Постанова № 21791141, 29.07.2011, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 липня 2011 р. справа № 2а/0570/8256/2011

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Шинкарьової І.В.

при секретаріЗаднепровської В.О.

за участю представників сторін

від позивача: Самойлової А.Ю., Базуєвської О.А.

від відповідача: Бурцевої Н.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Азовзагальмаш» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку про визнання нечинним податкове повідомлення рішення від 18.05.2011 року №0000391311/20404/10/15-16-23/1 яким зменшено розмір відємного значення суми податку на додану вартість за січень 2011 року у сумі 532908,00грн.,-

встановив:

Позивач, Публічне акціонерне товариство «Азовзагальмаш», звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку про визнання нечинним податкове повідомлення рішення від 18.05.2011 року №0000391311/20404/10/15-16-23/1 яким зменшено розмір відємного значення суми податку на додану вартість за січень 2011 року у сумі 532908,00грн.

Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що на момент проведення перевірки ВАТ «Азовзагальмаш» факт придбання товарів (робіт, послуг) засвідчено податковими накладними. У звязку з чим, у ВАТ «Азовзагальмаш» відсутні підстави до не включення до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку. Крім цього, висновок про нікчемність договору, укладеному ВАТ «Азовзагальмаш» з ТОВ «Юнітрейд Компані» суперечить чинному законодавству та фактичним обставинам. Цей договір був повністю виконаний сторонами. Фактичне отримання товару (робіт, послуг) підтверджується документально, вищеназваний договір виконувався обома сторонами та вчинен з наміром створення певних правових наслідків та ніяким чином не посягає на публічний порядок.

Також, позивач зазначає, що жодна норма чинного законодавства не містить таких обовязкових умов для досягнення результатів відповідної господарської економічної діяльності, наявність основних фондів, виробничих активів, технічного персоналу, складських приміщень, транспортних засобів.

Чинним законодавством України на сторону цивільно-правової угоди, яка є платником податків, не покладено обовязку з перевірки дотримання постачальниками товару вимог податкового законодавства зі сплати податкових зобовязань до бюджету.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав, надав заперечення на адміністративний позов (т.1 а.с.91), у яких зазначив, що було проведено позапланову виїзну перевірку ВАТ «Азовзагальмаш» з питання достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок, з урахуванням уточнюючого розрахунку за січень 2011 року, яка виникла за рахунок відємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.12.2010 року по 31.12.2010 року.

До СДПІ по роботі з ВПП у м. Донецьку надійшов акт ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва з питань підтвердження взаємовідносин ТОВ «Юні Трейд Компані» з ВАТ «Азовзагальмаш».

Згідно з матеріалами акту перевірки у результаті проведених заходів встановлено, що операції з поставки товарів, робіт (послуг) в адресу ТОВ «Юні Трейд Компані» мають ознаки «безтоварних», оскільки за наявною оперативною інформацією контрагенти підприємства взагалі не мають основних засобів (складських приміщень, автотранспорту, земельних ділянок, обладнання) для здійснення господарських операцій з купівлі-продажу будь якого товару, а також використовує у своїй діяльності підприємства, що є вірогідними «податковими ямами» та не виконує податкові зобовязання перед бюджетом.

Документи бухгалтерського та податкового обліку які підтверджують походження, якість, наявність або факт відвантаження чи отримання товарів ТОВ «Юні Трейд Компані» до перевірки не надано. В ході проведення перевірки не встановлено факту передачі товарів від продавця до покупця, в звязку з відсутністю (не наданням для перевірки) документів.

У сторін за угодою відсутні первинні документи, що підтверджують факт отримання та перевезення вантажів, а саме: товарно-транспортні накладні, дорожні листи тощо та документи на зберігання товару, що є порушенням Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом міністерства транспорту України від 14.10.1997 року №363, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 20.02.1998 року за №128/2568. Відповідно до п.11 Правил оформлення документів на перевезення основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля. Дорожній лист вантажного автомобіля є документом, без якого перевезення вантажів не допускається.

Також до СДПІ по роботі з ВПП у м. Донецьку надійшов акт ДПІ у Заводському районі м. Запоріжжя від 18.03.2011 року про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ «Медіум плюс» з питань правильності нарахування сум податкових зобовязань з ПДВ та правомірності формування сум податкового кредиту з ПДВ задекларованих в податковій декларації з ПДВ за січень 2011 року.

Відповідно до матеріалів перевірки, в ході проведення перевірки не встановлено факту передачі товарів від постачальників до покупця ТОВ «Медіум плюс» та постачання товарів від ТОВ «Медіум плюс» на ВАТ «Азовзагальмаш» у звязку з відсутністю (не наданням для перевірки) актів приймання-передачі товару, довіреностей, що засвідчують транспортування, зберігання товарів, а також інших первинних документів.

