Постанова № 21792702, 21.02.2012, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2012 року м.ПолтаваСправа № 2а-1670/168/12 Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Клочка К.І.,

при секретарі Міщенко Р.В.,

за участю:

представника позивача Булочкіної Т.В., Краснопіра В.М.,

представника відповідача Демяненка Д.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Науково-виробничого підприємства «Фероліт»до Кременчуцької обєднаної державної податкової інспекції у Полтавській областіпро визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

12 січня 2012 року Науково-виробниче підприємство «Фероліт» (далі позивач, НВП «Фероліт») звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької обєднаної державної податкової інспекції у Полтавській області (далі відповідач, КОДПІ у Полтавській області) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 09.09.2011 №0000772301/2882, яким збільшено суму грошового зобовязання по податку на додану вартість у розмірі 11126,00 грн, з яких 7414,00 грн основний платіж та 3709,00 грн штрафні (фінансові) санкції, а також від 09.09.2011 №0000762301/2881, яким збільшено суму грошового зобовязання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 11589,00 грн, з яких 9 271,00 грн основний платіж, 2318,00 грн штрафні (фінансові) санкції.

В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що спірні господарські операції підтверджені необхідними бухгалтерськими документами, а висновки податкового органу про відсутність господарських операцій є необгрунтованими. На час здійснення господарських операцій з Приватним підприємством «Астелікс-2007»(далі ПП «Астелікс-2007») підприємство було зареєстроване в установленому порядку, у тому числі як платник податку на додану вартість (далі - ПДВ).

Представник позивача вимоги позовної заяви підтримав, просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача заперечував проти позовних вимог, просив суд у їх задоволенні відмовити, посилаючись на те, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Заслухавши представників сторін та дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Відповідно до копії свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 №354158, 02.08.2000 НВП «Фероліт»зареєстроване виконавчим комітетом Комсомольської міської ради Полтавської області в якості субєкта господарювання (ідентифікаційний код 31103705).

З 18.05.2011 НВП «Фероліт»є платником ПДВ, що підтверджується наявною у матеріалах справи копією свідоцтва №100335987 серії НБ №201040.

Відповідно до копії довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України серії АА №396946 видами діяльності НВП «Фероліт»є виробництво чавуну, сталі та феросплавів, виробництво інших готових металевих виробів, діяльність у сфері інжирінгу, будівництво будівель, роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах з перевагою продовольчого асортименту, діяльність їдалень.

У період з 16.08.2011 по 22.08.2011 КОДПІ у Полтавській області проведено позапланову виїзну перевірку НВП «Фероліт»з питання правильності визначення повноти нарахування та своєчасності сплати ПДВ та податку на прибуток підприємства по взаємовідносинам з ПП «Алтер», ПП «Алтер плюс», ПП «Інко», ПП «Авеланж», ПП «Арона Сервіс», ПП «Саланг-ТМ», ПП «Асіст», НВП «Інтермаксервіс», ПП «Маркап», ПП «Альпарі-Т», ПП «Агат Сервіс», ПП «Астелікс-2007», НВП «Алівіс», ПП «Оріль», ПП «Алькасар Плюс» згідно постанови про призначення документальної перевірки від 25.07.2011.

Перевіркою встановлено заниження відповідачем ПДВ на загальну суму 7417,00 грн, а саме, за жовтень 2010 року 4133,33 грн, за листопад 2010 року - 3283,33 грн, а також заниження податку на прибуток на загальну суму 9271,00 грн, а саме, за ІV квартал 2010 року.

За результатами перевірки складено акт №6161/23-209/31103705 від 22.08.2011 (далі - акт перевірки), у якому зафіксовано порушення позивачем вимог підпункту 7.2.6 пункту 7.2., підпункту 7.4.1. пункту 7.4 статті 7 Закону України „Про податок на додану вартість" та підпункту 5.2.1. пункту 5.2., підпунктів 5.3.1., 5.3.9. пункту 5.3. статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

09.09.2011 на підставі акту перевірки КОДПІ у Полтавській області прийнято податкові повідомлення-рішення №0000772301/2882, яким збільшено суму грошового зобовязання по податку на додану вартість у розмірі 11126,00 грн, з яких 7414,00 грн основний платіж та 3709,00 грн штрафні (фінансові) санкції, а також №0000762301/2881, яким збільшено суму грошового зобовязання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 11589,00 грн, з яких 9 271,00 грн основний платіж, 2318,00 грн штрафні (фінансові) санкції.

22.09.2011 позивач оскаржив до Державної податкової адміністрації у Полтавській області прийняті КОДПІ у Полтавській області податкові повідомлення-рішення.

07.11.2011 за наслідками адміністративного оскарження Державною податковою адміністрацією у Полтавській області прийнято рішення, яким скаргу позивача залишено без задоволення.

За наслідками повторного оскарження 12.12.2011 Державною податкової службою України прийнято рішення про залишення скарги НВП «Фероліт»без задоволення.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Згідно частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Досліджуючи правомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень №№0000772301/2882, 0000762301/2881 від 09.09.2011, суд встановив наступне.

Згідно акту перевірки підставою для нарахування позивачу грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств у сумі 9271,00 грн та ПДВ у сумі 7417,00 грн стали господарські операції між позивачем та ПП «Астелікс-2007».

