Постанова № 21791153, 10.11.2011, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 листопада 2011 р. справа № 2а/0570/17227/2011

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 14год. 22хв.

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючогосудді Шинкарьової І.В.

при секретаріЗаднепровської В.О.

за участю представників

від позивача Жолоб Я.С.,

від відповідачаКилимника В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державного підприємства «Добропіллявугілля» в особі відокремленого підрозділу «Управління комунальних котелень» до Добропільської обєднаної державної податкової інспекції про зобовязання субєкта владних повноважень вчинити певні дії,-

встановив:

Позивач, Державне підприємство «Добропіллявугілля», в особі відокремленого підрозділу «Управління комунальних котелень», звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Добропільської обєднаної державної податкової інспекції про зобовязання відповідача вчинити певні дії, а саме внести зміни до картки особового рахунку платника податків, шляхом відновлення відповідно до призначення платежу вказаного в платіжному дорученні №359 від 01.08.2011 року податкової заборгованості зі збору за забруднення навколишнього середовища у розмірі 164605,02грн., у розмірі 101602,02грн., пені за несвоєчасне перерахування збору за забруднення навколишнього середовища, у сумі 10103,68грн. та 38086,63грн. в картці особового рахунку та списання її з картки особового рахунку. Зобовязати Добропільську ОДПІ грошові кошти сплачені платіжним дорученням №359 від 01.08.2011 року у сумі 694070,17грн. направити на погашення заборгованості згідно Постанови Донецького окружного адміністративного суду по справі №16184/09/0570 від 25.11.2009 року.

В обґрунтування позову посилається на те, що згідно ст.101 Податкового кодексу України списанню підлягає безнадійний податковий борг, у тому числі пеня та штрафні санкції, нараховані на такий податковий борг. Відповідно до п.14.1.11 п.14.1 ст.14 кодексу безнадійна заборгованість заборгованість, за зобовязаннями, щодо яких минув строк позовної давності. І навіть постановою Донецького окружного адміністративного суду від 13.07.2009 року відповідачу відмовлено в стягненні заборгованості, у звязку зі спливом строку давності. Тобто, дана заборгованість є безнадійною. Отже, Добропільською ОДПІ не враховувалось призначення платежу, яке вказувалось позивачем в платіжному дорученні №359 від 01.08.2011 року «Збір за забруднення по рішенню ДОАС (справа №2а-16184/09/0570 по терміну оплати 01.12.2014 року» при сплаті узгодженої суми податкового зобовязання зі збору за забруднення навколишнього природного середовища.

Тобто Добропільська ОДПІ не тільки не списало податкову заборгованість зі збору за забруднення навколишнього природного середовища у розмірі 164605,02грн., у розмірі 101602,02грн., нараховану на неї пеню за несвоєчасне перерахування збору за забруднення навколишнього середовища, у сумі 10103,68грн. та 38086,63грн., але ще погасило її грошовими коштами, які були направлені на погашення відстрочки згідно Постанови Донецького окружного адміністративного суду по справі №16184/09/0570 від 25.11.2009 року.

Просить суд зобовязати Добропільську обєднану державну податкову інспекцію вчинити певні дії, а саме внести зміни до картки особового рахунку платника податків Державного підприємства «Добропіллявугілля» в особі ВП «Управління комунальних котелень», шляхом відновлення відповідно до призначення платежу вказаного в платіжному дорученні №359 від 01.08.2011 року податкової заборгованості зі збору за забруднення навколишнього середовища у розмірі 164605,02грн., у розмірі 101602,02грн., пені за несвоєчасне перерахування збору за забруднення навколишнього середовища, у сумі 10103,68грн. та 38086,63грн. в картці особового рахунку та списання її з картки особового рахунку. Зобовязати Добропільську ОДПІ грошові кошти сплачені платіжним дорученням №359 від 01.08.2011 року у сумі 694070,17грн. направити на погашення заборгованості згідно Постанови Донецького окружного адміністративного суду по справі №16184/09/0570 від 25.11.2009 року.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив суд їх задовольнити.

