Постанова № 21791146, 18.08.2011, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 серпня 2011 р. справа № 2а/0570/6384/2011

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Шинкарьової І.В.

при секретаріЗаднепровської В.О.

за участю:

представника позивача Леонова І.Е.,

відповідача ОСОБА_2,

прокурора Черних О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Прокурора Куйбишевського району м. Донецька в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька до Фізичної особи підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості з єдиного податку у сумі 800,00грн., -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Прокурор Куйбишевського району м. Донецька в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька, звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом, з урахуванням уточнень до адміністративного позову (а.с.84), до Фізичної особи підприємця ОСОБА_2 про стягнення податкової заборгованості зі сплати єдиного податку за вересень грудень 2010 року у сумі 800,00грн.

В обґрунтування позову посилається на те, що відповідач знаходиться на спрощеній системі оподаткування обліку та звітності, згідно свідоцтва Серія НОМЕР_2 від 19.12.2008 року, та у 2010 році щомісячно повинен був сплачувати єдиний податок, здійснюючи сплату не пізніш 20-го числа місяця, наступного за тим, у якому була попередня сплата єдиного податку. Але відповідач не сплатив єдиний податок за вересень, жовтень, листопад та грудень 2010 року у розмірі по 200,00грн. за кожний податковий період, у результаті чого заборгованість перед бюджетом склала 800,00грн.

Просить суд, з урахуванням уточнень до адміністративного позову (а.с.84), стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ІН НОМЕР_1) податкову заборгованість зі сплати єдиного податку за вересень, жовтень, листопад та грудень 2010 року у сумі 800,00грн., яка підлягає зарахуванню на р/р34218379700008, отримувач ГУДК у Донецькій області, МФО 834016, ОКПО 34687187, код платежу 18050200.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, надав пояснення, аналогічні обставинам, викладеним в позовній заяві.

Відповідач надав судові заперечення проти позову, в яких зазначив, що згідно з приписами ст.ст.4-6 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та ст.54,58 Податкового кодексу України, оскільки відповідач в жодній декларації не узгоджував податкового зобовязання у сумі, зазначеній в позові, податковий орган повинен був визначити суму податкового зобовязання та прийняти і надіслати мені в порядку, передбаченому законом, відповідне податкове повідомлення-рішення. Натомість такого податкового повідомлення-рішення він не одержував, а отже й узгоджених самостійно чи в іншому порядку податкових зобовязань з єдиного податку відповідач не має.

Також відповідач зазначив, що відповідно до ч.2 ст.99 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Таким чином, вважає відповідач, шестимісячний строк звернення до адміністративного суду щодо стягнення з нього єдиного податку сплив 21.02.2011 року, 21.03.2011 року, 21.04.2011 року.

Крім того, відповідач зазначає, прокурор не наділений законом повноваженнями для звернення прокурора до суду з вимогами про стягнення заборгованості із сплати податків та стягнення зазначеної заборгованості здійснюється компетентним органом у встановленому законом порядку.

Відповідач в судовому засіданні позов не визнав, з підстав викладених в запереченні.

Судом в ході судового розгляду справи зроблено запит до Управління державної реєстрації та єдиного реєстру Донецької міської ради, щодо інформації, чи направлялося до ДПІ у Куйбишевському районі м. Донецька повідомлення про реєстрацію в Єдиному державному реєстрі рішення відповідача про припинення ним підприємницької діяльності.

Заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, дослідивши письмові докази, суд встановив наступне.

ОСОБА_2 зареєстрований виконавчим комітетом Донецької міської ради 01.12.2008 року №22660000000049125 як фізична особа підприємець за адресою: АДРЕСА_1, гуртожиток, ідентифікаційний номер фізичної особи платника податків та інших обовязкових платежів - НОМЕР_1 (а.с.9). Перебуває на податковому обліку в ДПІ у Куйбишевському районі м. Донецька з 02.12.2008 року за №13873, що підтверджено довідкою форми №4-ОПП від 11.05.2011 року №236(а.с.15).

Оскільки спірні правовідносини виникли у період 2010 року, враховуючи, що з 01.01.2011 року набрав чинності Податковий кодекс України, суд відповідно до статті 58 Конституції України застосовує нормативно правові акти України, які діяли в той період.

Відповідно до ст.67 Конституції України, кожен повинен сплачувати податки і збори у порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до ст.9 Закону України «Про систему оподаткування», платники податків зобовязані сплачувати належні суми податків і зборів у встановлені законом терміни.

Пунктом 2 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності субєктів малого підприємництва» в редакції Указу Президента №746/99 від 28 червня 1999 року передбачено, що субєкти малого підприємництва фізичні особи мають право самостійно обрати спосіб оподаткування доходів за єдиним податком шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку.

