Постанова № 21793090, 13.02.2012, Тернопільський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2-а/1970/4062/11

"13" лютого 2012 р. м. Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд, в складі головуючого судді Осташа А.В. при секретарі Твердохліб Н.В.

за участю:

представників позивача - Мозиля М.В., Борисюка П.М.;

представника третьої особи без заявлення самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: - Солонинка О.І.

представників відповідача Сидорович Н.О., Вітрового В.С.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні залі суду місті Тернополі адміністративну справу

за позовом Комунального підприємства «Зборів»

до Козівської міжрайонної державної податкової інспекції

про скасування податкових повідомлень-рішень від 4 липня 2011 року №0000121700, № 0000092308, №0000111700, №0000332301, №0000312301, №0000322301 , -

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство «Зборів»(далі по тексту КП «Зборів»або позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом про скасування податкових повідомлень-рішень Козівської міжрайонної державної податкової інспекції (далі по тексту Козівська МДПІ або відповідач) від 4 липня 2011 року №0000121700, № 0000092308, №0000111700, №0000332301, №0000312301, №0000322301.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що податковим органом безпідставно визначено суму податкового зобовязання по податку на додану вартість, оскільки сукупний дохід КП «Зборів»від здійснення операції, що підлягають оподаткуванню податком на додану вартість, в період з травня по листопад 2008 року, не перевищив 300000 грн., а тому у нього не було жодних підстав для реєстрації як платника податку на додану вартість та, відповідно, подання заяви згідно вимог ч.2 п.9.4 ст.9 Закону України «Про податок на додану вартість».

Таку позицію позивач пояснює тим, що КП «Зборів»отримало бюджетні кошти - цільового фінансування з місцевого бюджету від Зборівської міської ради на благоустрій міста. По функції 100203 КЕКВ 1310 ( трансферти підприємствам), на протязі 2008 - 2010 років згідно рішень сесій Зборівської міської ради КП «Зборів»отримало кошти цільового призначення, план використання яких було затверджено сесією міської ради. Позивач також пояснив, що грошові кошти в сумі 113 185 грн., які поступили на рахунок КП «Зборів»в період з травня по листопад 2008 року, не підлягають оподаткуванню, оскільки вони являли собою трансфертні платежі та були використані нашим підприємством на заробітну плату робітникам, які виконували роботи по благоустрою міста. Дані кошти, на думку позивача, за цільовим призначенням, перераховані Зборівською міською радою та використані підприємством згідно плану використання коштів, затвердженого головою міської ради, а тому дані кошти не підлягають оподаткуванню, оскільки вони являли собою трансфертні платежі, а тому позивач вважає безпідставним посилання податкового органу на п.п.7.3.5. п.7.3. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».

З врахуванням цього, позивач вважає безпідставним та необгрунтованим висновок Козівської МДПІ про порушення КП «Зборів»п.п.2.3.1, п.2.3 ст.2, п.4.1 ст.4, п.п.7.3.1, п.7.3, ст.7, п.9.4, ст.9 Закону України «Про податок на додану вартість»та визначення податкових зобов'язань з податку на додану вартість.

Представники позивача у судових засіданнях підтримали заявлені позовні вимоги та просили позов задовольнити у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві. По податковому повідомленні-рішенні, яким було визначено податкове зобовязання по податку на додану вартість додатково пояснили, що відповідно до п.п. 3.2.7 п.3.2 ст.3 Закону України «Про податок на додану вартість»не є обєктом оподаткування операції з виплат у грошовій формі заробітної плати.

Щодо податкових зобовязань по податку на прибуток підприємств, податку з доходів найманих працівників, транспортному податку з юридичних осіб, штрафних санкціях за платежем: частини прибутку (доходу) господарських організацій комунальної власності та штрафних (фінансових) санкцій застосованих за порушення п.2.6 гл.2 «Положення про ведення касових операцій у національній валюті», представники позивача вказали, що також вважають їх необґрунтованими та протиправними, проте не навели мотивів необґрунтованості та протиправності.