Відповідач надав суду письмові заперечення на позовну заяву, в якій зазначив, постановою ДОАС від 13.07.2009 року по справі №2а-10818/08/0570 про стягнення заборгованості, позов задоволено на користь ОДПІ частково, проте, судом не зобовязано Добропільську ОДПІ внести зміни до карток особового рахунку ВП «Управління комунальних котелень» ДП «Добропіллявугілля», оскільки вказані вимоги не були предметом спору у справі.

Згідно ст.101 Податкового кодексу України, «Порядку списання безнадійного податкового боргу платників податків» від 24.12.2010 року №1034 (далі по тексту Порядок), визначення сум безнадійного податкового боргу, що підлягає списанню органами державної податкової служби, здійснюється на підставі даних автоматизованої інформаційної системи, тобто карток особових рахунків платника податків. Згідно карток особових рахунків позивача станом на 13.10.2011 року заборгованість зі збору за забруднення навколишнього природного середовища відсутня.

Крім того, п.4.1 Порядку зазначено, що для списання податкового боргу платник податків звертається до контролюючого органу за місцем обліку безнадійного податкового боргу та/або за місцем обліку такого платника з письмовою заявою, в якій зазначаються суми податків та зборів, що підлягають списанню. До заяви обовязково додаються документи, які підтверджують, що податковий борг вважається безнадійним. До Добропільської ОДПІ зазначене звернення від платника податків не надходило. Списання податкового боргу, визнаного в установленому порядку безнадійним, у картках особових рахунків платника здійснюється відповідно до Порядку, на підставі рішення керівника органу державної податкової служби датою прийняття такого рішення. Тобто, це зазначає, що можливе списання лише сум боргу, які на момент списання знаходяться в картці особового рахунку.

З урахуванням викладеного просив суд в задоволенні позовних вимог відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані докази, суд встановив наступне.

Державне підприємство «Добропіллявугілля» є юридичною особою, зареєстроване Виконавчим комітетом Добропільської міської ради Донецької області 11.03.2003 року №12601200000000010, ідентифікаційний код 32186934, що підтверджено свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи та довідкою 1-31-197 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (а.с.10,12). «Управління комунальних котелень» є відокремленим підрозділом Державного підприємства «Добропіллявугілля» без права юридичної особи, відповідно до Положення (а.с.8).

Відповідно до вимог ст.67 Конституції України платники податків повинні сплачувати належні суми податків і зборів у встановлені законами терміни.

Оскільки спірні правовідносини виникли у період 2009-2010 роки, враховуючи, що з 01.01.2011 року набрав чинності Податковий кодекс України, суд відповідно до статті 58 Конституції України застосовує нормативно правові акти України, які діяли в той період.

Закон України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.

Судом встановлено, що позивачем були надані до Добропільської ОДПІ розрахунки по збору за забруднення навколишнього середовища в 2005 році, якими нарахував податкове зобовязання у сумі 643289,48грн.

Згідно з п.5.1 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку.

Крім того, судом із матеріалів справи вбачається, що податковий орган звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом про стягнення податкового боргу. За результатами розгляду справи №2а-10818/08/0570 постановою від 13.07.2009 року позов задоволено частково, у звязку з тим, що деякі суми подані податковою поза встановленого строку з вимогами про стягнення заборгованості зі збору за забруднення навколишнього середовища. (а.с.15).

Суд зазначає, що вказаним рішенням суду суми податкового боргу не були визнані безнадійними, тому що ці вимоги не були предметом спору у судовій справі.

Відповідно до ст.101 Податкового кодексу України списанню підлягає безнадійний податковий борг, у тому числі пеня та штрафні санкції, нараховані на такий податковий борг.

Під терміном "безнадійний" розуміється:

- податковий борг платника податку, визнаного в установленому порядку банкрутом, вимоги щодо якого не були задоволені у зв'язку з недостатністю майна банкрута;

- податковий борг фізичної особи, яка:

визнана у судовому порядку недієздатною, безвісно відсутньою або оголошена померлою, у разі недостатності майна, на яке може бути звернуто стягнення згідно із законом;

померла, у разі недостатності майна, на яке може бути звернуто стягнення згідно із законом;

понад 720 днів перебуває у розшуку;

- податковий борг платника податків, стосовно якого минув строк давності, встановлений цим Кодексом;

- податковий борг платника податків, що виник внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин);

- податковий борг платника податків, державна реєстрація якого припинена на підставі рішення суду та внесено запис про виключення з Державного реєстру.

