Постанова № 21793335, 21.02.2012, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

21 лютого 2012 р. № 2-а- 559/12/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Волкова Л.М.

при секретарі судового засідання- Добровольська М.С.

за участі:

представника позивача - ОСОБА_1, діє за дорученням л від 31.10.2011 р.

представника відповідача - ОСОБА_2, діє за дорученням № 9233/10/10-019 від 27.10.2011р.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бікорм»до Чугуївської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області про скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому після уточнення позовних вимог, прийнятих судом, просив суд скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000200701 від 25.11.11р. на суму 230967.00 грн., винесене Чугуївською ОДПІ Харківської області на підставі акту перевірки від 14.10.2011р. № 821/2311/33866995, скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000010701 від 16.01.12р. на суму 2095742.00грн., винесене Чугуївською ОДПІ Харківської області на підставі акту перевірки від 14.10.2011р. № 821/2311/33866995.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі, в обґрунтування яких зазначив наступне. Оскаржувані податкові повідомлення-рішення не відповідають фактичним обставинам справи та вимогам діючого законодавства, у звязку з чим представник позивача просив суд скасувати оскаржувані податкові повідомлення-рішення.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечував, посилаючись на законність та обґрунтованість оскаржуваних податкових повідомлень-рішень та відсутність підстав для їх скасування.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Бікорм» зареєстровано як юридична особа 23.02.2006р. Чугуївською РДА Харківської області, що підтверджується копією Свідоцтва про реєстрацію юридичної особи (а.с. 202, т. 1) та перебуває на податковому обліку в Чугуївській ОДПІ Харківської області.

Судом встановлено, що Чугуївською ОДПІ Харківської області було проведено позапланову виїзну документальну перевірку ТОВ «БІКОРМ» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2008р. по 30.06.2011р., валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2008р. по 30.06.2011р., за результатами якої було складено Акт перевірки № 821/2311/33866995 від 14.10.2011р. (а.с. 10-189, т.1).

Відповідно до висновків Акту перевірки № 821/2311/33866995 від 14.10.2011р., перевіряючими був зроблений висновок про порушення ТОВ «БІКОРМ» вимог п.п. 5.3.2 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 107903 грн., у тому числі за І квартал 2011 року на 107903 грн.; п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого завищено податковий кредит у травні- листопаді 2010 року на суму 2326709 грн., п.п. 7.7.1, п.п. 7.7.2 «а», п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого завищено суму бюджетного шкодування на загальну суму 230967 грн. по декларації за листопад 2010 року, п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено залишок відємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду в періоді, що перевірявся, на загальну суму 2095742 грн. по декларації з податку на додану вартість за червень 2011 року (а.с. 187-188, т. 1).

На підставі Акту перевірки № 821/2311/33866995 від 14.10.2011р., Чугуївською ОДПІ Харківської області були винесені податкове повідомлення-рішення № 0000200701 від 25.11.11р., яким зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 230967.00 грн. (а.с. 190, т. 1), податкове повідомлення-рішення № 00000210701 від 25.11.11р., у якому з посиланням на порушення п.п. 7.4.1 п. 7.4, пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», зменшено розмір відємного значення суми ПДВ у розмірі 2095742.00грн., та нарахована штрафна санкція в розмір 1 грн. (а.с. 191, т. 1).

Податкові повідомлення-рішення № 0000200701 від 25.11.11р. та № 00000210701 від 25.11.11р. були оскаржені позивачем в адміністративному порядку до ДПА у Харківській області (а.с. 193-195, т. 1). Рішенням ДПА у Харківській області від 05.01.2012р. № 53/10/25-103, скарга ТОВ «БІКОРМ» на вищевказані рішення субєкта владних повноважень була задоволена частково, та скасовано податкове повідомлення-рішення № 00000210701 від 25.11.11р. в частині суми штрафної санкції на суму 1.0 грн., в іншій частині скаргу залишено без задоволення (а.с. 197-201, т. 1).

У звязку із зазначеним відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення № 0000010701 від 16.01.12, у якому з посиланням на порушення п.п. 7.4.1 п. 7.4, пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», зменшено розмір відємного значення суми ПДВ у розмірі 2095742.00грн. (а.с. 192, т. 1)

З дослідженого в судовому засіданні акту перевірки № 821/2311/33866995 від 14.10.2011р. судом встановлено, що підставою для встановлення відповідачем порушення п.п. 7.4.1 п. 7.4, пп. 7.7.1, п.п. 7.7.2 «а», п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» слугував викладений в акті перевірки висновок про нікчемність укладеного між позивачем та ТОВ «ПСК Атлант» правочину по ланцюгу постачання від ТОВ «БК «Арміс». (а.с. 31-35, т. 1)