Представник третьої особи без заявлення самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Зборівської міської ради в частині неправомірності визначення КП «Зборів»податкового зобовязання по податку на додану вартість, повністю підтримала представників позивача. Пояснила, що у 2008 році КП «Зборів»отримало бюджетні кошти - цільового фінансування з місцевого бюджету від Зборівської міської ради на благоустрій міста. Загальна сума трансфертів у 2008 році становила 146440 грн. з них згідно планів використання бюджетних коштів 63300 грн. було використано на оплату праці працівників, а 23270 грн. на нарахування повязані з виплатою заробітної плати. З врахуванням цього, представник третьої особи вважає, що сукупний дохід КП «Зборів» в період з травня по листопад 2008 року, не перевищив 300000 грн.

Відповідач проти позову заперечив з підстав, викладених у письмових запереченнях на адміністративний позов.

Козівська МДПІ в своїх заперечення посилається на те, що загальна сума від здійснення комунальним підприємством «Зборів»операцій з поставки товарів протягом дванадцяти календарних місяців (квітень- листопад 2008 року) з врахуванням отриманих від Зборівської міської Ради коштів суми перевищувала 300 000 грн. Позивачем заяву про реєстрацію платником податку на додану вартість подано до Зборівського відділення Козівської МДПІ лише 12 листопада 2009 року. Зборівським відділенням Козівської МДПІ видано свідоцтво платника податку на додану вартість №100255347 від 19 листопада 2009 року.

Представники відповідача зазначили, що під час проведення перевірки КП «Зборів»встановлено факти отримання підприємством бюджетних коштів - цільового фінансування з місцевого бюджету від Зборівської міської ради на благоустрій міста (КФК 100203 КЕКВ 1310). Питання включення таких коштів до бази оподаткування по податку на додану вартість КП «Зборів»виносилось на розгляд постійної комісії з спірних питань Козівської МДПІ. Комісія вирішила (протокол №3- 23/35846242 від 08.06.2011р.), що кошти отримані КП «Зборів»з місцевого бюджету (Зборівської міської ради) на благоустрій міста (КФК 100203 КЕКВ 1310) слід включити до бази оподаткування як вартість виконаних ним робіт (наданих послуг), а датою визначення податкових зобов»язань є дата надходження бюджетних коштів на рахунок підприємства відповідно до п.п.7.3.5 п.7.3 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.97р.

Представники відповідача вважають, що позивач мав би 20 грудня 2008 року подати заяву про реєстрацію платником ПДВ. Не зробивши цього, КП «Зборів» відповідно в порушення п.п.7.8.1 п.7.8 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.12.1997р. №168/97-ВР (з наступними змінами) та п.4.1.3, п.4.1 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000р. №2181-111 (з наступними змінами) не подало декларацій з податку на додану вартість за грудень 2008р. - жовтень 2009р.

Враховуючи вищенаведене, представники відповідача вважають, що висновки податкового органу покладені в основу податкового повідомлення-рішення, яким було визначено податкове зобовязання по податку на додану вартість, є правомірними.

Представники відповідача також зазначили, що безпідставними і необґрунтованими є посилання позивача на протиправність податкових повідомлень рішень, якими було визначено податкові зобовязання по податку на прибуток підприємств, податку з доходів найманих працівників, транспортному податку з юридичних осіб, а також визначено штрафні санкції за платежем: частини прибутку (доходу) господарських організацій комунальної власності та штрафні (фінансові) санкції застосовані за порушення п.2.6 гл.2 «Положення про ведення касових операцій у національній валюті». Представники податкового органу пояснили, що вищенаведені порушення детально описані в акті перевірки, а позивач в судовому засіданні не надав жодних доказів на підтвердження їх неправомірності.

З врахуванням цього, представники Козівської МДПІ просили відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.

Крім пояснень представників сторін, судом досліджені письмові докази, наявні у матеріалах справи, які подані позивачем та відповідачем, а також витребовувались з ініціативи суду.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представників позивача, відповідача та третьої особи без заявлення самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позов слід задовольнити частково, з наступних підстав.