09 грудня 2009 року відповідачем до податкового органу подано заяву про право застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності на 2010 рік, в якій вказав вид діяльності нотаріальна та інша юридична діяльність, місце здійснення підприємницької діяльності 83096, м. Донецьк, вул. Куйбишева, 75б гурт. (а.с.8).

Відповідно до пункту 2 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності субєктів малого підприємництва» в редакції Указу Президента №746/99 від 28 червня 1999 року, ставка єдиного податку для субєктів малого підприємництва - фізичних осіб встановлюється місцевими радами за місцем їх державної реєстрації залежно від виду діяльності і не може становити менше 20 гривень та більше 200 гривень на місяць. У разі коли фізична особа - суб'єкт малого підприємництва здійснює кілька видів підприємницької діяльності, для яких установлено різні ставки єдиного податку, нею придбавається одне свідоцтво і сплачується єдиний податок, що не перевищує встановленої максимальної ставки.

Судом встановлено, що відповідно до рішення Донецької міської ради від 24.01.2003 року №4/5 за надання нотаріальних та юридичних послуг передбачена ставка єдиного податку для субєктів підприємницької діяльності фізичних осіб у розмірі 200,00 грн. (а.с.62).

Згідно з пунктом 2 підпункту 6 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності субєктів малого підприємництва» - субєкт підприємницької діяльності фізична особа, сплачує єдиний податок, щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач не сплатив суму по 200,00грн. єдиного податку за наступні періоди вересень, жовтень, листопад та грудень 2010 року, з терміном сплати серпень, вересень, жовтень та листопад 2010 року у результаті чого виникла заборгованість у загальному розмірі 800,00грн. Відповідачем до матеріалів справи надані квитанції, які підтверджують наявність заборгованості за вказані періоди, а саме від 08.12.2009 року - єдиний податок за січень 2010 року у сумі 200,00грн., від 20.01.2010 року №51 - єдиний податок за лютий 2010 року у сумі 200,00грн., від 10.02.2010 року №45 єдиний податок за березень 2010 року у сумі 200,00грн., від 09.03.2010 року №28 єдиний податок за квітень 2010 року у сумі 200,00грн., від19.04.2010 року №43 єдиний податок за травень 2010 року у сумі 200,00грн., від 18.05.2010 року №298 єдиний податок за червень 2010року у сумі 200,00грн., від 16.06.2010 року №51 єдиний податок за липень 2010 року у сумі 200,00грн., від 07.07.2010 року №154 про сплату єдиного податку за серпень 2010 року у сумі 200,00грн. (а.с.76-77). Згідно даних зворотного боку облікової картки платника податків станом на 31.12.2010 року за ФО-П ОСОБА_2 рахується недоїмка з єдиного податку з фізичних осіб у розмірі 800,00грн. (а.с.63).

Згідно п.1 ч.1 ст.10 Закону України „Про державну податкову службу в Україні”, державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані спеціалізовані державні податкові інспекції зокрема виконують такі функції як здійснення контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів.

Згідно п.11 ст.10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об`єднані державні податкові інспекції виконують, зокрема, таку функцію, а саме, подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Згідно абз.1-2 ст.2 Закону України „Про державну податкову службу в Україні”, завданнями органів державної податкової служби є, зокрема здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством.

Відповідно до п.п.41.1.1. п.4.1 ст.41 Податкового кодексу України,- контролюючими органами є, зокрема органи державної податкової служби - щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпункті 41.1.2 цього пункту, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби.

Таким чином, заявник, Державна податкова інспекція у Волноваському районі - є субєктом владних повноважень, який в даних правовідносинах реалізує повноваження надані йому Податковим кодексом та Законом України „Про державну податкову службу в Україні”.

Суд не бере до уваги посилання відповідача на те, що сума є неузгодженою, з приводу п.1.2 ст.1 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкове зобов'язання - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Відповідно до п.2 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» суб'єкти малого підприємництва - фізичні особи мають право самостійно обрати спосіб оподаткування доходів за єдиним податком шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку.

Ставка єдиного податку для суб'єктів малого підприємництва - фізичних осіб встановлюється місцевими радами за місцем їх державної реєстрації залежно від виду діяльності і не може становити менше 20 гривень та більше 200 гривень на місяць.

Суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа, яка сплачує єдиний податок, звільняється від обов'язку нарахування, відрахування та перерахування до державних цільових фондів зборів, пов'язаних з виплатою заробітної плати працівникам, які перебувають з ним у трудових відносинах, включаючи членів його сім'ї.

Суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа сплачує єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділень Державного казначейства України.