ТОВ «Медіум плюс» здійснював діяльність спрямовану на здійснення операцій повязаних з наданням податкової вигоди третіх осіб. Перевіркою встановлено відсутність обєктів оподаткування по операціях з придбання товарів (послуг) у постачальників та по операціях з продажу цих товарів (послуг) підприємствам покупцям, зокрема ВАТ «Азовзагальмаш», у січні 2011 року, в розмінні ст.185 Податкового кодексу України.

Під час проведення перевірки (акт СДПІ по роботі з ВПП у м. Донецьку від 22.04.2011 року) та під час розгляду заперечень ВАТ «Азовзагальмаш» підприємством не надано товарно-транспортні документи, які підтверджують фактичне транспортування товару від ТОВ «Юні Трейд Компані» до ВАТ «Азовзагальмаш» та товарно-транспортні документи, які підтверджують фактичне транспортування товару від ТОВ «Медіум плюс» на ВАТ «Азовзагальмаш».

Таким чином, несплачений підприємством ВАТ «Азовзагальмаш» ПДВ внаслідок неправомірного формування податкового кредиту, є дохідною частиною державного бюджету, власністю держави. Отже підприємством перераховувались кошти без мети реального настання правових наслідків, з метою заниження обєкту оподаткування, несплати податків, в звязку з чим дії підприємства призвели до втрат дохідної частини Державного бюджету України.

Укладені правочини між ТОВ «Юні Трейд Компані» і ВАТ «Азовзагальмаш» та між ТОВ «Медіум плюс» і ВАТ «Азовзагальмаш» у січні 2011 року суперечить моральним засадам суспільства, а також порушують публічний порядок згідно ст.228 Цивільного кодексу України, а отже є нікчемними.

На підставі викладеного просив у задоволені позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали адміністративної справи, суд встановив наступне.

Публічне акціонерне товариство «Азовзагальмаш» є юридичною особою, зареєстровано Виконавчим комітетом Маріупольської міської ради Донецької області 24.09.1997 року, ідентифікаційний код 13504334, що підтверджено свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи та витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб (т.1 а.с.70), довідкою АБ №376038 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (т.1 а.с.69), перебуває на податковому обліку в Спеціалізованій державній податковій інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку з 21.12.1991 року за №16, відповідно до довідки про взяття на облік форми 4-ОПП від 06.05.2011 року №124/10/29-14-2 (т.2 а.с.146), відповідно до свідоцтва №100337873 від 18.07.1997 року позивач зареєстрований платником податку на додану вартість (т.2 а.с.147). Свою діяльність здійснює на підставі Статуту затвердженого зборами акціонерів (т.1 а.с.71).

Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку було проведено позапланову виїзну перевірку позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за січень 2011 року, яка виникла за рахунок відємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.12.2010 року по 31.12.2010 року. За наслідками перевірки було складено акт від 22.04.2011 року №255/15-16/23/13504334 (т.1 а.с.9). Позивачем направлено заперечення до податкового органу, яке було розглянуто та надана відповідь в якої встановлено порушення п.198.1, п.198.2 ст.198, п.200.1, п.200.3 ст.200 Податкового кодексу України ВАТ «Азовзагальмаш» завищено відємне значення різниці між сумою податкових зобовязань та податкового кредиту за січень 2011 року на загальну суму 532908,00грн. (т.1 а.с.37-43).

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення рішення від 18.05.2011 року №0000391311/20404/10/15-16-23/1 яким зменшено розмір відємного значення суми податку на додану вартість за січень 2011 року у сумі 532908,00грн. (т.1 а.с.7).

Предметом доказування в цій справі є доведення обставин укладення нікчемних правочинів та наявності наданих послуг поставки товару за угодою №ПСН-04035 від 01.12.2010 року укладеного між позивачем та ТОВ «Юні Трейд Компані» та угоди від 01.07.2010 року №ПСН-03935 укладеного між позивачем та ТОВ «Медіум плюс». Від цих обставин залежить право позивача на формування відємного значення різниці між сумою податкових зобовязань та податкового кредиту у січні 2011 року у сумі 532908,00грн.

Спір виник через висновки податкового органу про нікчемність договорів поставки товару, оскільки сторони договору не мали наміру на реальне настання наслідків.

Суд враховує, що аналіз реальності господарської операції повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків, усіх первинних документів, які належить складати залежно від певного виду господарської операції, - договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів, тощо та відповідності їх дійсному економічному змісту.

Судом встановлено, що між позивачем (Покупець) та ТОВ «Юні Трейд Компані» (Постачальник) укладено договір №ПСН-04035 від 01.12.2010 року (т.2 а.с.68).

Предметом договору є зобовязання Постачальника відвантажити, а Покупець прийняти та оплатити продукцію (металопрокат), далі товар, згідно специфікації. Сума договору з урахуванням специфікації складає 405600,00грн., в т.ч. ПДВ 67600,00грн.

В п.4.1 договору розрахунок за товар Покупець здійснює шляхом оплати 100% вартості поставленого товару перераховує грошові кошти на розрахунковий рахунок Постачальника протягом 5-ти банківських днів з дати отримання товару на склад Покупця.