Перевіряючи цей висновок, а відтак і прийняті на його підставі спірні податкові повідомлення рішення, на відповідність вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України, суд виходить з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що між ТОВ «БІКОРМ» (орендар) та ЗАТ «Олімп» (орендодавець) 16.10.2007р. був укладений Договір оренди земельної ділянки, відповідно до умов якого та ЗАТ «Олімп» (орендодавець) надає, а ТОВ «БІКОРМ» (орендар) приймає у користування земельну ділянку, яка знаходиться на території Малиновської селищної ради загальною площею 5.89га з метою будівництва та обслуговування комплексу підприємств (а.с. 30-33, т. 3). Вказана земельна ділянка була передана ЗАТ «Олімп» (орендодавець) ТОВ «БІКОРМ» (орендар), що підтверджується копією Акту прийому-передачі земельної ділянки від 16.10.2007р. (а.с. 34, т. 3).

Судом встановлено, що ТОВ «Виробничо-технічне підприємство «Укренергочермет» був розроблений Проект заводу по виробництву сухих кормових дріжджів (а.с. 147-240, т. 2), будівництво якого повинно було здійснюватись ТОВ «БІКОРМ» у звязку з необхідністю здійснення видів діяльності за КВЕД, які визначені у Довідці з ЄДРПОУ (а.с. 203, т. 1).

Судом встановлено, що між ТОВ «БІКОРМ» (замовник) та ТОВ «ПСК «АТЛАНТ» (підрядник) 17.05.2010р. був укладений Договір підряду № 2, відповідно до умов якого ТОВ «ПСК «АТЛАНТ» (підрядник) зобовязується здійснити загальнобудівельні роботи по зведенню виробничого корпусу, що розташований за адресою: вул. Олімпійська, 3, смт. Малинівка, Чугуївського району, Харківської області, а ТОВ «БІКОРМ» (замовник) прийняти та оплатити замовлені будівельні роботи (а.с. 241-247, т. 2).

На виконання умов Договору підряду № 2 від 17.05.2010р., ТОВ «БІКОРМ» був здійснений платіж в адресу ТОВ «ПСК «АТЛАНТ» за виконання комплексу будівельно-монтажних робіт головного виробничого корпусу, що підтверджується виписками з розрахункового рахунку позивача, відкритого в установі банку. (а.с. 1-90, т. 2)

Вказане підтверджує факт виконання позивачем зобов'язань за спірним правочином шляхом перерахування безготівкових грошових коштів, що означає втрату позивачем права власності на ці кошти. Доказів повернення цих коштів до позивача, наявності у позивача та його контрагента спільного інтересу щодо їх отримання позивачем (що могло б мати місце в разі повязаності цих осіб), до матеріалів справи субєктом владних повноважень не подано. За правилами Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”операція по списанню коштів з банківських рахунків платника податку призводить до зміни стану та структури активів і зобовязань такого платника. Отже, виписки з розрахункового рахунку позивача про оплату вартості виконаних робіт визнаються судом належними та допустимими доказами реальності вчинених між позивачем та контрагентом позивача господарських операцій.

У звязку з виконанням ТОВ «ПСК «АТЛАНТ» комплексу будівельних робіт за Договором № 2 від 17.05.2010р., їх результат був прийнятий ТОВ «БІКОРМ», про що були складені та підписані сторонами Акти приймання виконаних робіт.

У звязку зі сплатою ТОВ «БІКОРМ» вартості будівельних робіт, позивачем отримано від ТОВ «ПСК «АТЛАНТ» податкові накладні, які за своєю формою та змістом в повному обсязі відповідають вимогам Закону України «Про податок на додану вартість» та Податкового кодексу України.

Також судом встановлено, що між ТОВ «БІКОРМ» (замовник) та ТОВ «ПСК «АТЛАНТ» (генпідрядник) був укладений Договір генпідряду № 12/08 від 12.08.2010р., відповідно до умов якого ТОВ «ПСК «АТЛАНТ» бере на себе зобовязання виконати комплекс робіт по будівництву Блоку утилізації виробничих відходів та очистки стічних вод (3 черга будівництва), розташованого на території заводу по виробництву сухих кормових дріжджів за адресою: Харківська обл., Чугуївський район, смт. Малинівка, вул. Олімпійська, 3 та здати їх у відповідний термін, встановлений даним договором, а ТОВ «БІКОРМ» - прийняти та оплатити замовлені будівельні роботи.