Судом встановлено, що в період з 27 травня по 06 червня 2011 року Козівською міжрайонною державною податковою інспекцією в Тернопільській області було проведено позапланову виїзну перевірку КП «Зборів» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 24.04.2008 року по 31.12.2010 року.

За результатами перевірки був складений акт від 14.06.2011 р. №164-23/35846242, з якого вбачається, що в період з 24.04.08 р. по 31.12.10 р. підприємством вчинено ряд порушень податкового та іншого законодавства (а.с.12-13).

На підставі акту перевірки 4 липня 2011 року Козівською МДПІ прийнято 6 податкових повідомлень-рішень, в тому числі:

-по податку на прибуток №0000312301 на суму 8671,25 грн., в тому числі за основним платежем - 6937 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 1734,25 грн.;

-по податку на додану вартість №0000322301 на загальну суму 218031,25 грн., в тому числі 172929 грн. - за основним платежем та 45102,25 грн. - за штрафними (фінансовими санкціями);

-по частині прибутку №0000332301 на загальну суму 170,00 грн., в тому числі 170,00 грн. - за штрафними (фінансовими санкціями);

-по транспортному податку №000011700 на загальну суму 2174,38 грн., в тому числі 1603,5 грн. - за основним платежем та 570,88 грн. - за штрафними (фінансовими санкціями);

-по податку на доходи найманих працівників №0000121700 на загальну суму 1310,66 грн., в тому числі 1048,53 грн. за основним платежем та 262,13 грн. - за штрафними (фінансовими санкціями);

-по штрафних (фінансових) санкціях за порушення норм з регулювання обігу готівки №0000092308 на загальну суму 1656,3 грн.

Не погоджуючись з винесеними податковими повідомленнями-рішеннями КП «Зборів»оскаржило їх до ДПА в Тернопільській області. Рішенням ДПА в Тернопільській області від 13 вересня 2011 року №14121/10/25-007/955 було залишено без змін податкові повідомлення рішення Козівської МДПІ від 4 липня 2011 року №0000312301 про донараховану суму податку на прибуток, №0000332301 про сплату штрафних санкцій з частини прибутку комунальних підприємств, №0000121700 про сплату податку на доходи фізичних осіб, №0000111700 про сплату податку з власників транспортних засобів, №0000092308 про сплату штрафних (фінансових) санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки та скасовано податкове повідомлення-рішення №0000322301 про донараховану суму податку на додану вартість в частині 170 грн. штрафних санкцій, застосованих з посиланням на п.120.1 ст. 120 ПК України і залишено його без змін в іншій частині.

Вищенаведене рішення ДПА в Тернопільській області було також оскаржене позивачем до ДПС України, проте ДПС України своїм рішенням від 28 листопада 2011 року №6287/6/10-2415 залишила без змін податкові повідомлення-рішення Козівської МДПІ з урахуванням рішення ДПА в Тернопільській області від 13 вересня 2011 року.

Приходячи до переконання про часткове задоволення позовних вимог, суд вважає правомірними податкові повідомлення-рішення Козівської МДПІ від 4 липня 2011 року №0000312301 про донараховану суму податку на прибуток, №0000332301 про сплату штрафних санкцій з частини прибутку комунальних підприємств, №0000121700 про сплату податку на доходи фізичних осіб, №0000111700 про сплату податку з власників транспортних засобів, №0000092308 про сплату штрафних (фінансових) санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки, виходячи з наступного:

По податку на прибуток.

Так, перевіркою повноти визначення валових витрат за період з 24.04.2008р. по 31.12.2010р. встановлено їх завищення по періодах:

-квартал 2008 року у сумі 768 грн.;

-квартал 2008 року у сумі 27626 грн.;

В порушення п.п.5.6.2 п.5.6 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (що діяв на момент виникнення спірних правовідносин) КП «Зборів»занизило валові витрати - занизивши в декларації витрати на страховий збір (внески) до фондів державного загальнообов'язкового страхування по періодах:

-за півріччя 2008 року у сумі 648 грн.;

В порушення п.п.5.6.2 п.5.6 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994р. за №334/94-ВР (із наступними змінами і доповненнями) КП «Зборів»завищило валові витрати - завищивши в декларації витрати на страховий збір (внески) до фондів державного загальнообов'язкового страхування по періодах:

-З квартали 2008 року у сумі 120 грн.;

-2008 рік - 27746 грн.