Згідно з п.5.3 договору право власності на товар переходить від Постачальника до Покупця в момент фактичного приймання - передачи товару. Одночасно Постачальник передає Покупцю: видаткову накладну, рахунок-фактуру, податкову накладну, копію сертифіката якості заводу виробника.

Термін дії договору з моменту підписання до 31.12.2011 року (п.13.1).

На виконання здійснення договору сторонами складені наступні документи:

-специфікації №1 на суму 405600,00грн. в т.ч. ПДВ 67600,00грн., №2 на суму 107832,00грн. в т.ч. ПДВ 17972,00грн., №3 на суму 189600,00грн. в т.ч. ПДВ 31600,00грн. (т.2 а.с71-73);

-рахунок-фактура №СФ-0000002 від 06.01.2011 року, податкова накладна №1 від 05.01.2011 року, накладна №1 від 06.01.2011 року, прибутковий ордер №5000275330 від 06.01.2011 року на круг СТ-3 Ф18 кількістю 5.600т, полоса СТ-3 50х8 кількістю 5.510т, швелер 8В СТО9Г2С 9.850т на загальну суму 178249,32грн. в т.ч. ПДВ 29708,22грн. (т.1 а.с.188-191);

-рахунок-фактура №СФ-0000535 від 30.12.2010 року, податкова накладна №9 від 10.01.2011 року, видаткова накладна №РН-0000003 від 10.01.2011 року, прибутковий ордер №5000275912 від 10.01.2011 року на брус полуобрізний кількістю 34700куб.м на загальну суму 33312,00грн. в т.ч. ПДВ 5552,00грн. (т.1 а.с.192-195);

-рахунок-фактура №СФ-0000005 від 12.01.2011 року, податкова накладна №5 від 12.01.2011 року, накладна №5 від 12.01.2011 року, прибутковий ордер №5000275333 від 12.01.2011 року на уголок СТ-3 75х75х8 кількістю 5.960т, уголок СТ-3 50х50х5 2.500т, круг СТ-45 Ф36 6.620т, полоса СТ-3100х8 7.050т, швелер 8В СТ09Г2С 10.100т на загальну суму 255161,40грн. в т.ч. ПДВ 42526,90грн. (т.1 а.с.196-199);

-рахунок-фактура №СФ-0000006 від 12.01.2011 року, податкова накладна №6 від 12.01.2011 року, накладна №6 від 12.01.2011 року, прибутковий ордер №5000275345 від 12.01.2011 року на полосу СТ-3 50х8 кількістю 5.120т, полосу СТ-3 50х8 Н/М 11.800т, круг СТ-45 Ф75 2.050т, швелер 12 СТ-3 12.100т на загальну суму 200155,38грн. в т.ч. ПДВ 33359,23грн. (т.1 а.с.200-203);

-рахунок-фактура №СФ-0000038 від 25.01.2011 року, податкова накладна №95 від 25.01.2011 року, накладна №60 від 25.01.2011 року, прибутковий ордер №5000275356 від 25.01.2011 року на уголок СТ-3 63х63х6 кількістю 9.550т, круг СТ-3 Ф50 11.100т, квадрат 40 09Г2С 3.700т на загальну суму 179574,00грн. в т.ч. ПДВ 29929,00грн. (т.1 а.с.204-207);

-рахунок-фактура №СФ-0000039 від 21.01.2011 року, податкова накладна №68 від 21.01.2011 року, видаткова накладна №РН-0000055 від 21.01.2011 року, прибутковий ордер №5000275913 від 21.01.2011 року на брус полуобрізний кількістю 29.200куб.м на загальну суму 28032,00грн. в т.ч. ПДВ 4672,00грн. (т.1 а.с.208-211);

-рахунок-фактура №СФ-0000041 від 26.01.2011 року, податкова накладна №100 від 26.01.2011 року, видаткова накладна №РН-0000063 від 26.01.2011 року, прибутковий ордер №5000275358 від 26.01.2011 року на полосу СТ-3 50х8 кількістю 10.350т, круг Ф22 09Г2С 2.000т, круг СТ-3 Ф28 6.100т, круг СТ-45 Ф36 1.500т, швелер 8В СТ09Г2С 5.100т на загальну суму 203229,00грн. в т.ч. ПДВ 33871,50грн. (т.1 а.с.212-215);

-рахунок-фактура №СФ-0000046 від 27.01.2011 року, податкова накладна №108 від 27.01.2011 року, видаткова накладна №РН-0000068 від 27.01.2011 року, прибутковий ордер №5000275366 від 27.01.2011 року на полосу СТ-3 100х8 кількістю 23.900т, круг СТ-3 Ф24 6.000т на загальну суму 228906,00грн. в т.ч. ПДВ 38151,00грн. (т.1 а.с.216-219);

-рахунок-фактура №СФ-0000050 від 28.01.2011 року, податкова накладна №112 від 28.01.2011 року, накладна №70 від 27.01.2011 року, прибутковий ордер №5000275367 від 28.01.2011 року на уголок СТ-3 63х63х6 кількістю 17.200т, круг СТ-3 Ф16 4.700т, круг СТ-45 Ф75 1.500т на загальну суму 171378,00грн. в т.ч. ПДВ 28563,00грн. (т.1 а.с.220-223).