27.10.2010 між НВП «Фероліт»та ПП «Астелікс-2007»укладено договір за умовами якого останній зобовязався передати у власність НВП «Фероліт»металоконструкцію б/у чорних металів, утворених в результаті діяльності продавця.

Згідно наданих позивачем документів у періоді з жовтня по листопад 2010 року позивач придбав у ПП «Астелікс-2007»металоконструкції. Транспортування вантажу здійснювалось ПП «Астелікс-2007»автомобілем МАЗ 10263.

На підтвердження сформованого податкового кредиту у розмірі 7 417,00 грн та суми 9271,00 грн, віднесеної до валових витрат підприємства, НВП «Фероліт»надало суду копії договору, рахунків-фактури, накладних, видаткових та податкових накладних, товарно-транспортних накладних, специфікації, планової потреби поставки шихтових матеріалів, плану підготовки виробництва для випуску мелючи тіл, плану виробництва готової продукції, платіжних доручень, а також матеріальних звітів та витягів з журналу №1 приходу шихтового матеріалу.

На підставі господарських операцій з ПП «Астелікс-2007»позивач відніс до валових витрат 9271,00 грн та сформував податковий кредит з ПДВ у розмірі 7417,00 грн.

У розумінні пункту 1.32. Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” від 28 грудня 1994 року №334/94-ВР господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Пунктом 5.1. зазначеного закону встановлено, що валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до пункту 5.2.1. Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті. При цьому не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Пунктом 1.7 статті 1 Закону України “Про податок на додану вартість” від 03.04.1997 № 168/97-ВР встановлено, що податковий кредит сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобовязання звітного періоду.

Відповідно до підпункту 7.4.1. пункту 7.4. статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку із придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно із підпунктом 7.2.6. пункту 7.2. статті 7 Закону підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна, яка видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача.

Відповідно до підпункту 7.4.5. пункту 7.4. статті 7 Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у звязку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6.).

При цьому підпунктом 7.5.1. пункту 7.5. статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість” передбачено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

З огляду на викладені положення Закону, для отримання права сформувати податковий кредит із сум ПДВ, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання в господарській діяльності.

Аналогічні вимоги містяться і в пункті 2 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 №165, який визначає, що податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість. Згідно із пунктом 5 Порядку податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж вказаною у пункті 2 даного Порядку.

Відповідно до підпункту 7.7.1. пункту 7.7. статті 7 Закону “Про податок на додану вартість” сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

Відповідно до частини другої 2 статті 3 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Частиною першою статті 9 зазначеного Закону встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Наданими позивачем доказами в повній мірі підтверджено факт використання металоконструкцій, придбаних у ПП «Астелікс-2007»у господарській діяльності НВП «Фероліт».

Транспортування та рух товарів підтверджується витягами з журналу №1 приходу шихтового матеріалу, а також складською та виробничою документацією.

Посилання в акті перевірки КОДПІ у Полтавській області на неправомірне формування позивачем податкового кредиту у звязку з порушенням кримінальної справи за обвинуваченням посадових осіб контрагента ПП «Астелікс-2007»ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 у скоєнні злочину, передбаченого частиною третьою статті 28, частинами другою та третьою статті 358 Кримінального кодексу України, суд вважає необгрунтованим та не бере до уваги, оскільки відповідно до вироку Октябрського районного суду м. Полтави від 28.07.2010, копія якого наявна у матеріалах справи, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 визнані винними у вчиненні злочину по підробленню первинних документів щодо реалізації товарів (робіт, послуг) за період з травня 2006 по квітень 2010 року Приватних підприємств «Алерт», «Алтер Плюс», «Інко», «Авеланж», «Арона Серівс», «Саланг ТМ», «Асіст», «Маркап», «Альпарі-Т», «Оріль»та Товариству з обмеженою відповідальністю «Інтермаксервіс», тоді як НВП «Фероліт»мало господарські правовідносини саме з ПП «Астелікс-2007», а період вчинення злочинів не співпадає з періодом, що перевірявся податковим органом.

Враховуючи вищезазначене та приймаючи до уваги те, що під час здійснення господарських операцій ПП «Астелікс-2007»було зареєстроване в установленому порядку та мало право видавати податкові накладні, суд вважає, що висновок КОДПІ у Полтавській області про заниження НВП «Фероліт»ПДВ на загальну суму 7417,00 грн, а саме, за жовтень 2010 року 4133,33 грн, за листопад 2010 року - 3283,33 грн, а також заниження податку на прибуток на загальну суму 9271,00 грн, а саме, за ІV квартал 2010 року є неправомірним, а позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до положень статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до положень частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 10, 11, 71, 159-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Науково-виробничого підприємства «Фероліт» до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень - рішень - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області №0000772301/2882 від 09 вересня 2011 року та №0000762301/2881 від 09 вересня 2011 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Науково-виробничого підприємства «Фероліт» (ідентифікаційний код 31103705, вул. Будівельників, 66, м. Комсомольськ, Полтавська область) витрати зі сплати судового збору в розмірі 64 (шістдесят чотири) гривні 38 (тридцять вісім) копійок.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 27 лютого 2012 року.

СуддяК.І. Клочко