Згідно поданої декларації податку на прибуток стр.04.4 (сума страхового збору (внесків) до фондів державного загальнообов'язкового страхування) становили по періодах:

-Півріччя 2008 року - 13780 грн.;

-З квартали 2008 року - 36118 грн.;

-Рік 2008 року - 90700 грн.

Сума заниження валових витрат становила 648 грн. в тому числі по періодах:

-Півріччя 2008 року - 648 грн. ;

Сума завищення валових витрат становила 27746 грн. в тому числі по періодах:

-З квартали 2008 року - 120 грн.;

-2008 рік - 27746 грн.

Отже, враховуючи невідповідність між даними бухгалтерського обліку підпримства та задекларованими сумами страхового збору (внесків) до фондів державного загальнообов"язкового страхування, податковим органом правомірно встановлено заниження валових витрат за 9 місяців 2008 року на 120,00 грн. та завищення валових витрат за 9 місяців 2008 року на 120,00 грн та за 2008 рік на 27746 грн., відповідно позивачем занижено податок на прибуток за 2008 рік на 6937,00 грн.

По сплаті штрафних санкцій з частини прибутку комунальних підприємств.

Як встановлено перевіркою та підтверджено в судому засіданні, позивачем в порушення п.3 Порядку відрахування у 2008 році державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №158 від 05.03.2008 р., п.1 Постанови Кабінету Міністрів України №184 від 11.03.2009 р. та п.4.1.3 п.4.1 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 р., не подано розрахунку частини чистого прибутку (доходу) за перший квартал 2009 року, а тому суд вважає правомірним застосування до позивача штрафних санкцій в розмірі 170 грн. за дане порушення з посиланням на п.120.1 ст.120 ПК України.

По податку на доходи фізичних осіб.

Відповідно до пп..6.3.2 п.6.3 ст.6 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»№889-ІУ від 22.05.2003 р., платник податку подає працедавцю заяву про самостійне обрання місця застосування податкової соціальної пільги (далі - заява про застосування пільги) за формою, визначеною центральним податковим органом. Податкова соціальна пільга починає застосовуватися до нарахованих доходів у вигляді заробітної плати з дня отримання працедавцем заяви платника податку про застосування пільги. Пільга не застосовується до доходу, нарахованого до моменту отримання такої заяви, крім випадків, зазначених у підпункті 6.3.3 цього пункту. Платник податку, який змінює за самостійним рішенням місце отримання податкової соціальної пільги, зобов'язаний надати працедавцю за попереднім місцем її застосування заяву про відмову від такої пільги (далі - заява про відмову від пільги) за формою, визначеною центральним податковим органом. Така заява не подається, якщо платник податку припиняє трудові відносини з таким працедавцем з будь-яких підстав, а також у випадках, визначених у підпункті 6.3.3 цього пункту. Працедавець відображає у складі річної податкової звітності всі випадки отримання заяв платників податку про застосування пільги та заяв про відмову від такої пільги. Податкова соціальна пільга застосовується за місцем отримання платником податку основного доходу (визначеним у трудовій книжці) на дату набрання чинності цим пунктом, без подання заяви про застосування пільги. Порядок надання таких документів та їх склад визначається Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п.4 Порядку надання документів та їх складу при застосуванні податкової соціальної пільги , затвердженого Постановою Кабінету Міністрів від 26.12.2003 р. №2035 . пільга починає застосовуватися працедавцем з податкового місяця , в якому платник податку подав працедавцю заяву про її застосування з відповідними документами і зупиняється з податкового місяця, в якому платник податку подав заяву про відмову від пільги або припинив трудові відносини з таким працедавцем.