Цими документами підтверджується, що в січні 2011 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Юні Трейд Компані» було поставлено позивачу товару на загальну суму 1477997,10грн., у т.р. ПДВ 246332,85грн.

Оплата за отриманий товар відбувалася у безготівковій формі шляхом перерахування позивачем грошових коштів на розрахунковий рахунок ТОВ «Юні Трейд Компані» згідно наступних платіжних доручень: №398332 від 13.01.2011 року у сумі 149000,00грн. у т.ч. ПДВ 24833,33грн., №398419 від 14.01.2011 року у сумі 86320,00грн. у т.ч. ПДВ 14386,67грн., №400509 від 26.01.2011 року у сумі 160000,00грн. у т.ч. ПДВ 26666,67грн., №400702 від 27.01.2011 року у сумі 200000,00грн. у т.ч. ПДВ 33333,33грн., №401070 від 31.01.2011 року у сумі 93882,18грн. у т.ч. ПДВ 15647,03грн., №401455 від 02.02.2011 року у сумі 100000,00грн. у т.ч. ПДВ 16666,67грн., №400163 від 25.01.2011 року у сумі 175000,00грн. у т.ч. ПДВ 29166,67грн. (т.2 а.с.135-138), №397540 від 06.01.2011 року на суму 100000,00грн. у т.ч. ПДВ 16666,67грн., №397784 від 10.01.2011 року на суму 30000,00грн. у т.ч. ПДВ 5000,00грн., №397783 від 10.01.2011 року на суму 78200,00грн. у т.ч. ПДВ 13033,33грн., №398115 від 12.01.2011 року на суму 100000,00грн. у т.ч. ПДВ 16666,67грн., №398127 від 12.01.2011 року на суму 120000,00грн. у т.ч. ПДВ 20000,00грн., №398332 від 13.01.2011 року на суму 149000,00грн. у т.ч. ПДВ 24833,33грн., №398628 від 14.01.2011 року на суму 10000,00грн. у т.ч. ПДВ 1666,67грн., №398419 від 14.01.2011 року на суму 86320,00грн. у т.ч. ПДВ 14386,67грн., №399198 від 18.01.2011 року на суму 10000,00грн. у т.ч. ПДВ 1666,67грн., №400509 від 26.01.2011 року на суму 160000,00грн. у т.ч. ПДВ 26666,67грн., №400163 від 25.01.2011 року на суму 175000,00грн. у т.ч. ПДВ 29166,67грн., №405462 від 23.02.2011 року на суму 10000,00грн. у т.ч. ПДВ 1666,67грн., №400702 від 27.01.2011 року на суму 200000,00грн. у т.ч. ПДВ 33333,33грн., №401070 від 31.01.2011 року на суму 93882,18грн. у т.ч. ПДВ 15647,03грн., №401455 від 02.02.2011 року на суму 100000,00грн. у т.ч. ПДВ 16666,67грн., №401657 від 03.02.2011 року на суму 28000,00грн. у т.ч. ПДВ 4666,67грн. (т.2 а.с.159-184).

Всього сплачено позивачем по договору за отриманий товар суму 1477997,10грн., у т.р. ПДВ 246332,85грн. Також платіжними дорученнями підтверджується що між цими сторонами і у подальшому здійснювалися поставки товару та оплата за них.

Позивачем надано до матеріалів справи карточки складського обліку матеріалів на складі ВАТ «Азовзагальмаш» форми №М-17 СТП 05.426-2004, в яких зазначено дата запису, від кого отримано чи кому відпущено найменування, приход, витрати, залишок (т.2 а.с.75-94). Вказані карточки підтверджують, що дійсно позивач отримував від ТОВ «Юні Трейд Компані» товар та відпускав його іншим покупцям. Крім цього це підтверджено лімітними карточками та вимогами (на відпуск в виробництво і експлуатацію) (т.2 а.с.95-112). Довіреностями за січень місяць підтверджено відпущення товару підприємствам покупцям (т.2 а.с.113-121).

Відповідач обґрунтовує свою правову позицію тим, що за результатами автоматизованого співставлення даних, задекларованих позивачем в декларації з податку на додану вартість за період січень 2011 року встановлено розбіжності з даними податкового обліку ТОВ «Юні Трейд Компані» на загальну суму 246332,85грн. (т.1 а.с.113). Але також, відповідно до картки платника податків та детальної інформації по декларації зазначено, що ТОВ «Юні Трейд Компані» подана декларація №9000699744 від 21.02.2011 року за січень 2011 року, в якому в додатку 5 «Розшифровки податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» зазначена сума ПДВ 246332,85грн. (т.1 а.с.115).

