Постанова № 21793523, 07.02.2012, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

07 лютого 2012 р. № 2-а- 17621/11/2070

Харківський окружний адміністративний суд

у складі головуючого судді Білової О.В.,

за участю секретаря судового засідання Романенко Т.С.,

за участю представника позивача Варавіна Ю.В., відповідача - Старжинської О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові справу за адміністративним позовом Дергачівської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області до Підприємства Дергачівської виправної колонії № 109 Управління Державного Департаменту України з питань виконання покарань в Харківській області про стягнення податкового боргу,-

В С Т А Н О В И В:

Дергачівська міжрайонна державна податкова інспекція Харківської області звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Підприємства Дергачівської виправної колонії № 109 Управління Державного Департаменту України з питань виконання покарань в Харківській області, в якому просить суд стягнути з відповідача (юридична адреса: 62351, Харківська обл., Дергачівський р-н, с.Дворічний Кут; код ЄДРПОУ 08680945; р/р №26045823388705, №26046823388704, №26047823388703, №26048823388702, №26049823388701, №26002823388704, №26003823388703, №26004823388702, №26005823388701 відкриті у ПАТ “Банк “Грант”м. Харків; №26005302814388 та №26068301780415 відкриті у Філії ПАТ ШБ в м. Харкові та №2600201972225 відкритий у Центральній філії ПАТ “Кредобанк”в м. Харкові) за рахунок коштів на рахунках у банках, що його обслуговують, та готівки, що йому належить, на користь Державного бюджету України (р/р 31115029700200, код одержувача 24134314, МФО банку 851011, одержувач УДК у Дергачівському районі) суму податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 87016,51 грн., обґрунтовуючи свої вимоги наступним.

Підприємство Дергачівської виправної колонії № 109 управління Державного Департаменту України з питань виконання покарань в Харківській області зареєстровано у Дергачівської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області як платник податків. Відповідачем самостійно визначені суми грошових зобовязань з податку на додану вартість за період з лютого 2011 року по жовтень 2011 року у податкових деклараціях за відповідні періоди. Самостійно визначена сума податкових зобовязань на момент подачі до суду не сплачена. Податковим органом до відповідача направлені податкові вимоги. У звязку з самостійною несплатою податкового боргу позивач просить суд стягнути податковий борг з відповідача за рахунок коштів на рахунках у банках, що його обслуговують, та готівки, що йому належить, в порядку ст. 95 Податкового кодексу України.

Представником відповідача Старжинською О.О. в ході судового розгляду справи були надані письмові заперечення проти позову від 23.01.2012 року, в яких зазначено, що позовні вимоги позивача в частині стягнення основного боргу в сумі 38508,00 грн. та пені в сумі 16736,51 грн. є такими, що не підлягають задоволенню, а в частині позовних вимог про стягнення решти суми позов фактично визнаний.

Представник позивача Дергачівської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області Варавін Ю.В.- в судове засідання прибув, просив задовольнити позов з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача - Підприємства Дергачівської виправної колонії № 109 управління Державного Департаменту України з питань виконання покарань в Харківській області Старжинська О.А.- в судове засідання прибула, просила відмовити в задоволені вимог щодо стягнення основного боргу в сумі 38508,00 грн. та пені в сумі 16736,51 грн., в іншій частині - визнала позов.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, встановив такі обставини.

Підприємство Дергачівської виправної колонії № 109 управління Державного Департаменту України з питань виконання покарань в Харківській області зареєстровано як юридична, що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (а.с.7-8).

Також, з Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців вбачається, що єдиним засновником відповідача є Державний департамент України з питань виконання покарань, який, в свою чергу є центральним органом виконавчої влади, до сфери управління якого належить Державне підприємство Дергачівської виправної колонії № 109 управління Державного Департаменту України з питань виконання покарань в Харківській області.

Відповідно до п. 3.2 Статуту відповідача, затвердженого наказом Державного департаменту України з питань виконання покарань від 28.05.2010 року № 180 (а.с. 54-64), Підприємство проводить свою діяльність відповідно до законодавства України, Господарського кодексу України з урахування особливостей, визначеним кримінально-виконавчим законодавством України, та цього Статуту.

У пункті 6.1 Статуту відповідача визначено, що майно Підприємства становлять виробничі і невиробничі фонди, а також інші цінності, а саме матеріальні та фінансові ресурси, вартість яких відображається в самостійному балансі Підприємства.

Пунктом 6.2 Статуту визначено, що майно Підприємства є державною власністю, закріплюється за ним на праві оперативного управління і не може бути обєктом застави. Підприємство володіє, користується та розпоряджається зазначеним майном на свій розсуд, вчиняючи стосовно нього будь-які дії, що не суперечать законодавству України та цьому Статуту. Звернення стягнення на майно Підприємства не допускається.

Згідно з частиною 1 статті 13 Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України» підприємства установ виконання покарань є казенними підприємствами, які здійснюють некомерційну господарську діяльність без мети одержання прибутку для забезпечення професійно-технічного навчання засуджених та залучення їх до праці.

Відповідно до п. 3 ч.2 статті 13 Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України» підприємство установи виконання покарань планує свою діяльність з урахуванням можливості організації професійно-технічного навчання, формування трудових навичок у засуджених.

