Постанова № 21793333, 21.02.2012, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

21 лютого 2012 р. № 2-а- 1208/12/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого Судді Архіпової С.В.

при секретарі Солуяновій Н.В.,

за участю: представника позивача Ткаченко С.В.,

представника відповідача- Биков В.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу

за позовом

Ізюмське комунальне підприємство теплових мереж

до Ізюмська об'єднана державна податкова інспекція у Харківській області

проскасування податкового повідомлення-рішення ,

В С Т А Н О В И В:

Позивач - Ізюмське комунальне підприємство теплових мереж звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовними вимогами до відповідача - Ізюмської обєднаної державної податкової інспекції Харківської області та просив визнати незаконним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 24.03.2010р. № 0000091520/0 про застосування штрафних санкцій з податку на додану вартість на загальну суму 78499,50 грн.

В обґрунтування заявленого позову зазначив, що невиїзна документальна перевірка, за результатами розгляду акту якої відповідачем прийнято оскаржуване в даній справі рішення, насправді фахівцями податкового органу не проводилась, документи бухгалтерського та податкового обліку позивача не вивчались та не запитувались.

Крім того, позивач зазначає, що згідно постанови Харківського окружного адміністративного суду у справі №2а- 11235/10/2070, що набрала чинності, скасовано податкове повідомлення-рішення Ізюмської ОДПІ Харківської області № 0000082320 від 15.02.2008р., яким позивачу було донараховано зобовязання з ПДВ на загальну суму 33740,0 грн. (основний платіж 22493,0 грн. та штрафні санкції 9240,0 грн.)

За таких обставин відповідач вважає, що відповідач не мав права включати заборгованість за податковим повідомленням-рішенням № 0000082320 від 15.02.2008р. до розрахунку при обчисленні штрафних санкцій, визначених оскаржуваним в даній справі податковим повідомленням-рішенням.

В судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити у повному обсязі, виходячи із доводів, що викладені в позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував та просив в його задоволенні відмовити через безпідставність.

Заслухавши пояснення учасників процесу та дослідивши матеріали справи, суд доходить висновку про необхідність задовольнити позовні вимоги частково, керуючись наступним.

Так, судом встановлено, що в березні 2010 року фахівцями Ізюмської ОДПІ Харківської області проведено невиїзну документальну перевірку позивача з питань своєчасності сплати узгоджених податкових зобовязань з податку на додану вартість. За наслідками перевірки складено акт від 16.03.2010р. № 325/1520/32284148, висновками якого встановлено порушення п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

На підставі розгляду зазначеного акту перевірки відповідачем прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 24.03.2010р. № 0000091520/0, яким до позивача застосовано штрафні санкції за затримку на 726 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання в розмірі 156999,00 грн. відповідно до п.п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Приймаючи оскаржуване податкове повідомлення-рішення відповідач виходив з того, що за податковою декларацією № 22834 від 21.01.2008р. граничний термін сплати настав 30.01.2008р., за податковою декларацією № 2328 від 18.02.2008р. 03.03.2008р. Крім того, згідно податкового повідомлення-рішення № 0000082320 від 15.02.2008р. граничний термін сплати настав 25.02.2008р. Як встановив відповідач, позивача зазначені строки сплати порушено більше ніж на 90 календарних днів.

Відповідно до п.п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», що мав чинність на час виникнення та реалізації спірних правовідносин, у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Таким чином податковим органом вірно визначено розмір ставки штрафу, що підлягає застосуванню, оскільки, як встановлено судом та не заперечується сторонами, позивачем сплату його податкових зобовязань прострочено більше ніж на 90 календарних днів.

Щодо доводів позовної заяви про відсутність фактичного проведення перевірки та не витребування податковим органом документів бухгалтерської та податкової звітності, суд зазначає, що згідно п. 1 ст. 11 Закону України «Про державну податку службу в Україні» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі).

Таким чином, відповідачем у справі перевірку позивача здійснено у межах наданих повноважень. При цьому, перевірка своєчасності сплати узгоджених податкових зобовязань не потребує документальної перевірки фінансово-господарської діяльності субєкта господарювання.

Проте судом встановлено, що при перевірці позивача, досліджуючи питання про своєчасність сплати узгодженого податкового зобовязання, відповідач вважав узгодженим податкове зобовязання, визначене контролюючим органом згідно податкового повідомлення-рішення № 0000082320 від 15.02.2008р.

Однак, згідно постанови Харківського окружного суду від 31.03.2011р. № 2а- 11235/10/2070, яка залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 05.07.2011р. податкове повідомлення-рішення № 0000082320 від 15.02.2008р. скасовано в частині визначення суми податкового зобовязання з податку на додану вартість в розмірі 18479,0 грн. та штрафної санкції в розмірі 9240,0 грн.

Відповідно до приписів ч.1 ст. 72 КАС України суд враховує зазначене рішення суду при вирішенні даної справи.

Таким чином після проведення перевірки, за наслідками якої прийнято оскаржуване податкове повідомлення рішення, скасовано податкове повідомлення рішення, згідно якого позивачу визначено податкове зобовязання.

Враховуючи наведене сума податкового боргу в розмірі 22493,0 грн., визначена контролюючим органом згідно податкового повідомлення-рішення № 0000082320 від 15.02.2008р. не може бути включена до загального розміру несвоєчасно сплаченої позивачем заборгованості, в звязку з чим оскаржуване в даній справі податкове повідомлення-рішення підлягає частковому скасуванню.

В звязку з наведеним суд відзначає, що будь-яке рішення чи дії субєкта владних повноважень має бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, мати під собою конкретні обєктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до п. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку. Також рішення субєкта владних повноважень на може ґрунтуватися на припущеннях.

Так, перевіривши оскаржуване в даній справі рішення відповідача з урахуванням наведеної норми, суд дійшов висновку, що воно підлягає частковому скасуванню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 8, 11, 94, 104, 159, 160-162 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Ізюмського комунального підприємства теплових мереж до Ізюмської обєднаної державної податкової інспекції Харківської області про скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити частково.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Ізюмської обєднаної державної податкової інспекції Харківської області від 24.03.2010р. № 0000091520/0 про застосування штрафних санкцій в частині нарахування штрафних санкцій на суму 11246,5 грн.

В іншій частині податкове повідомлення-рішення Ізюмської обєднаної державної податкової інспекції Харківської області від 24.03.2010р. № 0000091520/0 залишити без змін.

Стягнути з державного бюджету на користь Ізюмського комунального підприємства теплових мереж судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 16,90 грн.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги у десятиденний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України з дня отримання копії постанови. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання апеляційної скарги обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не було скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови складено та підписано 24 лютого 2012 року.

Головуючий Суддя С.В. Архіпова