Згідно отриманого акту від ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Юні Трейд Компані» від 21.03.2011 року №906/23-100/30533647 встановлено не підтвердження наявності поставок товарів (послуг), у звязку з ненаданням документів до перевірки. ТОВ «Юні Трейд Компані» не надавало розрахунки податку з власників транспортних засобів, розрахунку забруднення навколишнього середовища згідно Системи автоматизованого співставлення податкових зобовязань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України, у підприємства ТОВ «Юні Трейд Компані» відсутні взаємовідносин з СПД, які надають транспортні послуги. Ненадання первинних документів бухгалтерського та податкового обліку підтверджує відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних фондів та грошових коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів (чиїм транспортом перевозився товар, за чий рахунок, яким є розмір витрат).

Враховуючи вищенаведене, ТОВ «Юні Трейд Компані» не мало необхідних умов для здійснення господарської діяльності в частині купівлі, продажу, реалізації, зберігання та відвантаження товарно-матеріальних цінностей.

Суд вивчивши акт перевірки зазначає, що податковим органом в розділі 3.2 - податкові зобовязання по податку на додану вартість за жовтень грудень 2010 року, січень 2011 року, відхилення в січні 2011 року не встановлені, сума податкових зобовязань та податкового кредиту складає 246332,85грн. (т.1 а.с.119), що повністю співпадає з сумою податкового кредиту позивача.

Посилання відповідача на відсутність у підприємства документів, що підтверджують фактичне транспортування ТМЦ (товарно-транспортні накладні, довіреності, технічний паспорт та інше) суд не приймає до уваги, у звязку з тим, що вказані документи надані позивачем до суду у ході судового розгляду, а саме товарно-транспортні накладні ААБ №0034389 від 06.01.2011 року, ААБ №0034388 від 10.01.2011 року, ААБ №0034390 від 12.01.2011 року, ААБ №0034391 від 12.01.2011 року, ААБ №0034392 від 21.01.2011 року, ААБ №0034393 від 25.01.2011 року, ААБ №0034394 від 26.01.2011 року, ААБ №0034395 від 27.01.2011 року, ААБ №0034396 від 28.01.2011 року, якими підтверджується що замовник ТОВ «Юні Трейд Компані», вантажовідправник ТОВ «Юні Трейд Компані», вантажоотримувач ВАТ «Азовзагальмаш» (т.2 а.с.150-158).

Суд зазначає, що відповідно до свідоцтва №19621013 від 07.09.1999 року ТОВ «Юні Трейд Компані» зареєстроване платником податку на додану вартість (т.2 а.с.149).

Судом встановлено, що між позивачем (Покупець) та ТОВ «Медиум - плюс» (Постачальник) укладено договір №ПСН-03935 від 01.07.2010 року (т.1 а.с.165).

Предметом договору є зобовязання Постачальника відвантажити, а Покупець прийняти та оплатити продукцію (металопрокат), далі товар, згідно специфікації. Сума договору з урахуванням специфікації складає 638432,18грн., в т.ч. ПДВ 106405,36грн.

В п.4.1 договору розрахунок за товар Покупець здійснює шляхом перерахування авансового платежу 100% вартості товару.

Згідно з п.5.3 договору право власності на товар переходить від Постачальника до Покупця в момент фактичного приймання - передачи товару. Одночасно Постачальник передає Покупцю: видаткову накладну, рахунок-фактуру, податкову накладну, копію сертифіката якості заводу виробника.

Термін дії договору з моменту підписання до 31.12.2011 року (п.13.1).

На виконання здійснення договору сторонами складені наступні документи:

-специфікації №1 на суму 638432,18грн. в т.ч. ПДВ 106405,36грн., №2 на суму 655475,70грн. в т.ч. ПДВ 109245,95грн., №3 на суму 703774,20грн. в т.ч. ПДВ 117295,70грн., №4 на суму 624540,55грн. в т.ч. ПДВ 104090,09грн., №5 на суму 614955,87грн. у т.ч. ПДВ 102492,64грн., №6 на суму 566735,94грн. у т.ч. ПДВ 94455,99грн., №7 на суму 372685,90грн. у т.ч. ПДВ 62114,32грн. (т.1 а.с.168-174);

-рахунок-фактура №СФ-0000002 від 06.01.2011 року, податкова накладна №1 від 06.01.2011 року, видаткова накладна №РН-0000001 від 06.01.2011 року, прибутковий ордер №5000276234 від 06.01.2011 року, №5000276235 від 06.01.2011 року на перелік товару на загальну суму 360185,15грн. в т.ч. ПДВ 60030,86грн. (т.1 а.с.137-141);

-рахунок-фактура №СФ-0000002 від 04.01.2011 року на суму 909321,73грн., податкова накладна №2 від 11.01.2011 року, видаткова накладна №РН-0000002 від 11.01.2011 року, прибутковий ордер №5000276116 від 11.01.2011 року на перелік товару на загальну суму 360185,15грн. в т.ч. ПДВ 60030,86грн., податкова накладна №3 від 13.01.2011 року, видаткова накладна №РН-0000003 від 13.01.2011 року, прибутковий ордер №5000276218 від 13.01.2011 року на перелік товару на загальну суму 360185,15грн. в т.ч. ПДВ 60030,86грн. (т.1 а.с.142-148);