На сторінці 45 Акту перевірки зазначено, що в ході перевірки встановлено , що в порушення п.п.6.3.2 п.6.3 ст.6 , п.п. 19.2а п. 19.2 ст. 19 Закону України «Про податок з доходів фізиних осіб »№889-ІУ від 22.05.03 р., безпідставно надано соціальну пільгу працівникам у серпні, листопаді 2008 р., березні, квітні травні , липні, вересні , листопаді 2009р., березні, квітні, травні, липні, вересні, листопаді 2010р., в результаті чого неутримано та неперераховано податку з доходів фізичних осіб в сумі 1048,53 грн.

Окрім цього, в порушення пп.8.1.2 ст.8 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" , за несвоєчасну сплату податку з доходів фізичних осіб в сумі 3907 , 66 грн. підприємству нараховано пеню в розмірі 255,65 грн..

Підпунктом 8.1.2 пункту 8.1 статті 8 Закону 889 передбачено, що податок підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки не мають права приймати платіжні документи на виплату доходу, які не передбачають сплати (перерахування) цього податку до бюджету. Якщо оподатковуваний дохід нараховується, але не виплачується платнику податку особою, що його нараховує, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для місячного податкового періоду. А підпункт 19.2 ст.19 зазначеного Закону вказує, що особи, які відповідно до цього Закону мають статус податкових агентів, зобов'язані: а) своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, який виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати та за її рахунок;

б) надавати у строки, встановлені законом для податкового кварталу, якщо інше не визначено нормами цього Закону, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також сум утриманого з них податку податковому органу за місцем свого розташування. У разі коли зазначена особа протягом звітного кварталу не виплачує такі доходи або виплачує доходи не всім платникам податку, зазначена звітність не подається або подається стосовно платників податку, які фактично отримали такі доходи. Запровадження інших форм звітності із зазначених питань не припускається.

По податку з власників транспортних засобів.

Як вбачається з акту перевірки , в порушення ч.1, ч.2 ст.6 Закону України про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів" №1963-XII від 11.12.1991р. (що був чинним до 1 січня 2011 року) , підприємством не розраховано податок з власників транспортних засобів на 2008р. та не подано розрахунок по податку з власників транспортних засобів на 2008 рік, і відповідно занижено податок з власників транспортних засобів за 2008р. (2-4 кв.2008р.) на суму 1603,50 грн.

Відповідно до ст.6 Закону 1963, податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів обчислюється юридичними особами на підставі звітних даних про кількість транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів станом на 1 січня поточного року. Обчислення податку з власників наземних транспортних засобів провадиться виходячи з об'єму циліндрів або потужності двигуна кожного виду і марки транспортних засобів, а податку з власників водних транспортних засобів - виходячи з довжини транспортного засобу за ставками, зазначеними у статті 3 цього Закону. Юридичні особи на основі бухгалтерського звіту (балансу) у строки, визначені законом для річного звітного періоду, подають відповідному органу державної податкової служби за місцем реєстрації транспортних засобів розрахунок суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів на поточний рік за формою, затвердженою центральним податковим органом України.

По сплаті штрафних (фінансових) санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки.

Згідно пункту 2.6 глави 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року N 637, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 13.01.2005р. за №40/10320 (із змінами та доповненнями), уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися. Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів. Суми готівки, що оприбутковуються, мають відповідати сумам, визначеним у відповідних касових (розрахункових) документах.

Відповідно до пункту 3.3 глави 3 Положення , приймання готівки в каси проводиться за прибутковими касовими ордерами (додаток 2), підписаними головним бухгалтером або особою, уповноваженою керівником підприємства.

У главі 4 пункту 4.2 вище наведеного Положення вказано, що усі надходження і видачу готівки в національній валюті підприємства відображають у касовій книзі. Згідно главі 4 пункту 4.3 вище наведеного Положення главі 4 пункту 4.2 вище наведеного Положення, записи в касовій книзі проводяться касиром за операціями одержання або видачі готівки за кожним касовим ордером і видатковою відомістю в день її надходження або видачі. Готівка, яка видана за видатковими відомостями на виплати, пов'язані з оплатою праці, відображається в касовій книзі після закінчення строків цих виплат (згідно з пунктом 2.10 цього Положення), а закриття вищезазначених документів та виписка відповідних видаткових касових ордерів здійснюються в порядку, визначеному в пункті 3.9 цього Положення.