На виконання умов Договору генпідряду № 12/08 від 12.08.2010р., ТОВ «БІКОРМ» був здійснений платіж в адресу ТОВ «ПСК «АТЛАНТ» за виконання комплексу будівельно-монтажних робіт Блоку утилізації виробничих відходів та очистки стічних вод, що підтверджується виписками з розрахункового рахунку позивача, відкритого в установі банку. (а.с. 1-90, т. 2)

У звязку з виконанням ТОВ «ПСК «АТЛАНТ» комплексу будівельних робіт за Договором № 2 від 17.05.2010р., їх результат був прийнятий ТОВ «БІКОРМ», про що були складені та підписані сторонами Акти приймання виконаних робіт.

У звязку зі сплатою ТОВ «БІКОРМ» вартості будівельних робіт, позивачем було отримано від ТОВ «ПСК «АТЛАНТ» податкові накладні, які за формою та змістом в повному обсязі відповідають вимогам Закону України «Про податок на додану вартість» та Податкового кодексу України.

З досліджених в судовому засіданні актів приймання виконаних підрядних робіт, складених між ТОВ «ПСК «АТЛАНТ» ті ТОВ «БІКОРМ», а також інформації Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у Харківській області вих. № 7/20-699 від 13.02.12, наданої на запит суду, судом встановлено, що роботи, відображені в актах приймання виконаних підрядних робіт фактично виконані в повному обсязі. (а.с.9-37, т. 6)

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «ПСК «АТЛАНТ» є юридичною особою, яка перебуває на перебуває на податковому обліку в ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова та має ліцензію на проведення будівельних робіт згідно з переліком (а.с. 220-224, т. 1). Відповідно до Експертного висновку № 270 від 19.05.2010р. (а.с. 225-230, т. 1), складеного Харківською філією ДП «Укрінженертехбуд» щодо ТОВ «ПСК «АТЛАНТ», вказаний субєкт господарювання спроможний виконувати види робіт, передбачені Додатком № 1 (а.с. 231, т. 1) та які зазначені у вказаній вище Ліцензії.

Факт реєстрації контрагента позивача платником податку на додану вартість, а також той факт, що вказане підприємство (ТОВ «ПСК «АТЛАНТ») на момент складання на адресу позивача зазначених вище податкових накладних, було зареєстровано органами державної податкової служби у встановленому законодавством порядку в якості платника податку на додану вартість, що підтверджується копією відповідного свідоцтва (а.с. 1, т. 3), відповідачем не заперечується, в т.ч. і в акті перевірки, та матеріалами справи не спростовується.

Відповідно до ч. 3 ст. 72 КАС України обставини, які визнаються сторонами, можуть не доказуватися перед судом, якщо проти цього не заперечують сторони і в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

Матеріали справи не містять жодних доказів наявності між позивачем та його контрагентом ТОВ «ПСК «АТЛАНТ» при укладанні і виконанні договорів будівельних робіт взаємоузгоджених зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в державі суспільного ладу або моральних засад. Таких доказів суду відповідачем не надано, а судом при виконанні вимог ст.11 КАС України не виявлено.

З приводу викладеного в акті судження субєкта владних повноважень щодо нікчемності правочинів суд зауважує, що правовідносини з приводу нікчемності правочинів унормовані ст. 228 Цивільного кодексу України, відповідно до якої правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним (ч. 1 ст. 228); правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним (ч. 2 ст. 228); у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави (ч. 3 ст. 228).

З приписів ст. 228 Цивільного кодексу України чітко і безумовно слідує, що законодавець з 01.01.2011р. виключив правочини, які були укладені з метою суперечною інтересам держави та суспільства, з кола нікчемних правочинів і відніс такі правочини до оспорюваних.

При цьому, в силу приписів п.6 розділу І та п.5.2 розділу ІІ Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства (затверджено наказом ДПА України від 22.12.2010р. № 984, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12.01.2011р. за № 34/18772; далі за текстом Порядок № 984) до набуття законної сили рішенням суду про визнання недійсним правочину, за яким платником податків було сформовано валові витрати обігу та виробництва або податковий кредит з ПДВ чи зменшено суму отриманого в межах звітного податкового періоду доходу, податковий орган не має правових підстав для відображення в акті перевірки судження про вчинення таким платником порушення податкового законодавства щодо правильності та повноти справляння податків за цим правочином.

Відповідачем до суду не надано жодних доказів, що укладені між позивачем та контрагентом у спірних правовідносинах договори в судовому порядку оспорювались, є такими, що набули законної сили, рішення судів з приводу визнання перелічених договорів недійсними.

Аналізуючи положення ст.ст. 54, 58, 76, 86 Податкового кодексу України, Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства (Порядок № 985), суд приходить до висновку, що специфіка правових актів індивідуальної дії, які ухвалюються органами податкової служби у формі податкових повідомлень рішень з приводу самостійного визначення грошових зобовязань платників податків, полягає у тому, що фактичні підстави для ухвалення цих актів містяться в документальних результатах контролю за діяльністю платника податків (матеріалах перевірки), а правові підстави та владні приписи - безпосередньо в самих податкових повідомленнях - рішеннях.