Органи державної податкової служби щокварталу здійснюють списання безнадійного податкового боргу. Порядок такого списання встановлюється центральним органом державної податкової служби.

Відповідно до п.3.1 Наказу Державної податкової адміністрації від 24.12.2010 року №1034 «Про затвердження Порядку списання безнадійного податкового боргу платників податків» (далі по тексту Порядок) визначення сум безнадійного податкового боргу, що підлягає списанню органами державної податкової служби, здійснюється:

на підставі даних автоматизованої інформаційної системи (далі - АІС), за станом на день виникнення безнадійного податкового боргу;

за даними довідки відповідного контролюючого органу про наявність безнадійного податкового боргу на день виникнення безнадійного податкового боргу.

В п.4.1 Порядку визначено, що у випадках, передбачених підпунктом 2.1.4 пункту 2.1 розділу II Порядку, платник податків звертається до контролюючого органу за місцем обліку безнадійного податкового боргу та/або за місцем обліку такого платника (якщо контролюючим є орган державної податкової служби) з письмовою заявою, в якій зазначаються суми податків та зборів, що підлягають списанню.

До заяви обов'язково додаються документи, зазначені у підпункті 2.1.4 пункту 2.1 розділу II цього Порядку, які підтверджують, що податковий борг вважається безнадійним.

За результатами розгляду відповідних документів з метою списання безнадійного податкового боргу контролюючий орган за місцем обліку такого боргу (якщо контролюючий не є органом державної податкової служби) звертається до органу державної податкової служби за місцем обліку платника податків.

Керуючись п.4.3 Порядку за результатами розгляду документів, наданих контролюючим органом та/або безпосередньо платником податків, керівник (його заступник) органу державної податкової служби за наявності підстав приймає рішення про списання безнадійного податкового боргу, яке оформляється на бланку за формою згідно з додатком 2.

Рішення про списання безнадійного податкового боргу складається в трьох примірниках: перший - для платника податків, другий - для органу державної податкової служби, третій - для іншого контролюючого органу. У разі, коли контролюючий орган є органом державної податкової служби, рішення складається у двох примірниках - для платника податків і органу державної податкової служби.

В п.4.5 Порядку передбачено, що списання безнадійного податкового боргу здійснюється структурними підрозділами погашення прострочених податкових зобов'язань щокварталу протягом двадцяти календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку, передбаченого для подання податкової декларації (розрахунку) за звітний (податковий) квартал.

Керуючись п.4.6 Порядку рішення про списання безнадійного податкового боргу вноситься до АІС не пізніше наступного робочого дня після підписання такого рішення.

Тобто законодавець чітко визначив порядок визнання податкового боргу безнадійним та процедуру його списання.

Позивачем в судовому засіданні не доведено, що він виконав усі вимоги Порядку, а податківці відмовили йому в списанні безнадійного податкового боргу, чим порушили його права.

У судовому засіданні встановлено, що станом на 09 листопада 2011 року відємне сальдо розрахунків по збору за забруднення природного середовища у позивача відсутнє, згідно картки особового рахунку. Це підтверджено довідкою №19289/10/19-013-2 від 09.11.2011 року (а.с.49).

Тобто, позовні вимоги в частині списання податкової заборгованості на дату розгляду справи задоволенню не підлягають.

Стосовно позовних вимог, щодо відновлення в картці особового рахунку платника податків Державного підприємства «Добропіллявугілля» в особі «Управління комунальних котелень» відповідно до призначення платежу вказаного в платіжному дорученні №359 від 01.08.2011 року, суд прийшов до висновку, що зазначені вимоги задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Платіжним дорученням №359 від 01.08.2011 року відповідачем було сплачено до Місцевого бюджету збір за забруднення навколишнього середовища за рішенням ДОАС (справа №2а-16814/09/0570) по строку сплати 01.12.2014 року у сумі 694070,17грн. (а.с.23).

Постановою Донецького окружного адміністративного суду по справі №2а-16814/09/0570 від 25.11.2009 року позов Добропільської ОДПІ про стягнення заборгованості задоволено. (а.с.20). Рішенням суду встановлено, що суми податкової заборгованості є узгодженими.

