ст.268 Митного кодексу України Відповідачем 1 при прийняті рішень про визначення митної вартості товарів від 21.01.2010 №901000006/2010/000012/2, від 17.06.2010 №901000006/2010/000250/2, було застосовано метод оцінки за ціною угоди щодо ідентичних товарів.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що оскаржувані рішення Кіровоградської митниці Державної митної служби України про визначення митної вартості від 21.01.2010 №901000006/2010/000012/2, від 17.06.2010 №901000006/2010/000250/2 прийняті на підставі та у межах повноважень, що передбачені діючими нормативно-правовими актами, і тому позовні вимоги в частинні визнання недійсними зазначених рішень задоволенню не підлягають.

Щодо позовних вимог про визнання недійсними рішення Кіровоградської митниці Державної митної служби України про визначення митної вартості товару від 16.06.2010 за №901000006/2010/000246/2, від 25.06.2010 за №901000006/2010/000263/2, від 11.06.2010 за №901000006/2010/000239/2, від 03.06.2010 за №901000006/2010/000222/2 колегія суддів зазначає.

При прийняті оскаржуваних рішень, відповідно до довідок про визначення митної вартості товарів (т.2 а.с.24, 25, 26, 27), Відповідач-1, відмовляючи в застосуванні першого методу, посилається на цінову інформацію з ПІК „Інформаційно -пошукова система обробки та аналізу цінової інформації при визначенні митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України" бази даних Єдиної автоматизованої інформаційної системи Державної митної служби України із зазначенням митної вартості ідентичних товарів, в тому числі і при митному оформленні Кіровоградською митницею.

За таких підстав, відповідач повинен був визначити ціну товару за другим методом, оскільки відповідно до ч.І ст.268 МК України у разі, якщо митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена згідно з положеннями статті 267 цього Кодексу, за митну вартість береться вартість операції з ідентичними товарами, які продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, Кіровоградська митниця будь-яких посилань на те, що первісно подані позивачем документи були з недоліками оформлення, не містили істотної інформації, тощо - не вказує.

Пунктом 11 вказаного Порядку № 1776 передбачено, що для підтвердження митної вартості товарів на вимогу митного органу декларант зобов'язаний подати додаткові документи. Посадова особа митного органу у графі «Для відміток митниці»декларації митної вартості робить запис про необхідність подання додаткових документів, що підтверджують митну вартість товарів, із складенням переліку, зазначає дату і прізвище та ставить свій підпис. Декларант ознайомлюється з таким записом, зазначає під ним дату, прізвище та ставить свій підпис. Для підтвердження заявленої декларантом митної вартості оцінюваних товарів можуть подаватися: договір з третіми особами, що пов'язаний з договором (контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця; рахунки про сплату комісійних, брокерських (посередницьких) послуг, пов'язаних з виконанням умов договору (контракту); відповідна бухгалтерська документація; ліцензійний чи авторський договір (контракт); каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) фірми - виробника товару; калькуляція фірми - виробника товару; копія вантажної митної декларації країни відправлення, а в разі, коли в такій країні товар розміщувався в митному режимі, яким не передбачено сплату податків і відповідно до якого товар перебував під митним контролем - копія вантажної митної декларації, оформленої в попередній експорту митний режим; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, що мають відповідні повноваження згідно із законодавством; сертифікат про походження товару; відомості про якісні характеристики товару; інформація зовнішньоторговельних та біржових організацій про вартість товару та/або сировини. Декларант за власним бажанням подає інші документи для підтвердження заявленої у декларації митної вартості товарів.

Із змісту вказаної норми вбачається, що вона не зобов'язує позивача надати повний перелік документів відповідно до п.11Порядку. При цьому, саме формулювання вказаної норми - «можуть подаватися», вказує на те, що витребування таких документів може мати місце у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей.

Разом із тим, витребувавши перелік документів, передбачених п.11Порядку № 1776, митний орган не зазначив, які саме обставини ці документи повинні підтвердити.

Митна вартість, визначена згідно з положеннями МК України, повинна щонайбільшою мірою ґрунтуватися на раніше визначеній за методами 1-6 митній вартості, однак при визначенні митної вартості відповідно до цієї статті допускається гнучкість при застосування цих методів. Крім того, для визначення митної вартості за резервним методом митний орган надає декларанту цінову інформацію, що є у його розпорядженні.

З оскаржуваних рішень відповідача про визначення митної вартості товару за шостим методом також не вбачається в чому саме полягала неможливість визначення митної вартості за другим методом на підставі документів, поданих позивачем, та чи взагалі була потреба у відповідача самостійно визначати митну вартість за шостим методом. Рішення митного органу не містить жодного обґрунтування неможливості застосування попередніх методів.