-рахунок-фактура №СФ-0000006 від 18.01.2011 року, податкова накладна №8 від 18.01.2011 року, видаткова накладна №РН-0000007 від 18.01.2011 року, прибутковий ордер №5000276164 від 18.01.2011 року на перелік товару на загальну суму 219640,43грн. в т.ч. ПДВ 36606,74грн. (т.1 а.с.149-152);

-рахунок-фактура №СФ-0000011 від 21.01.2011 року, податкова накладна №11від 21.01.2011 року, видаткова накладна №РН-0000008 від 21.01.2011 року, прибутковий ордер №5000276166 від 21.01.2011 року на квадрат ст40ХН2МА 350х350 12,61т на загальну суму 277520,88грн. в т.ч. ПДВ 46253,48грн. (т.1 а.с.153-156);

-рахунок-фактура №СФ-0000015 від 26.01.2011 року, податкова накладна №12 від 26.01.2011 року, видаткова накладна №РН-0000009 від 26.01.2011року, прибутковий ордер №5000276051 від 26.01.2011 року на перелік товару на загальну суму 317178,18грн. в т.ч. ПДВ 52863,03грн. (т.1 а.с.157-160);

-рахунок-фактура №СФ-0000016 від 28.01.2011 року, податкова накладна №14 від 28.01.2011 року, видаткова накладна №РН-0000011 від 28.01.2011року, прибутковий ордер №5000276220 від 28.01.2011 року на перелік товару на загальну суму 105368,95грн. в т.ч. ПДВ 17561,49грн. (т.1 а.с.161-164).

Цими документами підтверджується, що в січні 2011 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Медиум - плюс» було поставлено позивачу товару на загальну суму 1719448,40грн., у т.р. ПДВ 286574,73грн.

Оплата за отриманий товар відбувалася у безготівковій формі шляхом перерахування позивачем грошових коштів на розрахунковий рахунок ТОВ «Медіум - плюс» згідно наступних платіжних доручень: №397768 від 10.01.2011 року у сумі 300000,00грн. у т.ч. ПДВ 50000,00грн., №397926 від 11.01.2011 року у сумі 150000,00грн. у т.ч. ПДВ 25000,00грн., №398137 від 12.01.2011 року у сумі 100000,00грн. у т.ч. ПДВ 16666,67грн., №398303 від 13.01.2011 року у сумі 105590,00грн. у т.ч. ПДВ 17598,33грн., №398803 від 17.01.2011 року у сумі 100000,00грн. у т.ч. ПДВ 16666,67грн., №398478 від 14.01.2011 року у сумі 140000,00грн. у т.ч. ПДВ 23333,33грн., №399146 від 18.01.2011 року у сумі 100000,00грн. у т.ч. ПДВ 16666,67грн., №399343 від 19.01.2011 року у сумі 50000,00грн. у т.ч. ПДВ 8333,33грн., №400161 від 25.01.2011 року у сумі 100000,00грн. у т.ч. ПДВ 1666,67грн., №400829 від 28.01.2011 року у сумі 50000,00грн. у т.ч. ПДВ 8333,33грн., №401069 від 31.01.2011 року у сумі 50000,00грн. у т.ч. ПДВ 8333,33грн., №400469 від 26.01.2011 року у сумі 50000,00грн. у т.ч. ПДВ 8333,33грн., №402920 від 09.02.2011 року у сумі 100000,00грн. у т.ч. ПДВ 16666,67грн., №402704 від 08.02.2011 року у сумі 100000,00грн. у т.ч. ПДВ 16666,67грн. (т.1 а.с.175-181).

Всього сплачено позивачем по договору за отриманий товар суму 1719448,40грн., у т.р. ПДВ 286574,73грн.

Позивачем надано до матеріалів справи карточки складського обліку матеріалів на складі ВАТ «Азовзагальмаш» форми №М-17 СТП 05.426-2004, в яких зазначено дата запису, від кого отримано чи кому відпущено найменування, приход, витрати, залишок (т.2 а.с.35-60). Вказані карточки підтверджують, що дійсно позивач отримував від ТОВ «Медиум - плюс» товар та відпускав його іншим покупцям. Крім цього це підтверджено лімітними карточками та вимогами (на відпуск в виробництво і експлуатацію) (т.2 а.с.29-34). Довіреностями за січень місяць підтверджено відпущення товару підприємствам покупцям (т.2 а.с.113-121).

Суд зазначає, що відповідно до свідоцтва №11498314 від 04.03.2002 року ТОВ «Медіум плюс» зареєстроване платником податку на додану вартість (т.2 а.с.148).

В ході судового розгляду судом установлено правосубєктність учасників господарської операції. Зокрема, підлягає встановленню статус постачальника товарів, придбання яких є підставою для формування податкового кредиту. Ці обставини зясовані з використанням даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та даних за позаплановою перевіркою підприємства постачальника.