Відповідно до ст.72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до п.п.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Позивач, платіжним дорученням самостійно сплатив суму заборгованості по збору за забруднення навколишнього природного середовища платіжним дорученням №359 від 01.08.2011 року. Відновити цю суму відповідно до призначення платежу неможливо, у звязку з тим, що в картці особового рахунку платника податку відсутнє найменування операції - нараховано за рішенням суду. Позивачем сплачені суми податкових зобовязань, які самостійно ним визначені в податкових розрахунках.

Таким чином, платник податків самостійно визначив податкове зобовязання та сплатив їх.

Крім того, п.87.1 ст.87 Податкового кодексу України передбачено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Керуючись п.87.9 ст.87 кодексу у разі наявності у платника податків податкового боргу органи державної податкової служби зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.

Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов'язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Тобто, зарахування коштів, сплачених позивачем, в рахунок податкового боргу є зобовязанням податкового органу.

У разі якщо у майбутніх податкових періодах платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок. Але позивач вказані уточнюючи розрахунки до податкового органу не надавав.

У ході судового розгляду справи позивачем не доведено, що в Добропільській ОДПІ рахується податкова заборгованість Державного підприємства «Добропіллявугілля», в особі відокремленого підрозділу «Управління комунальних котелень», яка підлягає списанню як безнадійна.

Відповідно до ст.70 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Згідно ст.71 цього кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд враховує, що відповідач під час розгляду справи обґрунтував свою позицію тим, що відсутні підставі для відновлення та списання податкової заборгованості, у звязку з її відсутністю.

В процесі розгляду справи позивачем доказів крім тих, що містяться у матеріалах справи, до суду не надано, відомостей про наявність інших доказів, які могли б бути витребувані судом, позивачем не надавалося.

Таким чином, щодо податкової заборгованості, яку просить відновити та скасувати позивач, судом встановлено, що зазначена заборгованість на час розгляду справи не існує та податкові зобовязання сплачені позивачем самостійно. Тому позовні вимоги Державного підприємства «Добропіллявугілля», в особі відокремленого підрозділу «Управління комунальних котелень» про зобовязання відповідача вчинити певні дії, а саме внести зміни до картки особового рахунку платника податків, шляхом відновлення відповідно до призначення платежу вказаного в платіжному дорученні №359 від 01.08.2011 року податкової заборгованості зі збору за забруднення навколишнього середовища у розмірі 164605,02грн., у розмірі 101602,02грн., пені за несвоєчасне перерахування збору за забруднення навколишнього середовища, у сумі 10103,68грн. та 38086,63грн. в картці особового рахунку та списання її з картки особового рахунку, зобовязання Добропільську ОДПІ грошові кошти сплачені платіжним дорученням №359 від 01.08.2011 року у сумі 694070,17грн. направити на погашення заборгованості згідно Постанови Донецького окружного адміністративного суду по справі №16184/09/0570 від 25.11.2009 року, задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст.ст.87, 94 КАС України підлягають присудженню позивачеві з Державного бюджету України судові витрати пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

постановив:

В задоволенні позовних вимог Державного підприємства «Добропіллявугілля», в особі відокремленого підрозділу «Управління комунальних котелень» до Добропільської обєднаної державної податкової інспекції про зобовязання відповідача вчинити певні дії, а саме внести зміни до картки особового рахунку платника податків, шляхом відновлення відповідно до призначення платежу вказаного в платіжному дорученні №359 від 01.08.2011 року податкової заборгованості зі збору за забруднення навколишнього середовища у розмірі 164605,02грн., у розмірі 101602,02грн., пені за несвоєчасне перерахування збору за забруднення навколишнього середовища, у сумі 10103,68грн. та 38086,63грн. в картці особового рахунку та списання її з картки особового рахунку, зобовязання Добропільську ОДПІ грошові кошти сплачені платіжним дорученням №359 від 01.08.2011 року у сумі 694070,17грн. направити на погашення заборгованості згідно Постанови Донецького окружного адміністративного суду по справі №16184/09/0570 від 25.11.2009 року відмовити.

Постанову ухвалено у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частину 10 листопада 2011 року в присутності представників сторін.

Постанову у повному обсязі складено 15 листопада 2011 року.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі відкладення складання постанови у повному обсязі апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Шинкарьова І.В.