Крім того, у спірних рішеннях митницею не вказано якою саме ціновою інформацією ДМСУ та за який період вона керувалася при визначенні митної вартості, чи бралися за основу ідентичні або подібні (аналогічні) товари відповідно до приписів ст.268, 269 МК України.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що відповідачем було порушено принцип послідовності застосування методів визначення митної вартості, що суперечить ст.266 МК України, яка передбачає, що кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Колегія суддів, також, звертає увагу на те, що відповідно до п.З ст.З наказу Державнорї митної служби України від 24.06.2009 року №602, зареєстрованого в міністерстві юстиції України від 21.07.2009 року за №669/16685 «Про затвердження Порядку роботи посадових осіб митного органу при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщаються через митний кордон України»(далі - наказ №606) Під час здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів та прийнятті Рішень використовуються такі джерела інформації:

-спеціалізовані програмно-інформаційні комплекси Єдиної автоматизованої системи Державної митної служби України;

-спеціалізовані видання, які містять інформацію про ціни, сформовані на світовому ринку;,

-інформація, отримана від Державної митної служби України, про ціни на товари та/або сировину, матеріали, комплектуючі, які входять до складу товарів;

-інформація, отримана від митних органів іноземних держав за результатами перевірки автентичності документів, які подавалися під час митного контролю та митного оформлення товару;

-інформація, отримана від державних органів, установ та організацій на запити митних органів та/або Державної митної служби України;

-цінова інформація, отримана в рамках домовленостей, укладених між Державною митною службою України та асоціаціями, спілками та іншими об'єднаннями імпортерів та виробників;

-висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, що мають відповідні повноваження згідно із законодавством.

Відтак база ЄАІС ДМСУ може використовуватись митним органом, як одне з джерел для встановлення митної вартості товарів.

Як зазначено в оскаржуваних рішеннях митного органу та запереченнях, наданих суду, Кіровоградською митницею при винесенні оскаржуваного рішення використовувалась лише інформація, що міститься в базі ЄАІС ДМСУ, при цьому в рішенні не зазначено, що митницею досліджувалися інші джерела, які можуть містити необхідну інформацію.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що Кіровоградська митниця, визначаючи митну вартість товару, що ввозиться юридичною особою на митну територію України, повинна керуватись у даному випадку приписами ст. 266 - 273 МК України.

Частиною 3 статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 2 статті 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що відповідачем по справі - Кіровоградською митницею Державної митної служби України, як суб'єктом владних повноважень, не виконано покладеного на нього обов'язку щодо доказування правомірності визначення оскаржуваними рішеннями митної вартості товару на підставі резервного методу, а також прийняття рішень про визначення митної вартості товару.

Також, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що позовні вимоги в частині повернення з Державного бюджету України на розрахунковий рахунок ЗАТ «Креатив»надмірно сплачених коштів суми визначення податку на додану вартість у розмірі 70 720 грн. 92 коп. та мита від заявленого податку на додану вартість в сумі 707 грн. 71 коп. не підлягають задоволенню.

Відповідно до п.1 р.3 Порядку повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, затвердженого наказом Державної митної служби України від 20.07.2007р. №618 (далі за текстом - Порядок №618), для повернення з Державного бюджету України митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, платником податків до загального відділу митного органу, яким здійснювалось оформлення митної декларації, подається заява довільної форми, яка підписується керівником і головним бухгалтером суб'єкта господарської діяльності або фізичною особою.

Заява може бути подана не пізніше 1095-го дня, наступного за днем зарахування коштів до Державного бюджету України.

У відповідності до п.2 Р.Ш Порядку №618, заява, зареєстрована в загальному відділі, після розгляду керівником (заступником керівника) митного органу разом з пакетом документів передається до Відділу для перевірки обґрунтованості повернення заявлених сум.

Згідно п.З р.3 Порядку №618, відділ перевіряє факт перерахування митних та інших платежів з відповідного рахунку до Державного бюджету України та наявність переплати.

Пунктом 4 розділу 3 Порядку №618 встановлено, що для підготовки висновку про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи (далі - Висновок про повернення), керівництвом Відділу за потреби ініціюється проведення перевірки в митному органі щодо правильності митного оформлення із залученням відповідних підрозділів митного органу.

Доказів звернення позивача до Кіровоградської митниці Державної митної служби України, у встановленому порядку, із заявою про повернення з Державного бюджету України митних платежів, надмірно сплачених до бюджету позивачем суду не надано.

Виходячи з вищезазначеного у митного органу нема підстав для прийняття рішення щодо повернення позивачу з Державного бюджету України митних платежів.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку про відсутність факту порушення прав та охоронюваних законом інтересів ЗАТ «Креатив»в частині позовних вимог щодо повернення з Державного бюджету України на розрахунковий рахунок позивача надмірно сплачених коштів суми визначення податку на додану вартість у розмірі 70 720 грн.926 коп. та мита від заявленого податку на додану вартість в сумі 707 грн. 71 коп.

За таких обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції під час розгляду даної справи обєктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, застосував до правовідносин, які виникли між сторонами у справі, норми права які регулюють саме ці правовідносини, зроблені судом першої інстанції висновки відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються належними письмовими доказами, які зібрані та досліджені судом у судовому засіданні під час розгляду даної адміністративної справи, рішення суду першої інстанції у даній справі про часткове задоволення позовних вимог прийнято без порушення норм процесуального та матеріального права, і тому постанову суду першої інстанції у даній адміністративній справі від 24.12.2010р. необхідно залишити без змін.

Доводи апеляційної скарги відповідача-1 спростовуються дослідженими у справі доказами і не можуть бути підставою для скасування постанови суду, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.196, 198,200,205,206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Кіровоградської митниці Державної митної служби України залишити без задоволення.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2010р. у справі №2а-2899\10\1170 - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення ухвали в повному обсязі шляхом подання касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст виготовлено 30 грудня 2011р.

Головуючий:В.В. Мельник

Суддя:О.А. Проценко

Суддя:Л.П. Туркіна