Відповідно до п.6 Наказу Державної податкової адміністрації України від 29 жовтня 1999 року N 599 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 2 листопада 1999 р. за N 752/4045 «Про затвердження Свідоцтва про сплату єдиного податку та Порядку його видачі» у разі припинення діяльності (зняття з державної реєстрації як суб'єкта підприємницької діяльності) платник єдиного податку зобов'язаний подати в 5-денний термін до органу державної податкової служби письмову заяву про це, здати Свідоцтво та всі Довідки.

Відповідно до вимог ст.46 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців”, державна реєстрація припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця проводиться, зокрема, у разі прийняття фізичною особою - підприємцем рішення про припинення підприємницької діяльності.

Порядок державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця за її рішенням проводиться відповідно до вимог ст. 47 Закону.

Так, для внесення до Єдиного державного реєстру запису про рішення фізичної особи - підприємця щодо припинення нею підприємницької діяльності фізична особа - підприємець або уповноважена нею особа повинні подати державному реєстратору (надіслати рекомендованим листом з описом вкладення) такі документи:

заяву про припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем;

документ, що підтверджує внесення плати за публікацію повідомлення про прийняття фізичною особою - підприємцем рішення щодо припинення підприємницької діяльності.

Державний реєстратор за відсутності підстав для залишення документів, які подані для внесення до Єдиного державного реєстру запису про рішення фізичної особи - підприємця щодо припинення нею підприємницької діяльності, без розгляду зобов'язаний не пізніше наступного робочого дня з дати надходження цих документів внести до Єдиного державного реєстру запис про рішення щодо припинення нею підприємницької діяльності та в той же день передати органам статистики, державної податкової служби, Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування повідомлення про внесення такого запису.

З дати внесення до Єдиного державного реєстру запису щодо рішення про припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем забороняється проведення державної реєстрації фізичної особи - підприємця, щодо якої прийнято рішення про припинення підприємницької діяльності.

Для проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем за її рішенням фізична особа - підприємець або уповноважена нею особа не раніше двох місяців з дати публікації повідомлення у спеціалізованому друкованому засобі масової інформації подає державному реєстратору особисто (надсилає рекомендованим листом з описом вкладення) або через уповноважену особу такі документи:

заповнену реєстраційну картку на проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем за її рішенням;

свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця;

довідку відповідного органу державної податкової служби про відсутність заборгованості по податках, зборах (обов'язкових платежах);

довідку відповідного органу Пенсійного фонду України про відсутність заборгованості;

довідки відповідних органів фондів соціального страхування про відсутність заборгованості або про те, що вона не перебувала на обліку.

За відсутності підстав для залишення документів, які передбачені частиною тринадцятою цієї статті, без розгляду державний реєстратор повинен внести до Єдиного державного реєстру запис про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.

Дата внесення до Єдиного державного реєстру запису про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем є датою державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем.

Державний реєстратор не пізніше наступного робочого дня з дати державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем повинен видати або надіслати заявнику копію свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця із спеціальною відміткою про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме відповідь Управління державної реєстрації Донецької міської ради на запит суду, запис про рішення щодо припинення фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 внесено до ЄДР 04.08.2010 року (а.с.94). Разом з тим, позивачем на надані підтвердження проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, у звязку з чим суд приходить до висновку що підприємницька діяльність ОСОБА_2 не було припинена та на час звернення позивача до суду він є платником єдиного податку, у звязку з чим він був зобовязаний сплачувати обовязкові податки та збори.

Крім того, суд бере до уваги, що на дату розгляду справи відповідачем до податкового органу не надано письмову заяву та не здано Свідоцтво про сплату єдиного податку та всі додатки.

Суд не бере до уваги посилання відповідача про сплив строку давності для звернення до суду, у звязку з тим, що відповідно до п.102.1 ст.102 Податкового кодексу України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги податкового органу підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є субєкт владних повноважень, а відповідачем фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Позов Прокурора Куйбишевського району м. Донецька в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька до Фізичної особи підприємця ОСОБА_2 про стягнення податкової заборгованості зі сплати єдиного податку за вересень, жовтень, листопад та грудень 2010 року у сумі 800,00грн., задовольнити.

Стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ІН НОМЕР_1) податкову заборгованість зі сплати єдиного податку за вересень, жовтень, листопад та грудень 2010 року у сумі 800,00грн., яка підлягає зарахуванню на р/р34218379700008, отримувач ГУДК у Донецькій області, МФО 834016, ОКПО 34687187, код платежу 18050200.

Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 18 серпня 2011 року.

Постанова у повному обсязі складена 23 серпня 2011 року.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі відкладення складання постанови у повному обсязі апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Шинкарьова І.В.