В порушення наведеного вище та пункту 2.6 глави 2 вище наведеного Положення в КП «Зборів»встановлено порушення, а саме: не оприбутковано готівкові кошти в повній сумі їх фактичних надходжень у касовій книзі за період 24.04.2008 р. по 31.12.2008 р. на підставі прибуткового касового ордеру №226/1 за 19.12.2008 р. в сумі 331,26 грн.

Згідно з абзацом 3 ст. 1 Указу Президента України від 12.06.1995 р. №436/95 «Про застосування штрафних (фінансових) санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки», у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'ктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність , норм з регулювання обігу готівки у національній валюті , що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу , зокрема за не оприбуткування (неповне та\або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки - у п'ятикратному розмірі не оприбуткованої суми.

Разом з тим, суд прийшов до переконання про протиправність податкового-повідомлення-рішення, яким було визначено суму грошового зобовязання по податку на додану вартість, виходячи з наступного:

Відповідно до пп. 2.3.1. ст. 2 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168 03.04.1997 р. (далі - Закон № 168), особа підлягає обов'язковій реєстрації платником ПДВ, якщо загальна сума від здійснення операцій з поставки товарів (послуг), у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, що підлягають оподаткуванню згідно з цим Законом, нарахована (сплачена, надана) такій особі або в рахунок зобов'язань третім особам, протягом останніх дванадцяти календарних місяців сукупно перевищує 300 000 гривень (без урахування податку на додану вартість).

Пунктом 1.4. статті 1 Закону № 168 надано визначення поняття "поставка послуг". Так, відповідно до даної норми, під поставкою послуг необхідно розуміти будь-які операції цивільно-правового характеру з виконання робіт, надання послуг, надання права на користування або розпорядження товарами, у тому числі нематеріальними активами, а також з поставки будь-яких інших, ніж товари, об'єктів власності за компенсацію, а також операції з безоплатного виконання робіт, надання послуг. Поставка послуг, зокрема, включає надання права на користування або розпорядження товарами у межах договорів оренди (лізингу), поставки, ліцензування або інші способи передачі права на патент, авторське право, торговий знак, інші об'єкти права інтелектуальної, в тому числі промислової, власності.

Як вбачається з матеріалів справи, перевіряючими під час проведення перевірки КП «Зборів»встановлено факти отримання підприємством бюджетних коштів - цільового фінансування з місцевого бюджету від Зборівської міської ради на благоустрій міста (КФК 100203 КЕКВ 1310). Питання включення таких коштів до бази оподаткування по податку на додану вартість КП «Зборів»виносилось на розгляд постійної комісії з спірних питань Козівської МДПІ. Комісія вирішила (протокол №3- 23/35846242 від 08.06.2011р.), що кошти отримані КП «Зборів»з місцевого бюджету (Зборівської міської ради) на благоустрій міста (КФК 100203 КЕКВ 1310) слід включити до бази оподаткування як вартість виконаних ним робіт (наданих послуг), а датою визначення податкових зобов»язань є дата надходження бюджетних коштів на рахунок підприємства відповідно до п.п.7.3.5 п.7.3 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.97р.

Суд вважає такі висновки податкового органу безпідставними та такими що не ґрунтуються на фактичних обставинах справи.

Так, ні при проведенні перевірки, ні при прийнятті рішення постійною комісією з спірних питань не було досліджено того на які цілі здійснювалось фінансування КП «Зборів»з місцевого бюджету протягом 2008 року, а також не враховано планів використання бюджетних коштів виділених КП «Зборів».