Суд враховує, що відповідно до даних акту перевірки ДПІ у Заводському районі м. Запоріжжя, ТОВ «Медиум плюс» у періоді, в якому здійснювалися операції, було зареєстровано платником податку на додану вартість, згідно свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість №11498314 від 21.03.2002 року. Товариство з обмеженою відповідальністю «Медиум плюс» зареєстроване юридичною особою Виконавчим комітетом Запорізької міської ради 05.02.2002 року.

Посилання відповідача на відсутність у підприємства документів, що підтверджують фактичне транспортування товару - товарно-транспортні накладні, суд не приймає до уваги, у звязку з тим, що вказані документи надані позивачем до матеріалів справи у ході судового розгляду, а саме товарно транспортні накладні №РН-0000003 від13.01.2011 року, №РН-0000002 від 11.01.2011 року, №РН-0000001 від 06.01.2011 року, №РН-0000007 від 18.01.2011 року, №РН-0000008 від 21.01.2011 року, №РН-0000009 від 26.01.2011 року, №РН-0000011 від 28.01.2011 року (т.2 а.с.61-67), якими підтверджується що замовник ТОВ «Медиум-плюс», вантажовідправник ТОВ «Медиум-плюс», вантажоотримувач ВАТ «Азовзагальмаш».

Згідно з частиною 4 статті 70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Суд враховує, що відповідач під час кваліфікації спірного правочину як нікчемного обґрунтував свою позицію виключно з посиланням на неможливість проведення позапланової документальної перевірки, у звязку з ненаданням підприємством контрагентом підтверджуючих документів та не підтвердженням поставки товару по ланцюгу. Тому податкові органи які проводили ці позапланові перевірки зробили висновок, що відсутні необхідні умови для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, оборотних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів при значних обсягах реалізації товарів (робіт, послуг).

Відповідно до частини 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач не довів суду належними та допустимими доказами те, що первинні документи, що містяться у матеріалах справи, є такими, що не відповідають дійсності, тобто, що поставка товару у комерційному відношенні не здійснювалася та те, що договір укладено з метою безпідставного формування податкового кредиту з податку на додану вартість. Ці обставини могли бути підтверджені, зокрема вироком суду про визнання осіб, які уклали договір та склали первинні документи, які містять відомості про господарську операцію та підтверджують її здійснення, винними у скоєнні відповідних злочинів.

В процесі розгляду справи відповідачем доказів крім тих, що містяться у матеріалах справи, до суду не надано, відомостей про наявність інших доказів, які могли б бути витребувані судом, відповідачем не надавалося.

В судовому засіданні дослідженню підлягали усі первинні документи, які належить складати при господарській операції купівлі-продажу, а саме договір, специфікації, видаткові накладні, рахунки-фактури, прибуткові ордери, накладні на внутрішнє переміщення, платіжні доручення, документи про перевезення.

Суд враховує також, що для підтвердження права платника податку на формування податкового кредиту з податку на додану вартість достатньо наявності мети використання товарів та послуг, що ним придбані, незалежно від фактичних результатів такого використання.

З огляду на викладене, доводи відповідача про нікчемність правочинів договору поставки №ПСН-04035 від 01.12.2010 року з ТОВ «Юні Трейд Компані» та договору поставки товару від 01.07.2010 року №ПСН-03935 не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду.

Тобто наведені поставки товару забезпечують господарську діяльність позивача по реалізації продукції, внаслідок якої він отримує дохід.

Згідно з п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Водночас статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобовязань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обовязкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Так, згідно з пунктом 138.2 ст.138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно п.187.1 ст.187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

При цьому відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг з метою їх використання в господарській діяльності.

П.200.3 ст.200 кодексу визначає, при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

П.201.1 ст.201 кодексу передбачено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дата виписування податкової накладної;

в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);

ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку;

д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг;

е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг;

є) ціна постачання без урахування податку;

ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні;

з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку;

и) вид цивільно-правового договору.

Форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом державної податкової служби.

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Згідно зі статтею 3 цього ж Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства. Частина 2 даної статті передбачає, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Згідно з частиною 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обовязкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Вищеперелічені договір, специфікації, видаткові накладні, рахунки-фактури, податкові накладні, прибуткові ордери тощо, мають наведені реквізити первинного документа, зміст та обсяг господарської операції відображено через визначення конкретних заходів в конкретних вимірних одиницях ваги, вартості найменування, дат.

Таким чином, податковий кредит для цілей визначення обєкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

При зясуванні судом питання, про притягнення посадових осіб платника податків до кримінальної відповідальності у звязку зі здійсненням операцій, що визначені таким платником, як підстава для одержання права на податковий кредит, тобто встановлення умислу в діях посадових осіб позивача, відповідач зазначив, що такі справи відсутні.

З огляду на викладене, суд бере до уваги як належний та допустимий доказ, який підтверджує обставини поставки товарів, видаткові накладні, податкові накладні, які спростовують доводи відповідача про те, що послуги фактично не надавалися.