Проте, в Акті перевірки № 821/2311/33866995 від 14.10.2011р. субєктом владних повноважень не викладено жодних належних та допустимих доводів про відсутність фактичного виконання позивачем господарських операцій за спірними правочинами, про відсутність витрат позивача у спірних правовідносинах, про наявність взаємоповязаності позивача та контрагентів позивача, про несумісність предмету спірних правочинів з напрямом господарської діяльності позивача, про відсутність використання позивачем результату проведених ремонтних робіт, що зумовлює необґрунтованість висновку суб'єкта владних повноважень про нікчемність правочинів або невідповідності закону вчинених за ними господарських операцій.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Поза увагою відповідача залишився той факт, що як ТОВ «ПСК «АТЛАНТ», так і позивач виконували умови вищевказаних договорів, чим і підтвердили факт їх укладення.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що усі витрати позивача з оплати вартості будівельних робіт були обєктивно необхідні позивачу для забезпечення власної господарської діяльності, а всі витрати, підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами.

Згідно з п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної») вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у звязку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобовязання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

Згідно з п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має відємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого відємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок відємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу додаткового кредиту кожного наступного податкового періоду лише в частині суми податку фактично сплаченої отримувачем постачальникам товарів (послуг) та при імпорті і включається до розрахунку бюджетного відшкодування наступного звітного періоду; залишок відємного значення, за яким не проведено розрахунків з постачальниками відображається в податковій декларації з податку на додану вартість окремим рядком для визначення суми податку, яка може підлягати відшкодуванню в частині сплачених сум податку в наступних звітних періодах; залишок відємного значення після бюджетного відшкодування відображається у декларації з податку на додану вартість окремим рядком та включається до складу податкового кредиту наступного звітного періоду.

Відповідно до п. 1.8 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість» бюджетне відшкодування сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у звязку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Згідно з п. 200.4 ст. 200 Податкового Кодексу України якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має відємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого відємного значення, яка дорівнює кумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових Періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України сумі податкового зобовязання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем товарів/послуг; б) залишок відємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що усі витрати позивача з оплати вартості замовлених будівельних робіт були обєктивно необхідні позивачу для забезпечення власної господарської діяльності будівництва заводу для виготовлення сухих кормових дріжджів.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку, що відповідачем в Акті перевірки № 821/2311/33866995 від 14.10.2011р. необґрунтовано зроблено висновок про завищення залишку відємного значення з ПДВ, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду в періоді, що перевірявся на загальну суму 2095742 грн. по декларації з податку на додану вартість за червень 2011 року та завищення суми бюджетного шкодування на загальну суму 230967 грн. по декларації за листопад 2010 року, які не підтверджують факт реального настання правових наслідків.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про невідповідність прийнятих відповідачем податкові повідомлення-рішення № 0000200701 від 25.11.11р., № 0000010701 від 16.01.12р. дійсним обставинам справи та вимогам діючого законодавства, з огляду на що вказані податкові повідомлення-рішення підлягає скасуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрать з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі викладеного, керуючись ч. 2 ст. 19 Конституції України, Законом України «Про податок на додану вартість», Податковим кодексом України, ст.ст. 9, 71, 72, 94, 160, 161, 163, 167, 186, 254, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов Товариство з обмеженою відповідальністю "Бікорм" до Чугуївська об'єднана державна податкова інспекція Харківської області про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити в повному обсязі.

2. Податкове повідомлення-рішення № 0000200701 від 25.11.11 року на суму 230 967 грн., винесене суб'єктом владних повноважень - Чугуївською ОДП на підставі акту перевірки ТОВ “БІКОРМ” від 14.10.2011 р. № 821/2311/33866995 скасувати.

3. Податкове повідомлення-рішення № 0000010701 від 16.01.12 року на суму 2095 742 грн., винесене суб'єктом владних повноважень - Чугуївською ОДП на підставі акту перевірки ТОВ “БІКОРМ” від 14.10.2011 р. № 821/2311/33866995 скасувати.

4. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариство з обмеженою відповідальністю "Бікорм" витрати по сплаті судового збору в сумі 32,19 (тридцять дві грн. 19 коп.) грн.

5. Постанова може бути оскаржена в Харківський апеляційний адміністративний суд через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги у десятиденний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня отримання копії постанови. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання апеляційної скарги обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

6. Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлено 24 лютого 2012 року.

Суддя Волкова Л.М.