З дослідженого в судовому засіданні листа Управління державної казначейської служби України у Зборівському районі Тернопільської області від 10 лютого 2012 року №01-22/65 вбачається, що одержувач бюджетних коштів КП «Зборів»впродовж 2008 року одержало цільове фінансування з місцевого бюджету від Зборівської міської ради на благоустрій міста (КФК 100203 КЕКВ 1310) 146440 грн. Використання даних коштів одержувачем згідно планів їх використання, затверджених Зборівською міською радою, по слідуючих напрямах:

- оплата праці працівників 63300 грн.;

- нарахування на заробітну плату 23270 грн.;

- придбання предметів постачання і матеріалів, оплата послуг та інші видатки 59870 грн.

З вищенаведеного вбачається, що кошти в сумі 86570 грн. одержані КП «Зборів»з місцевого бюджету були витрачені на оплату праці працівників та нарахування повязані з її виплатою. Відповідно до п.п. 3.2.7 п.3.2 ст.3 Закону України «Про податок на додану вартість»(що був чинним до 1 січня 2011 року) не є обєктом оподаткування операції з виплат у грошовій формі заробітної плати (іншим прирівняним до неї виплатам), а також пенсій, стипендій, субсидій, дотацій за рахунок бюджетів або Пенсійного фонду України чи фондів загальнообовязкового соціального страхування (крім тих, що надаються у майновій формі).

Таким чином, суд приходить до висновку про безпідставність твердження податкового органу про те, що загальна сума від здійснення комунальним підприємством «Зборів»операцій з поставки товарів протягом дванадцяти календарних місяців (квітень-листопад 2008 року) з врахуванням отриманих від Зборівської міської Ради коштів суми перевищувала 300 000 грн. (сума перевищення встановлена перевіркою 315868, 69 грн. 86570 грн. оплата праці та повязані з нею виплати = 229298, 69 грн.).

Підсумовуючи викладене, суд вважає безпідставними висновки податкового органу, щодо порушення позивачем вимог п.п.2.3.1, п.2.3 та ст.2, п.4.1 ст.4, п.п.7.3.1, п.7.3, ст.7, п.9.4, ст.9 Закону України «Про податок на додану вартість»та визначення податкових зобов'язань з податку на додану вартість для КП «Зборів».

Відповідно до ч. 2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частина 2 статті 71 КАС України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Незважаючи на те, що представники відповідача заперечували проти позову, проте ними, як зазначалось раніше, належними доказами не доведено правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Згідно ч.3 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Аналізуючи оспорюване податкове повідомлення-рішення від 4 липня 2011 року №0000322301 суд приходить до висновку, що воно прийняте в порушення вимог Закону України «Про податок на додану вартість»та не обґрунтовано, тобто без урахування всіх обставин справи.

Одночасно суд вважає з необхідне зазначити, що Рішенням ДПА в Тернопільській області від 13 вересня 2011 року №14121/10/25-007/955 було залишено без змін податкові повідомлення рішення Козівської МДПІ від 4 липня 2011 року №0000312301 про донараховану суму податку на прибуток, №0000332301 про сплату штрафних санкцій з частини прибутку комунальних підприємств, №0000121700 про сплату податку на доходи фізичних осіб, №0000111700 про сплату податку з власників транспортних засобів, №0000092308 про сплату штрафних (фінансових) санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки та скасовано податкове повідомлення-рішення №0000322301 про донараховану суму податку на додану вартість в частині 170 грн. штрафних санкцій, застосованих з посиланням на п.120.1 ст. 120 ПК України і залишено його без змін в іншій частині, а тому приходячи до переконання про скасування податкового повідомлення-рішення №0000322301 від 4 липня 2011 року, суд скасовує його з урахуванням рішення ДПА в Тернопільській області від 13 вересня 2011 року №14121/10/25-007/955.

Згідно ст.94 КАС України судові витрати понесені позивачем підлягають частковому відшкодуванню з державного бюджету.

Керуючись ст.ст. 69, 70, 94, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити частково.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Козівської міжрайонної державної податкової інспекції від 4 липня 2011 року №0000322301.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Повернути з державного бюджету в користь КП «Зборів»2038 грн. сплаченого судового збору.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив постанову. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу (оголошення вступної та резолютивної частини постанови), а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 17 лютого 2012 року.

Головуючий суддяОсташ А. В.

копія вірна

СуддяОсташ А. В.