Відповідно до ст. 77 Господарського кодексу України казенне підприємство здійснює господарську діяльність відповідно до виробничих завдань органу, до сфери управління якого воно входить.

Частиною 3 ст. 26 Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України» передбачено, що майно органів і установ виконання покарань, слідчих ізоляторів, навчальних закладів, закладів охорони здоров'я, підприємств установ виконання покарань, інших підприємств, установ і організацій, створених для забезпечення виконання завдань Державної кримінально-виконавчої служби України, належить їм на правах оперативного управління або повного господарського відання і не може бути об'єктом застави.

Згідно ч. 1 ст. 76 Господарського кодексу України казенні підприємства створюються у галузях народного господарства, в яких:

законом дозволено здійснення господарської діяльності лише державним підприємствам;

основним (понад п'ятдесят відсотків) споживачем продукції (робіт, послуг) виступає держава;

за умовами господарювання неможлива вільна конкуренція товаровиробників чи споживачів;

переважаючим (понад п'ятдесят відсотків) є виробництво суспільно необхідної продукції (робіт, послуг), яке за своїми умовами і характером потреб, що ним задовольняються, як правило, не може бути рентабельним;

приватизацію майнових комплексів державних підприємств заборонено законом.

Таким чином, Підприємство Дергачівської виправної колонії № 109 управління Державного Департаменту України з питань виконання покарань в Харківській області є казенним підприємством, майно якого не може бути передано в заставу та не підлягає приватизації.

Позивач при зверненні до суду з позовом про стягнення податкового боргу обґрунтовує свої позовні вимоги посиланням на норми ст. 95 Податкового кодексу України.

Однак, суд зазначає, що статтею 96 Податкового кодексу України визначені спеціальні норми, які регламентують порядок погашення податкового боргу державних підприємств, які не підлягають приватизації, та комунальних підприємств. Саме вказані норми, згідно принципу пріоритету спеціальної норми над загальною, підлягають застосуванню до спірних правовідносин, виходячи з правового статусу відповідача, тому загальний порядок погашення податкового боргу, визначений статтею 95 Податкового кодексу України, який позивач просив застосувати суд є необґрунтованим.

Згідно із п. 96.2 ст. 96 Податкового кодексу України у разі якщо сума коштів, отримана від продажу внесеного в податкову заставу майна державного підприємства, яке не підлягає приватизації, у тому числі казенного підприємства, не покриває суму податкового боргу такого платника податків і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням публічних торгів, або у разі відсутності майна, що відповідно до законодавства України може бути внесено в податкову заставу та відчужено, орган державної податкової служби зобов'язаний звернутися до органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить такий платник податків, з поданням щодо прийняття рішення про надання відповідної компенсації з бюджету за рахунок коштів, призначених для утримання такого органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить такий платник податків; досудову санацію такого платника податків за рахунок коштів державного бюджету; ліквідацію такого платника податків та призначення ліквідаційної комісії; виключення платника податків із переліку об'єктів державної власності, які не підлягають приватизації відповідно до закону, з метою порушення справи про банкрутство, у порядку, встановленому законодавством України.

Таким чином, за наявності майна державного підприємства, в тому числі казенного, яке може бути передано в податкову заставу, податковий борг погашається за рахунок такого майна. У разі відсутності такого майна або його недостатності податковий орган зобов'язаний звернутися до органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить такий платник податків, з поданням, зміст якого визначений п. 96.2 ст. 96 Податкового кодексу України.

Судом встановлено, що майно відповідача не може бути передано в податкову заставу. Як пояснив представник позивача Варавін Ю.В. в судовому засіданні, відносно майна відповідача в державному реєстрі обтяжень не реєструвалося право податкової застави.

Також з пояснень представника позивача Варавіна Ю.В., встановлено, що звернення до органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить відповідач, тобто, до Державного департаменту України з питань виконання покарань Дергачівська міжрайонна державна податкова інспекція Харківської області не направляла, тобто обов'язок, передбачений п. 96.2 ст. 96 Податкового кодексу України, позивачем не виконаний.

Такого способу погашення податкового боргу Державного підприємства, майно якого не підлягає приватизації, як стягнення податкового боргу за рахунок коштів на рахунках у банках, що його обслуговують, та готівки, що йому належить, ст. 96 Податкового кодексу України не містить.

На підставі викладеного, суд прийшов до висновку, що позивачем обрано неналежний спосіб погашення податкового боргу відповідача, який суперечить вимогам Податкового кодексу України та може зашкодити інтересам відповідача, як підприємства, створеного з метою залучення засуджених, що відбувають покарання у Дергачівській виправній колонії № 109, до суспільно-користної праці і забезпечення їх професійно технічного навчання на виконання приписів статей 62, 118, 119 Кримінально-виконавчого кодексу України.

У звязку з викладеним, суд не приймає часткове визнання адміністративного позову представником відповідача, оскільки ці дії представника порушують права та суперечать інтересам відповідача.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги є не обґрунтованими, а позов не підлягає задоволенню.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 2, 8-14, 17, 50, 70, 71, 86, 94, 159, 160-163, 167, 186 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову Дергачівської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області до Підприємства Дергачівської виправної колонії № 109 управління Державного Департаменту України з питань виконання покарань в Харківській області про стягнення податкового боргу відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 13 лютого 2012 року.

Суддя Білова О.В.