Висновок відповідача про нікчемність операцій зроблено без використання відповідачем наданих законодавством повноважень, щодо встановлення субєктивної сторони намірів сторін, тобто умислу. Відповідно до пункту 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» при кваліфікації правочину за статтею 228 Цивільного кодексу України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

При цьому в податкових відносинах не може застосовуватися стаття 204 Цивільного кодексу України відповідно до якої правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до частини 2 статті 215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).

Згідно з статтею 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Аналіз наданих документів та договору свідчить про виконання договірних зобовязань з поставки товару у комерційному відношенні, а тому висновок відповідача про порушення позивачем статей 187, 198, 200, 201 Податкового кодексу України є неправомірним.

Суд враховує, що наявність податкової накладної є обовязковою обставиною для визначення правильності формування податкового кредиту, але не вичерпною. Від встановлення цієї обставини залежить оцінка податкових накладних як правової підстави для віднесення сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту.

Обставина фактичної поставки послуг підтверджується окрім податкової накладної, також первинними документами, що свідчать про придбання послуг з поставки товару позивачем у комерційному відношенні в межах власної господарської діяльності.

Спірні суми податкового кредиту з податку на додану вартість в розмірі по ТОВ «Юні Трейд Компані» 246332,85грн. та по ТОВ «Медиум плюс» 286574,73грн. відображені позивачем в додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість „Розшифровка податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів” за січень місяць 2011 року (т.1 а.с.44).

Суд вивчивши акт перевірки зазначає, що у акті перевірки відсутня як описова частина щодо встановленого порушення так і в висновках акту перевірки відсутнє порушення на суму,яка визначена в спірному податковому повідомлення-рішення.

Між тим п.5 Наказу ДПА України від 22.12.2010 року №984, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 12 січня 2011 року за N 34/18772 «Про затвердження Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства» передбачає, що описова частина акта (довідки) документальної перевірки складається таким чином:

5.1. Результати документальної перевірки дотримання податкового законодавства групуються за окремими видами податків і зборів та у розрізі податкових періодів. В цій частині акта (довідки) перевірки відображаються задекларовані платником податків у податковій та іншій звітності показники, результати перевірки цих показників та робиться відповідний запис щодо встановлення або невстановлення порушень. При цьому до акта (довідки) перевірки додаються відповідні аналітичні таблиці.

Крім того, наводяться дані про наявність та результати перевірки пільг, наданих відповідно до законів (код пільги, на яку суму і на який податок отримано пільги з розбивкою за роками в межах звітних періодів, що перевіряються).

5.2. У разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно:

чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, в результаті якої здійснено це порушення, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб платника податків або його законних представників щодо встановлених порушень;

зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення;

у разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити перелік цих документів;

у разі відмови посадових осіб платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі органу державної податкової служби така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати, факт про складання такого акта відображається в акті документальної перевірки;

у разі надання посадовими особами платника податків або його законними представниками посадовим (службовим) особам органу державної податкової служби письмових пояснень щодо встановлених порушень податкового законодавства та/або причин ненадання первинних та інших документів, що підтверджують встановлені порушення, або їх копій факти про надання таких пояснень необхідно відобразити в акті.

Відповідно до п.6 Порядку висновок акта (довідки) документальної перевірки складається таким чином:

6.1. Зазначається опис виявлених перевіркою порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, з посиланням на підпункти, пункти, статті законодавчих актів або загальний висновок щодо відсутності таких порушень.

Разом з цим, враховуючи наведене, на підставі частини другої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та визнати неправомірним податкове повідомлення рішення від 18.05.2011 року №0000391311/20404/10/15-16-23/1 яким зменшено розмір відємного значення суми податку на додану вартість за січень 2011 року у сумі 532908,00грн.

З огляду на викладене, податкове повідомлення-рішення від 18.05.2011 року №0000391311/20404/10/15-16-23/1 яким зменшено розмір відємного значення суми податку на додану вартість за січень 2011 року у сумі 532908,00грн. (а.с.7) підлягає визнанню неправомірним, а позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.ст.87, 94 КАС України підлягають присудженню позивачеві з Державного бюджету України судові витрати, пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Азовзагальмаш» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку про визнання нечинним податкове повідомлення рішення від 18.05.2011 року №0000391311/20404/10/15-16-23/1 яким зменшено розмір відємного значення суми податку на додану вартість за січень 2011 року у сумі 532908,00грн., задовольнити.

Визнати неправомірним податкове повідомлення-рішення від 18.05.2011 року №0000391311/20404/10/15-16-23/1 яким зменшено розмір відємного значення суми податку на додану вартість за січень 2011 року у сумі 532908,00грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства «Азовзагальмаш» витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 гривні 40 копійок.

Постанову ухвалено у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частину 29 липня 2011 року в присутності представників сторін.

Постанову у повному обсязі складено 03 серпня 2011 року.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі відкладення складання постанови у повному обсязі апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Шинкарьова І.В.